Відкрити головне меню

«Золотий обруч» також відома як «Золотий вінець», «Захар Беркут», та «Беркути» — опера Бориса Лятошинського на лібрето Яківа Мамонтіва за мотивами повісті Івана Франка «Захар Беркут».[1][2] Увертюра, з лібрето Мамонтіва, написана Лятошинським у 1923 році з наказу наркому освіти УРСР.[3][1] Опера була вперше поставлена у 1930 році у Одеській, Київській та Харківській операх.[4]

Золотий обруч
Zolotyi obruch (palityrka).jpg
Палітурка клавіру невідомо року видання
Композитор Борис Лятошинський
Автор лібрето Яків Мамонтів
Мова лібрето українська
Джерело сюжету повість Івана Франка «Захар Беркут»
Жанр історична опера
Кількість дій 4
Кількість яв 9
Рік створення 1923
Перша постановка 1930
Інформація у Вікіданих

У 1970 здійснена її друга редакція, за яку у 1971 році композитор був удостоєний Шевченківської премії.[5]

Історія створенняРедагувати

За спогадами Пилипа Козицького саме він підказав Лятошинському ідею створення твору.[6]

Прем'єра опериРедагувати

Прем'єра опери у 1930 році відбулась одразу у трьох оперних театрах: Одеському (під назвою «Захар Беркут»),[4] Київському (під назвою «Беркути»),[4] та Харківському (під назвою «Золотий обруч»).[4][7] З цих трьох найпершим оперу представила саме одеська опера — 26 березня 1930 року.[4]

Музичний аналізРедагувати

Опера «Золотий обруч» завдяки історичному сюжету з XIII століттю давала можливість змалювати і образи українського народу, і трагічну любов, і фантастичних персонажів.[8] Звернення до стародавньої історії українського народу надало композиторові можливість багатогранно змалювати побут народу, трагічні, ліричні і фантастичні образи.

Настільки ж різноманітна і музична мова опери зі складною системою лейтмотивів, безперервним симфонічним розвитком.[8]

Композитор широко використав західноукраїнські народні мелодії; всього у творі за основу взято 4 галицьких народних мелодій.[3] У цілому музику можна поділити на дві частини: музика, яка характеризує тухольців, та музика, яка характеризує татар.

Загалом ця опера має розгалужену систему лейтмотивів і характеризується безперервним симфонічним розвитком.

ВиданняРедагувати

  • Мамонтів, Яків (1930). Опера «Золотий обруч» (за романом Івана Франка "Захар Беркут"): лібретто опери Бориса Лятошинського на IV розділи 9 одмін. передмова: П. Козицький. Харків: Рух. 63 стор. 

Джерела та приміткиРедагувати

  1. а б Лятошинський Борис Миколайович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2019. — ISBN 944-02-3354-X.
  2. Лятошинський Борис Миколайович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003­—2013. — ISBN 966-00-0632-2.
  3. а б Лятошинський Борис Миколайович // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 879. — 1000 екз.
  4. а б в г д Ганна Веселовська (27 липня 2014). Життя сценічного твору: З історії першовтілення опери Б. Лятошинського “Золотий обруч” за повістю І. Франка “Захар Беркут”. Львів: Вісник львівського університету, Серія мистецво. №6 (2006) С. 47-54. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 9 вересня 2019. 
  5. Лятошинський Борис Миколайович. Комітет з Національної премії України ім. Тараса Шевченка. 2019
  6. Козицький, Пилип. Борис Лятошинський і його опера «Золотий обруч». // Козицький, Пилип. Музичний світ Б. Лятошинського: збірка матеріалів міжнародної теоретичної конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження композитора. Київ: Центрмузінформ, 1995.
  7. Драматург Я. Мамонтов про «Золотий Обруч». Харків: Часопис «Мистецька трибуна», 1930, № 16. 24 стор.: С 18
  8. а б Борис Лятошинський. Часопис «Музика», 22 липня 2014

ПосиланняРедагувати