Відкрити головне меню

Ківерці

місто у Волинській області (Україна)

Кі́верці — місто районного значення в Волинській області, райцентр Ківерцівського району.

Ківерці
Kiverci gerb.png Kiverci prapor.png
Герб Ківерців Прапор Ківерців
Kiwerce dworzec kolejowy.jpg
Залізнична станція.
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Волинська область
Район Ківерцівський район
Код КОАТУУ 0721810100
Засноване 1870 р.
Статус міста з 1951 року
Населення 14 227 (01.01.2017)[1]
 - повне 14 227 (01.01.2017)[1]
Площа 8,48 км²
Густота населення 1759 осіб/км²
Поштові індекси 45200-45204
Телефонний код +380-3365
Координати 50°49′59″ пн. ш. 25°27′41″ сх. д. / 50.83306° пн. ш. 25.46139° сх. д. / 50.83306; 25.46139Координати: 50°49′59″ пн. ш. 25°27′41″ сх. д. / 50.83306° пн. ш. 25.46139° сх. д. / 50.83306; 25.46139
Висота над рівнем моря 194 м
Водойма р. Прудник
День міста Друга неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Ківерці
До обл./респ. центру
 - фізична 12 км
 - залізницею 13 км
 - автошляхами 15,8 км
До Києва
 - фізична 369 км
 - залізницею 456 км
 - автошляхами 417 км
Міська влада
Адреса 45200, Волинська обл., Ківерцівський р-н, м. Ківерці, вул. Шевченка, 14, 2-26-65
Веб-сторінка Міська рада Ківерців
Міський голова Жгутов Володимир Володимирович

CMNS: Ківерці на Вікісховищі

Карта
Ківерці. Карта розташування: Україна
Ківерці
Ківерці
Ківерці. Карта розташування: Волинська область
Ківерці
Ківерці

Населення 14,9 тис. мешканців (2005). Шлях до обласного центру проходить автотрасою Р14.

Походження назвиРедагувати

Назву «ківерці» історики пов'язують з назвою стародавнього племені тиверці, яке жило на берегах річки Дністер та в гирлі Дунаю. В кінці XI — на початку XII століття під натиском кочових племен тиверці відійшли на північ. Невеликими групами розселились вони і територією Волині. З часом найменування видозмінилось на «ківерці» і в такому вигляді закріпилося за місцем поселення племені.

ІсторіяРедагувати

Місто Ківерці своїй появі на географічній карті завдячує розвитку залізничного будівництва, яке активізувалося після скасування кріпосного права в Росії 1861 року.

У 1870—1873 роках між містами Рівне і Ковель прокладали залізничну колію, а за 7 км від села Ківерці (тепер Прилуцьке) спорудили станцію з однойменною назвою. 1890 року військове відомство царської Росії проклало через Ківерці залізницю, а пізніше — колію на Луцьк, Львів. Містечко стало важливим залізничним вузлом.

У 1929 р. на Ківерці поширені правила міської забудови.[2]

Визволення Ківерцівщини,  як і всієї Волині,  здійснювалося в рамках Рівненсько-Луцької наступальної операції  27 січня – 11 лютого 1944 року військами 13-ї армії (командуючий генерал-лейтенант, Герой Радянського Союзу Микола Пухов)  1-го Українського фронту (командуючий генерал армії Микола Ватутін).

У смузі наступу на Луцьк єдиним укріпленим опорним пунктом було селище Ківерці, визволення якого покладалося на 4-й та 7-й полки (полковники Йосип Бєлих, Герой Радянського Союзу, уродженець Волині, та Михайло Мнищенко) 2-ї гвардійської кавалерійської дивізії (командир генерал-майор Хаджі-Умор Мамсуров) 1-го гвардійського кавалерійського корпусу генерал-лейтенанта Віктора Баранова.

Вночі з 31 січня на 1 лютого в Ківерцях побувала розвідка 7-го гвардійського кавалерійського полку (лейтенант Мізенцов) та корпусна розвідка (лейтенант Соколянський). Зібрані дані доповнили партизани та місцеві жителі.

Начальник  оперативного відділу штабу 7-го кавалерійського корпусу Григорій Токарєв пригадував: “Десь за 10-15 км від Ківерців до нас прийшли партизани і повідомили, що в селищі укріпився піхотний батальйон німців і така ж кількість угорців, навколо залізничної станції викопано траншеї і встановлено вогневі точки, а лінію оборони вздовж залізничного полотна обнесено колючим дротом”.

В ході наступу вранці 1 лютого угорські піхотинці після незначного опору відступили в напрямку Луцька та Рожищ. Німці, відстрілюючись,  відходили до Луцька, але їх відступ зупинив ескадрон 4-го полку. Залишки ворога були загнані в болото, в районі нинішнього луцького повороту, і знищені.

В бою за селище і станцію Ківерці фашисти втратили більше 250 солдатів і офіцерів убитими, кількасот було поранено, багато взято в полон. Наступаючими силами захоплено 12 кулеметів, 8 мінометів, іншу зброю та боєприпаси, близько 100 вагонів з награбованим вантажем, склади з продуктами[3].

На початку 1946 року почали оселятися в селі депортовані українські сім'ї з Холмщини. Які на підставі «Угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР» з вересня 1944 були вивезені в південні області України, але з браку елементарних умов для життя вони були змушені шукати кращих теренів для оселення.

Серед переселених забужан багато було мешканців з Черничина.

Статус міста населений пункт Ківерці отримав 1951 року.

27 липня 2014 року митрополит Луцький і Волинський Михаїл освятив нову церкву Рівноапостольної княгині Ольги в Ківерцях, потім очолив першу Божественну Літургію.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом населення 2001 року у Ківерцях проживала 9691 особа[4].

Динаміка населення[4]
1959 1970 1979 1989 1992 2001 2006 2011 2012
9 383 13 027 15 215 16 722 17,6 тис. 16 678 16 145 14 916 14 743

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 97,05 %
російська 2,71 %
білоруська 0,06 %
молдовська 0,04 %
польська 0,04 %
циганська 0,03 %
болгарська 0,01 %
вірменська 0,01 %
румунська 0,01 %
угорська 0,01 %

ЕкономікаРедагувати

Підприємства містаРедагувати

ВАТ «Ківерціспецлісмаш» м. Ківерці — верстати для первинної обробки деревини, лісопильні верстати, торцювальні верстати, верстати для розпилювання брусів; чисельність — 96;

ТзОВ «Тартак» м. Ківерці — клепки для заливних бочок, ліжка дерев'яні, матраци, паркет дерев'яний, фреза дубова; чисельність — 74;

ДП «Ківерцівське лісове господарство» м. Ківерці- заготовки дубові, мягколистяні, ясенові; ламель дубова; палети; пиломатеріали; вагонка; столярні вироби (дверні блоки, дверні полотна), паркет штучний; щити меблеві і фанеровані; консервна продукція; хвойний екстракт; скипидар; каніфоль; чисельність — 273;

ПП «Станколіс» м. Ківерці- верстати круглопильні, торцювальні, транспортери, відсікач колод; чисельність — 43;

ТзОВ «Волиньагропродукт» м. Ківерці — хлібобулочні вироби; чисельність — 62;

ТзОВ «Лозня» м. Ківерці — морква та зелень сушені; чисельність — 26;

ТзОВ «Стелла-Пак-Україна» м. Ківерці- виробництво виробів з поліетилену; чисельність — 50;

ТзОВ «Атлант Плюс» м. Ківерці- виробництво металопластикових вікон та дверей; чисельність — 16;

ПП «Бетонотехніка» м. Ківерці- виробництво піноблоків, форм та змішувачів пінобетону; чисельність — 12.

Природно-заповідний фондРедагувати

На околицях міста Ківерці, в межах території, підпорядкованій Ківерцівському лісництву, розташовані такі природоохоронні об'єкти:

Ботанічні пам'ятки природиРедагувати

Ділянка лісу-1, Дубовик, Дубососнина, Дуб-патріарх, Лісодуб, Чистий дубняк.

Заповідні урочищаРедагувати

Діброва, Діброва-1, Зозулині черевички, Ківерцівська Дача-1, Ківерцівська Дача-6, Ківерцівське.

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати