Відкрити головне меню

Мико́ла Іва́нович Кумано́вський (31 серпня 1951, смт Сатанів, нині Городоцького району Хмельницької області — 2 серпня 2016) — український художник (графік).

Микола Іванович Кумановський
Микола Кумановський, 2011 р., Луцьк.jpg
Микола Кумановський, 2011 р., Луцьк
Народження 31 серпня 1951(1951-08-31)
Сатанів, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 2 серпня 2016(2016-08-02) (64 роки)
Громадянство Україна Україна
Навчання Львівська національна академія мистецтв
Діяльність художник
Напрямок метафоричний символізм
Сайт kumanovskyi.com

БіографіяРедагувати

Народився 31 серпня 1951 р. в містечку Сатанів на Хмельниччині у звичайній українській сім'ї. Батько, Іван Прокопович Кумановський, пережив голодомор 1933-го, був свідком лихоліть Другої світової війни, відчув на собі німецький полон, працю гастарбайтера. Мати, Марія Бернадівна Поплавська, разом із своєю сім'єю після розкуркулення потрапила у заслання в Казахстан, звідки після війни юною дівчиною, ледь не пішки, повернулась в Україну.

У 1968 р., після закінчення восьми класів Сатанівської середньої школи, Микола Кумановський за порадою батьків пішов навчатися на перукаря у комбінат побутових послуг.

У 1970—1975 рр. навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва ім. Івана Труша.

У 1975—1979 рр. навчався у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва. У 1978—1979  рр. Микола Кумановський працював бутафором Львівського театру ляльок, 1982 р. — художником-постановником Волинського театру ляльок, а з 1985 по 1987 рр. обіймав посаду головного художника театру.

У 1979—1981 рр. — був першим головою об'єднання Клубу творчої молоді. З кінця 1980-х рр. Микола Кумановський займався лише творчою роботою.

Творчість і виставкиРедагувати

У 1988 р. художник виконав проект оформлення вистави за мотивами В. Бикова «Іти і не повернутись» у Волинському обласному музично-драматичному театрі ім. Т. Шевченка. Цього ж року художник створив розпис притвору Успенського Собору у Володимирі-Волинському.

У 1989 р. розписав храм с. Кулешовка Азовського району Ростовської області.

У 1989—1993 рр. Микола Кумановський — художник-постановник Всеукраїнського телевізійного фестивалю авторської пісні та співаної поезії «Оберіг».

У 1993 р. — художник став автором мистецького проекту «Лабіринт».

У 1991—1996 рр. Микола Кумановський створив макет пам'ятника Борцям за волю України «Стріляючий ліс».

У 1994 р. на запрошення Стейт-коледжу штату Пенсільванія здійснив творчу мандрівку до США, де успішно, майже півроку, провів заняття на факультеті графіки.

У 2001 р. став лауреатом обласної премії ім. Й. Кондзелевича.

У 2003—2006 рр. — арт-директор видавництва «Ініціал».

У 2004 р. у видавництві «Волинська обласна друкарня» видано збірку верлібрів художника «Слід у слід».

У 2010 р. у видавництві «Ініціал» видано подвійну збірку художніх творів з власними ілюстраціями «Книга Кострубізмів» і «Книга для Маркіяна».

Виставки:

  • 1988 — виставка «Волинь — традиція і сучасність» (м. Луцьк)
  • 1989 — міжнародне бієнале «Імпреза-89» (м. Івано-Франківськ)
  • 1990 — персональна виставка (м. Луцьк)
  • 1994 — виставка «Суміш стилів» (м. Луцьк)
  • 1995 — персональна виставка (США, Філадельфія)
  • 1996 — персональна виставка «Темна українська ніч» (м. Луцьк)
  • 2007 — виставка «Портрети і автопортрети» (м. Луцьк)
  • 2008 — персональна виставка «Умовні українці» (м. Луцьк). У 2010 р. ця виставка побувала в Києві (галерея «Коло»), Хмельницькому (Художній музей), Тернополі (Художній музей), Чернівцях (Художній музей), Львові (Національний художній музей).

У 2010 р. Микола Кумановський створив меморіальну дошку, присвячену гетьману України Івану Виговському (Художній музей у Луцьку), а також макет меморіальної дошки з присвятою українському поету-лицарю Данилу Братковському.

Картини КумановськогоРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • О. «Бачити сни, як зазвичай живуть»: [про українського графіка Миколу Кумановського] / О. Сидор-Гібелинда // Образотворче мистецтво. — 2005. — № 4. — C. 75—77.
  • Заморська  Л. Привіз «Умовних Українців» / Л. Заморська // 20 хвилин. –  2010. –  № 51. –  С. 22.
  • Микола Кумановський. Каталог. Луцьк, Ініціал, 2011.
  • Кумановський М. І. Слід у слід. Малюнки Равлика: Поезії / М. І. Кумановський / –  Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2004. — 56 с.
  • Графічні роботи-ілюстрації до романів: Бекетта С. «Уот» // Всесвіт. — 1991. — № 9  –  11; Гомбровича «Порнографія» // Всесвіт. — 1992. — № 10
  • Наумчика В. Історія однієї хвороби: поезії . — Луцьк, 2006. — 46 с.
  • Кумановський М. І. Умовні українці: каталог / Волин. орг. Нац. спілки худож. України; М. І. Кумановський ; упоряд. В. Марчук. — Луцьк: Медіа; 2008.-20 с.
  • Вербич В. Бронзовий «ліс пам'яті» таки виросте в Луцьку? / В. Вербич // Вербич В. Під куполом спільного неба: есеї та діалоги / В. Вербич. — Луцьк: ПВД «Твердиня», 2006. — С. 215—216.
  • Волинь / Ін-т біогр. дослідж.; Укр. наук, т-во геральдики і вексилології; авт.-упоряд. В. В. Болгов. — К.:Поліграфкнига, 2006. — 318с. — (Новітня історія України). Про М. Кумановського — с. 249.
  • Навроцька 3. Не спокушений дешевим брязкотом сучасної поп-культу- ри / З. Навроцька//Терен: літ.-мист. журн.- Луцьк, 2005. — Ч.1. — С. 41–42.
  • Берекета Б. Кумановський, який осягає Правду і… рудого кота / Б. Бе- рекета // Голос України. — 1999. — 17 лип. — С. 7.
  • Білейчук Б. Філософія Миколи Кумановського / Б. Білейчук // Жінка. — 1995. — № 1. –  С. 12.
  • Бондарчук Л.Умовні українці — сумна метафора сучасності / Л. Бондарчук // Шлях Перемоги. — 2004. — № 18. — С. 10.
  • Вербич В. «Відчуваю енергію нашої землі. Україна — це те, за чим я хворів» / В. Вербич // Нар. трибуна. — 1995. — 14 лют. — С. 5.
  • Войтюк О. З першим півстолітнім ювілеєм, друже! / О. Войтюк // Луцький замок. — 2001. — 30 серп. — С. 7.
  • Гуменюк Н. Презентація фільму про Миколу Кумановського / Н. Гуме- нюк // Нар. трибуна. — 1993. — 17 берез. — С. 7.
  • Данилюк В. Мавпочка, яка танцює / В. Данилюк // Київ. відомості. –2004. –  № 9. — С. 4.
  • Зубрик Т. Українці у просторі Кумановського / Т.Зубрик // Аверс-прес. — 2008. — 6 листоп. — С. 9.
  • Клімчук Л. «Умовні українці» Миколи Кумановського / Л. Клімчук // Луцьк. замок. — 2008. — 6 листоп. — С. 16.
  • Кононенко С. Візерунок на фіранці / С. Коненко // Україна молода. –2009.  – 11 листоп.  – С. 11.
  • Макарчук Н. Звірі, що люблять каву… нюхати / Н. Макарчук // Сім'я і дім. Нар. трибуна. — 2002. — 17 січ. — С. 2.
  • Микола Кумановський: у робітні митця // Образотворче мистецтво. — 2002. — № 2. — С. 9.
  • Навроцька З. Художник і темна ніч / З. Навроцька // Віче. — 1996. — 6 черв. — С. 10.
  • Романюк Н. Микола Кумановський: «Треба зрозуміти нарешті, що є цікавіші речі, ніж сало та горілка» / Н. Романюк // Україна молода. — 1995. — 21 лип. — С. 12.
  • Рябчук М. Бути художником на провінції / М. Рябчук // Сучасність. — 1992. — № 3. — С. 139—144.
  • Сидор О. Парадокси Миколи Кумановського / О. Сидор // Сучасність. — 1992. — № 3. — С. 145—150.
  • Сидько В. Микола Кумановський: «Наші мізки рятують… їхні душі» / В. Сидько // Віче. — 1995. — 20 січ. — С. 4.
  • Чернецький І. Маестро пензля і пера Микола Кумановський / І. Чернецький // вісник. — 2001. — 30 серп. — С. 4.
  • Художник Микола Кумановський // Краєвид. — 1996. — № 3. — С. 1.

ПосиланняРедагувати