Відкрити головне меню

Маневицький район

район у Волинській області (Україна)

Мане́вицький район — адміністративна одиниця на сході Волинської області в Україні. Адміністративний центр — селище міського типу Маневичі.

Маневицький район
Coat of arms of Manevickij district.png Manevickij district flag.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Волинська область
Код КОАТУУ: 0723600000
Утворений: 17 січня 1940 (з 4 січня 1965 року існує у нинішніх межах)
Населення: 54370 (на 1.4.2016)
Площа: 2265 км²
Густота: 24.4 осіб/км²
Тел. код: +380-3376
Поштові індекси: 44600—44682
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Маневичі
Селищні ради: 2
Сільські ради: 30
Смт: 2
Села: 69
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 44600 Волинська обл., Маневицький район, смт. Маневичі, вул. Незалежності, 30
Веб-сторінка: Маневицька РДА
Голова РДА: Линдюк Андрій Олександрович
Голова ради: Мельник Анатолій Миколайович
Мапа

Commons-logo.svg Маневицький район у Вікісховищі

Зміст

ГеографіяРедагувати

Район є одним з найбільших в області, його територія становить 2265 км².

Район розташований у східній частині області, межує на півночі з Камінь-Каширським, на заході — Рожищенським і Ковельським, на півдні — Ківерцівським районами, на сході з Володимирецьким районом Рівненської області.

На території району — 18 озер, протікає — 21 річка, найбільші з яких: Стохід та Стир.

Найбільші озера — Тросне, Охнич, Глибоке, Глинське.

62 % або 137 тис. га території району покриті лісом. Це обумовило розвиток лісового господарства. В районі працюють три державні та один міжгосподарський лісгоспи, державне лісомисливське господарство «Борове».

На початку 2002 року на лісових угіддях району створено Черемський природний заповідник.

ТранспортРедагувати

Маневицький район зручно розміщений на перетині залізничного та автомобільних шляхів E373 (Київ — Ковель — Варшава) та Р14 (Луцьк — Пінськ), Т 1802 за 130 км від митного переходу Ягодин на кордоні з Республікою Польща та за 83 км від митного поста «Дольськ» на кордоні з Республікою Білорусь.

Залізнична лінія КовельСарни, залізничні станції: Троянівка та Чорторийськ. Також низка зупинних пунктів: 397 км, Ведмежка, Майдан, Польська Гора та Рись.

ІсторіяРедагувати

Першу писемну згадку про населені пункти Маневиччини зустрічаємо в «Літописі Руському» за 1100 рік, коли на історичному з'їзді в Увітичах князь Святополк віддає Давиду Ігоровичу містечка Дубно і Чорторийськ.

До найдавніших в районі належать села Городок (XII ст., у писемних джерелах — Чернечгородок), Колки (перша назва Романів). Містечко Маневичі виникло у 1892 році як залізнична станція під час будівництва залізниці Ковель-Сарни. Названо за назвою поблизького села (тепер — с. Прилісне). У 30-х роках XX ст. швидко розростається завдяки розвитку промисловості. Зокрема тут будується одна з паркетних фабрик бельгійського фабриканта Ля Шепеля. Існували пекарні, невеличкі м'ясокомбінати, котрими володіла сім'я Климчуків.

Адміністративний устрійРедагувати

Маневицький район утворено у 1940 році, в сучасних межах функціонує з 1965 року. 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Холоневичівську сільраду Маневицького району до складу Ківерцівського району, а Галузійську та Серхівську Володимирецького району Рівненської області — до складу Маневицького району Волинської області.[1]

В районі 69 сіл та 2 селища міського типу Маневичі і Колки, які відповідно до адміністративно-територіального устрою утворюють 30 сільських і 2 селищні ради. Найстаріше поселення — село Старий Чорторийськ в 2000 році відмітило своє 900-річчя.

Кількість рад:

  • селищних — 2
  • сільських — 30

Населені пунктиРедагувати

Кількість населених пунктів:

Всього нараховується 71 населений пункт.

Населені пункти з кількістю вище 1 тисячі жителів
Маневичі 11,8 Старосілля 1,5
Колки 5,0 Рудники 1,4
Прилісне 3,1 Четвертня 1,3
Старий Чорторийськ 1,9 Оконськ 1,3
Чорниж 1,7 Боровичі 1,1
Гораймівка 1,6 Городок 1,0

ДемографіяРедагувати

Населення району становить близько 57,4 тис. осіб (станом на 2005 рік), в тому числі міського населення близько 14 тис. Всього в районі налічується 71 населений пункт.

Населення 55,9 тис. чоловік, що становить 5,40 % від населення області, із них міського населення 14,2 тис. чол. (25 %), сільське населення 41,7 тис. чол. (74,5 %), чоловіків 27,4 тис. чол. (48,7 %), жінок 29,4 тис. чол. (52,1 %)

ЕкономікаРедагувати

Серед господарського комплексу належне місце займає сільгоспвиробництво. В районі діє 27 сільськогосподарських підприємств усіх форм власності 27, 3 фермерських господарства, 14,3 тис. од. господарств населення. Площа сільськогосподарських угідь становить 73,14 тис. га. На території працюють 4 промислових підприємства, зареєстровано 98 малих підприємств та 939 підприємців-фізичних осіб.

Природоохоронні територіїРедагувати

Природні заповідникиРедагувати

Черемський (загальнодержавного значення).

Ботанічні заказникиРедагувати

Вовчицький, Колодіївський, Костюхнівський, Маневицький, Софіянівський (загальнодержавного значення), Урочище Суничник (загальнодержавного значення), Череваський.

Гідрологічні заказникиРедагувати

Озеро Болотне, Світлий.

Загальнозоологічні заказникиРедагувати

Городоцький, Лазнища, Локоття, Маневицький, Рись (загальнодержавного значення), Тельчівський, Соф'янівський резерват, Чорторийський.

Ландшафтні заказникиРедагувати

Градиський, Граддівський, Кашівський, Красновільський, Кручене озеро (загальнодержавного значення), Майдан, Осницький, Рудниківський, Стохід (загальнодержавного значення), Урочище Джерела (загальнодержавного значення).

Лісові заказникиРедагувати

Березовий гай, Березово-Вільховий, Граддівська дубина, Дубина, Заріччя, Карасинський, Маневицький, Рудниківcький.

Орнітологічні заказникиРедагувати

Вовча будка, Вовчецький, Чорна долина, Чорний бусел.

Ботанічні пам'ятки природиРедагувати

Болітце, Городоцький ялинник, Дуб звичайний, Дуб звичайний-2, Дуб звичайний-3, Журавичівська, Красний дуб, Криничка, Оконський ялинник, Соснова субір, Чорторийський ялинник.

Гідрологічні пам'ятки природиРедагувати

Криничка, Оконські джерела.

Заповідні урочищаРедагувати

Озеро Глибоцьке.

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Маневицького району було створено 78 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 77,83 % (проголосували 31 576 із 40 570 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 42,35 % (13 371 виборців); Юлія Тимошенко — 25,94 % (8 190 виборців), Олег Ляшко — 16,01 % (5 055 виборців), Анатолій Гриценко — 5,73 % (1 808 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,09 %.[2]

Пам'ятки архітектуриРедагувати

Маневицький край належить до цікавих історичних сторінок Волині. В районі нараховується 274 об'єкти культурної спадщини національного і місцевого значення. З них: археологічних — 80, історії та монументального мистецтва — 122, архітектури та містобудування — 24.

Особливе враження складають 48 природно-заповідних об'єктів, з яких 7 набули загальнодержавної ваги.

П'ять об'єктів архітектури та містобудування занесено до Державного реєстру:

ІншіРедагувати

МузеїРедагувати

В усіх загальноосвітніх школах району обладнані кімнати історії села.

ПерсоналіїРедагувати

СвітлиниРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати