В'юн
Misgurnus fossilis 2009 G1.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина: В'юнові (Cobitidae)
Рід: В'юн (Misgurnus)
(Lacepède, 1803)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Misgurnus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Misgurnus
ITIS logo.svg ITIS: 163977
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7983

В'юн (Misgurnus) — рід риб родини в'юнових (Cobitidae), ряду коропоподібних (Cypriniformes).

РозповсюдженняРедагувати

Широко розповсюджений у прісних водоймах Європи, але відсутній на Піренейському півострові, в Італії, Греції, Англії, Скандинавії, в басейні Північного Льодовитого океану, в Криму та на Кавказі; в басейні Амура представлений підвидом. Крім того зустрічається у Південній та Східній Азії.

Будова та спосіб життяРедагувати

Довжина до 30 см, вага 25-40 г, іноді більше. Тіло подовжене, попереду майже циліндричне, позаду дещо сплюснуте, вкрите дрібною лускою. Голова невелика, біля роту 10 вусиків. Очі маленькі, жовтого кольору. Плавці закруглені, з темними плямами.

 
Misgurnus anguillicaudatus в акваріумі

В'юни — придонні мешканці стоячих водойм, відносяться до лімнофілів. Можуть жити у водоймах, які непридатні для інших видів риб, бо гарно переносять дефіцит кисню. Це пояснюється тим, що в'юни можуть дихати не тільки зябрами, але й заднім відділом кишечника, який густо оплетений капілярами. Для цього риба час від часу підіймається на поверхню води та ковтає повітря, яке пропускає через кишечник (цим пояснюється писк риби, яку витягнули з води) . Ця властивість дає змогу в'юнам можливість виживати у водоймах, що повністю пересихають. При цьому риби занурюються глибоко у мул (на 1—2 м) та впадають у сплячку, доки у водоймі не з'явиться вода.

Найактивніші риби вночі та ввечері. Тримаються біля дна, або занурюються у мул, полюючи різноманітних дрібних безхребетних. Знищують велику кількість личинок комарів. Можуть поїдати ікру інших видів риб. Водоймою переміщуються мало.

РозмноженняРедагувати

Статевої зрілості досягає у віці 3 років. Нерест відбувається у квітні — травні, біля берегів в густих заростях підводної рослинності. Самка відрізняється великою плодючістю. Ікринки великі, діаметром 1,7-1,9 мм, з тонкою оболонкою, прикріплюються до рослин. Личинки, що проклюнулись, утримуються на рослинах та живляться вмістом жовткового мішка. Мають ниткоподібні зовнішні зябра, оскільки живуть, як правило, в умовах дефіциту кисню. З часом зовнішні зябра зникають.

ЗначенняРедагувати

 
Продаж в'юнів у супермаркеті

В Україні не мають великого промислового значення. Використовуються рибалками як наживка для хижих видів риб. В деяких країнах Азії (наприклад у Японії) смакові якості риби високо цінуються, внаслідок чого її спеціально вирощують. Також в'юнів тримають у акваріумах як "живих барометрів". Вони відчувають зміну атмосферного тиску та починають при цьому дуже часто підійматись до поверхні води. У наукових лабораторіях в'юнів використовують як тест-об'єкт для фізіологічних досліджень, зокрема для дослідження активності гонадотропних гормонів гіпофізу. У водоймах поїдають у досить великих кількостях ікру інших риб, зокрема цінних промислових видів, та наносять цим шкоду.

Види в'юнівРедагувати

Misgurnus anguillicaudatus
Misgurnus buphoensis
Misgurnus fossilis
Misgurnus mizolepis
Misgurnus mohoity
Misgurnus nikolskyi
Misgurnus tonkinensis

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати