Київське водосховище

водосховище і географічний об'єкт

Київське водосховище
Київське водосховище у березні
50°54′23″ пн. ш. 30°29′58″ сх. д.
Країна	Україна і  Білорусь
Розташування	Україна * Київська область * Чернігівська область  Білорусь
Річка	Дніпро
Висота над р. м.	99 м м
Площа	922 км²
Об'єм	3,7 км³
Найбільша глибина	15 м
Середня глибина	4,1 м
Вливаються	Дніпро, Прип'ять, Тетерів, Ірпінь
Виливається	Дніпро
Гребля	Київська ГЕС
Київське водосховище Київське водосховище (Україна) Київське водосховище Київське водосховище (Київська область)
Київське водосховище на Вікісховищі

Київське водосховище у дніпровському каскаді

Ки́ївське водосхо́вище, Київське море — одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро в межах Київської та Чернігівської областей України. Найвище за течією дніпровське водосховище.

Опис

Утворено греблею Київської ГЕС. Заповнено у 1964-66 роках. Проектні характеристики: нормальний підпірний рівень — 103,0 м, рівень мертвого об'єму — 101,5 м, площа за умов НПР — 922 км², об'єм —  3,73 км³, довжина — 110 км, найбільша ширина — 20 км. Унаслідок замулення і заростання (передусім зони виклинювання) сучасна площа зменшилася до 824 км², довжина — до 96 км [1].

Водосховище має сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води — до 1,5 м.

Мінералізація води протягом року коливається в межах 196—374 мг/дм³.

У водосховище впадають річки:

• з правого берега: Тетерів, Ірпінь, Прип'ять.

Створення водосховища покращило умови судноплавства. Використовується як регулятор стоку, для гідроенергетики, судноплавства, рибного господарства, рекреації.

Затоплені населені пункти

При заповненні водосховища було затоплено багато сіл, переважно на лівому березі: Старосілля, Сваром'я, Ошитки, Тарасовичі, Чернин, Новосілки-на-Дніпрі, Окунінове, Новий Глибів, Старий Глибів, Бірки та декілька сіл — на правому березі: Борки, Толокунська Рудня, Ротичи, Домонтова.

Проблеми та заходи безпеки

Найважливішим є факт викиду з реактора четвертого блоку ЧАЕС близько 2000 Кі ізотопів плутонію-239 (240), період напіврозпаду якого — 24 110 років. Переважна більшість плутонію знаходиться в мулі Київського водосховища (там близько 60 млн т^{[прояснити]}) і в ґрунті навколишньої території.^{[джерело?]}

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.

Природоохоронні території

• Міжрічинський регіональний ландшафтний парк

Цікаві факти

• Щоб створити штучне море, довелося, грубо кажучи, вийняти 16 млн кубометрів землі! Максимальна глибина водосховища – 16-18 метрів. З його дна до сих пір дістають дивовижні речі … Наприклад, танк часів Другої Світової. З огляду на те, що площа водойми майже 1000 км, під каламутними водами збереглося ще багато відгомонів війни. Найнебезпечніші – снаряди і міни.
• Після аварії на ЧАЕС Київське море мимоволі стало буферною зоною між річками Прип’яттю і Дніпром. Так на його дні зібралося багато радіоактивного цезію і стронцію. Радіація нікуди не зникла – просто дрімає в мулі.
• Є думка, що в проектуванні київської греблі брав участь Йосип Сталін. Інженери розповіли вождеві, якщо підняти дамбу на 30 метрів, сила випущеної води виявиться настільки руйнівною, що потік зможе дійти до Туреччини, тому ГЕС може стати непрохідним бар’єром на шляху ворога.
• Чому водосховище стає «морем»? Перед будівництвом ГЕС ділянку недостатньо ретельно підготували до наповнення водою. В останні роки біологи спостерігають зміни в змісті мінеральних речовин: у воді зростає концентрація солі, через що тут прижилися рослини і тварини, характерні для Чорного моря. Серед них – морські водорості, риба-голка і чорноморська тюлька.
• Екологи не рекомендують купатися в Київському морі. У спекотну погоду вода прогрівається до +30 ° С і починає цвісти. Риба дохне, а щури-миші тут як тут. Ну, ви в курсі, які інфекції вони розносять … І не забувайте про радіацію, про яку ми писали вище.

Панорама водосховища

Панорама Київського водосховища та гідроелектростанції

Галерея

| | |

Див. також

• Київська ГАЕС
• Затоплені селища на Дніпрі (1930-ті роки)
• Карпатське море
• Задесенці

Джерела

• Вишневський В.І. Ріка Дніпро. - К.: Інтерпрес ЛТД, 2011. - 384 с. ISBN 978-966-501-082-1.
• Географический энциклопедический словарь. Москва, «Советская энциклопедия», 1989. стор.232.
• Водний фонд України: Штучні водойми - водосховища і ставки: Довідник / За ред. В.К. Хільчевського, В.В. Гребеня. - К.: Інтерпрес, 2014. - 164 с.
• Вишневський В.І., Шевчук С.А. Використання даних дистанційного зондування Землі у дослідженнях водних об’єктів України. – К.: Інтерпрес ЛТД, 2018. – 116 с.

Посилання

• Сайт Дніпровського басейнового управління водних ресурсів
• Эксперт: Аварийность дамбы на Киевском море составляет 93 %(рос.)
• Чи загрожує повінь дамбі Київського моря? Інтерв'ю експерта В.Кредо агентству УНІАН
• Про здоров'я Київської ГЕС і греблі, що утримують море, яке висить над столицею
• Чорнобиль — Захід: умов більше, допомоги менше
• ЧАЕС — нагадування чи спогади? /Кореспондент/
• Київське водосховище на моторному човні: що потрібно знати
• Information about the reservoir
• Вишневський, В. І., Шевчук, С. А., Бондар, А. Є., Шевченко, І. А. (2017). Сучасна площа дніпровських водосховищ. Український журнал дистанційного зондування Землі, (14), 4-11.
• СБУ предотвратила повреждение Киевской ГЭС /Цензорюнет, 19.09.2017/