Вікіпедія

Томенко Григорій Олексійович

український живописець
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Григо́рій Олексі́йович Томе́нко (нар. 16 листопада 1915, Велика Рогозянка — пом. 24 жовтня 1994, Харків) — український живописець, графік, плакатист; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1942 року[1]. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1960 року, народний художник УРСР з 1966 року.

Томенко Григорій Олексійович
Народження3 (16) листопада 1915
Велика Рогозянка, Золочівський район, Харківська область
Смерть24 жовтня 1994(1994-10-24) (78 років)
 Харків, Україна
Країна СРСР
 Україна
Жанржанрове малярство і історичний живопис
НавчанняХарківське державне художнє училище (1938) і Харківський художній інститут (1942)
Діяльністьхудожник
ВчительФедоров Митрофан Семенович, Кокель Олексій Опанасович, Прохоров Семен Маркович і Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович
Відомі учніЛапін Віктор Іванович, Баришников Револьд Володимирович, Куклін Микола Михайлович, Панич Ігор Васильович, Дроздова Тамара Олександрівна, Путейко Володимир Григорович, Прийдан Іван Харитонович, Селіщев Іван Петрович і Васягін Григорій Васильович
ПрацівникХарківський художній інститут
ЧленСпілка радянських художників України
ПартіяКПРС
Нагороди
народний художник УРСР заслужений діяч мистецтв УРСР
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Томенко.

Біографія

ред.

Народився 3 [16] листопада 1915(19151116) року в селі Великій Рогозянці (нині Богодухівський район Харківської області, Україна). Протягом 1934—1938 років навчався у Харківському художньому технікумі; у 1938—1942 роках — у Харківському художньому інституті, де його викладачами були зокрема Митрофан Федоров, Олексій Кокель, Семен Прохоров, Олександр Хвостенко-Хвостов.

У Червоній армії з 1 травня 1943 року. Призваний Сіабським районним війсовим комісаріатом міста Самарканда. Служив у 17-му окремому батальйоні аеродромного обслуговування[2].

В 1947—1953 роках викладав у Харківському художньому інституті (доцент з 1949 року). Член ВКП(б) з 1948 року. Жив у місті Харкові, в будинку на вулиці Культури, № 9, квартира 46 (будинок «Слово»). Помер у Харкові 24 жовтня 1994 року.

Творчість

ред.

Працював в галузі станкового живопису і станкової графіки. Писав тематичні картини, присвячені сучасності і історичному минулому. Серед робіт:

  • «Портрет Володимира Леніна» (1948);
  • «Заочники» (1954);
  • «На роботу» (1957);
  • «Доярки» (1957);
  • «Опівдні» (1957, Національний музей у Львові);
  • «Гості з Закарпаття на Полтавщині» (1960);
  • «Майбутні хлібороби» (1960);
  • «Молодіжна весна» (1960—1961);
  • «...Громадою обух сталить...» (1961, Житомирський краєзнавчий музей);
  • «Учитель і друг» (1963);
  • «Над Дніпром» (1964);
  • «Чабан» (1965);
  • «Улюблені вірші» (1965, Харківський художній музей);
  • «Незабаром весна» (1967);
  • «Свіжа пошта» (1967);
  • «Перші радощі» (1967—1968);
  • «Травневий ранок» (1970);
  • «Широке поле» (1974);
  • «Веселка у полі» (1975);
  • «Наставник» (1979);
  • «Вечірня пісня» (1985);
  • «Широке поле» (1985);
  • «І буде син, і буде мати» (1988).

Виконав графічний портрет Тараса Шевченка.

Брав участь у республіканських виставках з 1945 року, всесоюзних та зарубіжних — з 1951 року. Індивідуальна виставка відбулася в Харкові у 1959, 1965, 1975, 1986 роках; Одесі у 1959 році; Львові у 1966 році; Київ у 1968 році; смт Золочеві у 1990 році[1]. 1975 року вийшов альбом репродукцій художника зі вступним словом О. Фадеєвої.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Художники Харківщини. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  2. ↑ Пам'ять народу. [Архівовано 11 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)

Література

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Томенко_Григорій_Олексійович