Відкрити головне меню

Олекса́ндр Іва́нович Кузьму́к (*17 квітня 1954, Дятилівка) — український політик, генерал армії України (23.08.1998), кандидат військових наук (2005); депутат Верховної Ради України, член фракції Партії регіонів (з 11.2007), член Комітету з питань національної безпеки і оборони (з 12.2007).

Кузьмук Олександр Іванович
Кузьмук Олександр Іванович

Віце-прем'єр-міністр України
Час на посаді:
25 травня 2007 — 18 грудня 2007
Президент  Віктор Ющенко
ПопередникВолодимир Радченко

Час на посаді:
24 вересня 2004 — 3 лютого 2005
ПрезидентЛеонід Кучма, Віктор Ющенко
ПопередникЄвген Марчук
НаступникАнатолій Гриценко

Час на посаді:
11 липня 1996 — 24 жовтня 2001
ПрезидентЛеонід Кучма
ПопередникВалерій Шмаров
НаступникВолодимир Шкідченко

Народився17 квітня 1954(1954-04-17) (65 років)
Дятилівка, Хмельницька область, Українська РСР,
СРСР СРСР
ЗванняUA-OF10-ARMY-GEN-GSB-H(2015).png Генерал армії України
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Богдана Хмельницького I ступеня
Орден Богдана Хмельницького II ступеня
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден Данила Галицького
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Медаль Жукова
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Іменна вогнепальна зброя
Державна премія України в галузі науки і техніки

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Народний депутат України Україна
4-го скликання
Партія регіонів 14 травня 2002 25 травня 2006
6-го скликання
Партія регіонів 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Міністр оборони України під час Броварської катастрофи 2000 року.

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942-1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 17 квітня 1954 (с. Дятилівка, Славутський район, Хмельницької обл.); українець; батько — Кузьмук Іван Федорович (п. 1973) — військовослужбовець,заступник командувача 1-ї гвардійської загальновійськової армії, начальник вищого військового училища, генерал-майор; мати — Раїса Михайлівна (п. 1981); дружина — Людмила Леонідівна — економіст, бере активну участь в програмі «Діти України»; син — Іван (1975) — військовий медик; дочка Марія (1985) — студентка.

Освіта: Харківське гвардійське вище танкове командне училище (1975); Військова академія бронетанкових військ, командний факультет (1983); Академія ЗС України, почесний магістр державного військового управління; Міжнародний інститут управління, бізнесу і права, бакалавр економіки.

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Партії регіонів, № 41 в списку. На час виборів: Віце-прем'єр-міністр України, б/п.

03.2006 кандидат в народні депутати України від Партії «Відродження», № 3 в списку. На час виборів: народний депутат України, б/п.

З квітня 2002 по березень 2005 — Народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 129 Миколаївська область, висунутий Виборчим блоком політичних партій «За єдину Україну!». За 22.86 %, 12 суперн.

На час виборів: в розпорядженні Президента України (в кадрах Міністерства оборони України), б/п. член фракції «Єдина Україна» (05.- 06.2002), член фракції партій ППУ та «Трудова Україна» (06.2002-04.04), член фракції політ. партії «Трудова Україна» (04.-12.2004), позафракцією (12.2004 — 01.05), уповноважений представник групи «Воля народу» (01.-03.2005), уповноважений представник фракції ПППУ (03.-12.2005), позафракцією (13 — 16.12.2005), член групи «Довіра народу» (12.2005), член фракції політичної партії «Відродження» (з 12.2005), член Комітету з питань національної безпеки і оборони (з 06.2002).

09.1975-10.78 — командир танкового взводу,

10.1978-09.79 — командир танкової роти,

09.1979-09.80 — заступник начальника штабу танкового полку.

09.1980-06.83 — слухач, Військова академія бронетанкових військ.

06.1983-08.84 — командир батальйону танків і спеціальних машин танкового полку забезпечення навчального процесу академії,

09.1986-07.88 — командир танкового полку забезпечення навчального процесу академії.

07.1988-05.90 — заступник командира мотострілецької дивізії.

05.1990-06.92 — начальник штабу — заступник командира мотострілецької дивізії.

06.1992-12.93 — командир мотострілецької дивізії.

Військову службу проходив в Групі радянських військ в Німеччині, Білоруському, Московському, Ленінградському, Прикарпатському, Одеському військових округах.

12.1993-10.95 — командир 32-го армійського корпусу, старший військовий начальник в АР Крим.

10.1995-07.96 — командувач Національної гвардії України.

11.07.1996-24.10.2001 — Міністр оборони України; член Ради національної безпеки і оборони України (08.1996-12.2001, 10.2004-02.05).

24.09.2004-03.02.05 — Міністр оборони України. 25.05.-18.12.2007 — Віце-прем'єр-міністр України. Радник Прем'єр-міністра України на громад. засадах (06.2003-02.05). Радник Президента України (поза штатом) (до 06.2006). член Комісії з доопрацювання та узгодження проектів Кримінального, Кримінально-процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України (07.1998-11.2001).

Генерал-лейтенант (08.1995), генерал-полковник (12.1996).

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків Волинську різанину 1943 року. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[1]

Захоплення: мисливство, рибальство, колекціювання іст. зброї.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати