Малопольська провінція

Малопо́льська прові́нція (пол. Prowincja małopolska) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувала з 14 століття. Виникла на основі Малопольського князівства зі столицею в Кракові. Об'єднувала території Малопольщі, Русі, а також землі Війська Запорозького, Севежського князівства та Спишського староства. До 1667 року складалася з 11 воєводств. Головне місто — Краків, резиденція генерального старости Малопольщі. Ліквідована 1795 року під час третього поділу Речі Посполитої.

Малопольська провінція
Дата створення / заснування 1347
Країна Banner of Sigismund III Vasa.svg Корона Королівства Польського
Столиця Краків
Адміністративна одиниця Корона Королівства Польського
Адміністративно-територіально поділяється на Краківське воєводство (до 1795), Люблінське воєводство (1474—1795), Сандомирське воєводство, Белзьке воєводство, Брацлавське воєводство, Чернігівське воєводство (1636), Київське воєводство, Підляське воєводство, Подільське воєводство, Руське воєводство, Волинське воєводство
Спільний кордон із Великопольська провінція
Час/дата припинення існування 1795
Розташування на мапі
CMNS: Малопольська провінція у Вікісховищі
   Малопольська провінція на карті Речі Посполитої (1619).

Воєводства і князівстваРедагувати

Регіон Воєводство Центр
Малопольща   Краківське воєводство Краків
  Сандомирське воєводство Сандомир
  Люблінське воєводство Люблін
Польська Україна   Підляське воєводство Дорогочин
  Руське воєводство Львів
  Белзьке воєводство Белз
  Волинське воєводство Луцьк
  Подільське воєводство Кам'янець
  Київське воєводство Київ
  Брацлавське воєводство Брацлав
  Чернігівське воєводство Чернігів
  Військо Запорозьке Січ
Сілезія   Севежське князівство Севеж
Словаччина   Спишське староство Любовня

ДжерелаРедагувати