Волинське воєводство (1566—1795)
Воли́нське воєво́дство (лат. Palatinatus Volhynensis, пол. Województwo wołyńskie) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського (до 1569) та Корони Польської в Речі Посполитій.
| Волинське воєводство | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Адм. центр | Луцьк | ||
| Країна |  Велике князівство Литовське і  Корона Королівства Польського
| ||
| Регіон | Велике князівство Литовське Малопольська провінція | ||
| Населення | |||
| - повне | |||
| Площа | |||
| - повна | 38 324 км² | ||
| Дата заснування | 1566 | ||
| Дата ліквідації | 1795 | ||
| |||
| |||
Зміст
ВідомостіРедагувати
Існувало у 1566–1795 роках. Створене на основі земель Волині. Після Люблінської унії 1569 року входило до складу Малопольської провінції. Належало до регіону Русь. Розташовувалося в центральній частині Речі Посполитої, на заході Русі. Головне місто — Луцьк. Очолювалося волинськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Луцьку. Мало представництво із трьох сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з трьох повітів. Станом на 1793 рік площа воєводства складала 38 323,80 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало 805 170 осіб. Ліквідоване 1795 року під час третього поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Волинського намісництва Російської імперії. На картах також зустрічається назва Верхня Волинь (лат. Volynia superior, фр. фр. haute) або Ближня Волинь (лат. Volynia citerior)
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
| Карта Волинського воєводства | |
 |
Верхня Волинь або Луцьке воєводство. Г.Л. де Боплан, 1665 р. |
Повіти, містаРедагувати
- Володимирський повіт (1566-1795) → Володимир
- Кременецький повіт (1566-1795) → Кременець
- Луцький повіт (1566-1795) → Луцьк
До складу воєводства входили у середині 18 ст. міста Броди, Збараж.[2]
ВоєводиРедагувати
- Януш Острозький (від 1558)
- Олександр Чорторийський (від 1566)
- Андрій Вишневецький (від 1576)
- Олександр Острозький (від 1593)
- Януш Заславський (1604—1629)
- Адам Олександр Санґушко (1630—1653)
- Микола Юрій Чорторийський (від 1657)
- Михайло Юрій Чарторийський (від 1661)
- Миколай Єронім Сенявський (від 1679)
- Ян Станіслав Яблоновський (1693–1697)
- Ян Адам Стадніцький (до 1713)
- Атаназій Валентій Мьончиньський (25 серпня 1713–1723)
- Станіслав Лєдуховський (26 березня 1724–1726)
- Міхал Потоцький (від 1726)
- Северин Юзеф Жевуський (у 1751[3])
- Францішек Потоцький (1755)
- Юзеф Оссолінський (1757–1775)
- Ієронім Януш Санґушко (1775)
ПриміткиРедагувати
- ↑ Pawiński Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1886. — Małopolska. — T. 1—2. (пол.)
- ↑ H. Dymnicka-Wołoszyńska. Potocki Stanisław h. Pilawa (1698—1760) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — t. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 157. (пол.)
- ↑ Rzewuscy (01) Архівовано 27 September 2013[Дата не збігається] у Wayback Machine. (пол.)
ДжерелаРедагувати
- Верменич Я. В. Волинське воєводство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 610.
- Кокін Ю. Волинське воєводство // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5. — С. 94.
- Gloger Z. Województwo Wołyńskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
- Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. — T. I. — S. 177—178.