Вікіпедія

Міністерство оборони США

Державний орган США

Міністе́рство оборо́ни США (англ. United States Department of Defense — DOD та інколи називають Департамент оборони англ. Defense Department) — федеральний виконавчий департамент (міністерство) в уряді США, що відає, відповідно до 10-го розділу Кодексу США, координацією і управлінням всіма відомствами та функціями уряду США у військової області та питаннях національної безпеки. Базується в Пентагоні, штат Вірджинія. Очолює міністерство — міністр оборони.

Міністерство оборони США
англ. United States Department of Defense
United States Department of Defense Seal.svg
Печатка міністерства
The Pentagon US Department of Defense building.jpg
Пентагон — головний будинок Міністерства оборони США
Загальна інформація
Країна США США
Дата створення 18 вересня 1947
Попередні відомства Військове міністерство США
Керівництво діяльністю здійснює United States Army seal Федеральний уряд США
Штаб-квартира Пентагон
38°52′16″ пн. ш. 77°03′21″ зх. д. / 38.87111° пн. ш. 77.05583° зх. д. / 38.87111; -77.05583
Кількість співробітників
  • 742 000 (цивільних)
  • 1 300 000 (військовослужбовці)
  • 826 000 (Національна гвардія та резерв)
Відповідальний міністр Ештон Картер
міністр оборони США Марк Еспер
Підвідомчі органи Національний військовий медичний центр імені Волтера Ріда, United States Army Medical Research Institute of Infectious Diseasesd, Air Force Research Laboratoryd, United States Military Entrance Processing Commandd, Міністерство військово-морських сил США, Міністерство армії США, United States Army Corps of Engineersd, Центральне розвідувальне управління, Розвідувальне управління Міністерства оборони США, Агентство зі скорочення військової загрози міністерства оборони США, військово-повітряні сили США, Defense Logistics Agencyd, Cyber Defense Agency (United States)d, National Geospatial-Intelligence Agencyd, Military Health Systemd, Missile Defense Agencyd, Defense Information Systems Agencyd, Defense Information Schoold, міністр армії США, Defense Security Cooperation Agencyd, Office of the Secretary of Defensed, Defense Human Resources Activityd, Defense Technical Information Centerd, Агентство національної безпеки, Assistant Secretary of Defense for Health Affairsd, Joint Interoperability Test Commandd, Defense & Veterans Center for Integrative Pain Managementd, Office of the Inspector General, U.S. Department of Defensed, Defense Counterintelligence and Security Agencyd, Defense Mapping Agencyd[1], Військово-повітряні сили армії США, Defense Legal Services Agencyd, Office of the General Counsel, Department of Defensed, Defense Commissary Agencyd, Defense Nuclear Agencyd[2] і Міністерство військово-повітряних сил США
defense.gov
Структура керівництва національної обороною США
Зони відповідальності Об'єднаних Командувань збройних сил США

Загальна структураРедагувати

Основним місцем розміщення міністерства оборони США є Пентагон — комплекс будівель у безпосередній близькості від округу Колумбія і три основні міністерства (департаменту) — міністерство армії, міністерство військово-морських сил (Department of the Navy) та міністерство Повітряних сил (Department of the Air Force).

Серед численних агентств і відомств, підлеглих безпосередньо міністерству оборони:

Міністерство також має в своєму відомстві декількома об'єднаних військових навчальних закладів, у тому числі Національний воєнний коледж.

ІсторіяРедагувати

Протягом 1945, виходячи з досвіду Другої світової війни керівництвом Армії, військово-морських сил та Об'єднаним комітетом Начальників Штабів були запропоновані спеціальні плани по організації колегіального органу управління збройними силами — міністерства оборони країни. У спеціальному посланні Конгресу 19 грудня 1945, Президент США Гаррі Трумен запропонував створення об'єднаного Міністерства Національної Оборони. Пропозиція вперше була розглянута Конгресом в квітні 1946, але до липня 1946 вона не мала серйозних успіхів, через те, що існувала протидія з боку комітету з військово-морських справ, який був категорично проти зосередження усієй повноти влади над військовими в руках одного керівного органу управління. Трумен надіслав ще одне послання з новим законопроектом у лютому 1947, і після довгих дебатів та внесення певних поправок урешті-решт Конгрес затвердив закон про створення міністерства оборони США.

26 липня 1947 року Гаррі Трумен підписує «Закон про національну безпеку 1947», в якому наказує національному військовому відомству (National Military Establishment) приступити до роботи 18 вересня 1947 року, а на день пізніше першим міністром оборони США  — секретарем оборони призначається колишній міністр військово-морських сил Джеймс Форрестол. Нове відомство замінило військовий департамент, якій існував з 1789, та об'єдналося з міністерством військово-морських сил (засновано в 1798; формально з 1780, з моменту створення Адміралтейської комісії).

Міністерство Повітряних сил створюється в цей же час, в 1947. Американські Повітряні сили до цього належали до військового міністерства.

Але незабаром, через те, що відомство мало украй неприємну абревіатуру (National Military Establishment — NME — схоже по вимові із словом «Enemy» — ворог), його було вирішено перейменувати. 10 серпня 1949 року національне військове відомство було перейменоване на міністерство оборони, і міністр додатково отримував владу над військовими відомствами армії, військово-морських і військово-повітряних сил. Корпус морської піхоти США залишався, як окремий вид Збройних сил у складі міністерства військово-морських сил та Берегова Охорона США залишалася у відомстві міністерства фінансів США (з 2001 — у складі міністерства національної безпеки), у готовності на випадок війни перепідпорядкуватися міністерству ВМС (як це було під час обох світових воєн).

Перед створенням міністерства оборони Збройні сили США були поділені проміж різними відомствами й в країни не існувало єдиного органу управління.

Організаційна структураРедагувати

Загальні даніРедагувати

Міністерство здійснює керівництво армією, військово-морськими силами, повітряними силами та корпусом Морської піхоти, а також небойовими відомствами, такими як Агентство національної безпеки та Розвідувальне управління міністерства оборони США.

Бюджет міністерства оборони становить приблизно 439 мільярдів доларів (приблизно $1,600 на людину) станом на 2007, це не включаючи додаткових десятків мільярдів доларів, що виділяються Конгресом з року в рік на додаткові програми, які стосуються оборони, наприклад ведення війни в Іраку. Це також не включає витрати уряду на міністерство енергетики в області досліджень ядерної зброї, які фінансуються окремими статтями.

Структура міністерства оборони визначена в законі Голдуотера-Никольса від 1986 року. У цьому законі розписаний порядок управління вищих чинів Збройних сил США.

Верховним головнокомандувачем Збройними силами США є президент США, потім слідує міністр оборони, потім регіональні командири (один або декілька) які командують військами в увірених їм Об'єднаних регіональних Командуваннях.

СтруктураРедагувати

 
Структура Міністерства оборони США

Міністр оборони США

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:United States Department of Defense
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: The Pentagon

Див. такожРедагувати

ВідеоРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ https://www.nga.mil/ABOUT/HISTORY/NGAINHISTORY/Pages/DefenseMappingAgency.aspx
  2. ↑ http://www.dtra.mil/Portals/61/Documents/History/Defense's%20Nuclear%20Agency%201947-1997.pdf

ДжерелаРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міністерство_оборони_США&oldid=28608754