Бургас
Бурґа́с (болг. Бургас) — найбільше місто в Південно-Східній Болгарії, друге за розміром на Чорноморському узбережжі Болгарії, а за своєю площею у 253,644 км² воно є одним з найбільших у країні. Розташоване на сході країни, на березі Бургаської затоки Чорного моря на висоті 19 метрів над рівнем моря[10], другий за розміром морський порт країни, міжнародний аеропорт. Населення 208 811 осіб (2010).[11] Засновано частково на місці античного міста Акви Каліди.
Місто | |||||
---|---|---|---|---|---|
Бурґас Бургас | |||||
| |||||
![]() | |||||
Вулиця Александрівська | |||||
Країна |
![]() | ||||
Область | Бурґаська область | ||||
Кмет | Йоан Костадинов | ||||
Час заснування: | 6 століття до Р.Х. | ||||
Агломерація | 213 028 | ||||
Код ЕКАТТЕ |
07079 і BGS04-00 ![]() | ||||
Поштовий індекс | 8000/8034 | ||||
Телефонний код | 056 | ||||
42°30′00″ пн. ш. 27°28′00″ сх. д.H G O | |||||
Висота |
30 м ![]() | ||||
Площа |
253,644 км² ![]() | ||||
Населення | 206,400 (2015) () | ||||
Водойма | Бургаська затока | ||||
Міста-побратими |
Сан-Франциско, Мішкольц[2], Вологда (28 травня 2012)[2][3], Батумі (4 листопада 2009)[2][4], Роттердам (1976)[2], Аксарай, Омськ, Александруполіс[2], Гомель (14 липня 1998)[2][5], Краснодар (1974)[2][6][7], Сариєр[2], Московська область[2], Ялова[2], Брашов (2013)[6][8], Південно-Західний адміністративний округ[6], Рієка (2008)[6], Яньтай[6], Поті, Дніпро[9], Ульсан (2017)[6], Павлодар (2022)[6], Миколаїв (квітень 2022)[6], Ярославль (2018)[6], Гданськ (13 червня 2023)[6] ![]() | ||||
Телефонний код |
+421-56 ![]() | ||||
Автомоб. ном. |
А ![]() | ||||
obstina-bourgas.org | |||||
Розташування | |||||
![]() | |||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
![]() ![]() |
Географія
ред.Місто оточене озерами Бургас, Мандра, Атанасовське на заході, півночі та півдні, а на сході омивається Чорним морем. Між озерами Бургас і Мандра на висоті 209 м піднімається пік Малка-Біч. Це також найвища точка в Бургасі.
У Бургасі є дві піщані коси: коса Кумлука — довжиною близько 3 км і шириною близько 1 км розташована між озером Бургас і Чорним морем; і Атанасовська коса довжиною близько 1 км, розташована між Атанасовським озером і Чорним морем. У водах Бургаської затоки розташований чорноморський острів Святої Анастасії, який також є частиною міста. Острів з вулканічних порід віддалений на 6,5 км від берега. Найвища точка острова — 12 метрів, а площа складає 0,022 км².
Клімат (1961-2013) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 6,4 | 8,1 | 11,3 | 16,0 | 21,2 | 25,8 | 28,4 | 28,2 | 24,4 | 19,1 | 12,9 | 8,3 | 17,6 |
Середня температура, °C | 2,1 | 3,2 | 6,1 | 10,5 | 15,6 | 20,2 | 22,7 | 22,4 | 18,6 | 13,6 | 8,2 | 4,1 | 12,3 |
Середній мінімум, °C | −1,4 | −0,7 | 1,9 | 6,1 | 10,7 | 15,1 | 17,4 | 17,2 | 13,5 | 9,1 | 4,4 | 0,6 | 7,9 |
Середня кількість сонячних годин на місяць | 76 | 90 | 127 | 177 | 248 | 272 | 329 | 303 | 244 | 165 | 98 | 63 | 2192 |
Норма опадів, мм | 44.3 | 37 | 48.2 | 69.9 | 50 | 62.1 | 47.7 | 28.5 | 45.5 | 52.3 | 68 | 45.1 | 599 |
Днів з опадами | 8,1 | 7,5 | 8,1 | 9,7 | 9,2 | 9,1 | 6,1 | 4,7 | 5,3 | 6,6 | 9,0 | 9,1 | 92,6 |
Вологість повітря, % | 80.2 | 77.6 | 75.3 | 76.4 | 76 | 73.4 | 70.9 | 71.4 | 72.2 | 77.1 | 79.2 | 80.6 | 75.9 |
Джерело: Архів кліматичних даних[12] |
Історія
ред.Хоча знайдений західніше Бургаса талант міді, датований 1500 роком до н. е. свідчить про металургійну діяльність та зв'язки з грецьким світом у глибоку давнину, саме місто було засноване набагато пізніше греками і розташоване південніше Аполлонії (тепер місто Созополь) під ім'ям Піргос (Πυργος), що в перекладі грецької мови значить «вежа».
У 1829 році, коли місто було зайняте російськими військами під час російсько-турецької війни 1828—1829 років, у місті мешкало 5000 осіб (здебільшого греків і турків). Місто мало дві мечеті, православний грецький храм, вірменський та римо-католицький храми. Торгівля була сконцентрована в руках греків.
Економіка
ред.Нафтохімічний комбінат. Машинобудування (в тому числі суднобудування, вагонобудування, електротехнічне), харчова, деревообробна, текстильна промисловості. Рибництво. В районі міста — курортна зона (Сонячний берег, Несебир та інші).
Культура
ред.Музеї і пам'ятки
ред.- Міський історичний музей;
- Природонауковий музей;
- Етнографічний музей;
- Морський парк;
- Церква Святих Кирила і Мефодія;
- Вірменська церква;
- Бургаські лазні;
- Руїни фортеці Піргос;
- Музей неможливого
Свята і фестивалі
ред.У Бургасі проводиться велика кількість свят і фестивалів. Серед них:
- П'ятиденки класичної німецької та австрійської музики — наприкінці квітня;
- Міжнародний фестиваль дитячих хорів — наприкінці травня;
- Міжнародний театральний фестиваль малих форм — «Театр у валізі» — у травні — червні;
- Тритижневий фестиваль опери і класичної музики в пам'ять диригента Еміля Чакирова — у липні;
- Міжнародний фольклорний фестиваль і Тиждень мистецтв для дітей — у серпні;
- Міжнародна поп і джаз-зустріч «Бургас і море» — у вересні;
- Міжнародний турнір з змагальних танців — у грудні.
Відомі особистості
ред.В поселенні народились:
- Мілен Васілев (нар. 1973) — болгарський шахіст.
- Станимир Ілчев (нар. 1953) — болгарський політик.
- Кіна Христова Кидрева (нар.. 1931) — болгарська дитяча письменниця, драматург, публіцист, редактор дитячої телепрограми «Спокійної ночі, малята!» на Болгарському державному телебаченні.
- Мілен Русков (нар. 1966) — болгарський письменник і перекладач.
- Павліна Станчева (1907—1991) — болгарська письменниця та поетеса.
- Георгі Калоянчев (1925—2012) — болгарський актор.
Примітки
ред.- ↑ а б в НСИ Националният регистър на населените места
- ↑ а б в г д е ж и к л http://www.burgas.bg/en/info/index/218
- ↑ http://vologda-portal.ru/oficialnaya_vologda/index.php?SECTION_ID=5971#burgas
- ↑ https://batumi.ge/ge/?page=show&sec=5
- ↑ https://gomel.gov.by/en/content/economics/vneshneekonomicheskaya-deyatelnost/goroda-partnyery/?sphrase_id=12939
- ↑ а б в г д е ж и к л https://www.burgas.bg/bg/pobratimeni-gradove-1
- ↑ https://krd.ru/administratsiya/administratsii-krasnodara/upravlenie-kontrolya-i-protokola/mezhdunarodnye-svyazi/goroda-pobratimy/burgas/
- ↑ https://www.brasovcity.ro/file-zone/rapoarte/primar/2020/Raport%20de%20activitate%202020.pdf
- ↑ http://oblrada.dp.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/%D0%98%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82-%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96_08-08-min.pdf
- ↑ Бургас, Болгария — подробный прогноз погоды, долгосрочный прогноз погоды на месяц и информация о климате. weather-atlas.com (рос.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 30 жовтня 2019. [Архівовано 2019-10-30 у Wayback Machine.]
- ↑ Таблица на населението по постоянен и настоящ адрес област Бургас община Бургас. grao.bg (болг.). Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 30 жовтня 2019.
- ↑ Архив климатических данных. Болгария, Бургас. climatebase.ru (рос.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2013.
Література
ред.- Географический энциклопедический словарь / Трёшников А. Ф. (гл. ред.). — Москва : Советская энциклопедия, 1989. — С. 86. — ISBN 5-852720-057-6. (рос.)
Посилання
ред.- Бургас // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Община Бургас. Официален уеб сайт. burgas.bg (болг.). Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 30 жовтня 2019.