Панич Ігор Васильович
І́гор Васи́льович Панич (20 квітня 1919,Іванівка — 13 січня 1990, Луганськ) — український радянський живописець; член Спілки радянських художників України з 1958 року. Заслужений художник УРСР з 1972 року. Лауреат Луганської обласної премії імені «Молодої гвардії»[1]. Батько художника Володимира Панича.
| Панич Ігор Васильович | |
|---|---|
| Народився | 20 квітня 1919 Іванівка, Семенівський район, Полтавська область |
| Помер | 13 січня 1990 (70 років) Ворошиловград, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  УНР СРСР |
| Діяльність | художник, педагог |
| Alma mater | Харківський художній інститут (1950) |
| Вчителі | Світличний Єфрем Павлович, Кокель Олексій Опанасович, Дайц Йосип Абрамович, Бесєдін Сергій Фотійович, Томенко Григорій Олексійович, Чернов Леонід Іванович і Прохоров Семен Маркович |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Членство | Спілка радянських художників України |
| Жанр | жанрове малярство |
| Партія | ВКП(б) |
| Нагороди |    |
Біографія
ред.Народився 20 квітня 1919 року в селі Іванівці (нині Кременчуцький район Полтавської області, Україна). 1936 року закінчив Харківський технікум електрозв'язку і до 1941 року працював техніком радіомовлення. Учасник німецько-радянської війни. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)[2].
Член ВКП(б) з 1947 року. У 1950 році закінчив Харківський художній інститут, де навчався зокрема у Єфрема Світличного, Олексія Кокеля, Йосипа Дайца, Сергія Бесєдіна, Григорія Томенка, Леоніда Чернова, Семена Прохорова.
З 1951 року обіймав посаду директора Ворошиловградського художнього училища; був головою Луганської обласної організації Спілки радянських художників України. Нагороджений орденом «Знак Пошани». Мешкав у Ворошиловграді, в будинку на вулиці Радянській, № 65, квартира № 50. Помер у Ворошиловграді 13 січня 1990 року.
Творча діяльність
ред.Працював у галузі станкового живопису, створював тематичні картини. У творчості дотримувався принципів соцреалізму. Серед робіт:
- «В забої» (1951);
- «Молодий шахтар» (1958);
- «Кобзарі» (1961);
- «За декретом Володимира Леніна» (1962);
- «На відпочинку» (1963);
- «Кобзар» (1965);
- «Хлібороби» (1965—1966);
- «Гості в колгоспі» (1966);
- «Шахтарі» (1968);
- «Сім'я» (1971);
- «Марковські хлібороби» (1972);
- «В ім'я життя» (1975);
- «Солдати. 1941 рік» (1978);
- «На будівництві Ждановського конвертора» (1979);
- «Переможці» (1983);
- «Теплий вечір» (1984);
- «Хліб-сіль» (1985);
- «Наприкінці ниви» (1988).
Брав участь у республіканських виставках з 1958 року, всесоюзних — з 1951 року, зокрема у Києві, Москві у 1951 році, Фрунзе у 1952 році, Ворошиловграді у 1952, 1954, 1956—1957 роках, Сталіно у 1955—1956 роках, пересувних в Ашгабаді, Сталінабаді, Ташкенті, Самарканді, Алмати й Фрунзе у 1952 році та в Небіт-Дагу, Єревані, Грозному, Ставрополі, Краснодарі у 1953 році.
Твори художника зберігаються в Луганському художньому та інших музеях України[1], в приватних колекціях У США, Великій Британії, Канаді.
Примітки
ред.Література
ред.- Панич Ігор Васильович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 350—351.;
- Панич Ігор Васильович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Панич Ігор Васильович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 8 : Олефіни — Поплін. — 527, [1] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с.;
- Панич Ігор Васильович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 444—445 . — ISBN 5-88500-042-5.;
- Панич Ігор Васильович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 460—461 . — ISBN 5-88500-071-9.;
- В. М. Ханко. Панич Ігор Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.