Відкрити головне меню

Гриценко Анатолій Степанович

Український політик, військовослужбовець та політолог

Анато́лій Степа́нович Грице́нко (25 жовтня 1957, село Багачівка, Звенигородський район, Черкаська область, Українська РСР) — український політик і військовий діяч, міністр оборони України (20052007), народний депутат України VI і VII скликань, голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (VI скликання), голова політичної партії «Громадянська позиція». Полковник запасу. Кандидат технічних наук (1984). Автор понад 100 наукових робіт.

Анатолій Степанович Гриценко
Анатолій Степанович Гриценко

Час на посаді:
4 лютого 2005 — 18 грудня 2007
Президент  Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр  Юлія Тимошенко
Юрій Єхануров
Віктор Янукович
ПопередникОлександр Кузьмук
НаступникЮрій Єхануров

Час на посаді:
26 грудня 2007[1] — 12 грудня 2012
ПопередникАнатолій Кінах
НаступникВолодимир Литвин

Народився25 жовтня 1957(1957-10-25) (61 рік)
с. Багачівка, Звенигородський район, Черкаська область, УРСР
Політична партіяГромадянська позиція
ДружинаМостова Юлія Володимирівна
ЗванняUA-OF5-COL-GSB-H(2015).png Полковник запасу
Нагороди
Іменна вогнепальна зброя
grytsenko.com.ua

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Україна Народний депутат України
6-го скликання
безпартійний (НУНС) 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Ріс у місті Ватутіне. Вчився до 8 класу у школі №6, яку закінчував і колишній голова Служби зовнішньої розвідки Маломуж Микола Григорович.

У 1974 році закінчив Київське суворовське військове училище з золотою медаллю.[2] 1979 року — закінчив із золотою медаллю Київське вище військове авіаційне інженерне училище.[3][неавторитетне джерело]

Військову кар'єру розпочав в 809-му навчальному авіаційному полку (в/ч 19109)[4] Харківського вищого військового авіаційного училища льотчиків у місті Охтирка, де з червня 1979 року по листопад 1981 року проходив службу на посаді начальника групи обслуговування авіаційного обладнання[5]. 8 років (розпочинаючи з 1984-го) працював викладачем у Київському вищому військовому авіаційному інженерному училищі, на штабних посадах в Міністерстві оборони України.

У 1994–1997 роках був начальником Управління проблем військової безпеки і військового будівництва Науково-дослідного центру Генерального штабу Збройних Сил України.

1993 — закінчив Інститут іноземних мов Міністерства оборони США.

1994 — закінчив оперативно-стратегічний факультет Університету Військово-повітряних сил США[6]

1995 — закінчив курси підвищення кваліфікації при Академії Збройних Сил України.

1997–1999 — очолював аналітичну службу апарату Ради національної безпеки і оборони України.

З грудня 1999 року був президентом Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. Одночасно, з лютого 2000 року — позаштатний консультант Комітету питань національної безпеки оборони Верховної Ради України, а з листопада 2000 року — член Громадської ради експертів з внутрішньополітичних питань при Президенті України.[джерело?]

У червні 2004 року призначений керівником інформаційно-аналітичного забезпечення виборчої кампанії Віктора Ющенка.[джерело?]

З 4 лютого 2005 року до 18 грудня 2007 року був міністром оборони України. Обіймав цю посаду в урядах Юлії Тимошенко, Юрія Єханурова та Віктора Януковича.

 
Підтримка Гриценка на виборах Президента України 2014.

Обраний депутатом Верховної Ради 6-го скликання за списком блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», був головою Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.[7]

11 грудня 2008 року Анатолій Гриценко очолив Всеукраїнську громадську організацію «Громадянська позиція».[джерело?]

У 2009 році Анатолій Гриценко став першим кандидатом в президенти України, який чесно та прозоро зібрав 2,5 млн на заставу, як і на кампанію в цілому. З таким же прозорим звітуванням витрат в режимі он-лайн[8].

У 2012 році обраний депутатом Верховної Ради 6-го скликання за списком партії «Батьківщина», очолював підкомітет з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.[9]

4 квітня 2013 року Народний депутат Олег Канівець, за якого ручався перед парламентською кампанією Анатолій Гриценко[10], вийшов із фракції «Батьківщина». Гриценко пояснив вихід з фракції О. Канівця тим, що під час виборчої кампанії і після неї була «проти нього і проти мене кампанія дискредитації його деякими депутатами з фракції „Батьківщина“»[11] .14 січня 2014 року Анатолій Гриценко написав заяву про вихід із фракції «Батьківщина», «у зв'язку з неможливістю впливати на рішення, що приймаються»[12].

У 2010 та 2014 роках балотувався на посаду Президента України, посів 9-те й 4-те місце відповідно.

10 березня 2015 року повідомив, що працюватиме доцентом кафедри політології у Києво-Могилянській академії з зарплатою 1000 гривень на місяць[13][14].

10 грудня 2018 року лідер «Громадянського руху Хвиля» Віктор Чумак підтримав на президентських виборах-2019 Анатолія Гриценка та очолив його передвиборчий штаб[15][16].

11 січня 2019 року партія «Громадянська позиція» висунула Анатолія Гриценка кандидатом у президенти, 15 січня 2019 року Центрвиборчком зареєстрував Гриценка кандидатом в президенти.[17]

РодинаРедагувати

 
Гриценко у 2007 р.

Батько — Степан Дем'янович (1927 — 16 лютого 2013). З 1944 брав участь у Другій світовій війні. Був сапером, побував у Фінляндії, Данії і Норвегії. Пізніше служив у танкових військах, всього провів у армії 6,5 років. Після цього працював гірничим рятувальником. Проживав у місті Ватутіному на Черкащині.[18]

Мати — Ганна Тихонівна (1936), пенсіонерка.

Перша дружина — Людмила Михайлівна, розлучився у 2002 році, проживши з нею в шлюбі 25 років. Друга дружина — Юлія Мостова, український журналіст, головний редактор газети «Дзеркало тижня», вдова Олександра Разумкова.

У Анатолія Гриценка є троє дітей: Олексій (1979, закінчив Київський політехнічний інститут), Світлана (1982, закінчила Київський національний економічний університет) (обоє від першого шлюбу) та Ганна (2004) (від другого шлюбу).

Виховує також Гліба Разумкова (1998) — сина Юлії Мостової від її першого шлюбу.

Володіє англійською мовою.

НагородиРедагувати

ДержавніРедагувати

  • Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (25 жовтня 2007) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки Української держави, бездоганне виконання службового обов'язку та з нагоди 50-річчя від дня народження[19]

НедержавніРедагувати

  • Орден «За інтелектуальну відвагу» (2008) — за привнесення вагомої інтелектуальної та етичної компоненти в українське політичне життя і твердість у відстоюванні вартостей євроатлантичної цивілізації[20]

Політична підтримка Анатолія Гриценка на президентських виборах 2019 рокуРедагувати

Нижче представлені особи, кандидати в президенти, лідери політичних сил та партії, що підтримали Анатолія Гриценка, як єдиного кандидата від демократичних сил, на посаду Президента України на виборах 2019 року:

ПоглядиРедагувати

Виступає за вступ України до Європейського Союзу[джерело?]. Відомий окремими різкими радикальними висловлюваннями.[41][неавторитетне джерело][42]

Підтримує президентську форму правління з одночасним підсиленням персональної відповідальності Президента, обмеженням його недоторканності та дієвим механізмом відсторонення від влади в порядку імпічменту.[43][44][45]

Виступає за легалізацію вогнепальної зброї.[46]

За власним зізнанням, є прибічником авторитарної моделі державного керівництва.

« Я хочу, щоб люди зрозуміли одну просту річ — не потрібно боятися авторитарного режиму. Це не диктатура, яка масово пригнічує права і свободи людей. Авторитаризм має однокореневе слово — авторитет. Освічений авторитаризм виводить країну на новий, більш високий рівень і економіки, і на її основі — демократії».[47] »

Передвиборча програма Гриценка носить назву «Чесний президент — служитиме людям»[48][49], в якій кадрова політику ґрунтується на основі "трьох П": професіоналізм, порядність, патріотизм.[50]

Участь у дебатах під час президентської кампанії 2019Редагувати

8 лютого Анатолій Гриценко прийняв участь у дебатах в авторській програмі Валерія Калниша на Радіо «НВ» «Печерські пагорби»[51]

27 березня 2019 року Анатолій Гриценко прийняв участь в офіційних дебатах «Зворотний відлік» на UA:Перший, де мав дебатувати з 5-м та 6-м номерами рейтингів авторитетних соціологічних досліджень — Олег Ляшком та Юрієм Бойком, проте обидва проігнорували запрошення та не прийшли[52]. Натомість Анатолієм Гриценком[53], що прийшов та залишився відповідати на жорсткі запитання журналістів та експертів[54] Анатолій Гриценко виявився єдиним з першої шістки кандидатів, хто прийняв участь в офіційних дебатах[55], адже 29 березня 2019 року Володимир Зеленський подібно до свого персонажа Голобородька не зв'явився на офіційні дебати «Зворотний відлік» на UA:Перший, де мав дебатувати з 2-м та 3-м номерами рейтингів авторитетних соціологічних досліджень — Петром Порошенком (що також проігнорував запрошення, віддавши перевагу сольному виступу на каналі Ахметова «ТРК Україна»[56]) та Юлією Тимошенко[57], що прийшла, проте залишила студію через 17 хвилин і [58], оскільки її опоненти на дебати не приїхали[59]. Крім того, Гриценко запросив на дебати Володимира Зеленського[60], проте той відмовив[61] 4-му номеру соціологічних рейтингів[62] і ці дебати не відбулися взагалі.

МайноРедагувати

Відповідно до поданої декларації[63] кандидата у президенти, Анатолій Гриценко станом на весну 2018 року був власником автомобіля Volvo XC90 2013 року випуску та гідроциклу Yamaha. Також мав грошові кошти в еквіваленті 175 тисяч доларів США, майже 140 тисяч гривень пенсії, 15 тисяч гривень зарплатні. Зарплатня дружини склала майже 375 тисяч гривень. Його дружина Юлія Мостова на той момент володіла 5-ма квартирами в Києві, двома земельними ділянками в Обухівському районі (з 2003 та 2006 років) та дачним будинком. Мостова також володіє корпоративними правами у чотирьох компаніях: видавничий дім «Ормос», «Комюніті 8», «Анкаріс» та «ЗТ Груп», а також є бенефіціаром 7 компаній.[64][65]

Інша інформація про особуРедагувати

  • В курсантські роки захоплювался стаєрським бігом, щорічно брав участь в 110-кілометровому пробігу від Києва до Балико-Щучинки[66].
  • Анатолій Гриценко в 1994 році отримав золоту медаль чемпіонату США з футболу серед військових університетів[67].
  • Автор законопроекту щодо протидії хабарництву. Закон передбачав за отримання хабара в розмірі $10 тисяч і більше позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна. Для суддів, прокурорів і слідчих за такий злочин — довічне позбавлення волі з конфіскацією майна без права на амністію.[68][69] 21 травня 2009 року 364 народних депутати проголосували за прийняття даного законопроекту в цілому. Президент Ющенко ветував ухвалений законопроект.[70]
  • У 2012 році, разом із Лещенком, Шалайським і Шабуніним, брав участь у процесі передання до правоохоронних органів Австрії інформації щодо фактів корупції віце-прем'єра Андрія Клюєва, одного з ключових людей Януковича в уряді Миколи Азарова.[71][72] За словами Віталія Шабуніна, Гриценко був єдиним серед усіх опозиційних голів парламентсьских комітетів, хто не побоявся поставити свій підпис на заяві про злочин задля її легалізації.[73]
  • На президентських виборах 2014 року Гриценко переміг на дільницях у Демократичній Республіці Конго та в Ліберії[74]. У обох цих країнах базуються українські військові контингенти у складі місій ООН[75].
  • Під час Революції гідності виступав з пропозиціями щодо застосування протестантами «для захисту Батьківщини» мисливської вогнепальної зброї[76]. Після перемоги Євромайдану супроводжував (разом з Олегом Канівцем) бійців «Беркуту» при їх виведенні з Києва[77].

ПриміткиРедагувати

  1. Посади депутата протягом скликання[недоступне посилання з квітень 2019] на офіційному сайті Верховної Ради.
  2. Список золотих медалістів суворовського училища 1972 — 76 на офіційному сайті.
  3. Від першої особи | Персональний сайт Анатолія Гриценка. grytsenko.com.ua. Процитовано 2018-06-16. 
  4. Двоє черкащан – у сотні найвпливовіших українців. 
  5. Анатолий Гриценко. - Досье. 
  6. Робота | Персональний сайт Анатолія Гриценка. grytsenko.com.ua. Процитовано 2018-06-19. 
  7. Гриценко Анатолій Степанович. Народний депутат України VI скликання
  8. Партійні тумбочки. DT.ua. Процитовано 2019-02-03. 
  9. Гриценко Анатолій Степанович. Народний депутат України VII скликання
  10. Вихід Канівця з фракції — це наслідок бездіяльності її вождів
  11. Анатолій Гриценко: «Канівець вийшов із Батьківщини, але тушкою не буде»
  12. Гриценко написав заяву про вихід із фракції «Батьківщина»
  13. Анатолий Гриценко трудоустроился в Киево-Могилянской академии
  14. Вкладатиму в молодь
  15. вирішив підтримати інший кандидат у президенти
  16. Депутат Чумак підтримав на президентських виборах Гриценка та очолив його виборчий штаб
  17. Гриценко: новини і свіжі рейтинги на виборах президента України 2019. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-02-03. 
  18. Помер батько Гриценка
  19. Указ Президента України від 25 жовтня 2007 року № 1019/2007 «Про нагородження А. Гриценка відзнакою "Іменна вогнепальна зброя"»
  20. Кавалери Ордену НКЖ «Ї» «За інтелектуальну відвагу» 2008 р. // Незалежний культурологічний часопис «Ї»
  21. «Альтернатива» Єгора Фірсова приєдналася до «Громадянської позиції», давши старт великим об'єднавчим процесам
  22. а б Команда Гриценка поповнилась двома Миколаями. https://www.pravda.com.ua/news/2018/12/17/7201485/. Українська правда. 17 грудня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтень 2018. Процитовано 17 грудня 2018. 
  23. Микола Томенко йде в Президенти
  24. Віктор Чумак не йде в президенти і підтримує кандидатуру Гриценка. informator.news. 2018-10-12. Архів оригіналу за 2018-12-11. Процитовано 2018-12-10. 
  25. Хто підтримав Гриценка на виборах: список партій
  26. Садовий таки знявся з виборів на користь Гриценка
  27. Мішель Терещенко: «Я повернуся до президентської кампанії після завершення воєнного стану». 2018-12-07. Архів оригіналу за 2018-12-18. Процитовано 2018-12-17. 
  28. Мішель Терещенко йде в президенти: романтик, технічний кандидат чи переможець?. Архів оригіналу за 2 жовтень 2018. Процитовано 18 грудень 2018. 
  29. Терещенко підтримав кандидатуру Садового у президенти. Архів оригіналу за 3 січень 2019. Процитовано 4 січень 2019. 
  30. Садовий знімається з виборів на користь Гриценка: чому тільки зараз
  31. 5 причин проголосувати за Анатолія Гриценка
  32. Гнап також знімається з виборів на користь Гриценка
  33. ЩЕ ОДИН КАНДИДАТ У ПРЕЗИДЕНТИ ГОТОВИЙ ЗНЯТИ СВОЮ КАНДИДАТУРУ НА КОРИСТЬ ГРИЦЕНКА
  34. "Сила людей" підтримала зняття кандидатури Гнапа на користь Гриценка
  35. Іще один кандидат у президенти знявся з виборів на користь Гриценка
  36. Давід Сакварелідзе про підтримку Анатолія Гриценка
  37. Світлана Заліщук про підтримку Анатолія Гриценка
  38. Вибори 2019: Вибори 2019: Гриценка висунули кандидатом у президенти
  39. Вибори 2019: Гриценка висунули кандидатом у президенти
  40. Олександр Савченко про підтримку Анатолія Гриценка
  41. Расстрелять Порошенка за мародерство! — Гриценко // Андрей Сидоренко. Опубліковано 11 лют. 2017 р.
  42. Гриценко: Главное не дать Порошенко убежать, его место в тюрьме // Арес TV. Опубліковано 30 бер. 2017 р. Эфир 25.03.2017
  43. Анатолій Гриценко презентував власну Конституцію Порядку. Процитовано 2018-06-16. 
  44. Підсумки тижня. Авторская программа Валерия Калныша. Гость Анатолий Гриценко. Эфир от 25.05.2018. Процитовано 2018-06-16. 
  45. Rbc.ua. Анатолий Гриценко: Не нужно бояться авторитарного режима. РБК-Украина (ru). Процитовано 2018-06-16. 
  46. Влада хоче вилучити вогнепальну зброю – це хибне рішення!. Українська правда - Блоги. Процитовано 2018-05-14. 
  47. Анатолий Гриценко: Не нужно бояться авторитарного режима
  48. Передвиборча програма кандидата на пост президента України Анатолія Гриценка: "Чесний президент - служитиме людям!
  49. "Чесний президент - служитиме людям!": Передвиборча програма кандидата на пост президента України Анатолія Гриценка
  50. Перетворення піраміди корупції на трапецію і принцип "трьох П": Передвиборча програма Анатолія Гриценка
  51. Президентські дебати: Анатолій Гриценко проти Андрія Садового
  52. ЛЯШКО І БОЙКО НЕ ПРИЙШЛИ НА ДЕБАТИ З ГРИЦЕНКОМ09:38, 28.03.2019
  53. «Зворотний відлік», випуск п’ятий: шоу самотнього Гриценка
  54. «Зворотний відлік», випуск п’ятий: Юрій Бойко, Анатолій Гриценко, Олег Ляшко
  55. Зеленський, Тимошенко, Порошенко, Гриценко та Бойко - лідери президентських перегонів, - опитування трьох соціологічних компаній
  56. Випуск 6. Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Володимир Зеленський
  57. "Нема тут кого дебати". Тимошенко ушла с несостоявшихся дебатов через 15 минут
  58. відлік», Випуск 6. Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Володимир Зеленський
  59. Тимошенко пішла з теледебатів, тому що Порошенко та Зеленський не прийшли
  60. Гриценко закликає Зеленського до дебатів у прямому ефірі
  61. Зеленский "некрасиво срезался" от Гриценко: кандидат громким поступком подтвердил неприятные слухи о себе
  62. Зеленський, Тимошенко, Порошенко, Гриценко та Бойко - лідери президентських перегонів, - опитування трьох соціологічних компаній
  63. Декларація про майно та статки
  64. Декларация Гриценко: Volvo XC90, гидроцикл и эквивалент почти $175 тысяч, недвижимое имущество — у жены
  65. Выборы-2019: что указали в декларациях кандидаты в президенты. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-02-12. 
  66. Від першої особи | Персональний сайт Анатолія Гриценка. grytsenko.com.ua. Процитовано 2018-06-18. 
  67. Гриценко про біг, стрільбу, футбол та преферанс. Процитовано 2018-05-11. 
  68. Повідомлення - Народні депутати пропонують посилити кримінальну відповідальність за хабарництво - Офіційний портал Верховної Ради України. rada.gov.ua. Процитовано 2018-06-20. 
  69. Анатолій Гриценко про боротьбу з корупцією (Шустер Live, 22.05.2009). 2015-08-16. Процитовано 2018-06-13. 
  70. Рада отменила закон о противодействии взяточничеству (ru). Процитовано 2018-06-13. 
  71. Гриценко: Є докази, що Клюєв витрачав бюджетні гроші на власний бізнес. DT.ua. Процитовано 2018-06-16. 
  72. Партія "Громадянська позиція". Віталій Шабунін про Анатолія Гриценка. Процитовано 2018-12-22. 
  73. Віталій Шабунін про Анатолія Гриценка. 2018-05-17. Процитовано 2018-06-16. 
  74. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2018-05-11. 
  75. Україна, Святослав Хоменко ВВС. Хто за кого голосував: електоральна географія президентських виборів. BBC News Україна (uk). Процитовано 2018-05-11. 
  76. Гриценко: Всі свідомі громадяни мають стати на захист життя людей
  77. Экс-министр обороны вывозит из Киева одесский «Беркут» и солдат внутренних войск

ПосиланняРедагувати

Попередник: Міністри оборони України
4 лютого 200518 грудня 2007
Наступник:
Олександр Кузьмук
24 вересня 20043 лютого 2005
Юрій Єхануров
18 грудня 20075 червня 2009