ПЕН-клуб
«ПЕН-клуб» (International PEN, PEN Club) — міжнародна неурядова організація, яка об'єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів. Був створений з метою сприяння дружбі й інтелектуальній співпраці письменників всього світу; акцентує увагу на ролі літератури в розвитку взаєморозуміння і світової культури; бореться за свободу слова; діє як потужна сила в захисті прав письменників, яких садять до в'язниці, а деколи і вбивають за їх погляди. Це одна з найстаріших організацій, яка бореться за права людини, і одна з найстаріших міжнародних письменницьких організацій. Назва клубу — ПЕН — це абревіатура від англійських слів «Poets, Playwrights, Essayists and Novelists» — «поети, драматурги, есеїсти, романісти», які складаються в слово «пен» (pen) — ручка для писання. Тепер охоплює також представників інших жанрів — таких, як журналісти й історики .
ПЕН-клуб є неполітичною, недержавною організацією, яка перебуває в формальних консультаційних зв'язках з ЮНЕСКО і має спеціальний консультативний статус в Економічній і Соціальній Раді ООН.
ПЕН-клуб засновано 5 жовтня 1921 в Лондоні з ініціативи англійських письменників Кетрін Емі Доусон-Скотт і Джон Голсуорсі (останній став першим президентом клубу). Першими членами ПЕН-клубу стали письменники Джозеф Конрад, Бернард Шоу та Герберт Уеллс.
Наступними президентами ПЕН-клуба були Моравіа Альберто, Генріх Белль, Міллер Артур, Маріо Варгас Льйоса, Їржі Груша. Теперішнім президентом є Дженіфер Клемент (англ. Jennifer Clement).
З 1994 року у ПЕН-клубі існує есперантська секція, єдина секція штучної мови[1].
Міжнародний Пен-клуб складається зі 144 автономних національних Пен-центрів в 101 країні. Членство в ПЕН-клубі відкрито для всіх професійних письменників, незалежно від національності, мови, раси чи віросповідання.
Український центр Міжнародного ПЕН-клубуРедагувати
- У 1989 році український поет Микола Вінграновський був обраний президентом Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу.[2]
- У 1993 році український правозахисник та публіцист Євген Сверстюк був обраний президентом Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу.[3]
- 13 вересня 2010 року українське відділення міжнародного ПЕН-клубу очолив один із засновників Української Гельсінської Групи український правозахисник, публіцист, релігієзнавець, філософ Мирослав Маринович. Таке рішення одностайно було прийнято на засіданні Українського ПЕНу в Києві[4][5].
- 10 вересня 2014 року українське відділення міжнародного ПЕН-клубу очолив український публіцист, письменник та науковець Микола Рябчук, який до цього був віце-президеном українського відділення.[6]
- 1 серпня 2018 року виконавчим директором українського відділення міжнародного ПЕН-клубу стала Тетяна Терен.[7]
ДжерелаРедагувати
- ↑ Лінецький, Михайло. Про есперанто / Мотивація до вивчення міжнародної мови есперанто / Преамбула. Ukrainia Esperanto Asocio. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-10-12.(еспер.)(укр.)
- ↑ Протягом п'яти років у Москві не промовив жодного слова російською мовою // Gazeta.ua, 8 листопада 2016
- ↑ Сверстюк Євген Олександрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.
- ↑ Мирослав Маринович очолив український ПЕН-клуб // Український тиждень, 14 вер. 2010
- ↑ Мариновича обрали президентом українського ПЕН-клубу[недоступне посилання з червень 2019] // zaxid.net, 14 вер. 2010
- ↑ В українського ПЕН-клубу новий президент — Літакцент, 16.09.2014
- ↑ Тетяна Терен стала виконавчою директоркою українського ПЕН-клубу // Читомо, 01.08.2018
ПосиланняРедагувати
- Пен-клуб // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 195-196.
- Міжнародний ПЕН-клуб (англ.)
- Український ПЕН
|
Це незавершена стаття про міжнародну організацію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |