Павлюк Ігор Зиновійович

Павлюк Ігор Зиновійович
Ihor Pavlyuk 3.JPG
Народився 1 січня 1967(1967-01-01) (53 роки)
с. Малий Окорськ, Локачинський район, Волинська область СРСР СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність письменник, науковець
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Мова творів англійська і українська
Напрямок неоромантизм, модернізм, постпостмодернізм
Жанр поезія, проза, драматургія, есе
Премії Народна Шевченківська премія (Залізний Мамай), премія англійського ПЕН-клубу
Сайт: ihor-pavlyuk.ucoz.ru

CMNS: Павлюк Ігор Зиновійович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

І́гор Зино́війович Павлю́к (*1 січня 1967, с. Малий Окорськ Локачинського району на Волині) — український письменник, науковець, перекладач.

Лауреат Народної Шевченківської премії (Залізний Мамай), всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка, імені Бориса Нечерди, імені Маркіяна Шашкевича, імені Григорія Сковороди, міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф», нагороджений міжнародною почесною медаллю «Олександр Довженкo»[1], лауреат премії англійського ПЕН-клубу[2].

Доктор наук із соціальних комунікацій. Член Британського ПЕН-клубу. Член Асоціації європейських письменників.

БіографіяРедагувати

Народився 1 січня 1967 року. Через десять днів після його народження померла мама Ігоря — Павлюк Надія Олексіївна (дівоче прізвище — Вовкотруб). Виховували хлопця дід і баба, прадід і прабаба по материнській родовій лінії — примусові переселенці з Холмщини у с. Ужова Рожищенського району. Родина по батькові жила у с. Малий Окорськ Локачинського району.

Закінчив із золотою медаллю Доросинівську середню школу.

Вчився у Ленінградському вищому військовому інженерно-будівельному училищі (ЛВВИСКУ, теперь ВИТУ), яке скандально залишив на другому курсі, коли почав писати вірші, за що був покараний засланням у Забайкальську тайгу — будувати автомобільну дорогу із в'язнями[3].

У 19861987 роках ― кореспондент Ківерцівської районної газети на Волині.

У 1987 році вступив на факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка, який закінчив із відзнакою у 1992 році.

Після закінчення працював у релігійній пресі, робив передачі на радіо.

З 1987 року мешкає у Львові, з 2003-го — у Києві.

У 1996 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Митець — Влада — Преса: історико-типологічний аналіз» в Інституті журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, у 2009 (там само)  — докторську: «Українськомовна преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 19172000 років як структурна частина загальнонаціонального інформаційного простору».

Працював науковим співробітником Науково-дослідного центру періодики Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України (19932004 рр.), викладачем Львівського національного університету ім. Івана Франка, старшим науковим працівником Інституту франкознавства цього ж вузу, керівником літературної студії «Франкова кузня» при ньому, викладачем курсу «Літературна майстерність» Національного університету «Острозька академія» (м. Острог).

У 1999 та 2000 роках був у творчому відрядженні у США ― науковцем, «ченцем», поетом-пілігримом[4].

Нині Ігор Павлюк провідний науковий працівник відділу української літератури XX століття та сучасного літературного процесу Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України у м. Києві, професор кафедри української преси Львівського національного університету ім. Івана Франка, член редколегій літературно-мистецьких та наукових часописів, збірників: «Терен», «Сова», «Золота пектораль»[5], «Дзвін»[6], «Українська літературна газета»[7], «Вісник Львівського університету. Серія журналістика»[8].

Член спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій зі спеціальности «соціальні комунікації» в Класичному приватному університеті (м. Запоріжжя).

Учасник міжнародних літературних фестивалів, зустрічей, презентацій ― в Естонії, у Грузії, в Росії, Білорусі, Польщі, Туреччині, Чехії, Ірландії[9], Пакистані[10], Англії[11], у США[12], Італії, Німеччини, видань про людей з України[13], з Волинської області[14], українських письменників[15], поетів[16], світового топ-опитування про українських поетів[17].

Ігор Павлюк одружений. Його дружина Павлюк Людмила Степанівна — доцент Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Доньки Ігоря Павлюка — Надія (1991 р. н.) і Олеся (1993 р. н.).

ТворчістьРедагувати

 
Книга Ігоря Павлюка «Алергія на вічність»

Окремі вірші Ігоря Павлюка стали піснями[18].

Перекладає з російської[19] та з англійської[20] мов.

Вийшов компакт-диск «Лірика…»: Поезія Ігоря Павлюка у виконанні Народного артиста України Святослава Максимчука (2004)[21].

За композиціями віршів Ігоря Павлюка створено театральні постановки[22]. Його п'єсу «Вертеп» ставить Львівський драматичний театр імені Лесі Українки[23], а також за його драматичними текстами створені радіоп′єси на українському радіо «Культура»[24],[25],[26].

Твори Ігоря Павлюка перекладені російською[27], білоруською[28], польською[29], англійською[30], латиською[31], болгарською[32], французькою[33], японською[34] та іншими мовами.

Кілька книг Ігоря Павлюка оформлені народним художником України Іваном Сколоздрою (19342008), відомими художниками Іваном Остафійчуком, Миколою Кумановським, Ольгою Квашею.

Книга лірики Ігоря Павлюка «Україна в диму» стала книгою року-2009 в Україні[35].

У 2010 році надруковано монографію Оксани Пухонської з передмовою професора Яґеллонського університету Ярослава Поліщука про творчість Ігоря Павлюка[36].

У 2011 році в американському видавництві CreateSpace (дочірня компанія Amazon.com) вийшла друком книга лірики Ігоря Павлюка та Юрія Лазірка «Catching Gossamers» («Ловлячи осінні павутинки») трьома мовами: українською, англійською та російською. Один із перекладачів російською — Євгенія Більченко[37]. Книгу «Catching Gossamers» взяла на реалізацію найбільша світова роздрібна книготорговельна мережа Barnes & Noble[38].

Вірші Ігоря Павлюка надруковані у відомих у світі журналах «Envoi»[39], «Acumen»[40], «The Apple Valley Review»[41], «Barnwood International Poetry Mag»[42], «Le zaporogue»[43], «Muddy River Poetry Review»[44], «Asymptote»[45], «Gold Dust»[46], «The Adirondack Review»[47], «The Recusant»[48], «Metamorphoses»[49], «The Recusant»[50], «The world poets quarterly»[51] в російських часописах: «Литературной газете»[52], «Поэтограде»[53], «Литературной России»[54], в польських літературно-мистецьких журналах «Radostowa», «Metafora», «Okolica Poetów», «Horyzont», китайському модерному журналі «Fleurs des lettres»[55] та інших.

Представлений у книзі «European writer Introduction»[56].

Ігор Павлюк — головний герой фільмів «Між Бугом і Богом»[57], «Голос»[58].

Творчість Ігоря Павлюка включена до шкільної програми[59].

У 2015 році Ігор Павлюк здобув міжнародну перемогу у Великій Британії за книжку «Політ над Чорним морем» («A Flight Over the Black Sea»). На думку читачів з різних країн світу та англійського ПЕН-клубу, вона стала найкращою з усіх у проекті «Сто найяскравіших підтриманих ПЕН-клубом книг за 10 років»[60],[61],[62]. Academia.edu включила книгу Ігоря Павлюка «Політ над Чорним морем» («A Flight Over the Black Sea») у список найвизначніших книг людства за всю історію[63], а «Pantheon» у список знакових письменників[64].

КнигиРедагувати

Ігор Павлюк ― автор більше 2000 публікацій у періодиці, наукових збірниках та 50 окремих книг, серед яких [1]:

ПоезіяРедагувати

 
Мініформатна книга лірики Ігоря Павлюка «Чоловіче ворожіння»
  1. «Острови юності» (1990)
  2. «Нетутешній вітер» (1993)
  3. «Голос денного Місяця» (1994)
  4. «Скляна корчма» (1995)
  5. «Алергія на вічність» (1999)
  6. «Стихія» (2002)
  7. «Чоловіче ворожіння» (2002)
  8. «The angel (or) English language?» (вірші Ігоря Павлюка англійською мовою) (2004)
  9. «Бунт свяченої води» (2005)
  10. «Магма» (2005)
  11. «Бунт» (2006)
  12. «Камертон» (2007)
  13. «Лірика» (2008)
  14. «Україна в диму» (2009)
  15. «Стратосфера» (2010)
  16. «Catching Gossamers» («Ловлячи осінні павутинки»). У співавторстві з Юрій Лазірко (2011).
  17. «Исповедь последнего волхва» (2012) (Книга перекладів лірики Ігоря Павлюка російською мовою. Санкт-Петербург: Алетейя)
  18. «Męskie wróżby» («Чоловіче ворожіння») (2013) (Книга перекладів лірики Ігоря Павлюка польською мовою. Перекладач Тадей Карабович. Люблін: Episteme).
  19. «Погонич» (2014) (книга лірики сучасного російського поета Євгенія Чигрина у перекладі Ігоря Павлюка. Передмова Євгенія Рейна, Ігоря Павлюка Київ: ДІА).
  20. «A Flight over the Black Sea» («Політ над Чорним морем» (Лондон, Waterloo Press) (2014). Вірші Ігоря Павлюка англійською мовою. Переклад з української Стівена Комарницького, передмови до книги написали: лауреат Нобелівської премії з літератури Мо Янь, Наомі Фойл, Стівен Комарницький, Дмитро Дроздовський).
  21. «Гра і битва» (2014)
  22. Magma polésien («Поліська магма»): poèmes / Traduction française par Dmytro Tchystiak et Athanase Vantchev de Thracy. Rouen, Christophe Chmomant éditeur, 2015. Французькою мовою книжку переклали Атанас Ванчев де Трасі та Дмитро Чистяк. Передмову написали Дмитро Дроздовський та Атанас Ванчев де Трасі. ISBN 978-2-84962-319-0[65]
  23. «Паломник: Роман-медитація у віршах» (2018)[66],[67] ISBN 978-617-7390-48-9
  24. «Трещина» («Тріщина») (2019) (Книга перекладів лірики Ігоря Павлюка російською мовою. Київ: Друкарський двір Олега Федорова) ISBN 978-617-7583-63-8
  25. «Salt (English Edition): Selected Poems» («Сіль») (Нью-Йорк. Книга вибраної лірики Ігоря Павлюка англійською мовою; перекладачі віршів — Юрій Лазірко та Стів Комарницький, редагування здійснили Гіларі Шірз та С′юзі Спейт, 2019)[68] ISBN 978-1090-9945-61
  26. «Перевізник мрій» (Харків: Майдан, 2019) ISBN 978-966-372-743-1
  27. A Flight over the Black Sea: Selected Poems (USA, EC Publishing LLC (Verlag)), (Політ над Чорним морем), 2019 (вірші Ігоря Павлюка українською та англійською мовами. Переклад з української мови здійснив Стів Комарницький. Передмови до книги написали: лауреат Нобелівської премії з літератури Мо Янь, Дмитро Дроздовський, британські поети Наомі Фойл, Стів Комарницький)[69] ISBN 978-1-970160-60-4
  28. «Чорний льон» (2019)
  29. Arthania: Selected Poems (USA, Dorrance_Publishing_Company), (Артанія), 2020 (вірші Ігоря Павлюка українською та англійською мовами. Переклад з української мови здійснив Юрій Лазірко, редактори Хіларі Ширз, Ганна Косів. Передмову до книги написав лауреат Нобелівської премії з літератури Мо Янь[70],[71],[72],[73] ISBN 978-1647023065

ПрозаРедагувати

  1. «Біографія дерева племені поетів»: Повість (2003), яку читає Народний артист України Григорій Шумейко
  2. «Заборонений цвіт»: Повісті (2007)
  3. «Поза зоною»: Повісті (2012)
  4. «Вирощування алмазів»: Роман (2016)
  5. «Мезозой»: Роман (2018)
  6. «Буг»: Роман (2020)

МонографіїРедагувати

  1. «Митець-Влада-Преса: історико-типологічний аналіз» (1997)
  2. «Українська легальна преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 19171939, 19411944 рр.» (2001)
  3. Анотований покажчик «Українські часописи Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя (19171939 рр.)» (1997)
  4. «Діагностика і прогностика брехні: екскурси в теорію квазікомунікації» (2003)
  5. «Українська преса Волинської області 19391941, 19442000 рр.» (2004)
  6. «Хрестоматія української легальної преси Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 19171939, 19411944 рр.» (у співавторстві з Миколою Мартинюком) (2005)
  7. «Письменники у пресі: українськомовний культурно-інформаційний простір Полісся, Холмщини, Підляшшя 19171944 та Волині 19172000 років» (2010)
  8. «Українська письменницька публіцистика 1920-2000-х років» (Саарбрюккен: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2019)[74] ISBN 978-620-0-23600-5

ПубліцистикаРедагувати

  1. «Інтимне дихання епохи. Статті, рецензії, інтерв'ю (1994—2010 рр.). — Том І. — Тернопіль: „Астон“, 2016. — 736 с. (Бібліотека журналу „Золота Пектораль“)» (2017)
  2. «Інтимне дихання епохи. Статті, рецензії, інтерв'ю (2010—2015 рр.). — Том ІІ. — Тернопіль: „Астон“, 2017. — 704 с. (Бібліотека журналу „Золота Пектораль“)» (2017)
  3. «Ігор Павлюк. Інтимне дихання епохи. Монографічні дослідження, статті, рецензії, інтерв'ю (1997—2017 рр.). — Том ІІІ. — Тернопіль: „Астон“, 2017. — 720 с. (Бібліотека журналу „Золота Пектораль“)» (2017)

Книги для дітейРедагувати

  1. «Літаючий казан» (2003)
  2. «Сопілка: вірші для школярів» («Шкільна бібліотека») (2017)

Відгуки про творчістьРедагувати

  • З великим задоволенням прочитав Ваші нові поезії. Багата настроєвість, несподівані асоціації, поетична енергія і часто афористичність мови, відчувається подих натхнення. Іван Дзюба[77].
  • Для поезій Ігоря Павлюка властива якась філософська затятість на пориванні відкритись глибше, ніби це можливо в поетичному самовираженні… Хочеться вірити, що «алергія на вічність» (Ігор Павлюк) ― щирий нігілізм самокритичної генерації, як і те, що про патріотичне Ігор Павлюк пише без іронії… Микола Жулинський[78].
  • Ігор Павлюк — поет невичерпної сили, в таємничій поліській душі якого дивним, майже містичним чином відлунюють буйні степові голоси незабутніх Миколи Вінграновського і Валерія Іллі. Я став читати Ігоря Павлюка з часу публікації його поезій в журналі «Основа». Валерій Ілля тоді передрікав поетові велике майбуття. Не помилився. Павло Загребельний[79].
  • Я глянув на свій робочий стіл і побачив на ньому свіжі газети й журнали — хто їх приніс, мене це не обходило, можливо, листоноша має ключі від моєї квартири, а може… Я почав переглядати пошту, передовсім розгорнув мій улюблений журнал — на тій сторінці розгорнув, де рясніли, немов щаблі мотузяної драбини, густі рядки вірша молодого поета, за цікавими спробами якого я ретельно слідкував. Я пробіг очима рядки й сахнувся, натрапивши на строфу, яка була начебто моєю, щойно виношеною в пам'яті; але як це могло статися — ми з молодим поетом не знайомі, ніколи не розмовляли, тож не міг він бодай щось запозичити в мене; й коли я прочитав, мені здалося, що нічні візії ще й досі не розвіялися: "Немає Будди, і Мамай вже стерп, / Є вісь Землі, є вісь вогню і духу, / Велике Небо є, великий Степ. / Вони скриплять — живи і слухай…" (Текст Ігоря Павлюка). Що це — мана чи реальність? Хто сміє забирати в мене мої думки, мої художні формули? Я довго сидів над чужим віршем, який був достоту моїм, і втямив нарешті: ширяють в етері покликані добою своєчасні думки, і їх вловлюють, втілюючи в слова, творці віддалених між собою поколінь, навіть такі, що перебувають по різних боках перевалу. І в цьому сенс справжньої, не штукарської літератури, котра, як бачиться, прийшла. Роман Іваничук[80].
  • А тим часом з Божим деревом полину в очах ходить світом поет надприродної сили переживання… З такою душею ― і на зорях привітають. Валерій Ілля[81].
  • Ігор Павлюк є великим творцем, якого я вписую в першу десятку найбільших сучасників української літератури. Тадей Карабович[82].
  • За нинішнього постнульового падіння суспільної моралі, такі особистості, як Ігор Павлюк, є обнадійливим взірцем передовсім для молоді. Оскільки він своєю життєвою і творчою практикою доводить, що є константи — Україна, мати, отець, рідна земля, — які не надаються на торги. Бо — вічні. І в цьому — крайня необхідність поезії Ігоря Павлюка нині і прісно. Борис Олійник[83].
  • Вчитуєшся у вірші Ігоря Павлюка ― і ще раз вториш собі подумки: таки бути. БУТИ УКРАЇНІ. Михайло Осадчий[84].
  • Ігор Павлюк – справжній поет. Неподібний до нікого з теперішніх великих. Національний і космічний. Дуже любить життя веселе, але при тому бачить кінець усього сущого. Поезія Павлюка має всі дані для того, щоб її читали багатьма мовами в Європі. Дмитро Павличко[85].
  • Я провів дуже гарну годину з Вашими віршами. Найкращі з них ― це справді високе мистецтво. Ви ― дуже чутливий лірик, а при тому добрий майстер строфи. Богдан Рубчак[86].
  • Поза всілякими «школами» та «генераціями» мені імпонує новаторська проза Ігоря Павлюка (почитайте його повість «Молекули» в «Сучасності». Микола Холодний[87].
  • Сила тропів та образів поезії Ігоря Павлюка настільки могутня, що здатна трансформувати реалії «імперського» російськомовного світу і зробити їх зрозумілішими східним слов'янам, які останнім шматком хліба поділяться з сусідом. Для мене великою честю є можливість перекладати цю геніальну поезію на доступну і зрозумілу англійську. Том Мур (ірландський поет-бард)[88].
  • …Ігор Павлюк походить із поліського краю. Цей регіон має особливе магічне звучання для мого вуха. Це так гарно жити подалі від заклопотаної цивілізації, створюючи наші незалежні світи, побудовані на фантазуванні. Я вдячний Ігореві Павлюку за його енергію справжньої людяності, яку я знайшов у його віршах… Мо Янь (лауреат Нобелівської премії з літератури)[89].

Громадська діяльністьРедагувати

  • Голова журі фестивалю співаної поезії та авторської пісні «Оберіг» (2017).[92]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. В Україні заснували міжнародну медаль «Олександра Довженка»]
  2. English PEN's world bookshelf
  3. Розмова з Ігорем Павлюком: «У поета має бути Біографія з великої літери»
  4. Інтерв'ю з Ігорем Павлюком: «Чому за „монахом“ Павлюком плакали американки?»
  5. Інтимне дихання епохи
  6. Крик пораненого вогню. Архів оригіналу за 24 грудень 2013. Процитовано 25 березень 2013. 
  7. Із веселих чортів ми стаємо сумними богами: публікація віршів. Архів оригіналу за 13 січень 2012. Процитовано 15 січень 2012. 
  8. Вісник Львівського університету. Серія журналістика
  9. Інтерв'ю з Ігорем Павлюком: «Український письменник стане нобеліантом»
  10. Українські літератори побували на міжнародному конгресі «Література і мир» в Пакистані
  11. Поета з Волині слухали в Оксфорді. Архів оригіналу за 27 березень 2014. Процитовано 27 березень 2014. 
  12. Ihor Pavlyuk presents his poetry in Florida
  13. Ukrainian People Introduction
  14. У США вийшла книга про відомих волинян
  15. В США видали книгу про українців. Архів оригіналу за 21 липень 2010. Процитовано 1 вересень 2010. 
  16. Павлюк став англомовним. Разом з Оксаною Забужко та Ліною Костенко
  17. Top ukrainian poets (Trending topics)
  18. Українські пісні
  19. [http://poezia.org/ua/id/23989/personnels Вірші Євгенії Більченко українською мовою переклав Ігор Павлюк]
  20. Презентація роману Мо Яня українською
  21. [http://poezia.org/ua/discography/25120 ЛІРИКА… — Компакт-диск: Вірші Ігоря Павлюка у виконанні народного артиста України Святослава Максимчука]
  22. Поетична постановка «Алергія на вічність» за віршами Ігоря Павлюка у Волинському обласному академічному музично-драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка
  23. «Вертеп» Львівського Муніципального театру
  24. «МИКЛУХО-МАКЛАЙ З ЧЕРНІГОВА». Радіодрама за драматичною поемою Ігоря Павлюка «Таморус»
  25. Ігор Павлюк. Радіодрама «Регентка» (про княгиню Ольгу)
  26. Світ радіодрами. Українське радіо «Культура». Ігор Павлюк. Радіодрама «Бут» (про гетьмана Павлюка)
  27. 6-й Международный литературный Волошинский конкурс[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  28. Вершы Ігара Паўлюка, переклад — Ліліі Чарненка-Бандарэвыч
  29. Ihor Pawluk. Poezja. «Męskie wróżby». Przekład na język polski Tadeusz Karabowicz
  30. Переклади Ігоря Павлюка англійською. Архів оригіналу за 13 березень 2012. Процитовано 11 травень 2009. 
  31. Переклад віршів Ігоря Павлюка латиською мовою
  32. Игор Павлюк. Превод от украински: Димитър Христов
  33. Poèmes d'Ihor Pavliouk, traduits en français par Dmytro Tchystiak
  34. Переклад віршів Ігоря Павлюка японською мовою (公式サイト(ウクライナ語、英語)
  35. «Україна в диму» Ігоря Павлюка та «Таке» Юрка Іздрика — кращі книжки року
  36. «Творчість Ігоря Павлюка: проблематика та тропіка»
  37. AMAZON.COM. Catching Gossamers: Catching Gossamers~A Double Hat Trick in Poetry
  38. BARNES & NOBLE. Catching Gossamers: Catching Gossamers~A Double Hat Trick in Poetry[недоступне посилання з червня 2019]
  39. An Autumnal Elergy[недоступне посилання з квітня 2019]
  40. Meteorite. Архів оригіналу за 27 вересень 2013. Процитовано 25 грудень 2012. 
  41. HORSES IN MASKS
  42. Two poets from The Ukraine: Pavlo Tychyna, Ihor Pavlyuk[недоступне посилання з квітня 2019]
  43. Two poems. А Shark's Liver, Makhno (p 140—145)
  44. Two Poems by Ihor Pavlyuk, translated from the Ukrainian by Steve Komarnyckyj
  45. Mussel
  46. A Flight Over the Black Sea. Istanbul. The Return
  47. Two Poems
  48. The Old Water Flows
  49. The Bread of Childhood
  50. The Old Water Flows
  51. Good Dog (and another poem)
  52. Ласковый сын природы. Архів оригіналу за 13 січень 2013. Процитовано 15 січень 2013. 
  53. Игорь Павлюк. Мой хлеб
  54. Игорь Павлюк. Душа — волчонок на цепи. Архів оригіналу за 30 грудень 2013. Процитовано 1 грудень 2014. 
  55. 伊戈尔•巴甫留科 (Ihor Pavlyuk). 无题
  56. European writer Introduction: Gjergj Fishta, Nar-Dos, Marko Cepenkov, Johannes Mario Simmel, Ihor Pavlyuk, Mit'hat Frash ri, Vartan Pasha
  57. Фільм «Між Бугом і Богом»
  58. Голос. Фільм про Ігоря Павлюка (відео). Архів оригіналу за 9 жовтень 2015. Процитовано 13 жовтень 2015. 
  59. Ігор Павлюк — Дівчинка читати онлайн
  60. Український поет Ігор Павлюк здобув міжнародну перемогу у Великій Британії за книжку «Політ над Чорним морем» («A Flight Over the Black Sea»)
  61. The best of the World Bookshelf
  62. ТОП-10 украинских арт-событий 2015-го
  63. The Greatest Great Books List Ever
  64. Pantheon. Writer Ihor Pavlyuk
  65. Ihor Pavliouk, Magma polésien, choix de poèmes
  66. Ihor Pavlyuk. The Pilgrim (Ukrainian Edition)
  67. Паломник
  68. Ihor Pavlyuk. Salt (English Edition): Selected Poems
  69. Ihor Pavlyuk. A Flight Over the Black Sea: Selected Poems
  70. Ihor Pavlyuk. Arthania: Selected poems
  71. Ihor Pavlyuk. Arthania: Selected poems
  72. Ihor Pavlyuk. Arthania: Selected poems
  73. Ihor Pavlyuk. Arthania: Selected poems
  74. Ігор Павлюк. Українська письменницька публіцистика 1920-2000-х років
  75. Політ у глибину
  76. Йосип Струцюк. Павлюкове чоловіче ворожіння польською мовою
  77. Йосип Струцюк. Павлюкове чоловіче ворожіння польською мовою
  78. [http://учитель.укр/wp-content/uploads/2017/01/ігор-павлюк-1.pdf Ігор Павлюк — «справжній поет. Неподібний до нікого з теперішніх великих»]
  79. [http://klasnaocinka.com.ua/uk/article/ukrayinska-literatura-8-a-klas-3.html Українська література 8-А клас]
  80. Через перевал
  81. Розробки уроків — Українська література 8 клас — 2016 рік
  82. Поетична постановка «Алергія на вічність» за віршами Ігоря Павлюка у Волинському обласному академічному музично-драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка
  83. Роздуми про творчість Iгоря Павлюка
  84. «Замість післямови»
  85. Дмитро Павличко про польськомовного Ігоря Павлюка
  86. ПАВЛЮК Ігор. БУНТ: Лірика і драматичні поеми.--Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. — 2006. — 220 с.
  87. Микола Холодний: «Нинішній владі в Україні моя літературна діяльність не потрібна»
  88. Том Мур (Ірландія, Дублін), Thom Moore (Ireland, Dublin), (Ирландия, Дублин. Спокуса доступності: Ігор Павлюк, поезія і мова як постімперська заява
  89. Яр Левчук: «Знаковий лист». Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 26 квітня 2019. 
  90. Положення про міжнародну Літературно-мистецьку премію імені Пантелеймона Куліша. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». Процитовано 30 грудня 2015. 
  91. Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2016 рік. Жінка-УКРАЇНКА. 22 серпня 2016. 
  92. «Оберіг»: У Луцьку відродили Фестиваль через 16 років мовчання. Волинські новини. 2 листопада 2017. 

ВідеоРедагувати

АудіоРедагувати

ДжерелаРедагувати