Беркут
| Беркут | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Aquila chrysaёtos (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
.png) Ареал беркута. Світлозелений - гніздування, блакитний - зимування, темнозелений - постійне мешкання. | ||||||||||||||||
|
| ||||||||||||||||
|
Беркут (Aquila chrysaёtos) — один із найбільших денних хижих птахів родини яструбових. Один з 9-ти видів роду; один з 5-ти видів роду у фауні України. В Україні рідкісний гніздовий птах.
НазваРедагувати
Беркут з половецької: burkit — «орел»[1].
Зовнішній виглядРедагувати
Великий птах, розмах крил до 2 м. У дорослого птаха верх голови і задня частина шиї рудувато-вохристі із золотистим відтінком, інше оперення темно-буре; хвіст сіруватий із вузькими темними поперечними смугами, на кінці — широка темна смуга; восковиця і пальці жовті. У молодого птаха забарвлення темно-буре; основа махових пір'ї́н біла; хвіст білий із широкою темною смугою на кінці; протягом 5 років пір'я поступово набуває вигляду, як у дорослого.
Вирізняють шість підвидів беркутів, які відрізняються загальними розмірами та інтенсивністю забарвлення.
Ареал виду та його поширення в УкраїніРедагувати
Гніздовий ареал охоплює лісову зону та гори Північної Америки, Євразії. В Україні беркут дуже рідкісний осілий птах, гніздиться лише на високогірних ділянках Карпат (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська області). Під час міграції та зимівлі трапляється скрізь.
Чисельність і причини її зміниРедагувати
У теперішній час беркут повністю зник або став дуже рідкісним птахом у багатьох регіонах світу, більш або менш зберігся лише у горах, тундрі та у степах. Європейську гніздову популяцію у 2004 р. оцінювали у 8,4–11 тис. пар. В Україні наприкінці XIX — на поч. ХХ ст. гніздився не лише в Карпатах, а й на територіях сучасних Кіровоградської, Чернігівської, Житомирської, Рівненської, Дніпропетровської областей. У 1940–1954 рр. чисельність осілої карпатської популяції не перевищувала 10–11 пар. У середині 1960-х рр. в Карпатах налічувалось 6–8 пар. Зараз карпатську популяцію оцінюють у 10–15 пар. На стан виду негативно впливають: знищення старих ділянок лісу, де птахи гніздяться; скорочення кормової бази; вбивство птахів для виготовлення опудал; випадкове потрапляння у мисливські пастки.
Особливості біологіїРедагувати
Мешкає у різноманітних відкритих і частково відкритих ландшафтах, що рідко відвідуються людьми, у тому числі тундрі, лісотундрі, місця, що заросли кущами, високостовбурові хвойні та мішані ліси з відкритими ділянками, степ, напівпустельні каньйони. В Україні у гніздовий період трапляється у хвойних та широколистяних лісах, під час зимівлі по всій країні. На місцях гніздування з'являється вже в лютому. Моногамний вид. Гнізда влаштовує на скелях або на деревах. Відкладання яєць починається наприкінці березня — у квітні. У кладці 1–2 яйця. Насиджування триває 43–45 діб. Зазвичай виживає одне пташеня. Пташенята залишають гнізда у другій половині липня — серпні. Статевої зрілості досягає на 4–5 році. Тривалість життя 40–50 років. Перші пролітні птахи з'являються наприкінці вересня. Живиться птахами, ссавцями розміром до лисиці. Значне місце в живленні займає падло, яке птахи поїдають взимку.
ОхоронаРедагувати
Беркута включено до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій. Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус − вразливий). В Україні під час гніздування охороняється в Карпатському біосферному заповіднику. Для покращання охорони виду необхідні: збалансоване ведення лісового господарства, створення мікрозаказників радіусом 0,5 км навколо гнізд, влаштування штучних гніздівель, облаштування пунктів підгодівлі на місцях зимівлі, підвищення контролю за незаконним відстрілом, моніторинг за забрудненням навколишнього природного середовища.
Беркут та людинаРедагувати
У Казахстані та інших країнах Середньої Азії беркутів дресирують як ловчого птаха для полювання на птахів і звірів.
ГалереяРедагувати
Голова беркута
Дорослий птах у польоті
Молодий птах — великі білі плями на крилах, білий хвіст з чорною смугою
ПриміткиРедагувати
- ↑ Codex cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 303.
ДжерелаРедагувати
- Домашевський С. В., Годованець Б. Й. Беркут // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 431.
- Беркут (Aquila chrysaetos)
- Беркут у Червоній книзі України
- Зубаровський В. М. Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. — К.: Наук. думка, 1977. — 322 с.