Корчик (притока Случі)
річка в Україні
Ко́рчик — річка в Україні, в межах Шепетівського району Хмельницької області, Рівненського району Рівненської області та Звягельського району Житомирської області. Ліва притока Случі (басейн Дніпра).
Опис
ред.Довжина 82 км, площа басейну 1 455 км². Долина терасована, завширшки 2—4 км. Заплава подекуди заболочена. Ширина річища від 1—2 до 22 м, глибина до 1,7 м. Похил річки 0,9 м. Є ставки.
Розташування
ред.Корчик бере початок на південь від села Романова. Тече переважно на північ (частково — на північний схід). Впадає до Случі біля північно-східної околиці села Устя.
Над річкою розташоване місто Корець.
Притоки
ред.- Річка без назви (Січанка) - річка у Славутському районі Хмельницької області. Починається у Великому Правутині. Тече переважно на південний захід понад Малим Правутином і впадає у Корчик у Берездові. Довжина річки 13 км. Площа басейну 41 км²[1]. Річку перетинає автомобільна дорога Т 1804.
- Річка без назви - протікає через Красностав. Довжина річки 13 км. Площа басейну 85,8 км²[2]
- Річка без назви - річка у Славутському районі Хмельницької області. Починається на південно-східній околиці Бесідки. Тече переважно на південний захід через селаСтавичани і Кутки. Довжина річки 11 км. Площа басейну 34,6 км².[3]
- Ліві: Жариха, Черниця, Богданівка, Дубниця, Кобилянка.
Примітки
ред.- ↑ Хмельницьке обласне управління водних ресурсів // Басейн Дніпра // №84. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017.
- ↑ Хмельницьке обласне управління водних ресурсів // Басейн Дніпра // №83. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017.
- ↑ Хмельницьке обласне управління водних ресурсів // Басейн Дніпра // №85. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017.
Джерела
ред.- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 274
- «Каталог річок України». — К.: Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 80. — (№ 1281).
- Korczyk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 394. (пол.)