Відкрити головне меню
Ostrogbible.jpg

Острозька Біблія — перше повне видання всіх книг Св. Письма церковнослов'янською мовою, здійснене в Острозі 1581 року заходами князя Костянтина Острозького і підготовлене гуртком учених при Острозькій школі. Надрукована друкарем Іваном Федоровичем (Федоровим), на папері з філігранями Буської папірні і містить 628 аркушів, з численними заставками, кінцівками та ініціалами.

Створення Острозької Біблії. Україна. 1581 рік

Зміст

Історія пам'яткиРедагувати

Острозька Біблія відіграла важливу роль у боротьбі проти наступу католицької церкви на православ'я. Видавець зібрав церковнослов'янські та грецькі списки з монастирів усього православного Сходу. Зокрема Діонісій Раллі Палеолог за вказівкою папи Григорія XIII близько 1578—1579 рр. привіз з Рима до Острога список Біблії[1]; в тому числі з Москви привезено копію повної Біблії Новгородського архієпископа Генадія з 1499 р. Зібрані списки звіряли з Грецькою Септуаґінтою або наново перекладали, хоч не обійшлося й тут без помилок. З уніфікованим правописом була передрукована 1663 р. в Москві, а з подальшими текстовими виправленнями гуртка під проводом Є. Славинецького, а згодом Я. Блотніцького та В. Лящевського, стала основою Синодальної (Єлисаветинської) Біблії 1751 і 1756 рр. (справлене видання, з якого передруковані усі наступні). Над текстом О. Б. працював П. Беринда і з неї виписував матеріал для свого «Лексикону» 1627 р. Редакційно-перекладацька робота над О. Б. свідчить про високу мовну культуру в Україні в кінці 16 ст. У перередагуванні Острозької Біблії брав участь і Лопатинський Теофілакт.

Поліграфічні та мистецькі особливостіРедагувати

За обсягом це надзвичайно велике видання, проте завдяки майстерності набору та застосуванню дрібного шрифту книга не видається такою масивною чи незграбною. Надрукована О. Б. форматом в аркуш, двома шпальтами і складається з 1256 сторінок. Текст організований у декілька рахунків у відповідності зі змістом. На аркуші вміщено 50 рядків тексту. При друкуванні О. Б. використано 6 різних за розмірами та графікою шрифтів (4 кириличних та 2 грецьких), спеціально виготовлених для цієї книги.

За підрахунками книгознавців, О. Б. містить 3 240 000 друкованих знаків. Ілюстративне оформлення видання вирізняється стриманістю, продуманістю композиції, художнім смаком. Видання розпочинається із титульного аркуша у гравійованій рамці, на звороті титулу уміщено герб Костянтина Острозького, у кінці книги — друкарську марку Івана Федоровича. Потекстових ілюстрацій немає, однак при оформленні О. Б. широко використовувалися традиційні для кириличних книг елементи декоративного оформлення — заставки, кінцівки, ініціали, числені композиції з виливних прикрас. У виданні уміщено 81 заставку з 16 дощок, 70 кінцівок із 17 дощок, 1384 гравійованих ініціали, а також численні композиції з виливних прикрас.

Структура та варіанти текстуРедагувати

Текст О. Б. готувався до друку, звірявся та узгоджувався за різними списками, редагувався та доповнювався членами острозького літературно-видавничого осередку впродовж декількох років. При цьому використовувалися не тільки церковнослов'янські, а й грецькі, латинські, єврейські джерела та західноєвропейські видання біблійного тексту. Через те, що друкування О. Б. не було завершене в намічений термін, є варіанти видання з післямовами 1580 р. та 1581 р.

О. Б. містить, окрім канонічного біблійного тексту, передмову від імені Костянтина Острозького, ще одну передмову й два вірші ректора Острозької академії Герасима Смотрицького та коротку післямову Івана Федорова.

Тираж і збережені примірникиРедагувати

 
Один з примірників в НБУВ

Тираж видання на книжці не зазначений, однак фахівці вважають, що О. Б. була надрукована у безпрецедентно великій, як на свій час, кількості примірників: 1500—2000. На сьогодні відомо більше 250 збережених примірників пам'ятки. У Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського зберігається 18 примірників О. Б., 16 — у відділі стародруків та рідкісних видань, 2 — у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій. Підбірка Острозьких Біблій НБУВ є однією з найбільших у світі. Значна кількість примірників дає широкі можливості для порівняльних досліджень, виявлення та зіставлення варіантів набору, відмінностей художнього оформлення, аналізу використаного паперу, вивчення текстологічної роботи читачів, провенієнцій тощо.

У НБУВ зберігаються примірники О. Б., що в різний час належали до збірок Київської духовної академії, Київського університету св. Володимира, Києво-Печерської лаври, Києво-Софійського собору, Києво-Видубецького, Київського Пустинно-Микільського, Харківського Преображенського, Милецького Миколаївського, Жировицького Успенського монастирів, Волинської духовної семінарії, Кременецького ліцею.

На деяких примірниках О. Б. збірки НБУВ містяться цінні власницькі записи, що належать видатному українському граверу Олександру Тарасевичу, архімандриту Києво-Печерської лаври Іоанникію Сенютовичу тощо. Примірник, що належав останньому польському королю Станіславу Августу Понятовському, має дві післямови — 1580 р. та 1581 р. У складі одного із примірників уміщено т. зв. «віленські аркуші», що додруковувалися до неповних примірників О. Б. бл. 1595 р., і на сьогоднішній день є рідкісними.

Примірники О. Б. є також у збірках інших міст України — у Львові, Харкові, Одесі, Острозі, Ужгороді, Сімферополі, а також у Росїі, Білорусі, Польщі, Великій Британії, Болгарії та ін. країнах.

ПеревиданняРедагувати

  • Перевидання 1914 р. старообрядницької друкарні — Острозька Біблія = Библіа, сиріч книги Ветхаго и Новаго Завіта по языку словенску. — М: Московская старообрядческая печатня, 1914 . — 669, [1] арк.
  • Факсимільне перевидання 1983 р.: Острізька Біблія. = The Ostroh Bible 1581. Видання Колеґії св. Андрея в Вінніпезі. — Winnipeg, 1983.
  • Факсимільне перевидання 1988 р. — Комиссия по сохранению и изданию памятников письменности при Советском фонде культуры. — М.-Л.: Слово-Арт, 1988.
  • Перевидання із українським перекладом = Библіа, сиріч книги Ветхаго и Новаго Завіта по языку словенску / Пер. укр. м. ієром. архим. д-ра Рафаїла (Романа Турконяка). — Львів: Благодійний фонд «Книга», 2006. — 1058 с.: [6] арк.

Основні каталоги та публікаціїРедагувати

  • Гусева А. А. Издания кирилловского шрифта второй половины XVI в.: Св. кат. — Кн. 1–2. — М.: Индрик, 2003. — Кн. 1. — С. 588—590, № 83.
  • Запаско Я. П. Мистецька спадщина Івана Федорова. — Львів: Вища шк., 1974. — С. 35–40.
  • Ісаєвич Я. Д. Літературна спадщина Івана Федорова. — К.: Вища шк., 1989. — С. 129—140, іл.
  • Ісаєвич Я. Д. Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства на Україні. — Львів: Вища шк., 1975. — С. 92–106.
  • Ковальчук Г. І. Острозька Біблія // Історичний календар. 2001. — Вип. 7. — К., 2001. — С. 323—325.
  • Кралюк П. М. Острозька Біблія в контексті української та європейської культур / Кралюк П. М., Торконяк Р. (о. Рафаїл), Пасічник І. Д. — Острог: Острозька академія, 2006. — 123 с.
  • Немировский Е. Л. Начало книгопечатания на Украине: Иван Федоров. — М.: Книга, 1974. — С. 134—149.
  • Немировский Е. Л. Острожская Библия: Как находили и вводили в оборот самое знаменитое издание Ивана Федорова // Федоровские чтения. — М.: Наука, 2005. — С. 89–166.

Дивитися такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

  • Я. Д. Ісаєвич. Острозька Біблія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 685. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
  • Довідник з історії України / За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993.
  • Історико-культурне значення Острозької Біблії / Л. -Д. Розумна, Л. Льода // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2002. — Вип. 9/10. — С. 3-10. — Бібліогр.: 14 назв.
  • Рад. енциклопедія історії України. — К., 1971. — Т. 3.
  • Ковалів Вітольд-Йосиф О. Острозька Біблія очима католика. Моя перша зустріч з Острозькою Біблією // Наукові записки: Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України / Остроз. акад. — Острог, 1999. — Т. 2. — Ч. 2. — С. 338—341.
  • Кралюк П. Контекст передмов до Острозької Біблії // Наукові записки: Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України / Остроз. акад. — Острог, 2000. — Т. 3. — С. 32–37.
  • Кралюк П. Острозька Біблія як форпост православно-слов'янського світу // День. — 2003. — 3 жовт.
  • Бондар Н. П. Острожская Библия с «виленскими листами» из собрания НБУВ // Книга и мировая цивилизация: Материалы 11 Междунар. книговед. научн. конференц. по проблемам книговедения (Москва, 20–21 апреля 2004 г.). — М.: Наука, 2004. — В 4-х т. — Т. 2. — С. 355—359.
  • Бондар Н. П. Острозькі видання у колекції кириличних видань НБУВ // Бібліотечний вісник. — 1998. — № 4. — С. 22.
  • Бондар Н. П. Примірники Острозької Біблії у фондах Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського // Український археографічний щорічник. Нова сер. — Вип. 8–9. — Київ; Нью-Йорк: М. П. Коць, 2004. — С. 139—154.
  • Бондар Н. П. Унікальний примірник Острозької Біблії 1581 р. з фондів НБУВ // Волинська книга: Історія, дослідження, колекціонування: Наук. зб. — Вип. 1. — Острог, 2005. — С. 39–44.
  • Бондар Н. П. Ілюстровані примірники Острозької Біблії 1581 р. із зібрання НБУВ як джерело дослідження перших естампних східнослов'янських гравюр // Рукописна і стародрукована книга: Міжнародна наукова конференція, Львів 23–25 квітня 2004. — Львів, 2006 — С. 11–18.
  • Ковальчук Г. І., Бондар Н. П., Кисельов Р. Є. Острозькій Біблії — 420 // Бібліотечний вісник. — 2001. — № 6. — С. 48–51.
  • Шамрай М. А. Маргіналії в стародруках кириличного шрифту 15–17 ст. з фонду Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. — К., 2005. — С. 66–69, № 66–73а.
  • Шамрай М. А. Острожская Библия в фондах ЦНБ АН УССР // Федоровские чтения. 1981. — М.: Наука, 1985. — С. 205—208.
  • Шамрай М. А. Провенієнції у виданнях Острозької та Дерманської друкарень (За матеріалами фонду Відділу стародруків ЦНБ АН України) // Український археографічний щорічник. Нова серія. — К.: Наук. думка, 1993. — Вип. 2. — С. 48–53.
  • Jarosława Bondarczuk. Biblia Ostrogska (1581) // Wołanie z Wołynia. — № 4 (23) z lipca-sierpnia 1998. — S. 47–48. (пол.)
  • Andrzej Kempfi. Biblia Ostrogska. W czterechsetlecie wydania 1581—1981 // Zeszyty Historyczne. — Paryż. — t. 59–1982. — S. 230—236. (пол.)

ПосиланняРедагувати