Відкрити головне меню

Камінь-Каширський район

район у Волинській області (Україна)

Ка́мінь-Каши́рський райо́н — територіально-адміністративна одиниця на півночі Волинської області України, з районним центром в м. Камінь-Каширський, у субрегіоні Полісся. Утворений радянським режимом 1940 р. на землях Другої Речі Посполитої. З 1941 по 1943 — у складі Райхскомісаріату Україна, 1943—1944 — територія партизанської республіки під контролем УПА. 1944 формально поновлений як район у складі СРСР, але реальна радянська влада запроваджена не раніше 1946. Без змін увійшов до складу держави Україна. Населення — понад 62 000 осіб.

Камінь-Каширський район
Kam kashyrskiy rayon gerb.png Kam kashyrskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Волинська область
Код КОАТУУ: 0721400000
Утворений: 1940
Населення: 64040 (на 1.1.2019)
Площа: 1747 км²
Густота: 35.9 осіб/км²
Тел. код: +380-3257
Поштові індекси: 44500—44581
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Камінь-Каширський
Міські ради: 1
Сільські ради: 31
Міста: 1
Села: 64
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 44500, Волинська обл., Камінь-Каширський район, м. Камінь-Каширський, вул. Воля, 2, 2-34-28
Вебсторінка: Камінь-Каширська РДА
Голова РДА: [1]
Голова ради: Сус Віктор Іванович
Мапа

Commons-logo.svg Камінь-Каширський район у Вікісховищі

На терені району 1 міська рада і 31 сільська рада, яким підпорядковується 64 населені пункти.

Зміст

ГеографіяРедагувати

Площа 1 747 км² (2-е місце у Волинській області). Головні річки — Стохід, Турія, Цир. Торф'яні болота. У районі понад двадцять озер. Серед них озеро Заболоцьке, що біля села Сошично — карстового походження.

На р. Стохід 1998 створений ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Стохід».

ІсторіяРедагувати

Територія району належить до південно-західного Полісся. До 1569 — у складі Великого князівства Литовського, з 1648 — ліквідовано владу Речі Посполитої і запроваджено контроль у Козацької держави Богдана Хмельницького. 1667 — за умовами Андрусівської змови остаточно повернуто до складу Речі Посполитої. 1793 — анексія на користь Російської імперії. 1917—1920 — у складі УНР. 1920—1939 — у складі Польщі.

Камінь-Каширський район у роки Другої світової війни став базою УПА на Поліссі. За офіційним адміністративним поділом німецької окупаційної влади район входив до Камінь-Каширської округи, у структурі українського повстанського руху — належав до Ковельського округу групи «Північ» поліської зони. Основна ударна група розташувалася в районі села Хотешів. Головну роль у формуванні тут загонів УПА відіграли священик Олександр Білецький та стрілець Петро Маковецький («Вовчок»). Саме вони згуртували навколо себе камінь-каширську молодь, проводили велику пропагандистську роботу.

5 лютого 1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Видертську, Ворокомлівську, Пнівненську та Тоболівську сільради Любешівського району Волинської області до складу Камінь-Каширського району.[2]

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Камінь-Каширського району була створена 61 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 72,68 % (проголосували 31 958 із 43 968 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 45,42 % (14 516 виборців); Юлія Тимошенко — 24,90 % (7 958 виборців), Олег Ляшко — 16,41 % (5 244 виборців), Анатолій Гриценко — 3,63 % (1 159 виборців), Сергій Тігіпко — 2,15 % (686 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,98 %.[3]

Адміністративний устрійРедагувати

Район поділяється на 1 міську і 31 сільську раду, що об'єднують 65 населених пунктів. Адміністративний центр — місто Камінь-Каширський[4].

ЕкономікаРедагувати

Станом на 1 квітня 2010 року в районі зареєстровано 1919 суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі 109 малих підприємства, 1810 фізичних осіб-підприємців, а також 30 фермерських господарств. Функціонує два потужних лісогосподарських підприємства — державний і міжгосподарський лісгоспи, на яких зайнято більш як тисяча працівників. Глибока промислова криза, безробіття.

ТранспортРедагувати

Територією району проходять такі автошляхи: Р14, Т 0308 та Т 0311.

У районі є чотири зупинни пункти: Запруддя, Нуйно-Нове, Нуйно-Старе, Сосичне.

Природно-заповідний фондРедагувати

Ботанічні заказникиРедагувати

Верхівський, Вутвицький (загальнодержавного значення), Грузьке болото, Залазький, Карасинський, Мочуринський, Нуйнівський, Підрічанський, Поступельський журавлинник.

Гідрологічні заказникиРедагувати

Великообзирський, Озеро Карасине, Озеро Лука, Озеро Мочурине, Озеро Озюрко, Озеро Скомирське, Озеро Сошичне, Озеро Стобихівське, Турський, Цир.

Загальнозоологічні заказникиРедагувати

Ясенівка.

Ландшафтні заказникиРедагувати

Бузаки, Качинський, Королівка, Мішеч, Свято-Бузаківський, Сірче, Стохід (загальнодержавного значення), Хотешівський.

Лісові заказникиРедагувати

Діброва, Карпилівський, Новочервищанський, Поступельський, Силікатний.

Ботанічні пам'ятки природиРедагувати

Берізка, Дуб звичайний (Нуйнівське лісництво), Дуб звичайний (с. Підріччя), Смерека, Соснина.

Гідрологічні пам'ятки природиРедагувати

Озеро Добре (загальнодержавного значення).

Зоологічні пам'ятки природиРедагувати

Поселення бобрів, Чапля, Чорний бусел.

ПерсоналіїРедагувати

У селі Запруддя на початку ХХ ст. проживала одна з гілок славетної родини Косачів — О. Тесленко-Приходько, тітка Лесі Українки. Тут бувала сама поетеса, а її мати Олена Пчілка зібрала багато фольклорного матеріалу. Також знаний уродженець Камінь-Каширського району — Григорій Рафальський із села Нуйно. У першій половині 19 століття митрополит Новгородський і Санкт-Петербурзький.

Пам'яткиРедагувати

ПриміткиРедагувати

Ресурси ІнтернетуРедагувати