Миколай-Юрій Чарторийський
Було запропоновано приєднати статтю Микола-Юрій Юрійович Чорторийський до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з жовтня 2019. |
Микола-Юрій Чорторийський (пол. Mikołaj Jerzy Czartoryski, 1662[d] Клевань, Волынское воеводство, Малопольская провинция, Корона Королевства Польского, Речь Посполитая 1585 — 1662) — український князь (з походження). Магнат, державний і політичний діяч, перший сенатор Речі Посполитої з роду князів Чорторийських. Прихильник унії з РКЦ.
Микола-Юрій Чорторийський | |
---|---|
Псевдо | Миколай Єжи Чарторийський |
Народився |
1585 Клевань |
Помер |
1662 Клевань |
Країна |
![]() |
Alma mater | Замойська академія |
Титул | князь |
Посада | Волинські воєводи, Подільські воєводи, посол Сейму Речі Посполитоїd і Q64624151? |
Конфесія | католик |
Рід | Чорторийські |
Батько | Юрій Чорторийський (православний/уніат (1598) |
Мати | Ізабела Олександра княжна Вишневецька |
У шлюбі з | Q64029389? |
Діти | Михайло Юрій Чарторийський, Казимир Флоріан Чорторийський, Ян Кароль Чорторийський і Q93453489? |
| |
ЖиттєписРедагувати
Походив з впливової родини Чорторийських. Син старости луцького Юрія Чорторийського (Юрія Теодоровича[1]) та княжни Ізабели Олександри Вишневецької.
Початок навчання — закладена батьком школа при костелі у Клевані (1592—1593), потім в єзуїтському колегіумі Луцька. Отримав хорошу освіту у Замойській академії.
Після смерті батька у 1626 році стає князем Чорторийським та Клеванським.
У 1633 році отримує посаду каштеляна Володимиро-Волинського (перший сенатор з роду Чорторийських). У 1655-1657 роках був воєводою подільським. У 1657 році отримує призначення на посаду волинського воєводи. Після нього посаду кременецького старости отримав брат Ян Карл[джерело?].
До кінця життя брав участь в публічних справах. Помер на замку в Клевані 12 березня 1662, був похований у підземеллях фундованого ним костелу в Клевані.[2]
Маєтності, фундаціїРедагувати
Збудував каплицю на замку, спровадив для неї єзуїтів. Надав чимало коштів для будівництва костелу Святої Трійці в м. Олика. Після війни 1648—1654 років надав кошти для відновлення Клеваня. Зокрема, відбудували шерег будинків, замок спорудили нову величну ратушу. Заклав відому тоді стайню у Грабові.[2]
РодинаРедагувати
Дружина — Ізабела Корецька (д/н—1669), донька Юхима Корецького. Діти:
- Казімир Флоріан (1620—1674) — латинський архієпископ Ґнєзна, примас Польщі
- Михайло Юрій (1621—1692) — князь Клеванський
- Ян Карл (1626—1680) — князь Чорторийський, підкоморій краківський[2]
ПриміткиРедагувати
ДжерелаРедагувати
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1.
- Latacz E. Czartoryski Mikołaj Jerzy, na Klewaniu i Żukowie (†1662) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 294—295. (пол.)
ПосиланняРедагувати
- Czartoryski Mikołaj Jerzy. (пол.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |