Краснодар
Краснода́р (у 1793 році — Нова Січ, у 1793—1920 роках — Катеринодар)[⇨] — місто на півдні Росії, адміністративний центр Краснодарського краю. Історичний центр етнокультурного регіону Кубань[⇨]. Розташоване на правому березі річки Кубань, на межі з Адигеєю. Згідно з даними Всеросійського перепису населення 2021 року в місті жило 1 099 344 особи (13-е місце в Росії), з підпорядкованими сільськими населеними пунктами — 1 204 878 осіб[2]. Станом на 1 січня 2024 налічується 1 138 654 мешканці саме в місті (11-е місце в Росії) та 1 243 839 осіб разом із підпорядкованими населеними пунктами[3][⇨]. Краснодарська агломерація налічує понад 1,7 мільйона людей[⇨].
місто Краснодар | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Краснодарський край | ||||
Код ЗКТМО: | 03701000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1793 | ||||
Попередні назви: | Нова Січ (1793) Катеринодар (1793—1920) | ||||
Статус міста | 1867 | ||||
Населення | ▲ 1 138 654 (2024) | ||||
Площа | 294,91[1] км² | ||||
Поштові індекси | 350000—350999 | ||||
Телефонний код | +7 861 | ||||
Географічні координати: | 45°02′00″ пн. ш. 38°59′00″ сх. д. / 45.033333333333° пн. ш. 38.983333333333° сх. д. | ||||
Міста-побратими | |||||
День міста | останні вихідні вересня | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | krd.ru | ||||
Міський голова | Євґєній Наумов | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
Великий економічний[⇨] і культурний[⇨] центр Північного Кавказу й Південного федерального округу. Неофіційно називається «столицею Кубані», а також «південною столицею Росії».
Назви
ред.Засноване козаками як Нова Січ[4][5], згодом до 1920 місто називалося Катеринодаром (Єкатеринодаром) на честь імператриці Катерини II, після більшовицької окупації було перейменоване на Краснодар (від рос. красный — червоний) на честь Червоної армії.
Клімат
ред.Клімат Краснодара | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C |
20,8 | 23,1 | 28,5 | 34,7 | 35,1 | 39,3 | 40,7 | 40 | 38,5 | 33,9 | 28,5 | 23 | 40,7 |
Середній максимум, °C | 4,5 | 6,7 | 11,8 | 18,6 | 23,9 | 28,2 | 31,1 | 31,4 | 25,6 | 19 | 11,2 | 6,4 | 18,2 |
Середня температура, °C | 0,8 | 1,9 | 6,5 | 12,4 | 17,9 | 22,2 | 24,9 | 24,7 | 19,2 | 12,9 | 6,3 | 2,4 | 12,7 |
Середній мінімум, °C | −1,9 | −1,5 | 2,7 | 7,4 | 12,9 | 17 | 19,4 | 18,9 | 13,8 | 8,4 | 2,9 | −0,4 | 8,3 |
Абсолютний мінімум, °C |
−32,9 | −29,8 | −25,5 | −5,6 | −1,2 | 4,2 | 9,5 | 3,9 | −2,2 | −9,9 | −20,4 | −27,6 | −32,9 |
Норма опадів, мм | 65 | 53 | 65 | 49 | 65 | 80 | 66 | 41 | 51 | 61 | 66 | 69 | 730 |
Джерело: Погода та клімат(рос.) |
Історія
ред.Засноване в 1793 переселеними на Кубань після приєднання Західного Передкавказзя до Росії чорноморськими козаками (запорожцями) як військовий табір, а пізніше фортеця. З 1860 — адміністративний центр Кубанської області. Статус міста отримало в 1867. Після проведення в 1870–1880-х роках залізниці на Північному Кавказі (Тихорєцьк — Єкатеринодар — Новоросійськ) місто перетворилося на великий торговельно-промисловий і транспортний центр регіону.
1901 року в Катеринодарі було створено місцевий осередок Революційної української партії, активну участь у діяльності якого брав Симон Петлюра під час свого перебування на Кубані в 1902—1904 роках[6][7]. У 1918–1920 роках місто було столицею Самостійної Кубанської Народної Республіки, Півдня Росії та Південно-Східного Союзу.
Населення
ред.Демографічна історія
ред.За переписом 1897 року в місті проживало 65 606 осіб (34 494 чоловіки та 31 112 жінок)[8]. За переписом 1926 року мешкало вже 161 843 особи (78 495 чоловіків та 83 348 жінок)[9].
|
|
Сучасність
ред.Населення міста за даними перепису 2010 року становило 744,9 тис. жителів, із підпорядкованими населеними пунктами — 832,6 тис. осіб, із них 337,9 тис. чоловіків і 407 тис. жінок. Чисельність населення за оціночними даними на 1 січня 2013 сягала 784 тис. мешканців, із підпорядкованими населеними пунктами — 871,2 тис. осіб.
22 вересня 2018 року було офіційно оголошено, що чисельність населення міста (без підпорядкованих сільських населених пунктів) сягнула позначки в 1 млн людей[10]. За даними перепису 2021 року населення міста складало 1,1 млн мешканців, із підпорядкованими сільськими населеними пунктами — 1,205 млн осіб[2]. Станом на 1 січня 2024 налічується 1 138 654 мешканці саме в місті та 1 243 839 осіб разом із підпорядкованими населеними пунктами[3].
Краснодарська агломерація[ru] впродовж тривалого часу була однією з кількох мільйонних в Росії при місті-немільйонері. Чисельність її населення оцінювалася від 1,05 до 1,34 млн осіб. Характерною рисою агломерації є майже виключно сільський характер приміської зони, адже навколо Краснодара на відстані 30—40 км у межах Краснодарського краю немає інших міст (хоча є дуже великі за російськими мірками сільські поселення-станиці): найближчим у межах краю є Гарячий Ключ на відстані 45—50 км. За даними перепису 2021 року агломерація налічує понад 1,7 мільйона людей.
Економіка
ред.Промисловість
ред.У 2007, відвантажено товарів і виконано послуг підприємствами, зайнятими виробництвом і розподілом електроенергії, газу і води, на суму 33,9 мільярди карбованців. Підприємствами, зайнятими оброблюючим виробництвом, відвантажено товарів і виконано послуг на суму 33,1 мільярди карбованців. Машинобудування і приладобудування є одними з найбільш динамічно розвиваючихся видів промислової діяльності. У місті діють такі провідні промислові підприємства:
- Верстатобудування — Завод «Седін»
- Сільськогосподарське машинобудування — Краснодарсільмаш (завод зі складання німецьких комбайнів CLAAS)
- Хімічна промисловість — належить ВАТ «НК РуссНефть» Краснодарський НПЗ
- Енергетика — Краснодарська ТЕЦ (648 МВт)
- Металургія, приладобудування, переробка сільгосппродукції тощо.
- Машинобудування — ВАТ «Компрессорный завод».
Транспорт
ред.Краснодар — важливий транспортний і транзитний вузол півдня Росії. Через місто проходить автомагістраль федерального значення М4 «Дон», бере початок — М29 «Кавказ». Також планується будівництво платної автотраси Краснодар-Абінськ-Кабардинка.[11]
У місті — великий вузол залізниць:
Тут сходяться 5 напрямків Північно-Кавказької залізниці (одноколійні на Елісту, Новоросійськ; і двоколійні на Ростов-на-Дону, Сочі, Волгоград).
Повітряні перевезення забезпечуються міжнародним аеропортом Пашківський, який розташовано на сході міста.
У південній частині міста діє річковий вантажний порт на річці Кубань.
Місто відокремлено річкою Кубань від районів Республіки Адигея. Через річку наведено три мости (Яблуновський міст, Тургенівський міст, залізничний (є проїзд греблею Краснодарського водосховища)) планується перекинути ще два.[12]
Міський транспорт
ред.У місті діє[13]:
- тролейбус
- трамвай
- автобус
- маршрутне таксі
Будівництво
ред.У місті працюють наступні провідні будівельні компанії:
- Будівельно-інвестиційнна корпорація «Девелопмент-Юг»
- ЗАТ «Кубанская Марка»
- ТОВ «Нефтестройиндустрия-Юг»
- ТОВ «ТеплоСтройСервис»
- ЗАТ «РЕНОВА-Строй-Групп»
- ТОВ «Европа Инвест»
- ЗАТ «СУ Краснодарстрой»
- ТОВ «КубаньСтройИндустрия»
- ТОВ «Стройнефтегаз»
- ТОВ «Центр—Югжилпромстрой»
Проектні організації
ред.В місті діють такі провідні проектні організації:
- ТОВ «НК „Роснефть“-НТЦ»
- ЗАТ «НИПИ „ИнжГео“»
- ВАТ «НИПИгазпереработка»
- ВАТ ТИЖГП «Краснодаргражданпроект»
- ТОВ «Градоресурс»
- ЗАТ «Краснодарстрой»
- ТОВ «КубаньСтройИндустрия»
- ТОВ «Нефтестройиндустрия-Юг»
- ТОВ «ТеплоСтройСервис»
Освіта й культура
ред.Краснодар — великий освітній центр.
В місті розташовані такі вищі навчальні заклади:
- Кубанський державний університет
- Кубанський державний аграрний університет
- Кубанський державний технологічний університет
- Краснодарський університет культури і мистецтва
- Кубанський державний медичний університет
- Краснодарський інститут фізичної культури
- Краснодарський юридичний інститут МВС.
В місті діють різноманітні культурні заклади: театри (драми, музичний, молодіжний, ляльок), філармонія, цирк, історико-археологічний і художній музеї.
Спорт
ред.Місто представляє низка професійних клубів у різних видах спорту:
- Баскетбольний клуб «Локомотив-Кубань» (Професійна Баскетбольна Ліга).
- Жіночий волейбольний клуб «Динамо» (Суперліга).
- Чоловічий волейбольний клуб «Динамо» (Суперліга).
- Гандбольний клуб «СКІФ» (Суперліга).
- Жіночий гандбольний клуб «Кубань» (Суперліга).
- Регбійний клуб «Кубань» (Суперліга по регбі-7).
- Жіночий футбольний клуб «Кубаночка» (Вищий дивізіон).
- Футбольний клуб «Краснодар» (Прем'єр-ліга).
- Футбольний клуб «Урожай» (Другий дивізіон).
Колишні клуби
ред.Архітектура
ред.У Краснодарі розташований унікальний пам'ятник архітектури — одна з перших у світі гіперболоїдних конструкцій — сталева ажурна сітчаста башта дивовижної краси. Гіперболоїдна водонапірна башта побудована за проектом інженера і вченого Володимира Григоровича Шухова. Таких башт в Росії залишилося всього 7 з понад двохсот, побудованих В. Р. Шуховим. Найвідоміша — Шуховська башта на Шаболовці в Москві. Гіперболоїдні конструкції згодом будували багато відомих архітекторів: Гауді, Ле Корбюзье, Оскар Німейер.
Відомі люди
ред.- Вовкоріз Данило Савинович (1767—1824) — перший міський голова м. Єкатеринодар
- Жарко Яків Васильович (1861—1933) — український письменник і актор
- Шпрингфельд Павло Олександрович (1912—1971) — російський радянський актор
- Прокопець Георгій Мефодійович (1922—2001) — радянський і український художник
- Рубежанський Анатолій Федорович (1924—2000) — радянський і український фахівець судової медицини
- Малиновський Юрій Петрович (1926—2006) — радянський, український і російський кінооператор
- Гневишев Мстислав Миколайович (1914—1992) — російський радянський астроном
- Ходжашвілі Ольга Георгіївна — радянська й українська сценаристка
- Ерастов Степан Іванович — член Української Центральної Ради
- Луб'яний Володимир Якович (1926—1991) — український радянський співак (бас), народний артист УРСР (1972)
- Дмитрієв Георгій Петрович (1942—2016) — радянський і російський композитор
Міста-побратими
ред.Галерея
ред.-
Катерининський собор
-
Пам'ятник кубанським козакам
-
Хата Якова Кухаренка[14]
-
Кобзар і хлопчик-поводир з пам'ятника
-
Українська композиція пам'ятника
-
Погруддя Тараса Шевченка
-
Знесений обеліск на честь «200-річчя Кубанського козацького війська»
-
Відновлений на тому ж місці
-
Скульптура «Запорожці» на вул. Красній
Примітки
ред.- ↑ ОПИСАНИЕ МЕСТОПОЛОЖЕНИЯ ГРАНИЦ. Граница населенного пункта – город Краснодар муниципального образования г. Краснодар Краснодарского края (PDF). fgistp.economy.gov.ru (рос.). // ФГИС ТП. Архів (PDF) оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 4 лютого 2023.
- ↑ а б Таблица 5. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, муниципальных округов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов с населением 3000 человек и более (рос.). // Росстат. Архів оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ а б Оценка численности населения Краснодарского края на 1 января 2024 г. (кац.)
- ↑ Білий Д. Д. Чорноморське козацьке військо // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 572. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- ↑ Цього дня, у 1792 році, почалася колонізація українськими козаками Кубані. bastion.tv. 16 серпня 2021. Архів оригіналу за 2 жовтня 2022. Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ Роман Коваль. Симон Петлюра і Чорноморська громада РУП. // Нариси з історії Кубані. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Володимир Пукіш. Кубанський вибір. // Український тиждень № 16 (181) від 21 квітня 2011 р. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 лютого 2023.
- ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи кроме губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 8 жовтня 2020. (рос.)
- ↑ Поселенные итоги переписи 1926 года по Северо-Кавказскому краю : [рос.] / Северо-Кавказское краевое статистическое управление. Отдел переписи. — Ростов-на-Дону, 1929. — II, 468, 114 с.
- ↑ Евгений Первышов: Краснодар официально признан городом-миллионником. krd.ru (рос.). 22 вересня 2018. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 1 лютого 2023.
- ↑ Александра Дианова «„Внешеэкономбанк“ вкладе 117 млрд рублів трасу Краснодар-Кабардинка»[недоступне посилання з липня 2019] «Діловий Петербург [Архівовано 22 вересня 2015 у Wayback Machine.]» ISSN 1606-1829 (Online) з посиланням на прес-службу «ВЭБ», 24 вересня 2007 года
- ↑ У Краснодарі з'явиться новий міст через річку Кубань[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Громадський транспорт Кубані і Адигеї. Архів оригіналу за 2 січня 2008. Процитовано 2 квітня 2009.
- ↑ Тепер Літературний музей Кубані.
Джерела
ред.- Білий Д. Д. Краснодар // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 297. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Лихоносов В. І.. Наш маленький Париж. Ненаписані спогади. — К., 1990.
Посилання
ред.- Офіційний сайт адміністрації міста Краснодара [Архівовано 18 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт адміністрації Краснодарського краю
- Офіційний сайт департаменту зовніщньоекономічної діяльності Краснодарського краю [Архівовано 10 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Громадський транспорт Краснодара [Архівовано 22 березня 2009 у Wayback Machine.]