Бескиди

гірський хребет

Бески́ди (пол. Beskidy, словац. Beskydy, чеськ. Beskydy, русин. Бескиды) — система гірських хребтів у північній смузі Карпат, у межах Чехії, Словаччини, Польщі та України. Зовнішнє пасмо Карпат.

Центральні Бескиди на схемі Східніх Карпат, позначено червоним

Збудовані крейдовими та третинними вапняками, сланцями та пісковиками. Мають складчасту структуру, ускладнену лускоподібними насувами — скибами. Складаються з кулісоподібних хребтів, розділених вузькими поздовжніми і широкими поперечними долинами річок та міжгірними котловинами. Хребти мають пологі схили й округлі вершини, рідше являють собою моноклінальні пасма. Схили гір вкриті буковими та ялицево-смерековими лісами, на безлісих вершинах — полонинах — альпійські луки.

Орографічно Бескиди поділяються на Західні, розташовані між верхів'ями Морави та долиною Попраду — середньовисотні гори (вища точка Баб'я Гура, 1 725 м) та Східні, розташовані на Львівщині і (частково) Закарпатті смугою завдовжки понад 100 км, завширшки до 18—30 км; висоти 800—1 000 м (максимальна висота 1 362 м — г. Магура).

Корисні копалини: поклади нафти, озокериту, калійної солі, будівельних матеріалів тощо. Численні джерела мінеральних вод.

Національні парки: «Ужанський», «Сколівські Бескиди» (Україна); «Бабйогурський», «Горчанський» (Польща).

У с. Верхній Студений на Закарпатті працює однойменний гірськолижний курорт «Бескид»[1]

Гірські масиви БескидівРедагувати

 
Центральнобескидська Підгір'я (пол. Pogórze Środkowobeskidzkie) на схемі Східніх Карпат, позначено червоним

Бескиди простягається між долинами річок Морави та Мизунки. Довжина понад 300 км, висота до 1 725 метрів — (гора Баб'я Ґура).

Бескиди поділяються на:

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Бескид — гірськолижний курорт у Карпатах - Головна. http://beskyd.in.ua/ (українською). Архів оригіналу за 2016-12-14. Процитовано 2016-12-10. 

ДжерелаРедагувати

КартиРедагувати