Кравчук Петро Авксентійович

Кравчук Петро Авксентійович (нар. 12 липня 1947, с. Гірки Любешівського району Волинської області) — український літератор, краєзнавець, автор науково-популярних та краєзнавчих книг.

Кравчук Петро Авксентійович
Кравчук Петро Авксентійович.jpg
Народився 12 липня 1947(1947-07-12) (72 роки)
УРСР, Волинська область, Любешівський район, с. Гірки
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність літератор, краєзнавець
Alma mater Krasnoyarsk State Technical Universityd
Мова творів українська, російська
Напрямок науково-популярна та краєзнавча література
Партія КПРС
Нагороди
Медаль «Ветеран праці»
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Сайт: kravchuk.ucoz.com

CMNS: Кравчук Петро Авксентійович у Вікісховищі
Перша в житті світлина. Петро з батьками. Справа – хресна мама Лідія Кравчук (сестра батька). 1947 рік.

БіографіяРедагувати

Народився Кравчук Петро Авксентійович 12 липня 1947 року на хуторі Кінь, що належить до села Гірки Любешівського району Волинської області в українській православній хліборобській родині.

Навчався в Гірківській восьмирічній школі, яку закінчив у 1962 році. Продовжував навчання у місцевій вечірній школі. Навчаючись у школі, організував збір народних пісень Волині, за що отримав подяку від Інституту етнографії й художнього промислу України та поета Максима Рильського. Друкувався в республіканській піонерській газеті «Юный ленинец» та в районній газеті «Радянське Полісся». Був делегатом Першого українського зльоту юних кореспондентів, який у березні 1962 року проходив у республіканському піонерському таборі «Молода гвардія» в Одесі.

У 1963 році вступив до Львівського електротехнікуму зв'язку, який закінчив 1967 року й отримав спеціальність технік-електрик провідного зв'язку і радіофікації.

У 1967—1969 роках служив у Радянській армії. В армії вступив до Красноярського політехнічного інституту на радіотехнічний факультет.

Після армії, з лютого по березень 1970 року, працював електромеханіком Камінь-Каширського районного вузла зв'язку. У березні 1970 року перейшов на роботу на Зарудчівський завод силікатної цегли: працював спершу інженер-механіком, а з травня 1971 року — начальником виробництва. У 1974 році перейшов у Любешівську ПМК-199, де працював інженер-енергетиком до 1976 року. З 1976 року — знову на силікатному заводі, де працював до 1989 року (з 1984 — директором заводу)[1].

Неодноразово обирався депутатом Зарудчівської сільської ради.

У 1989 році створив перший в Україні всесоюзний науково-технічний кооператив — Любешівський міжгалузевий кооперативний центр науково-технічної інформації «Ерудит».

З ініціативи Петра Кравчука була організована експедиція та проведено перше інструментальне вимірювання 7 вересня 1990 р. найвищого в Європі Тальникового водоспаду (482 м, Росія) та ще трьох великих каскадних водоспадів колишнього СРСР: Кінзелюкського в Саянах (328 м), Великого Арсланбоба в Киргизстані (234 м), Грандіозного в Саянах (172 м). Керував експедицією майстер спорту з туризму Борис Ілліч Бабицький. [2]

Закоханий в українські народні пісні. Записує та пропагує їх[3].

Був членом ВЛКСМ, у 1972—1973 роках обирався секретарем первинної комсомольської організації Зарудчівського заводу силікатної цегли. Був членом КПРС з 1972 року. Тривалий період очолював первинні партійні організації Любешівської ПМК-199 та Зарудчівського заводу силікатної цегли. Вийшов із КПРС 15 квітня 1991 року, ще до сумнозвісного ГКЧП.

У 2001 році вийшов на пенсію.

У 2009 році, під час святкування 525-річного ювілею від дати першої писемної згадки, за активну участь у вивченні історичного минулого селища присвоєно звання Почесний громадянин селища Любешів (першому серед мешканців селища)[4]. Тоді це почесне звання було присвоєно також Першому заступнику голови Верховної ради України Адаму Мартинюку.

Любить доглядати за садом і городом. У 2013 році виростив найбільшого в Україні гарбуза вагою 120 кг 500 г.[5][6][7][8][9][10][11][12] А у 2016 році встановив інший український рекорд, зібравши з одного куща картоплі (сорту Слов'янка) найбільший урожай – 8 кг 120 г бульб.[13][14] У 2014 році з ініціативи Петра Кравчука та за підтримки газет «Рідне село» (Київ)[15], «Земля моя годувальниця» (Луганськ)[16], «Волинь» (Луцьк), «Віче-інформ» (Луцьк), Добрий господар (Львів) було оголошено всеукраїнський щорічний конкурс з вирощування рекордних гарбузів.

РодинаРедагувати

 
Батьки: Оксентій Тодорович із дружиною Єфросинією Олексіївною

Батько — Оксентій Тодорович Кравчук (18 березня 1927, с. Гірки — 26 травня 1996), українець.

Мати — Єфросинія Олексіївна (дівоче прізвище Літвинчук, 1 липня 1923 — 12 грудня 1983), українка.

Брати: Віктор (1951—2017), Леонід (1957—2014).

Дружина — Ольга Степанівна (дівоче прізвище Шумакович, нар. 3 серпня 1950, Любешів), українка.

Діти — Геннадій (н. 29.07.1972), Андрій (н. 10.09.1976).

ВідзнакиРедагувати

ТворчістьРедагувати

Перші публікації Петра Кравчука в пресі з'явилися в республіканській піонерській газеті «Юный ленинец» та в районній «Радянське Полісся». Газета «Юный ленинец» за активну діяльність нагородила фотоапаратом «Смена-3» та путівкою на Перший всеукраїнський зліт юних кореспондентів, який у березні 1962 року проходив у республіканському піонерському таборі «Молода гвардія» в місті Одесі.

У його творчому доробку науково-популярні та краєзнавчі книги:

Петро Кравчук – автор понад 500 публікацій, а також численних фотографій. Друкувався щонайменше, як у 14 журналах і 36 газетах колишнього СРСР, України, Молдови та Білорусі. Деякі із них виходили мільйонними тиражами. Матеріали Петра Авксентійовича, а також розповіді про нього самого та його творчість, опубліковані, зокрема, у журналах Вокруг света, Наука и жизнь, Студенческий меридиан, География в школе, Человек и природа, Україна, Географія та основи економіки в школі, Рідна природа, Перець та газетах Експрес, Добрий господар, Голос України, Радянська Україна, Волинь, Робітнича газета, Президентський вісник, Україна молода, Цікава газета на вихідні та інших. У багатьох із них («Україна», «Урядовий кур'єр», «Географія та основи економіки в школі», «Рідна природа», «Человек и природа», «Тваринництво України», «Нове життя» та ін.) мав свої багаторічні рубрики.

<

Книги Петра Кравчука

БібліографіяРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Географический калейдоскоп. – Киев.: Радянська школа, 1988. – 144 с. — ISBN 5-330-00384-9. Тираж 130 000 экземпляров!
  • Рекорди Волині 1993. – Любешівська районна друкарня, 1994. – 64 с. — ISBN 5-7707-2014-1/4.
  • Рекорды природы. 1993. – Любешов, «Эрудит». Ковельская городская типография, 1993. – 216 с. , т. 60000.  — ISBN 5-7707-2044-1.
  • Рекорди Волині 1998. – Любешів, «Ерудит», – Волинська обласна друкарня, 1999. – 208 с. — ISBN 966-95453-0-7.
  • Книга рекордів Волині 2005. – Луцьк: Волинська обласна друкарня – Любешів: «Ерудит», 2005. 304 с. — ISBN 966-361-079-4.
  • Книга рекордів природи. – Луцьк: ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. – 336 с. — ISBN 978-966-361-542-1.

Публікації в пресіРедагувати

Перелік деяких публікацій у журналах та газетах.

  • Кынтечеле нородулуй. Журнал «Скынтея ленинистэ» Кишинев, 1962.
  • Предохранительная спираль. Журнал «Сельский механизатор» (Москва), 1968, № 2.
  • Чемпионы в мире птиц. Журнал «Человек и природа» (Москва), 1985, № 1, т. 93 000.
  • Чи знаєте ви, що... Журнал «Рідна природа», 1985, № 2, с. 57; № 4, с. 61, т. 40 000.
  • Рекорди у світі тварин. Журнал «Тваринництво України», 1985, № 10, т. 45 700.
  • Рекордсмены в мире растений. Журнал «Лесная новь» (Москва), 1985, № 11, т. 39 355.
  • Різні бувають люди. Журнал «Україна», 1987, № 1, т. 119 000.
  • Рекорди природи. Журнал «Тваринництво України», 1994, № 5-6, т. 10 100.
  • Рекорди природи. Сім’я Сонця. Голуба планета. Журнал «Географія та основи економіки в школі, 1996, № 1(1).
  • Сигнальный пост. Газ. «Юный ленинец» Киев, 15 сентября 1961 г., с. 3.
  • Який Сава, така й слава (фейлетон). Газ. «Радянське Полісся», 12 грудня 1964 р.
  • Вперше в світі. Газ. «Нове життя», 18, 25 серпня; 1, 8, 15, 18, 20, 22, 27, 29 вересня; 2 жовтня 1984 р.
  • Рекордсмены в мире растений. Газ. «Книжное обозрение» (Москва), 17 января 1986 г., с. 6.
  • Алмаз. Газ. «Советская торговля» (Москва), 15 ноября 1986 г., с. 4.
  • Озера нашої планети. Газ. «Нове життя», 27 листопада; 2, 4, 6 грудня 1986 р., с. 4.
  • Таємниці зірваного храму. Газ. «Радянська Волинь», 9 лютого 1991 року, с. 2.
  • Свідки історії. Газ. «Нове життя», 28 лютого 1991 р., с. 3.
  • У світі дощів. Газ. «Урядовий кур’єр», 12 квітня 1997 р., с. 15, т. 164 000.
  • Риби-рекордсмени. Газ. «Урядовий кур’єр», 24 травня 1997 р., с. 24.
  • Моїм Горкам – 600! Газ. «Нове життя», 19 травня 2001 р., с. 2.
  • Нашому Любешову – 520 років. Газ. «Нове життя», 10 липня 2004 р., с. 1.
  • У майбутнє – без комуністичних примар. Газ. «Україна молода» (Київ), 7 травня 2008 р., с. 8.
  • Любешову – 525 років. Газ. «Нове життя», 11 липня 2009 р., с. 1.
  • Грибні рекорди Волині. Газ. «Віче», 23–29 вересня 2010 р., с. 9.
  • Паводок століття. Газ. «Волинь», 8 лютого 2011 р., с. 4.
  • Небесне диво над Любешовом на свято Стрітення. Газ. «Волинь», 17 лютого 2011 р., с. 1, 2.
  • І що ж це було? Невже НЛО? Газ. «Волинь», 24 вересня 2011 р., с. 12.
  • Конфлікт довкола дамби. Газ. «Волинь», 27 жовтня 2011 р., с. 1, 3.
  • Шість затемнень за рік. Газ. «Волинь», 10 грудня 2011 р., с. 16.
  • Гарбузові рекорди Волині. Газ. «Земля моя годувальниця», 21 грудня 2011 р., с. 8–9.
  • На Водохреще цвіте форзиція. Газ. «Волинь-нова», 21 січня 2012 р., с. 1, 12.
  • Свіча… в небі. Газ. «Голос України», 15 лютого 2012 р. т. 100 000.
  • Людина ставить рекорди (прем’єра рубрики). Газ. «Віче», 8–14 березня 2012, с. 16.
  • Сонце з дитячої казки. Газ. «Голос України», 14 березня 2012 р., с. 16, т. 100 000.
  • Таке буяння буває раз на сто років. Газ. «Голос України», 16 травня 2012 р., с. 16, т. 100 000.
  • Подвійна веселка: дзеркальне чародійство. Газ. «Голос України», 5 вересня 2012 р., с. 16, т. 100 000.
  • Номенклатура боїться змін. Газ. «Віче», 10–16 квітня 2014 р., с. 1, 4.
  • Королева лілій виросла в Любешові. Газ. «Волинь-нова», 5 серпня 2014 р., с. 8–9.
  • Дива природи: первоцвіти знову цвіли на Новий рік. Газ. «Волинь-нова», 17 січня 2015 р., с. 2.
  • Витівка природи чи небесний знак? Газ. «Голос України», 26 березня 2015 р., с. 24.
  • Нещодавнє місячне затемнення було найкрасивішим. Газ. «Нове життя», 10 жовтня 2015 р., с. 10.
  • Гігантська картоплина заважила 2 кілограми 200 грамів! Газ. «Добрий господар», № 9 травень 2016 р., с. 7, т. 300 000.
  • Закарпаття – Долина нарцисів, а Полісся – Долина лотать. Газ. «Волинь-нова», 13 квітня 2017 р., с. 13. (+ 3 моїх фото).
  • Ікона вказала на своє місце. Газ. «Сімейна газета» (Хмельницький), 11 травня 2017 р., с. 15, т. 101 500.
  • У 1942 році Леонід Кравчук із товаришем наколядували 40 карбованців. [1] [2] Газ. «Волинь-нова», 25 січня 2018 р., с. 1, 8; 1 лютого 2018 р., с. 11. Співавтор – Андрій Кравчук.
  • Чи варто довіряти народним прикметам про погоду? Газ. «Волинь-нова», 12 червня 2018 р., с. 2.
  • сталіністи знищили Люб'язь… Газ. «Волинська газета», 24 січня 2019 р., с. 9.
  • Хто в Україні виростить 500-кілограмовий гарбуз? Газ. «Добрий господар», № 6 березень 2019 р., с. 2.
  • Чи правильно ми говоримо. Газ. «Нове життя», 28 березня 2019 р., с. 7.
  • Любешівський скарб. Газ. «Нове життя», 19 вересня 2019 р., с. 14.
  • Поїзд у Любешові. Газ. «Нове життя», 19 вересня 2019 р., с. 18.
  • Такого теплого року на Волині не було за 130-літній період. Газ. «Волинь», 16 січня 2020 р., с. 12.

Про Петра КРАВЧУКА та його творчістьРедагувати

Перелік деяких публікацій про автора та його творчість.

  • Будь красивим, Юро! / упорядник Г. Литвинова.  — Київ;: Молодь, 1964.
  • Терлецький В. Дивовижне у світі рослин. 1990, – Київ;: Урожай, 1990. ISBN 5-337-00572-3.
  • Любешівщина. Історико-краєзнавчий нарис / Упорядник П. Бущик. — Луцьк : Надстир'я, 1996. — 127 с. — ISBN 966-517-075-9.
  • Павлюк І. Українська преса Волинської області 1939–1941, 1944–2000 рр. Наукове видання. 2004, Луцьк, вид-во «Волинська обласна друкарня». – 508 c. ISBN 966-8468-68-6.
  • Бишевич П. К., Журавлюк І. С., Клубук П. А. Любешівщина: з глибин століть — у майбуття. Історико-краєзнавчий нарис. — Луцьк : Надстир'я, 2004. — ISBN 966-517-468-1.
  • Бущик П. Г. Ми від роду — українці. Історико-краєзнавчі нариси. — Луцьк : Вісник і К, 2004. — 334 с. — ISBN 966-8273-20-6.
  • Мир водопадов» / сост. П. Бровко и др. – Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 2005, 184 с.ISBN 5-7444-1681-1.
  • К. Николаев. Самое – самое. Рецензия на книгу «Рекорды природы». Журнал «Наука и жизнь» (Москва), 1994, № 8, с. 15.
  • Крещук С. Гіннес мені не конкурент. Газ. «Робітнича газета» (Київ), 22 січня 1989 р., с. 4.
  • А. Ефимов. Географический калейдоскоп (рецензия). Журнал «География в школе» (Москва), № 3, 1989.
  • Географический калейдоскоп (рецензия). Журнал «Студенческий меридиан» (Москва), № 10, 1989, тираж 1 100 000 экз.
  • В. Борзенець. Рекорди Петра Кравчука. Газета «Робітнича газета» (Київ), 22 квітня 1999 р.
  • Редько С. Плоди безсонних ночей. Газ. «Нове життя», 4 квітня 2000 р., с. 2
  • Бренчук О. Невтомний краєзнавець. Газ. «Волинь», 15 квітня 2000 р., с. 3.
  • Рекорди: спекотне літо для волинського Гіннесса. Газ. «Волинь», 11 липня 2002 р., с. 1.
  • Мазурик Л. Волинський Гіннесс видає рекордні книги. Газ. «Вісник», 30 жовтня 2003 р., с. 8.
  • Письменники рідного краю. Газ. «Нове життя», 26 грудня 2009 р., с. 2.
  • Максимець О. Не гарбуз – богатир! Газ. «Експрес», 17–24 жовтня 2013 р., с. 2, т. 514 200.
  • Зубчук К. «Волинський Гіннесс» дослідив свій родовід до 9-го коліна. Газ. «Волинь-нова», 19 січня 2017 р., с. 1, 13
  • Олійник І. Волинянин Петро Кравчук вирощує гарбузові рекорди. Газ. «Сімейна газета» (Хмельницький), 23 березня 2017 р., с. 9.

Дивись такожРедагувати

Фонд особового походження Кравчука Петра Авксентійовича.

ПриміткиРедагувати

  1. Трудова книжка Кравчука П. А.
  2. Найвищий водоспад в Азії – Тальниковий. Він знаходиться в Росії на Таймирському півострові, на плато Путорана (за Полярним колом). Водоспад знаходиться на безіменному струмку. Живить його невелике озеро. Після падіння водоспад невеликим струмком впадає з лівого берега в устя ріки Тальникової, лівої притоки Курейки (басейн Єнісею). Вивченням водоспадів у колишньому СРСР майже не займалися, багато з них залишалися «білою плямою». Тому до 90-х років ХХ століття (хоча й звучить це майже неправдоподібно) не була відома висота навіть найвищого в Азії Тальникового водоспаду. Більше того, він взагалі не згадується в таких авторитетних виданнях, як «Велика радянська енциклопедія», «Географічний енциклопедичний словник» (1989 р.) і «Радянський енциклопедичний словник» (1990 р.). У науково-популярній літературі зазначалося, що висота каскаду візуально прийнята в 600 м. Тепер відома фактична його висота – 482 м. Уперше інструментальні вимірювання водоспаду зробила теодолітом 7 вересня 1990 р. за ініціативою й підтримкою автора цієї книги експедиція водноспортивної туристичної секції спортивного клубу «Сталь» при Дніпропетровськом металургійному заводі імені Г. І. Петровського. Експедиція складалася з 8 людей, керував нею майстер спорту з туризму Борис Ілліч Бабицький (н. 1936 р.). Експедиція фінансувалася заводом, Любешівським міжгалузевим кооперативним центром науково-технічної інформації «Ерудит» (голова Кравчук П. А.), а також за рахунок особистих заощаджень її учасників. Під керівництвом Б. І. Бабицького були зроблені перші інструментальні вимірювання й інших великих водоспадів. Виявилося, що висота другого за величиною водоспаду Азії – Кінзелюкського в Саянах – становить 328 м, Великого Арсланбоба в Киргизстані – 235 м (довжина найбільшого потоку вільного падіння в ньому – 108 м), Грандіозного в Саянах – 172 м. Усі водоспади каскадні. Водоспади Кінзелюкський і Грандіозний були обміряні в 1989 р., а Великий Арсланбоб у 1991 р. (Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1. – Найвищий водоспад в Азії – Тальниковий. – С. 235 – 236.)
  3. Зібрані фольклорні матеріали Петра Кравчука та його товаришів зберігаються у рукописних фондах Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. рильського під шифром ф. 14-3, од. зб. 375.
  4. Рішення Любешівської селищної ради від22.09.2009 р. № 25/24
  5. У Любешові вирощено найбільшого в Україні гарбуза // Нове життя. — 2013. — 5 жовтня. — С. 8.
  6. Як виростити здорованів. Газ. «Голос України», 8 жовтня 2013 р.
  7. У Любешові виріс найбільший в Україні гарбуз // Волинь. — 2013. — 10 жовтня. — С. 12.
  8. У Любешові на Волині виріс найбільший в Україні гарбуз // Свобода. — Тернопіль, 2013. — 16 жовтня. — С. 3.
  9. Максимець, О. Не гарбуз — богатир! // Експрес. — 2013. — 17–24 жовтня. — С. 2.
  10. Кравчук, П. Гарбузовий рекорд України[недоступне посилання з червень 2019] // Земля моя годувальниця. — Луганськ, 2013. — 30 жовтня.
  11. У Любешові виріс гігантський гарбуз // Добрий господар. — Львів, 2013. — № 21 (листопад).
  12. Федорова Н. Українські рекорди. Не підняти, не обійняти // Рідне село. — Київ, 2014. — 2014. — 15 січня. — С. 9.
  13. Петро Кравчук. "Нащадки" великих батьків. Газ. "Рідне село", 26 жовтня 2016 р., с. 9.
  14. Петро Кравчук. Щедрі врожаї від велетенської картоплини. Газ. «Добрий господар», № 27 грудень 2016, с. 5, наклад 300 000 прим.
  15. Петро Кравчук. Три гарбузи — три центнери! А головний рекорд ще попереду Газ. «Рідне село», 9 квітня 2014 р., с. 8
  16. Петро Кравчук. Мій рекордсмен. Газ. «Земля моя годувальниця», 26 березня 2014 р., с. 1, 3
  17. Указ Президента України від 19 серпня 2011 року № 822/2011 « Про нагородження відзнакою Президента України – ювілейною медаллю "20 років незалежності України"»