Відкрити головне меню

Лань — річка в Берестейській та Мінській областях, ліва притока Прип'яті. Належить до водного басейну Чорного моря.

Лань
Dnepr basin-Ukr.png
Річка Лань на мапі басейну Дніпра
52°09′22″ пн. ш. 27°17′56″ сх. д. / 52.15619300002777692° пн. ш. 27.29895800002777762° сх. д. / 52.15619300002777692; 27.29895800002777762
Витік село Горбуни Несвізького району
• координати 53°08′24″ пн. ш. 26°45′11″ сх. д. / 53.1401528° пн. ш. 26.7530917° сх. д. / 53.1401528; 26.7530917
висота, м > 176,2 м
Гирло ріка Прип'ять
• координати 52°09′23″ пн. ш. 27°17′55″ сх. д. / 52.1566306° пн. ш. 27.2986806° сх. д. / 52.1566306; 27.2986806
висота, м < 125,8 м
Похил, м/км 0,34 м/км
Басейн Прип'ять → Дніпро → Чорне море
Країни: Білорусь Білорусь
Прирічкові країни: Білорусь Білорусь
Регіон Берестейська обл.
Мінська область
Довжина 147 км
Площа басейну: 2190[1]
Середньорічний стік 11,3 м³/с
Притоки: Babka[d], Q13032358? і Q18704570?
GeoNames, Global Geosites 626256

Довжина — 147 км, площа басейну — 2190 км²,[1] середня витрата води в гирлі — 11,3 м³/с. Початок річки знаходиться біля села Горбуни на Копильській гряді, в середній і нижній течії річка протікає Прип'ятським Поліссям. Річка практично на всьому протязі каналізована, зарегульована водосховищем Локтиші. Ширина Лані у верхній течії 4-8 м, в нижній до 20 м, заплава шириною 0,6-1 км.[1][3] Береги річки торф'янисті, місцями піщані та супіщані, заввишки 1-2 м.

Долина річки (ширина 1-1,5 км)[1] покрита змішаними лісами, заболочена, вкрита мережею меліоративних каналів.

На річці розташоване місто Клецьк.[4] У місті, на лівому березі Лані розташований пам'ятник архітектури — церква XIX століття, в селах Домоткановічі і Яновичі — садиби XIXXX століть.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Природа Белоруссии: Популярная энциклопедия / Редкол.: И. П. Шамякин (гл. ред.) и др. — 2-е изд. — Мн. : БелСЭ им. П. Бровки, 1989. — С. 176. — 40 000 прим. — ISBN 5-85700-001-7. (рос.)
  2. GEOnet Names Server — 2018.
  3. Блакітная кніга Беларусі: Энцыкл. / БелЭн; Рэдкал.: Н. А. Дзісько і інш. — Мн.: БелЭн, 1994.
  4. Клецк

ПосиланняРедагувати