Прип'ять

річка в Білорусі й Україні, права притока Дніпра

При́п'ять (біл. Пры́пяць) — річка в УкраїніВолинській, частково у Рівненській, Київській областях) та в Білорусі. Найбільша за площею басейну, довжиною і водністю права притока Дніпра (впадає в Київське водосховище).

Прип'ять
Pripyat near Mozyr.jpg
Прип'ять в місті Мозир, Білорусь
Dnepr basin-Ukr.png
51°19′59″ пн. ш. 23°47′25″ сх. д. / 51.3332910000277778° пн. ш. 23.79047500002777937° сх. д. / 51.3332910000277778; 23.79047500002777937
Витік Україна
• координати 51°19′59″ пн. ш. 23°47′25″ сх. д. / 51.3332910000277778° пн. ш. 23.79047500002777937° сх. д. / 51.3332910000277778; 23.79047500002777937
Гирло Днiпро[1]
• координати 51°11′30″ пн. ш. 30°28′55″ сх. д. / 51.19166666669477195° пн. ш. 30.48194444447177887° сх. д. / 51.19166666669477195; 30.48194444447177887
Похил, м/км 0,085 ‰[1]
Басейн басейн Прип'яті
Країни: Україна Україна, Білорусь Білорусь
Регіон Київська область
Гомельська область
Берестейська обл.
Довжина 775 км
Площа басейну: 121 000 км²
Середньорічний стік 450 м³/с
Притоки:
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 622992
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Довжина 775 км (на території України — 261 км), площа басейну 121000 км². Долина Прип'яті у верхів'ї виражена слабо, у пониззі чіткіша. Заплава розвинута на всій протяжності, виділяють дві надзаплавні тераси. Ширина заплави у верхній течії 2—4 км і більше; в окремі роки затоплюється на кілька місяців. У пониззі ширина заплави сягає 10—15 км. Річище у верхів'ї каналізоване; нижче — звивисте, утворює меандри, стариці, багато проток (однією з них сполучена з оз. Нобель); є піщані острови. Ширина річки у верхній течії до 40 м, у середній — 50—70 м, у пониззі 100 — переважно 250 м, при впадінні у Київське водосховище — 4—5 км. Дно піщане та піщано-мулисте. Похил річки 0,08 м/км. Живлення мішане.

Для водного режиму характерна тривала весняна повінь, короткочасна літня межень, що порушується дощовими паводками та майже щорічними осінніми підняттями рівня води. На весну припадає 60—65 % річного стоку, вода підіймається на 1—4 м, на ділянках зі звуженою заплавою — на 7 м. Пересічна витрата води в гирлу 450 м³/с. Замерзає на початку грудня, скресає наприкінці березня. Колір води визначається переважанням у басейні річки торфово-болотних ґрунтів. Судноплавна на 577 км, Дніпровсько-Бузьким каналом сполучена з р. Мухавцем (бас. Західного Бугу).

 
Прип'ять біля міста Мозир (Білорусь)
 
Прип'ять біля села Невір (північ Волинської області)

РозташуванняРедагувати

Бере початок поблизу с. Голядин Шацького району Волинської області. Тече переважно Поліською низовиною на схід, у пониззі — на південний схід.

ПритокиРедагувати

Сточище Прип'яті має добре розвинуту гідрографічну сітку (10,5 тис. річок та струмків). Більшість приток повністю або частково каналізовано. Правобережні притоки течуть, в основному, територією України, лівобережні — територією Білорусі.

Населені пунктиРедагувати

На Прип'яті — міста Пінськ, Мозир (Білорусь), Прип'ять, Чорнобиль (Україна).

  • 1986 у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС річка та її сточище зазнали радіоактивного забруднення; уздовж берегів Прип'яті споруджено десятки кілометрів дамб для захисту річки від радіоактивних речовин.

ІхтіофаунаРедагувати

В межах Рівненської області (20 км) рибне населення річки представлене 34-ма видами риб із 9 родин і одним видом круглоротих — міногою українською (Eudontomyzon mariae Berg, 1931), яка внесена до Червоної книги України у категорії зникаючих видів. Окрім міноги, охоронний статус в іхтіофауні річки мають ялець звичайний (Leuciscus leuciscus L.), карась звичайний (Carassius carassius L.) та минь річковий (Lota lota L.) у категорії вразливих, а також бистрянка російська (Alburnoides rossicus Berg, 1924), гольян озерний (Eupallasella percnurus Pallas, 1814), марена дніпровська (Barbus borysthenicus Dybowski, 1862) у категорії зникаючих. Здебільшого трапляються поодинокі екземпляри рідкісних видів, окрім карася звичайного, який трапляється часто. А найчисленнішими у річці є щука, плітка, краснопірка, верховка, верховодка, плоскирка, лящ, в'юн та окунь звичайний. Поодиноко трапляється інвазивний вид — головешка ротань (Perccottus glenii Dybowski, 1877).

Етимологія назвиРедагувати

Назва річки походить від ст.-укр. При́петь < дав.-рус. Припеть, далі від прасл. *Pri-pętь < *pri + *pęti. Початкове значення «притока». Споріднене зі словами «прип'я́ти», «припина́ти».

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати