Оконські джерела
Око́нські Джере́ла (Око́нська Крини́ця) — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована у південній частині села Оконська Маневицького району Волинської області.
 Оконські джерела | |
| 51°14′45″ пн. ш. 25°31′55″ сх. д. / 51.24611111002777619° пн. ш. 25.53222222002777997° сх. д.Координати: 51°14′45″ пн. ш. 25°31′55″ сх. д. / 51.24611111002777619° пн. ш. 25.53222222002777997° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Розташування |
Україна Волинська область, Маневицький район, с. Оконськ |
| Найближче місто | смт Маневичі |
| Площа | 0,53 га |
| Засновано | 1972 р. |
| Оператор | Науково-виробничий центр «Форель» |
  Оконські джерела (Волинська область) | |
 | |
 Оконські джерела у Вікісховищі | |
Площа 0,53 га. Статус надано згідно з розпорядженням Волинського облвиконкому від 11.07.1972 року № 255. Перебуває у віданні Науково-виробничого центру «Форель».
Опис ред.
Майже в центрі озерця Окнище розташовані два потужні джерела карстових вод. Вода виходить з-під землі зі значним тиском, утворюючи на поверхні озера два куполоподібні фонтани, з яких постійно витікають грудочки крейди.
Вода озера прозора і приємна на смак. Особливістю оконської води є те, що вона не піддається газуванню, хоч до складу її входять вапно, магній, кухонна сіль (1,6 мг/л), проте хімічні та фізичні властивості її досліджені ще недостатньо, і тому вода не використовується для лікувальних цілей.
Рівень води в озері постійний, воно ніколи не переповнюється, бо сполучається з річкою Окінкою, а також з кількома ставками, де розводять цінну і вибагливу до чистої води рибу — форель. Згодом тут почали розводити й осетрів[1].
З історії джерел ред.
На початку XIX ст. джерело витікало на поверхню в іншому місці, за 2 км на захід від сучасного; там досі збереглась улоговина. Воно було вперше обстежене 1880 року польським геологом В. Хорошевським. Пізніше утворилося нове джерело, яке описав Павло Тутковський 1899 року. За цим описом глибина озера — 15 м, вода прозора. Температура води цілий рік однакова — майже 9°С, навіть у суворі зими озеро не замерзало. Витрата води дорівнювала 10,5 тис. м³. на добу. У 30-х роках XX ст. горловина цього потужного джерела обвалилась, і воно зникло, а на території села Оконська виникло кілька малих джерел. Було пробурено три свердловини, щоб знайти основне джерело. У 1987 році дебіт двох діючих свердловин становив бл. 70 м/с.
З часом джерела утворили невелике озеро завглибшки 3 м і площею 0,5 га. Воно оточене валом та обсаджене деревами.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оконські джерела |
Галерея ред.
Фото 2010 року ред.
Фото 2012 року ред.
Фото 2017 року ред.
Примітки ред.
- ↑ Волинь могла б годувати рибою всю Європу: репортаж із форелевого господарства (відео). Конкурент. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
Джерела ред.
- Хільчевський В. К., Ромась М. І. Джерело водне [Архівовано 13 липня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Оконські джерела (Природно-заповідний фонд України) [Архівовано 19 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Оконські джерела (Волинська обласна рада) [Архівовано 4 липня 2017 у Wayback Machine.]