Гісаро-Алай — гірська система у Середній Азії, між Паміром і Ферганською долиною у Киргизстані, Таджикистані та Узбекистані. З півдня обмежується Каршинським степом, Таджицькою депресією і Алайською долиною.

Гісаро-Алай
тадж. Ҳисору-Олой
Пік Чімтарга
Пік Чімтарга
Пік Чімтарга
Країна Киргизстан Киргизстан,
Таджикистан Таджикистан,
Узбекистан Узбекистан
Позначено 16 на схемі

Довжина із заходу на схід близько 900 км, ширина до 150 км.

Переважають висоти близько 5000 м, у районі гірського вузла Матча — 5621 м. Гісаро-Алай — складчасте утворення герцинського віку, укладене осадовими та метаморфічними породами із включенням гранітів, діоритів.

З інтрузіями пов'язані родовища вольфраму, молібдену, арсену, золота, ртуті (Хайдаркан, Чаувай, Кадамджай), стибію (Шінг-Магіан, Джіжікрут), вугілля (Сулюкта, Шураб, Кизил-Кія).

Найвищі гірські пасма і хребти знаходяться у західній і середній частинах Гісаро-Алаю (Туркестанський, Зеравшанський, Гісарський та Алайський) і мають високогірний рельєф.

Поширений карст — головним чином печери та провалля (Кан-і-Гут, Київська та ін.).

У західній частині переважають середньовисотні хребти (Мальгузар, Нуратау та ін.), масиви низьких гір. Розвинуті лесові передгір'я (адири). Клімат обумовлений висотною поясністю.

Річки належать головним чином до басейну Зеравшана та Амудар'ї.

Озера: Маргузор, Іскандеркуль та ін.

Найбільший льодовик — Зеравшанський льодовик (довжина близько 25 км).

Література ред.