Волинська височина

Воли́нська височина́ — слабкохвиляста височина на заході України. Волинську височину разом із Подільською часто називають Волино-Подільською.

Волинська височина
Волинська височина позначена кольором
Волинська височина позначена кольором
Країна Україна
Регіон Волинь
Довжина 200 км
Ширина 40—50 км
Найвища точка Повчанська височина
 - висота 361 м

РозташуванняРедагувати

Волинська височина лежить у межах Волинської, Рівненської і, частково, північних частин Львівської та Хмельницької областей, а також, частково, Люблінського воєводства (Польща). Простягається від річки Західний Буг до річки Корчик на Хмельниччині (притока річки Случ) майже на 200 км. Ширина Волинської височини — 40—50 км.

На півночі уступом заввишки 30—50 м обривається до Поліської низовини. На півдні Волинська височина відокремлена невеликим уступом від рівнини Малого Полісся.

РельєфРедагувати

Середня висота Волинської височини — 220—250 м, найбільша — 361 м (Повчанська височина). Переважає увалисто-балковий рельєф. Розвинутий карст.

Річковими долинами Бугу, Стиру, Горині та їхніх приток Волинська височина розчленована на окремі ділянки, серед яких:

ГеоструктураРедагувати

Основою Волинської височини є відкладення крейдового періоду, на заході під крейдовими відкладеннями залягають кам'яновугільні поклади Львівсько-Волинського вугільного басейну.

На межиріччях розвинені лесоподібні суглинки, у західній частині під ними трапляються відкладення Дніпровського (максимального) зледеніння. На Волинській височині переважають лісостепові ландшафти.

Промислове значення мають такі корисні копалини: крейда, кам'яне вугілля, торф, вапняки, глини.

Рослинний світРедагувати

Рослинність Волинської височини переважно лісостепова. Ліси (здебільшого грабові, дубові та дубово-соснові) збереглися фрагментарно. Вони становлять приблизно 9% площі височини.

У межах Волинської височини розташовані природоохоронні території: Дермансько-Острозький національний природний парк, заказник Вишнева Гора та інші.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Волинська височина // Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1978. — С. 367.
  • Коротун І. М., Фремд Г. М. Волинська височна // Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989. — Т. 1. — 416 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-005-0. — С. 209.
  • Волинська височина: головні риси геологічної будови та рельєфу / А. Богуцький, Б. Голуб, М. Ланчонт // Проблеми середньоплейстоценового інтергляціалу : матеріали ХІV українсько-польського семінару (Луцьк, 12–16 вересня 2007 р.) / Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, Волинський держ. ун-т ім. Л. Українки, НАН України, Ін-т геологічних наук, Рівненська геологічна експедиція, Комітет досліджень антропогену, редкол.: А. Богуцький, П. Гожик, М. Ланчонт [та ін.]. – Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2007. – С. 6–10.

ПосиланняРедагувати