Продана наречена

опера Берджіха Сметани

«Продана наречена» (чеськ. Prodaná nevěsta) — комічна опера на три дії чеського композитора Бедржіха Сметани на лібрето Карела Сабіни. Опера є значною віхою в розвитку чеської музики. Написана в період 18631866, уперше виконана 30 травня 1866 року в Тимчасовому театрі (Prozatímní divadlo) в Празі. Опера не відразу отримала визнання і була вдосконалена протягом наступних чотирьох років.

Опера «Продана наречена»
чеськ. Prodaná nevěsta
Prodana cover 1919.JPG
Композитор Бедржіх Сметана
Автор лібрето Карел Сабіна
Мова лібрето чеська
Жанр 3
Кількість дій 3 Дія (театр)[1]
Рік створення 1866
Перша постановка 30 травня 1866 року
Місце першої постановки Прага
Інформація у Вікіданих

CMNS: Продана наречена у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Спочатку «Продана наречена» була написана як оперета на дві дії (з двадцятьма музичними номерами і розмовними діалогами). Вимоги іноземних оперних театрів змусили Сметану внести зміни в партитуру, зробивши її ширшою. Для виконання в Санкт-Петербурзі у 1870 році опера була розділена на три дії, а діалоги перетворилися в речитативи. Такою опера швидко стала популярною. Музична обробка Сметани широко використовує традиційні чеські танцювальні форми, хоча він уникав прямих фрагментів з народних пісень. Після виконання у Відні в 1892 році опера отримала міжнародне визнання. Вона була поставлена в Чикаго в 1893 році, в Лондоні в 1895 році і в Нью-Йорку в 1909 році, згодом стала єдиною чеської оперою у світовому репертуарі. Багато з цих ранніх міжнародних виступів були німецькою мовою. Німецький фільм-опера був поставлений у 1932 році Максом Офюльса. Російською мовою лібрето «Продана наречена» переклав Сергій Михалков.

ЛібретоРедагувати

За лібрето Бедржіх Сметана звернувся до | Карела Сабіни, який до 5 липня 1863 року створив одноактний варіант німецькою мовою. Протягом наступних місяців Сабіну пропонували забезпечити переклад на чеську мову. За словами біографа Сметани Брайана Великого, цей процес був тривалим; рукопис демонструє доповнення власними руками Сметана, а деякі сторінки написані дружиною Сметани Беттіною (якій диктували). Наприкінці 1863 року була зібрана двоактна версія з близько 20 музичних номерів, розділених розмовним діалогом. Щоденник Сметани вказує на те, що він, а не Сабіна, обрав назву твору, оскільки «поет не знав, як його назвати». Переклад «Продана наречена» є точним. Очевидно, Сабіна не оцінив намір Сметани написати повнометражну оперу, пізніше прокоментувавши: «Якби я підозрював, що Сметана зробить з моєї оперети, я… написав краще і потужніше лібрето».

Мелодія вступного хору до опери «Продана наречена» (англійські та німецькі тексти) опубліковано у 1909 р. Чеський фахівець з музики Джон Тіррелл зауважив, що лібретто опери має внутрішню «чеськість», відповідає натуральному першокласному наголосу в чеській мові.

Творча історіяРедагувати

Сметана також створив фортепіанну версію всієї увертюри, яка була виконана на публічному концерті 18 листопада. У цьому він відійшов від своєї звичайної практики залишати увертюру до останнього.

Опера продовжувала складатись поетапно, лібрето Сабіни поступово оформилося. Прогрес був повільним, його переривали інші роботи. У 1862 р. Сметана став керівником хору хорового товариства Хлахол і провів багато часу, репетируючи та виступаючи з Товариством. Він був залучений до Шекспірівського фестивалю 1864 року в Празі, ставив «Ромео та Джульєтту» Берліоза та писав фестивальний марш. Того ж року він став музичним кореспондентом чеської мовної газети «Народний лист». У щоденнику Сметани за грудень 1864 року записано, що він продовжує працювати над Нареченою нареченою; клавірна партитура була завершена до жовтня 1865 р.

Прем'єраРедагувати

Прем'єра «Проданої нареченої» відбулася у Тимчасовому театрі 30 травня 1866 року. Сценічні постановки виконав Йозеф Макурек, а Йозеф Іржі Колар поставив оперу. Роль Маренки виконала головне сопраном театру Елеонора фон Еренберг. Ролі Крушиної, Єніка та Кекаля були виконані провідними акторами Бранденбургерів. Вибір дати виявився невдалим з кількох причин. Було державне свято, і багато людей виїхали з міста. Це був надзвичайно спекотний день, який ще більше зменшив кількість людей. Загроза війни між Пруссією та Австрією викликала заворушення і тривогу в Празі, що пригнічувало захоплення громадськості романтичною комедією. Опера, у двоактній версії з розмовним діалогом, була мало відвідувана і байдуже сприйнята. Не вдалося покрити витрати, і режисер театру змушений був сплатити гонорар автору з власної кишені.

Йозеф Крейчі, член колегії, назвав твір «провалом». Коментар преси був менш критичним; проте після ще однієї вистави опера була відкликана. Незабаром після цього Тимчасовий театр тимчасово закрив свої двері, оскільки загроза війни наблизилася до Праги.

Дійові особиРедагувати

  • Крушина — селянин (баритон)
  • Людмила — його дружина (сопрано або меццо-сопрано)
  • Маженка — їхня дочка (сопрано)
  • Миха — багатий селянин (бас)
  • Гата — його дружина (меццо-сопрано)
  • Вашек — їх син (тенор)
  • Єнікой — син Міхи від першого шлюбу (тенор)
  • Кецало — сільський сват (бас)
  • Директор цирку — (тенор)
  • Есмеральда — танцівниця (сопрано)
  • Індіанець — комедіант (тенор)

Опера в УкраїніРедагувати

  • Перший переклад опери здійснив Микола Садовський. Опера йшла на сцені Тpоїцького наpодного дому в Києві у 1908–1914 pоках у виконанні актоpів першого стаціонарного українського театpу М. Садовського. М. Садовський співав партію пана Кецеля[2].
 
Обкладинка лібрето опери "Продана наречена"(Київ, 1938)
  • Вдруге українською мовою лібрето опери переклали Іван Микитенко і Борис Петрушевський. І.Микитенко, перебуваючи в Празі у 1935 році, захопився оперою «Продана наречена» і переклав її з чеської, а Б.Петрушевський завершив переклад. Редактором виступив Максим Рильський (наблизив текст опери до українського звучання, врятував роботу репресованих перекладачів і зберіг оперу для подальшого виконання)[3].
  • Лібрето видано у 1937 р. з передмовою І. Микитенка «Твір, який ми шануємо»(зазначено авторство І. Микитенка і Б. Пертушевського), у 1938 році з передмовою головного диригента Оперного театру Володимира Йориша (зазначено авторство М. Рильського).[3]
  • Прем’єра опери «Продана наречена» на київській сцені, у Державному Ордена Леніна Академічному театрі опери та балету УРСР, відбулася у сезон 1936–1937 рр. (під прізвищами І. Микитенка і Б. Петрушевського)[4]. Художнє оформлення вистави здійснив Олександр Хвостенко[5].
  • 7 листопада 1943 року прем'єра опери відбуласі в окупованому Львові на сцені оперного театру. Постановник - Володимир Блавацький, балетмейстер - Микола Трегубов[6].
  • У сезон 1949–1950 рр. опера йшла як переклад М. Рильського[4].
  • Опера «Продана наречена»була першою самостійною режисерською роботою Володимира Лукашева (оперна студія Харківського інституту мистецтв, 1966). За цю постановку В. Лукашеву було присуджено першу премію на Республіканському огляді-конкурсі навчальних театрів України[7].

Видання лібрето українською:Редагувати

  • Продана наречена: опера на три дії. Музика Берджіха Сметани. Текст Карла Сабіни. Український переклад І. Микитенка та Б. Петрушевського. К.: Мистецтво. 1937. 54 с.
  • Продана наречена. Музика Берджіха Сметани. Текст Карла Сабіни. Український переклад М. Рильського. К.: Видання Державного Ордена Леніна Академічного театру опери та балету УРСР, 1938. 54 с.

ПриміткиРедагувати

  1. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  2. НЕВІДОМИЙ МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ. ПОРЯТУНОК «ПРОДАНОЇ НАРЕЧЕНОЇ». 
  3. а б Смольницька О.О. ДОВЕДЕНЕ АВТОРСТВО УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ОПЕРИ БЕРДЖИХА СМЕТАНИ ПРОДАНА НАРЕЧЕНА» ЯК НОВЕ ВІДКРИТТЯ. «Молодий вчений» • № 1 (53) • січень, 2018 р. с. 172–177. 
  4. а б Смольницька О., Стріха М. Трагічні обставини доби в дзеркалі одного оперного перекладу. Всесвіт. 2018. №1-2. с. 165–170. 
  5. Хвостенко Александр Вениаминович. Киев, Украина. 
  6. Тетяна Чурпіта. Творча діяльність Миколи Трегубова за часів Другої світової війни. Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. 2016. Вип. 16. с. 118–126. 
  7. МЕТР УКРАЇНСЬКОЇ ОПЕРНОЇ РЕЖИСУРИ ВІДЗНАЧАЄ ЮВІЛЕЙ. Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2016. №2 (31). с. 123–129. 

ДжерелаРедагувати

  • Stefan Paul. Die verkaufte Braut. — Wien/Leipzig/Zürich: Herbert Reichner, 1937.

ПосиланняРедагувати

  • Die verkaufte Braut, Public Domain copy of Max Ophüls 1932 film at Internet Archive(англ.)