Відкрити головне меню

Шнюков Євген Федорович
Народився 26 березня 1930(1930-03-26) (89 років)
Архангельськ
Громадянство Україна Україна
Діяльність науковець
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Сфера інтересів геологія
Заклад ДНУ Відділення морської геології та осадового рудоутворення НАН України
Вчене звання професор, академік НАН України (з 1982)
Науковий ступінь доктор геолого-мінералогічних наук
Член НАН України
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «Знак Пошани»
Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки — 1998 Державна премія України в галузі науки і техніки — 2000

Шнюков Євген Федорович — вчений-геолог, академік НАН України (1982), заслужений діяч науки і техніки України (1991), двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1989, 2000), дійсний член Міжнародної академії наук (МАН) Євразії.

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 26 березня 1930 року в м. Архангельську в родині службовців. Школу закінчив із золотою медаллю в м. Одесі. У 1953 з відзнакою закінчив Київський університет ім. Т. Г. Шевченка, здобувши освіту за фахом «геолог-геохімік».

У 1953–1956 навчався в аспірантурі Інституту геологічних наук АН УРСР. У 1958 успішно захистив кандидатську дисертацію. Її основою стали дослідження мінералогії Криворізького залізорудного басейну та мінералів заліза Українського щита.

Результати подальших досліджень у галузі геології, мінералогії та геохімії залізних руд Азово-Чорноморської провінції згодом були узагальнені у докторській дисертації Євгена Федоровича, захищеній у 1965 році.[1]

У 1957–1959 працював молодшим науковим співробітником Інституту мінеральних ресурсів АН УРСР у м. Сімферополі під керівництвом професора Ю. Ю. Юрка.

Подальша його доля тісно пов'язана з роботою в різних наукових установах Академії наук України. Він займав посади заступника директора Інституту геологічних наук АН УРСР (1968–1969), Інституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР (1969–1973), директора Інституту геологічних наук АН УРСР і завідувача відділу осадового рудоутворення цього інституту (1977–1992), директора Національного науково-природничого музею НАН України (1978–2008). В 1992 очолив Державну наукову установу «Відділення морської геології та осадового рудоутворення НАН України».

Наукові досягненняРедагувати

Євген Федорович одним із перших в Україні почав проводити геологічні дослідження як внутрішніх морів, так і Світового океану. Під його керівництвом було збудовано перше спеціалізоване бурове судно «Геохімік», яке дало змогу здійснювати буріння з відбором керну до 100 м при глибині моря до 30 м, що допомогло дослідити геологічну будову Азовського моря і північно-західної частини Чорного моря. Також він став організатором і керівником двох спеціалізованих геолого-геофізичних експедицій науково-дослідного судна (НДС) «Академік Вернадський» в Індійський та Атлантичний океани, комплексної міжнародної чорноморської експедиції на НДС «Михаил Ломоносов», численних експедицій у Чорне море на НДС «Іхтіандр», «Київ», «Профессор Водяницкий» тощо.[1]

Як визнаний фахівець у галузі морської геології Євген Федорович брав участь в роботі Комітету ООН з мирного використання дна морів і океанів (Женева, 1971; Нью-Йорк, 1972; Париж, 1985, 1987). Він неодноразово очолював чи входив до складу оргкомітетів багатьох конгресів, нарад і симпозіумів українського та міжнародного рівнів, керував школою-семінаром з морської геології для спеціалістів з країн Західної Африки по лінії ЮНЕСКО (Гвінея, 1987).[1]

Євген Федорович Шнюков є засновником наукової школи з морської геології та осадового рудоутворення — його учнями є 32 кандидати наук. Він є автором понад 550 наукових і науково-популярних праць, має 1 патент, є головним редактором журналу «Геология и полезные ископаемые Мирового океана».

НагородиРедагувати

  • в 1989 році — за серію «Геологія шельфу УРСР» у 8 томах, опубліковану в 1981–1987 роках[5]
  • в 2000 році — за цикл робіт «Регіональна океанологія: стан середовища та мінерально-сировинні ресурси Атлантичного, Індійського, Південного океанів та їх морів»[6]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Ю. Кононов, Г. Орловський. Шнюков Євген Федорович. — Вісник НАН України. — 2005. — № 3 — c.57-58
  2. Указ Президента України від 21 серпня 2015 року № 491/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  3. Указ Президента України від 11 лютого 2000 року № 206/2000 «Про відзначення нагородами України наукових працівників»
  4. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 1 березня 1991 року № 811-XII «Про відзначення наукових працівників державними нагородами Української РСР»
  5. Постанова Центрального Комітету Компартії України і Ради Міністрів Української РСР від 6 грудня 1989 року № 300
  6. Указ Президента України від 5 грудня 2000 року № 1302/2000 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2000 року»

ПосиланняРедагувати