Зимне

село Зимне
Герб	Прапор
	Зимненський Свято-Успенський Святогорський ставропігійний жіночий монастирЗимненський Свято-Успенський Святогорський ставропігійний жіночий монастир
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Володимирський район
Громада	Зимнівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA07020050010049312
Облікова картка	Зимне
Основні дані
Засноване	1450
Населення	943
Площа	2,32 км²
Густота населення	406,47 осіб/км²
Поштовий індекс	44752
Телефонний код	+380 3342
Географічні дані
Географічні координати	50°47′41″ пн. ш. 24°19′50″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	204 м
Водойми	річка Луга
Відстань до; обласного центру	80 км
Відстань до; районного центру	7 км
Відстань до; залізничної станції	7 км
Місцева влада
Адреса ради	вул. Миру, 2, с. Зимне, Володимир-Волинський р-н, Волинська обл., 44752
Карта
	Зимне
	Зимне
Мапа
	Зимне у Вікісховищі

Зи́мне — село в Україні, центр Зимнівської сільської територіальної громади Володимирського району Волинської області.

Географія

Селом протікає річка Луга.

Археологічні відомості

Територія села багата на археологічні пам'ятки. Зокрема, в урочищі Зимненське городище досліджено два поселення доби міді (III тисячоліття до н. е.), де було виявлено численні залишки житлових споруд, знаряддя праці і предмети побуту. На цьому ж місці існувало поселення в добу заліза (IV—III століття до н. е.), а в VI—VIT століттях н. е.— ранньослов'янське городище з земляними і дерев'яними укріпленнями, яке пізніше було зруйноване кочовими племенами аварів.

Назва

Народною назвою села є Зімно, а жителів — землинці. Староукраїнськими назвами є форми: Зѣмьно (Земно), землиньци. Народні та давні форми свідчать про походження від кореня *zem- (земля): *Zemьno, *zemjinьci. Польським етимологічним відповідником є назва, яка використовувалася до 1939 року — Ziemno. Після входження до складу СРСР назва була хибно протрактована як похідна від слова «зима». Внаслідок цього серед радянських та українських з'явилися псевдоісторичні версії про розташування в селі зимової резиденції волинських князів, які явно суперечать як лінгвістичним даним, так і історіографії.^[1]^[2]

Історія

Вперше Зимне згадується у 1450 році, колі князь Свидригайло надав село та довколишні села Немирі^[3].

Великий князь Казимир Ягелончик своїм привілеєм підтвердив надання князя Свидригайла боярину Немирі, також села Бубнів, Марків Став, Будятичі, Тишковичі.

Селом проходила Львівська дорога — середньовічний тракт, що вів з міста Володимира до Львова.

У 1724 році князь Казимир Чорторийський (син кн. Михайла Юрія Чорторийського) продав «Зимненські маєтки» разом з Кропивщиною у селі польському шляхтичу — волинському каштеляну та володимирському старості Міхалові Геронімові Чацькому. Нащадки М. Г. Чацького володіли маєтком у Зимному принаймні до кінця ХІХ ст. Усі намагання Чорторийського створити великий релігійний комплекс йдуть нанівець, адже Чацький всіляко просуває католицизм. Для зимненського монастиря розпочинається період занепаду.

У 1906 році село Микулицької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 5 верст, від волості 15. Дворів 87, мешканців 669^[4].

Під час Другої світової війни село стало місцем польсько-українського протистояння. Зокрема, зберігся список із 13 українців, вбитих польською поліцією з весни 1943 р. до лютого 1944 р. (всі вони поховані на місцевому кладовищі)^[5].

У серпні 2015 року село стало центром новоствореної Зимнівської сільської громади. До 14 серпня 2015 року — адміністративний центр Зимнівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області^[6].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 868 осіб, з яких 406 чоловіків та 462 жінки^[7].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 942 особи^[8].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[9]

Мова	Відсоток
українська	98,94 %
російська	0,95 %
білоруська	0,11 %

Пам'ятки

Зимненський монастир

Зимненське городище — один з найбільш ранніх укріплених пунктів на землях слов'ян у період раннього середньовіччя (VI—IX століття).
Зимненський Свято-Успенський Святогорський ставропігійний жіночий монастир — один з найдавніших в Україні, побудований при князі Володимирі Великому.

Відомі люди

Андрощук Володимир Іванович (нар. у Горичеві) — кінорежисер-документаліст, режисер-постановник 10-серійного історичного фільму «Час збирати каміння».
Вавринюк Юрій Іванович (1963, Зимне) — український поет, публіцист, редактор журналу «Благовісник».
Хомік Юрій Миколайович (1963—2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки

↑ Архив Юго-Западной России. Часть 7. Том 1.
↑ Zimno, Ziemno, wś nad Ługiem… — S. 617.
↑ Архив Юго-Западной Россіи (рос.). Комиссія для разбора древних актов. 1886. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 17 липня 2019.
↑ Ярослав Царук. Трагедія волинських сіл 1943—1944 рр. Українські і польські жертви збройного протистояння. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 березня 2013.
↑ Зимнівська сільська рада Волинська область, Володимир-Волинський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Джерела та література

В. А. Католик. Зимне [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
В. Д. Баран. Зимне [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 357. — ISBN 966-00-0610-1.
Zimno, Ziemno, wś nad Ługiem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 617. (пол.) — S. 617. (пол.)
dr Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Wołyniu. — Kowel — Włodzimierz — Poryck, 1929. — Cz. 5. (пол.)

Література

Зи́мне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.162

Посилання

[1] Архив Юго-Западной России. Часть 7. Том 1.

[Z7-2] Zimno, Ziemno, wś nad Ługiem… — S. 617.

[3] Архив Юго-Западной Россіи (рос.). Комиссія для разбора древних актов. 1886. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.

[Список_населених_місць_Волинської_губернії._—_Житомир:_Волинська_губернська_типографія,_1906._—_219_с.-4] Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 17 липня 2019.

[5] Ярослав Царук. Трагедія волинських сіл 1943—1944 рр. Українські і польські жертви збройного протистояння. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 березня 2013.

[6] Зимнівська сільська рада Волинська область, Володимир-Волинський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.

[населення_1989-7] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

[населення_2001-8] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

[населення_2001_мова-9] Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]