Відкрити головне меню
Проект Бенедикта Моллі

Луцький єзуїтський колегіум, або Луцька єзуї́тська коле́гія — колишній навчальний заклад, «дім Товариства Ісуса» у Луцьку. Почав діяльність у 1612 році за сприяння єпископа Павела Волуцького.

Зміст

ВідомостіРедагувати

У 1606 році було записано фундуш для заснування колегіуму єзуїтів у Луцьку (затверджений генералом Ордену Аквавівою в 1608 році[1]). Ініціятором фундушу був єпископ Марцін Шишковський.

Луцький колегіум єзуїтів сприяв спольщенню записів судово-адміністративних книг у місті: в 1620—1640 роках їх відсоток доходив до 73, в той час як у 1610—1620-х становив тільки 9.[2]

Навчання в колегіуміРедагувати

Колегіум і Студії граматичні й риторичні діяли у 1608—1611 роках під ректорством Обріціуса[3]. Першим магістром був ксьондз, тлумач Біблії[4] Станіслав Вуєк[5]. Спочатку, поки велике приміщення для колегіуму тільки проектувалося, він містився у будинку біля дзвіниці, відданий для навчання єпископом Шишковським. На початках у колегіумі навчалося 150 учнів, у пізніші часи їх кількість сягала більше 300. Навчання було безкоштовним, а викладання на високому рівні, тому до Луцька приїжджали вчитися зі Львова, Острога та Києва. Курс моральної теології для студентів ввели у 1615 році. Філософію — з 1636. Викладали також фехтування, танці, мови. Також діяв театр, для чого була відведена окрема театральна зала у приміщенні колегіуму. Викладання філософії припинили у 1638 і поновили аж у 1688. Математику і фізику викладали у 16921695, а згодом відновили у 1753. У 1762 році навчання доповнили курсом етики та вищим курсом філософії[6].

Луцький єзуїтський колегіум був одним із найзаможніших на Волині[7].

Після касації ордену в 1773 році викладачі луцького єзуїтського колегіуму стали викладати в інших школах міста. А також у вищій школі академічного типу, яка була організована Народною комісією освіти частково у приміщеннях обгорілої кафедри Святої Трійці, а частково у колишньому колегіумі.

БудівляРедагувати

1609 році луцькі єзуїти отримали дозвіл польського короля Сигізмунда ІІІ на купівлю ділянок для будівництва нового колегіуму та костелу. Не виключено, що проект будівництва був розроблений архітектором М. Гінтаом за участю італійського архітектора Дж. Бріано.[8]

Італійський архітектор Бенедетто Моллі у 1646 році нарисував проект будівлі Колегіуму єзуїтів у Луцьку. Рисунок знаходиться у Парижі, в збірці «Національної Бібліотеки»[9]

Відомі людиРедагувати

НавчалисьРедагувати

ДоброчинціРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Brykowska M. Kościół Jezuitów w Łucku i architektura zakonu Jezuitów na Wołyniu i Podolu w 1. połowie XVII wieku… — S. 65.
  2. Фаріон І. Траєкторія мовної полонізації України наприкінці XVI — упродовж XVII ст Люблінська унія 1569 // Слово Просвіти. — 2016. — № 35 (976) (1-7 вер.). — С. 6—7. (Мова єдина)
  3. Stanisław Załęski. Jezuici w Polsce. — Kraków, 1908. — S. 189. (пол.)
  4. ]
  5. Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Wołyniu Архівовано 27 червень 2016 у Wayback Machine.. — Łuck, 1929. (пол.)
  6. Adam Wojnicz. Łuck na Wołyniu, — Łuck, 1922. — S. 52—53. (пол.)
  7. Łuck… — S. 779.
  8. Ткачук А. НЕПРАВОСЛАВНА ШКОЛА на ВОЛИНІ у XVI—XVII столітті // ЕТНІЧНА ІСТОРІЯ НАРОДІВ ЄВРОПИ. — Вип. 11. — С. 44.
  9. Jerzy Paszenda. Molli (Moly, De Molle, Demolle, Di molli, Dimollius) Benedetto (1597—1657) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — Tom XXI/4, zeszyt 91. — S. 635. (пол.)
  10. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — T. 4. — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — 820 s. — S. 641—642. (пол.)
  11. Latacz E. Czartoryski Jerzy // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 277—278. (пол.)
  12. Blaschke K. Kościół parafialny w Tajkurach jako przykład długiego trwania archaicznych schematów przestrzennych w architekturze sakralnej Wołynia // Fides ars scientia. Studia dedykowane pamięci księdza Kanonika Augustyna Mednisa / redakcja: Andrzej Betlej, Józef Skrabski. — Tarnów, 2008. — S. 231—232. (пол.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати