водосховище і географічний об'єкт
Київське водосховище
Kiev Reservoir Girl Sails Optimist Dinghy.jpg
Київське водосховище у березні
50°54′23″ пн. ш. 30°29′58″ сх. д. / 50.90638888891677283° пн. ш. 30.49944444447177716° сх. д. / 50.90638888891677283; 30.49944444447177716Координати: 50°54′23″ пн. ш. 30°29′58″ сх. д. / 50.90638888891677283° пн. ш. 30.49944444447177716° сх. д. / 50.90638888891677283; 30.49944444447177716
Країна Flag of Ukraine.svg Україна і Flag of Belarus.svg Білорусь
Розташування Україна Україна
* Київська область
* Чернігівська область
Білорусь Білорусь
Річка Дніпро
Висота над р. м. 99 м
Довжина 110 км
Ширина 12 км
Площа 922 км²
Об'єм 3,7 км³
Найбільша глибина 15 м
Середня глибина 4,1 м
Басейн басейн Дніпра
Вливаються Дніпро, Прип'ять, Тетерів, Ірпінь
Виливається Дніпро
Гребля Київська ГЕС
Landsat Kiev Water Reservoir1.JPG
Київське водосховище. Карта розташування: Україна
Київське водосховище
Київське водосховище
Київське водосховище (Україна)
Київське водосховище. Карта розташування: Київська область
Київське водосховище
Київське водосховище
Київське водосховище (Київська область)
CMNS: Київське водосховище у Вікісховищі
Київське водосховище у дніпровському каскаді[1]

Ки́ївське водосхо́вище, Київське море — одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро в межах Київської та Чернігівської областей України. Найвище за течією дніпровське водосховище.

ОписРедагувати

Утворено греблею Київської ГЕС. Заповнено у 1964-66 роках. Проектні характеристики: нормальний підпірний рівень — 103,0 м, рівень мертвого об'єму — 101,5 м, площа за умов НПР — 922 км², об'єм —  3,73 км³, довжина — 110 км, найбільша ширина — 20 км. Унаслідок замулення і заростання (передусім зони виклинювання) сучасна площа зменшилася до 824 км², довжина — до 96 км.[2]

Водосховище має сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води — до 1,5 м.

Мінералізація води протягом року коливається в межах 196—374 мг/дм³.[3]

У водосховище впадають річки:

Створення водосховища покращило умови судноплавства. Використовується як регулятор стоку, для гідроенергетики, судноплавства, рибного господарства, рекреації.

Затоплені населені пунктиРедагувати

При заповненні водосховища було затоплено багато сіл, переважно на лівому березі: Старосілля, Сваром'я, Ошитки, Тарасовичі, Чернин, Новосілки-на-Дніпрі, Окунінове, Новий Глибів, Старий Глибів, Бірки та декілька сіл — на правому березі: Борки, Толокунська Рудня, Ротичи, Домонтова.

Проблеми та заходи безпекиРедагувати

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.

Природоохоронні територіїРедагувати

Панорама водосховищаРедагувати

Панорама Київського водосховища та гідроелектростанції

ГалереяРедагувати

|  |  | 

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-965-098-2
  2. В. І. Вишневський; С. А. Шевчук; А. Є. Бондар; І. А. Шевченко (2017). Сучасна площа дніпровських водосховищ. Український журнал дистанційного зондування Землі (14). с. 4—11. 
  3. Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. Гідрохімія України. К.: Вища школа, 1995. — 307 с. ISBN 5-11-004522-4

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати