Відкрити головне меню


водосховище і географічний об'єкт
Київське водосховище
Kiev Reservoir Girl Sails Optimist Dinghy.jpg
Київське водосховище у березні
50°54′23″ пн. ш. 30°29′58″ сх. д. / 50.90638888891677283° пн. ш. 30.49944444447177716° сх. д. / 50.90638888891677283; 30.49944444447177716Координати: 50°54′23″ пн. ш. 30°29′58″ сх. д. / 50.90638888891677283° пн. ш. 30.49944444447177716° сх. д. / 50.90638888891677283; 30.49944444447177716
Країна Flag of Ukraine.svg Україна і Flag of Belarus.svg Білорусь
Розташування Україна Україна
* Київська область
* Чернігівська область
Білорусь Білорусь
Річка Дніпро
Висота над р. м. 99 м м
Довжина 110 км км
Ширина 12 км км
Площа 922 км²
Об'єм 3,7 км³
Найбільша глибина 15 м
Середня глибина 4,1 м
Вливаються Дніпро, Прип'ять, Тетерів, Ірпінь
Виливається Дніпро
Гребля Київська ГЕС
Landsat Kiev Water Reservoir1.JPG
Київське водосховище. Карта розташування: Україна
Київське водосховище
Київське водосховище
Київське водосховище (Україна)
Київське водосховище. Карта розташування: Київська область
Київське водосховище
Київське водосховище
Київське водосховище (Київська область)
CMNS: Київське водосховище на Вікісховищі
Київське водосховище у дніпровському каскаді[1]

Ки́ївське водосхо́вище, Київське море — одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро в межах Київської та Чернігівської областей України. Найвище за течією дніпровське водосховище.

ОписРедагувати

Утворено греблею Київської ГЕС. Заповнено у 1964-66 роках. Проектні характеристики: нормальний підпірний рівень — 103,0 м, рівень мертвого об'єму — 101,5 м, площа за умов НПР — 922 км², об'єм —  3,73 км³, довжина — 110 км, найбільша ширина — 20 км. Унаслідок замулення і заростання (передусім зони виклинювання) сучасна площа зменшилася до 824 км², довжина — до 96 км [1].

Водосховище має сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води — до 1,5 м.

Мінералізація води протягом року коливається в межах 196—374 мг/дм³.[2]

У водосховище впадають річки:

Створення водосховища покращило умови судноплавства. Використовується як регулятор стоку, для гідроенергетики, судноплавства, рибного господарства, рекреації.

Затоплені населені пунктиРедагувати

При заповненні водосховища було затоплено багато сіл, переважно на лівому березі: Старосілля, Сваром'я, Ошитки, Тарасовичі, Чернин, Новосілки-на-Дніпрі, Окунінове, Новий Глибів, Старий Глибів, Бірки та декілька сіл — на правому березі: Борки, Толокунська Рудня, Ротичи, Домонтова.

Проблеми та заходи безпекиРедагувати

Природоохоронні територіїРедагувати

Цікаві фактиРедагувати

  • Щоб створити штучне море, довелося, грубо кажучи, вийняти 16 млн кубометрів землі! Максимальна глибина водосховища – 16-18 метрів. З його дна до сих пір дістають дивовижні речі … Наприклад, танк часів Другої Світової. З огляду на те, що площа водойми майже 1000 км, під каламутними водами збереглося ще багато відгомонів війни. Найнебезпечніші – снаряди і міни.
  • Після аварії на ЧАЕС Київське море мимоволі стало буферною зоною між річками Прип’яттю і Дніпром. Так на його дні зібралося багато радіоактивного цезію і стронцію. Радіація нікуди не зникла – просто дрімає в мулі.
  • Є думка, що в проектуванні київської греблі брав участь Йосип Сталін. Інженери розповіли вождеві, якщо підняти дамбу на 30 метрів, сила випущеної води виявиться настільки руйнівною, що потік зможе дійти до Туреччини, тому ГЕС може стати непрохідним бар’єром на шляху ворога.
  • Чому водосховище стає «морем»? Перед будівництвом ГЕС ділянку недостатньо ретельно підготували до наповнення водою. В останні роки біологи спостерігають зміни в змісті мінеральних речовин: у воді зростає концентрація солі, через що тут прижилися рослини і тварини, характерні для Чорного моря. Серед них – морські водорості, риба-голка і чорноморська тюлька.
  • Екологи не рекомендують купатися в Київському морі. У спекотну погоду вода прогрівається до +30 ° С і починає цвісти. Риба дохне, а щури-миші тут як тут. Ну, ви в курсі, які інфекції вони розносять … І не забувайте про радіацію, про яку ми писали вище.[3]

Панорама водосховищаРедагувати

Панорама Київського водосховища та гідроелектростанції

ГалереяРедагувати

|  |  | 

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-965-098-2
  2. Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. Гідрохімія України. К.: Вища школа, 1995. — 307 с. ISBN 5-11-004522-4
  3. Київське море: 5 цікавих фактів, які вас здивують. Блог Dobovo (uk-UA). 2018-09-19. Процитовано 2019-10-04. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати