Марена дніпровська
Маре́на дніпро́вська (Barbus borysthenicus) — прісноводна риба родини Коропових, ендемік басейнів Дніпра і Південного Бугу. Занесена до Червоної книги України(1994)[1] та до Європейського червоного списку.
| Марена дніпровська | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Ряд: | Коропоподібні (Cypriniformes) |
| Родина: | Коропові (Cyprinidae) |
| Підродина: | Barbinae |
| Рід: | Марена (Barbus) |
| Вид: | Марена дніпровська (B. borysthenicus)
|
| Біноміальна назва | |
| Barbus borysthenicus | |
Опис
ред.
Зовні нагадує марену звичайну, проте тіло товстіше, з притаманною горбатістю у місці спинного плавця, хвостове стебло ширше і коротше, задні вусики коротші, досягають лише переднього краю ока, іноді середини ока. Найбільша довжина тіла 80-90 см, маса — до 14 кг, тривалість життя 12-13 років. У забарвленні переважають жовтувато-золотисті тони, плавці забарвлені яскравіше: в парних, анальному і хвостовому плавцях переважає моркв'яно-червоний, в спинному — рожево-червоний кольори.
Поширення
ред.
Поширена в басейні Дніпра та Південного Бугу, де раніше була звичною рибою, а зараз стала рідкісною. Майже зникла у басейні середнього і нижнього Дніпра, у верхній та нижній течії Південного Бугу. Також помічені поодинокі випадки вилову на річках Прут і Дністер.
Розмноження
ред.Статевої зрілості самці досягають у 2–3 роки при довжині тіла 15,6 см і масі 92 г, самиці в 3–4 роки при довжині 22 см і масі 195 г. Нерест триває з кінця квітня до середини липня, плодючість становить 32–41 тис. ікринок. На нерест рушає на руслові мілководдя із швидкою течією і кам'янистим або великозернистим піщаним ґрунтом, де й відкладає слабко-клейку ікру.
Спосіб життя
ред.Річкова зграйна риба, що мешкає винятково у проточній, чистій воді; дуже чутлива до нестачі кисню у воді. Надає перевагу порожистим ділянкам і перекатам, місцям з кам'янистим, гальковим, щільним піщаним або глинистим дном. Веде придонний спосіб життя. Личинки і молодь живляться дрібними формами фіто- і зоопланктону та бентосу, дорослі риби споживають суто мешканців дна, зокрема личинок комах, молюсків, червів, а також ікру, молодь і дрібних риб, водорості і вищу рослинність.
Чисельність та заходи охорони
ред.Чисельність низька, трапляється поодинокими особинами. Порушення типових біотопів відбулось внаслідок зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, спричиненої гідротехнічним будівництвом; забруднення води, надмірний вилов.
Заради збереження в Україні, заборонено вилов (крім басейну нижньої течії Дніпра)[2]. Також необхідно виявити звичні місця перебування і встановити в них заповідний режим.
Див. також
ред.Посилання
ред.- ↑ http://www.redlist.org.ua/1994/k0566.htm[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Наказ Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року N19. Архів оригіналу за 28 травня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
Література
ред.- Червона книга України [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- http://www.bible-for-you.org/kraeved/fishe.htm [Архівовано 20 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- FishBase [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Коропоподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |