Міжнародна літературно-мистецька премія імені Григорія Сковороди
Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. |
Міжнародна літературно-мистецька премія імені Григорія Сковороди в галузі літератури та мистецтва для відзначення заслуг у справі популяризації ім'я класика літератури, філософа Григорія Савовича Сковороди, його філософії життя
Історія
ред.Міжнародна літературно-мистецька премія імені Григорія Сковороди заснована Українським фондом культури 1991 року за ініціативи друзів Михайла Шевченка та Тараса Нікітіна у відповідь на розбите вандалами в Чорнухах погруддя Григорія Сковороди. Перші лауреати премії визначені 1992 року.[1]
Лауреати
ред.Україна
ред.2023
ред.- Володимир Гнатюк - за визначний внесок у розвиток національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді та книгу "Козацька гімназія на рубежі століть"
- Георгій Даценко - за визначний внесок у розвиток воєнної публіцистики, цикл нарисів та есе "На перехресті доль"
- Валентина Зенченко - за значний внесок у розквіт української національної культури.
- Світлана Касьяненко - за вагомий внесок у розвиток національної пісенної творчості, волонтерську та концертну діяльність для воїнів Збройних Сил України
- Любов Маслова - за вагомий внгесок у розвиток національної дитячої драматургії та створення вистав.для учнівської молоді.
- Світлана Мирвода - за багаторічну творчу і просвітницьку діяльність, волонтерство, збереження та популяризацію національних культурних цінностей.
- Лариса Недін - за вагомий внесок у розвиток національної культури України, творчу і просвітницьку діяльність та активну громадянську позицію. [джерело?]
- Наталія Сіра - за значний внесок у розквіт української національної культури.
- Олександр Супруненко - за визначний внесок у галузі дослідження історії Полтавського краю.української археології та музейної справи.
- Ярослав Чорногуз - за визначний внесок у збереження надбань та розвиток кобзарського мистецтва, української поезії та тверду національно-патріотичну позицію.
2022
ред.- Оксана Гандурська, Таїна Братченко, Людмила Житня, Василь Лило, Леся Оленівська, Любов Пономаренко, Лідія Рижкова, Михайло Сидоржевський, Анатолій Стожук, Ольга Шаповал, Олександр Шугай – письменники, за значний внесок у розквіт української літератури;
- Олександр Дмитренко, Наталія Липявка, Сергій Ярешко – художники, за значний внесок у розквіт образотворчого мистецтва України;
- Наталія Дзюбенко-Мейс, Володимир Горох, Наталія Іванченко, Олена Шинкаренко – за значний вклад у розвиток української культури;
- Степан Бульба – за літопис українського відродження «Один із покоління на зламі епох»;
- Станіслав Максимчук – за піднесення сценічної слави української літератури;
- Володимир Герман – за фотолітопис «Рушникова краса України»;
- Олег Шевченко – за створення фотолітопису «Душа моєї України»;
- Костянтин Бобрищев – за фотолітопис «В сльозі і в радості моя земля»;
- Ольга Банитюк – за піднесення бойового духу поетичного слова у фронтових умовах;
- Наталія Сулаєва, Оксана Христиченко – за значний внесок у розквіт української пісні;
Премією відзначені художні колективи:
- народний ансамбль бандуристок «Струни серця» Лохвицького міського будинку культури Полтавської області (художній керівник Тамара Федоренко);
- народний аматорський інструментальний ансамбль «Леді імпульс» центру культури Кролевецької міської ради Сумської області (керівник Олена Завгородня).[1]
2020-2021
ред.Не присуджувалась
2019
ред.2015
ред.- Калініченко Володимир
- Христиченко Руслан за музично-пісенну творчість
- Борошнєв Володимир
- Мисник Сергій за створення Калайдинцівського краєзнавчого музею[2]
2014
ред.2013
ред.Нагородження відбулося 1 жовтня 2013 в концертному залі Будинку художника НСХУ. Лауреати:[3]
- Ніна Шаварська За поетичні твори, які стали піснями, мистецькі програми каналу "Культура"
- Сергій Кривенко, художник ;
- Іван Чумак, поет, прозаїк ;
- Фемій Мустафаєв, Народний артист України ;
- Іван Сміян, лікар-педіатр, член-кореспондент Академії медичних наук України ;
- Валерій Стрілко, білоруський поет, перекладач, член Союзу білоруських письменників та Національної спілки письменників України.
2011
ред.Віктор Семеняка за книгу "Галопом у Європу"
2010
ред.2009
ред.- Володимир Підпалий За цикл поезій "Сковородинські думи" (посмертно)
- Олесь Воля за документальну книгу "Мор", присвячену історії Голодомору в Україні
2007
ред.2006
ред.- Володимир Стадниченко за книги "Іду за Сковородою", "Наш Перворозум" та інші публікації на сковородинівську тематику
- Микола Малахута за поетичні твори останніх років та подвижницьку діяльність у пропаганді рідної літератури
2005
ред.Шопша Микола за створені образи на сцені Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка
2000
ред.«Гетьман» — ансамбль
1999
ред.«Явір» — квартет
1998
ред.1997
ред.1996
ред.1995
ред.- Вернигора Леонід за книжку оповідань "Дрова на зиму"
- Реп'ях Станіслав
- Плющ Василь
1994
ред.- Скирда Людмила
- Шевченко Михайло
- Наєнко Михайло
- Олійник Борис за цикл поезій "Сковорода і світ", есе "Час подвійних стандартів…", публіцистику останніх років.
- Іван Бокий за гостру соціальну публіцистику 1993–1994 рр.
- Олег Зуєвський за книги поезій "Кассіопея", "Парафрази"
1993
ред.- Нікітін Тарас Григорович за філософсько-публіцистичну поему "Діалог мовчання" (посмертно)
- Луків Микола за дослідження творчості Г. Сковороди та цикл статей про явище українського мислителя у світовій культурі
1992
ред.- Олексій Коломієць за повість "Святі грішниці"
- Володимир Малик за роман "Горить свіча" та інші історичні твори
- Дмитро Нитченко за книгу "Від Зінькова до Мельборну"
- Дмитро Шупта за книгу "Чаїне озеро"
Представники інших країн
ред.- 2015 — Лідія Корсун (США)
- 1995 — Сергій Законников (Білорусь)
- 1994 — Олег Зуєвський (Канада)
- 1993 — Валерій Ганічев (Росія)
- 1992 — Дмитро Нитченко (Австралія)
Джерела
ред.- Степаненко М. Сковороди Григорія імені Міжнародна літературномистецька премія // Літературні, літературно-мистецькі премії в Україні / М. Степаненко. – Полтава, 2014. – С. 340–341
- Степаненко М. Літературно-мистецька Полтавщина : довідник. – Полтава, 2013. – С. 150–154. Від засновників премії імені Григорія Сковороди // Літературна Україна. – 1992. – 8 січ.
- Шанує мудреця нова Вкраїна…: полтавці – лауреати Міжнародної літературномистецької премії імені Григорія Сковороди. До 25-річчя її заснування та 295-річчя від дня народження філософа, поета, педагога : біобібліографічне досьє / упорядник Н.М. Требіна; Обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. – Полтава, 2017. – 28 с.
Примітки
ред.- ↑ а б Oksent (4 грудня 2022). Названі лауреати Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди - Litgazeta.com.ua (укр.). Процитовано 18 грудня 2023.
- ↑ Новини / News — Міжнародна літературно-мистецька премія ім. Григорія Сковороди. knutd.edu.ua. Процитовано 18 грудня 2023.
- ↑ Премія імені Григорія Сковороди. dolesko.com.
- ↑ Ректорату, Прес-служба (8 червня 2010). Міжнародна премія. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова (укр.). Процитовано 18 грудня 2023.