Голова

Голова — частина тіла тварини чи людини, в якій містяться мозок, органи зору, смаку, нюху та слуху, а також рот.

Голова
З'єднується з	шия
Модельний елемент	голова людиниd
Ідентифікатор NCI Thesaurus	C12419
Частково збігається з	Q4141792?
Голова у Вікісховищі

Альбрехт Дюрер. Голова апостола

Окрема голова є у хребетних і у комах.

Передня частина голови тварини називається морда, людини — обличчя. Зазвичай голова з'єднана з тулубом шиєю. Шия дозволяє голові повертатися.

Частини голови людини:

• волосся, чоло, шкіра, вуха
• обличчя: очі, ніс, щоки, рот
• підборіддя, шия

Обличчя

Обличчя активно бере участь в невербальному спілкуванні, особливо добре це помітно у мавп.

Приклади виразу обличчя і гримас:

• очі — широко відкриті, прищурені, нахмурені брови, погляд
• ніс — напружені ніздрі
  • щоки — надуті щоки
  • рот, губи — широко відкритий, губи сжаті чи витягнуті
  • підборіддя — дотикання до підборіддя і рота рукою

Див. також

• Голова комах
• Кобиляча голова

Посилання

• Голова // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
• Голова // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 257—258. — 1000 екз.
• Голова // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015. — С. 140. — 912 с. ISBN 978-966-2464-48-1.