Відкрити головне меню

Лари́са Архи́півна Руде́нко (*15 (28) січня 1918(19180128), Макіївка, Область Війська Донського, УНР — †19 січня 1981, Київ, Українська РСР, СРСР) — українська радянська співачка (мецо-сопрано). Народна артистка УРСР, Народна артистка СРСР1960). Дружина українського ученого у галузі механіки Ігоря Іщенка.

Лариса Архипівна Руденко
Зображення
Основна інформація
Дата народження 15 (28) січня 1918(1918-01-28)
Місце народження Макіївка, Область Війська Донського, УНР
Дата смерті 19 січня 1981(1981-01-19) (62 роки)
Місце смерті Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНРСРСР СРСР
Національність українка
Освіта Київська консерваторія
Співацький голос мецо-сопрано
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народилась 15 (28 січня) 1918 у Макіївці (нині Донецької області).

У 1940 році закінчила Київську консерваторію (клас Олени Муравйової).

У 1939-1970 — солістка Київської опери, в 1951-1953 і 1965-1981викладачка Київської консерваторії (з 1978професор), у 1966-1970 — завідувачка кафедри музичного виховання Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого.

У 1939 була лауреаткою Всесоюзного конкурсу вокалістів. Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. Обиралася депутатом Верховної Ради УРСР 6-го скликання.

 
Могила Лариси Руденко

Жила в Києві в будинку на вулиці Пушкінській, 1-3/5.

Померла 19 січня 1981 у Києві. Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 8).

ТворчістьРедагувати

Мала голос насиченого звучання, яскраві сценічні дані, драматичний талант. Виступала з концертовим репертуаром. Гастролювала за кордоном. Знялася на Київська кіностудії художніх фільмів у фільмі-опері «Наймичка», в художньому фільмі «Театр и поклонники» 1967 року.

Найкращі партії:

Вшанування пам'ятіРедагувати

 
меморіальна дошка

4 липня 1985 у Києві, на будинку по вулиці Пушкінській, 1-3/5, де в 1956-1981 жила співачка, встановлено бронзову меморіальну дошку (барельєф; скульптор Наталія Дерегус; архітектор Т. Г. Шевченко)[1].

У 1993 у Києві на її честь названо вулицю[2].

ПриміткиРедагувати

  1. Цікавий Київ
  2. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 13 липня 1993 року № 96/737 «Про найменування нових вулиць на масиві Осокорки-Позняки Харківського району м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 140, арк. 41–44. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати