Благовіщенський костел (Клевань)

Благовіщенський костел (Кле́вань) — римо-католицький храм у селищі міського типу Клевань, Рівненська область, у стилі раннього бароко. Фундатор — князь Микола-Юрій Чорторийський. Збудований замість дерев'яного, фундатором якого був князь Юрій Чорторийський.

Благовіщенський костел
Klewan kosciol.jpg

50°44′45″ пн. ш. 25°58′14″ сх. д. / 50.74611000002777672° пн. ш. 25.97083000002777808° сх. д. / 50.74611000002777672; 25.97083000002777808Координати: 50°44′45″ пн. ш. 25°58′14″ сх. д. / 50.74611000002777672° пн. ш. 25.97083000002777808° сх. д. / 50.74611000002777672; 25.97083000002777808
Тип костел
Статус спадщини Пам'ятка архітектури національного значення України
Країна  Україна
Розташування селище міського типу Клевань
Конфесія католицизм
Тип будівлі костел
Архітектурний стиль бароко
Матеріал цегла, тинькування
Засновник Юрій Чорторийський
Перша згадка 1590 р.
Будівництво дерев'яний у 1590, цегляний у 1610 — 1630
Стан в процесі повільного відновлення
Ідентифікатори й посилання
Благовіщенський костел (Клевань). Карта розташування: Україна
Благовіщенський костел (Клевань)
Благовіщенський костел (Клевань) (Україна)

CMNS: Благовіщенський костел у Вікісховищі


Фундатор і історія створенняРедагувати

Фундатором храму був князь Юрій Чорторийський (бл. 1540—1626, спочатку був православним). Він записав фундуш для православного храму у Клевані (за іншими даними, власне для костелу[1]) 1590 року, тоді ще дерев'яного. Був першим серед заможної родини Чорторийських, що 1598 року змінив обряд (перейшов на унію[2]). Власний князівський двір з міста Луцьк переніс на постійно до містечка Клевань.

Віра без справ мертва. Аби довести прихильність до католицтва, князь започаткував перебудову храму у цеглі. З будівництвом нового храму упорались до 1610 року (за іншими даними, це сталось вже по його смерті — у 1630 році[1]). Фундатором будівництва мурованого храму був князь Микола-Юрій Чорторийський.[3]

Ще у першій третині XX ст. храм прикрашав чималих розмірів вівтарний чудотворний образ Матері Божої Клеванської пензля Карла Дольчі, майстра болонської школи XVII ст.[4]

У травні 1945 року розпочалося переселення поляків до Польщі на повернені території Західної Польщі. Вихідці з Клевані з огляду на ставлення радянської влади до релігії та до релігійних цінностей, забрали найдорожчі реліквії з костелу і вивезли разом із ними і ікону. Із Клевані 17 травня відбули близько 800 осіб і вже 6 червня ікону було доставлено до Сквежини.[5] Нині вівтар Благовіщенського костелу у Клевані прикрашає копія цієї ікони.

Опис спорудиРедагувати

Храм вибудований з цегли і потинькований. За типом це тринавна базиліка, що має вівтарну абсиду, нартекс, дві прямокутні двоярусні вежі на головному фасаді. Вежі криті дахами-шатро.

І на фасаді, і композиційно акцентована центральна нава, котра вища та щирша за бічні. Головна нава трохи виступає вперед на головному фасаді. Її вінчає великий трикутний фронтон з розкреповкою.

Фасади костела суворо спрощені і позбавлені декору. Головна нава пов'язана з бічними вежами невеликими заокругленнями кутів, що надають пласкому в цілому головному фасаду трохи пластичності. В декорі веж і головної нави використані пласкі пілястри без помітних архітектурних акцентів.

Південніше від костелу вибудована прямокутна дзвіниця. Збережений також цегляний паркан з брамою та прямокутним фронтоном.

За часів СРСРРедагувати

За часів СРСР у період з 1947 до 1991 років храм було зачинено, а парафія ліквідована. Католицький храм, однак, не був поруйнований як тисячі сакральних споруд по всій країні.

Спочатку приміщення використовувалось як лабораторія для хімічних досліджень, а пізніше збоку було прорубано ще вхід і костел використовувався як амбар. До 5 м у висоту він був засипаний зерном. Внаслідок цього на стінах з'явився грибок та було зруйновано старовинні фрески.

До сьогодні збереглися залишки фресок, які були вище рівня зерна.

З 1991 року занедбану споруду віддали відродженій католицькій громаді Благовіщення Господнього, яку було наново зареєстровано при Луцькій дієцезії 29.10.1991 р.[6]

УсипальницяРедагувати

Був похований фундатор Юрій Чорторийський,[7] деякі його діти,[1] Микола-Юрій Чорторийський[3]

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Klewań… — S. 140.
  2. Latacz E. Czartoryski Jerzy // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 277. (пол.)
  3. а б Latacz E. Czartoryski Mikołaj Jerzy, na Klewaniu i Żukowie (†1662) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 295. (пол.)
  4. Калиберда, Сергей. Органы: от Киевской Руси до Украины. Google книги. ЛитРес. с. 130. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. 
  5. Skwierzyna: obraz Matki Boskiej Klewańskiej [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. Луцька дієцезія. Клевань, парафія Благовіщення Господнього. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 23 грудня 2018. 
  7. Latacz E. Czartoryski Jerzy… — S. 278.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати