Відкрити головне меню
Вальниця кочення з нерухомим зовнішнім кільцем
Типова будова кулькової вальниці кочення:
1. Зовнішнє кільце;
2. Тіло кочення;
3. Сепаратор;
4. Канавка;
5. Внутрішнє кільце.

Вальни́ця (заст. підшипник) — технічний пристрій, призначений для підтримування валу, закріплення на осі чи іншої конструкції у зафіксованому розташунку, що забезпечує обертання, хитання чи гойдання або лінійне переміщення з найменшим опором, а також для сприйняття й передавання навантаження на інші частини конструкції.

До 2003 року у конструкторській документації використовувався термін «підшипник», який було визначено як недопустимий у ДСТУ 3321-2003[1]. З огляду на це дублетний термін підшипник є застарілим. Тому використовують термін вальниця.

Види вальницьРедагувати

Основні типи вальниць:

Основні типи, які застосовуються в машинобудуванні — це вальниці кочення й вальниці ковзання.

ПриміткиРедагувати

  1. ДСТУ 3321:2003. Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.

ДжерелаРедагувати