Лихоносов Віктор Іванович
Ві́ктор Іва́нович Лихоно́сов (рос. Виктор Иванович Лихоносов; 30 квітня 1936, станція Топки Кемеровської області, — 9 серпня 2021, Краснодар) — радянський та російський письменник.
| Лихоносов Віктор Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
30 квітня 1936[1] Топки, Західно-Сибірський край, РСФРР, СРСР | |||
| Помер |
9 серпня 2021[2] (85 років) Краснодар, Росія[3] ·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) | |||
| Країна |
 СРСР Росія | |||
| Діяльність | письменник, публіцист | |||
| Сфера роботи | творче та професійне письмоd[4] і публіцистика[4] | |||
| Alma mater | Кубанський державний університет | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1963[5] — 2021 | |||
| Жанр | літературний жанр | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
 Лихоносов Віктор Іванович у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
1961 року закінчив Краснодарський педагогічний інститут.
Ранні повісті та оповідання увійшли до збірок «Голоси в тиші» (1967), «На довгу пам'ять» (1969), «Щасливі миттєвості» (1971) та ін. Процес духовного самовизначення молоді відбито в повістях «Люблю тебе світло» (1969), «Осінь у Тамані» (1971), «Чисті очі» (1973), «Елегія» (1973). Роман «Коли ж ми зустрінемося?» (1978) — про становлення творчої індивідуальності. У романі «Наш маленький Париж. Ненаписані спогади» (1987) відображено історичну долю кубанського козацтва, дух кубанської старовини, стихію українського слова й народного гумору нащадків запорожців.
Творам Лихоносова притаманні яскраво виражене лірико-філософське начало, напружена емоційність, музичність оповіді.
Письменник виступав з літературно-критичними статтями та есе (збірка «Чарівні дні», 1988).
Помер 9 серпня 2021 року у Краснодарі в віці 85 років від ускладнень, викликаних коронавірусним захворюванням COVID-19.
Переклади українською мовою ред.
Українською мовою окремі твори Лихоносова переклали О. Зарва, В. Бурбан.
Окремі видання:
- На довгу пам'ять. — К., 1980.
- Наш маленький Париж. Ненаписані спогади. — К., 1990.
Примітки ред.
- ↑ Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 449–451. — ISBN 5-94848-262-6
- ↑ https://www.instagram.com/p/CSWKFByoC8e/
- ↑ https://www.kommersant.ru/doc/4936341
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ https://www.livekuban.ru/news/obshchestvo/gospitalizirovan-viktor-likhonosov/
Література ред.
- Бажинов І. Д. Лихоносов Віктор Іванович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3 : К–Н. — С. 182.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |