Відкрити головне меню

Мартинюк Микола Іванович
Микола Мартинюк1.jpg
Микола Мартинюк на презентації власної збірки «Світ за Брайлем» у Луцьку (2012)
Народився 14 березня 1971(1971-03-14) (48 років)
СРСР с. Залібівка Здолбунівського району Рівненської області, УРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність письменник, літературний критик, перекладач, журналіст, науковець, педагог, видавець
Мова творів українська
Роки активності 1988 — до сьогодні
Жанр поезія, історична проза, літературознавство
Magnum opus «Під мурами твердині»,
«Світ за Брайлем»
Нагороди

Лауреат Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя («Тріумф») (2007), Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2016), Премії імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні»,
Дипломант Міжнародного конкурсу романів та кіносценаріїв «Коронація слова» (2012)

та ін.

Микóла Івáнович Мартиню́к (нар. 14 березня 1971, с. Залібівка Здолбунівського району Рівненської області, УССР)  — український письменник, літературний критик, перекладач, журналіст, науковець, педагог, видавець.

Автор поетичних перекладів з білоруської, болгарської, польської, чеської та російської мов. Поезії перекладені білоруською, болгарською, грецькою, англійською, польською та російською мовами.

Лауреат Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя («Тріумф») (2007), Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2016), Премії імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» (2017).

Кандидат філологічних наук, доцент.
Член Національної спілки журналістів України із січня 2000 р. та Національної спілки письменників України з 15 жовтня 2014 р. Заступник голови ВОО НСПУ з 23 лютого 2018 р. Засновник і директор ПВД «Твердиня» (2004–2018).

БіографіяРедагувати

Народився 14 березня 1971 року в с. Залібівка Здолбунівського району Рівненської області.
Протягом 1986–1990 рр. навчався в Луцькому педагогічному училищі ім. Ярослава Галана (нині – Луцький педагогічний коледж). 1990 року вступив до Луцького державного педагогічного інституту ім. Лесі Українки (з 1993 р. – Волинський державний університет (ВДУ) ім. Лесі Українки) на факультет україністики, який закінчив у 1995 році.
Упродовж 1995–1998 рр. навчався в аспірантурі при ВДУ ім. Лесі Українки.
Навчання у вузі й аспірантурі поєднував із журналістською практикою. 1991–1993 рр. працював у редакції газети «Педагог» Луцького державного педагогічного інституту ім. Лесі Українки,
1993–1996 рр. – на посадах редактора та співредактора часопису «Альма-матер» ВДУ ім. Лесі Українки, а також – диктором Луцької міськрайонної редакції радіомовлення (1995–1996).
1995–1998 рр. – автор пізнавально-інформаційної передачі «Книгозбірня» на радіостанції «Луцьк» та Волинському радіо, з 2003 року – пізнавально-літературної програми «Фоліант», з 2004 року – літературно-мистецької програми «Книгозбірня «Фоліанта», 2006 року – тематичної радіопрограми «Літературна студія «Досвітні огні», 2007 року – «З книжкової скрині видавництва «Твердині» на Волинському радіо.
1998–1999 рр. завідував музеєм Лесі Українки при ВДУ.
З жовтня 1999 р. працював викладачем кафедри української та зарубіжної філології, реорганізованої 2000 р. у кафедру журналістики, відтак до червня 2013 р. включно – доцентом кафедри журналістики ПВНЗ «Луцький гуманітарний університет» (до 2004 р. – Вища школа «Луцький гуманітарний університет»).
З квітня 2000 р. до серпня 2008 р. завідував цією кафедрою.
З листопада 2008 р. до серпня 2011 р. – доцент кафедри української літератури Волинського національного університету ім. Лесі Українки.
З листопада 2011 р. – викладач циклової комісії словесних дисциплін Луцького педагогічного коледжу. Читає курси «Українська література», «Література рідного краю», «Дитяча література». З вересня 2013 р. – завідувач кафедри словесних дисциплін Луцького педагогічного коледжу. У квітні 2019 р. як педагога-практика повторно атестовано за кваліфікаційною категорією «спеціаліст вищої категорії» та присвоєно педагогічне звання «викладач-методист».

Викладав редакторську майстерність, керував науковими роботами і виробничою практикою в Інституті філології та журналістики Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки.
З жовтня 2004 р. – засновник і директор ПП «Поліграфічно-видавничий дім «Твердиня».
У квітні 2000 р. в Інституті літератури імені Тараса Шевченка НАН України захистив кандидатську дисертацію на тему «Своєрідність художнього втілення національної ідеї у творчості Володимира Самійленка». Вчене звання доцента присвоєно у січні 2011 р.
Член Національної спілки журналістів України (2000) (голова первинного журналістського осередку Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки).
Член Волинського Академічного Дому (Академії наук вищої освіти України) — з часу його заснування у березні 1995 року.
З квітня 2011 року – член Міжнародного громадського об’єднання «Волинське братство».
Член журі Волинського обласного літературно-мистецького конкурсу «Неповторність» (2004–2019), почесний член журі Міжнародного конкурсу романів, п’єс, кіносценаріїв та пісенної лірики про кохання «Коронація слова» у номінації «Романи» (2011–2019). Паралельно ще й експерт Всеукраїнського конкурсу романів, п’єс, кіносценаріїв та пісенної лірики про кохання «Коронація слова» у тій самій номінації (2013).

Учасник у складі Волинської делегації VII (2014), VIIІ (2017) та Х (2018) чергових і позачергових з'їздів письменників України.
Постійний учасник міжнародних і регіональних книжкових ярмарків і форумів, учасник, ініціатор і організатор багатьох літературно-мистецьких і наукових імпрез (творчих зустрічей, презентацій, фестивалів, круглих столів, конференцій, семінарів тощо), 2007–2011 й 2019 років – член експертної ради з питань видавничої справи Волинської обласної державної адміністрації.
Дружина – Лариса Петрівна Мартинюк – педагог Луцької спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів № 1 Луцької міської ради Волинської області, літературний редактор газети «Вісник+К».

Творчі здобуткиРедагувати

Поетичні добірки, публіцистика та переклади в альманахах:

  • «Струни життя» (1999),
  • «Світязь» (2000, 2006, 2015, 2016, 2017, 2018)
 
Прозова книга Миколи Мартинюка, яка була відзначена дипломом на конкурсі "Коронація слова"

Публікації в антологіях:

  • «Кіт Матіфас та інші» (2008),
  • «Луцький замок у мистецькому просторі України» (2012),
  • «Помежи словом і століттями» (2016),
  • «Вільний вітер/Волен вятър» (укр.-болг., 2017),
  • «Ако търсиш любов» (болг., 2018),
  • «Антологія сучасної української літератури: Армія. Мова. Віра» (2019),
  • «Далягляды’19: замежная літаратура» (білорус, 2019),
  • «Цветя от ангели» (болг., 2019)

Наукові та літературно-критичні публікації у фахових виданнях:

  • «Слово і час»,
  • «Філологічні студії»,
  • «Проблеми славістики»,
  • «Сіверянський літопис»,
  • «Мова та історія» (переклади),
  • «Бористен» (переклади),
  • Літературно-мистецький журнал «Терен»,
  • Часописи «Форма(р)т», «Книжник-Review», «Літаратурная Белорусь» (поезія в пер. Аксани Спринчан), «Словото днес» (Болгарія, поезія в пер. Димитра Христова), «Знаци» (Болгарія, поезія в пер. Елки Няголової), «Ciechanowskie Zeszyty Literackie» (Польща, поезія в пер. Павла Крупки), «Hybryda» (Польща, поезія в пер. Марека Вавжинського), «3η Χιλιετία» (Греція, поезія в пер. Павла Крупки).
  • Всеукраїнська, обласна, міська і районна періодика.

Працює над укладанням нового біобібліографічно-хрестоматійного проекту «Літературна мапа Волині».

Автор поетичних та прозової книжок:

  • «Одинадцята заповідь» (1997),
  • «Грибний дощ» (2004),
  • «На святого Миколая» (2006),
  • «Світ за Брайлем» (2012),
  • «Під мурами твердині» (2012),
  • «Над Світязем ранок» (2013, музика Мирослава Стефанишина),
  • «Або... або...» (2014),
  • «Сага за свещи» (2017, Софія, Болгарія, в пер. Димитра Христова)

Книги перекладів:

Наукових:

  • «Хрестоматія української легальної преси Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917–19391, 1941–1944 рр.» (2005, у співавт. з Ігорем Павлюком),
  • Монографії: «Національна ідея в життєтворчості Володимира Самійленка» (2009)

ВідзнакиРедагувати

  • Диплом Української Медіа Спілки[1] (2006).
  • Лауреат Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя («Тріумф»)[2] (2007).
  • Дипломант Всеукраїнського літературного конкурсу сучасної малої прози «Сила малого» (2008).
  • Подяка голови Волинської обласної ради[3] (2008).
  • Почесний знак Національної спілки журналістів України (2011).
  • Дипломант Міжнародного конкурсу романів, п’єс, кіносценаріїв та пісенної лірики про кохання «Коронація слова» у номінації «Твори для дітей» (2012).
  • Подяка голови Волинської обласної ради[4] (2012).
  • Подяка голови Волинської обласної ради[5] (2017).
  • Почесна грамота Управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації[6] (2008).
  • Диплом Волинської обласної державної адміністрації[7] (2013).
  • Почесна грамота Волинської обласної державної адміністрації[8] (2014).
  • Диплом Волинської обласної державної адміністрації[9] (2014).
  • Ювілейна медаль Українського фонду культури «За вірність заповітам Кобзаря» – до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка (2014).
  • Почесний знак Національної спілки журналістів України «Золота медаль української журналістики» (2016).
  • Грамота і нагрудний знак «Золотий Пегас» Союзу Болгарських Письменників[10] (2016).
  • Почесна грамота Одеської міської ради[11] (2017).
  • Дипломант (друга премія) Міжнародного конкурсу поезії «Лирични гласове» (Софія, Болгарія, 2016).
  • Міжнародна почесна нагорода – Медаль Івана Мазепи (2016).
  • Медаль «За відродження України»[12] (2016).
  • Лауреат Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» – «за внесок у зближення та популяризацію європейських культур і літератур у численних творчих міжнародних видавничих та перекладацьких проектах»[13] (2016).
  • Лауреат Премії імені Якова Гальчевського «за подвижництво у державотворенні» у номінації «за видавничу діяльність»[14] (2017).

ПриміткиРедагувати

  1. «За відкриття нових імен у вітчизняній літературі»
  2. «За значний внесок у пропаганду української літератури»
  3. «За вагомі заслуги в справі розвитку вищої освіти Волині, особисті досягнення у впровадженні нових педагогічних технологій та розвитку науково-дослідної роботи в системі вищої освіти регіону»
  4. «За багаторічну творчу працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток інформаційного простору в області»
  5. «За багаторічну творчу працю, вагомий особистий внесок у літературно-мистецьке життя Волині та відродження одвічної традиції живого звучного поетичного слова»
  6. «За популяризацію історико-культурної спадщини, пам’яток містобудування і архітектури»
  7. «За збірку «Світ за Брайлем» як найкращу в номінації «Поезія» за підсумками обласного конкурсу «Світ Волинської книги – 2012»
  8. «За сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у справу навчання і виховання молоді, підготовку кваліфікованих педагогічних кадрів»
  9. «За історичну повість «Під мурами твердині» як найкращу в номінації «Література для дітей» і в номінації «Найкращий працівник видавництва» за підсумками обласного конкурсу «Світ Волинської книги – 2014»
  10. «За принос в литературното творчество и популяризирането на българската литература в Украйна»
  11. «За активну громадську позицію, участь у підготовці і проведенні XVIII Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині», вагомий особистий внесок у збереження та примноження духовного й культурного надбання українського народу»
  12. «За патріотизм, громадську активність та самовідданість, спрямовані на розвиток державності України»
  13. Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2016 рік. Жінка-УКРАЇНКА. 22 серпня 2016. 
  14. Названо цьогорічних лауреатів премії імені Якова Гальчевського. Буквоїд. 24.01.2017. 

ДжерелаРедагувати

Курсивний текст== Додаткова інформація про Миколу Мартинюка ==

  • Микола Мартинюк: «В самісінькому серці Великої Волині» [1]
  • Микола Мартинюк: на поклик березня [2][недоступне посилання з липень 2019]
  • Тарасевич Д. Книги-скарби народжуються на Волині. Допомагає «Твердині»… Григорій Сковорода [3]
  • У Спілці письменників знову поповнення [4]
  • «Світ за Брайлем» за Миколою Мартинюком [5]
  • Криловець Анатолій. Non bovi – буй-тур! [6]
  • Куява Жанна. Дорослим підліткам присвячується… [7]
  • Баран Євген. Так вже назначено: світ пізнавати наосліп [8]
  • Соловей Олег. Репортаж із Задзеркалля [9]
  • Соловей Олег. Там десь далеко на Волині [10]
  • Федюк Тарас. «Важкість» сприйняття: рецензія на «Під мурами твердині» Миколи Мартинюка [11]
  • Генчев Славимир. Човек прилича на своя бог [12]
  • Радомська Ольга. Микола Мартинюк: «Моя повість – для вдумливого неквапливого сприйняття» [13]
  • Рєпіна Ольга. Історія промовляє до сучасників... // Рєпіна О. Наш засіб Макропулоса / О. Г. Рєпіна. – Х. : Мачулин, 2015. – С. 105-107.
  • Клименко Олександр. Микола Мартинюк: «Творчість – це прагнення по-своєму прочитати світ» [14]
  • Мартинюк Микола Іванович // Академія наук вищої освіти України : довідник. – К. : Дніпро – ТОВ «Брама–V», 2012. – С. 408.
  • Мартинюк Микола. Одинадцята заповідь : поезії [текст] / М. І. Мартинюк ; ред. В. Вербич ; худ. В. Фрадинський. – К. : Європа, 1997. – 92 с.
  • Мартинюк Микола. Сага за свещи : стихове / Микола Мартинюк ; превод от украински Димитър Христов. – София: Мултипринт, 2017. – 76 с.
  • Мартинюк Микола. Світ за Брайлем : поезії [текст] / М. І. Мартинюк. - Луцьк: ПВД «Твердиня», 2012. - 128 с.
  • Мартинюк Микола. Під мурами твердині : історична повість : [для серед. і ст. шк. віку] [текст] / М. І. Мартинюк ; худ. А. П. Гупало. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2012. – 128 с.
  • Денисюк Володимир. Мартинюк Микола Іванович // Денисюк В. Журналістика Волині: факти й імена / В. Т. Денисюк. – Луцьк : Надстир'я, 2005. – C. 116.
  • Пащук Іван. Мартинюк Микола Іванович // Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини / І. Г. Пащук. – Рівне : Волинські обереги, 2005. – C. 118.