Луганський обласний художній музей

Луганський обласний художній музей — обласний художній музей у місті Луганську; культурно-просвітницький осередок міста.

Луганський обласний художній музей
48.578364° пн. ш. 39.305772° сх. д. / 48.578364° пн. ш. 39.305772° сх. д. / 48.578364; 39.305772Координати: 48.578364° пн. ш. 39.305772° сх. д. / 48.578364° пн. ш. 39.305772° сх. д. / 48.578364; 39.305772
Тип музей
Країна  Україна
Розташування Україна Україна: Луганськ
Адреса вул. Поштова, 3
Засновано липень 1944 року
Режим роботи

З 9 до 17 години.

Вихідні: понеділок та вівторок
Фонд бл. 9 тисяч експонатів
Директор директор Л. М. Борщенко
Сайт artmuseum.lg.ua
Луганський обласний художній музей. Карта розташування: Україна
Луганський обласний художній музей
Луганський обласний художній музей (Україна)
Мапа

CMNS: Луганський обласний художній музей у Вікісховищі

Загальні дані ред.

Луганський обласний художній музей розташований у історичному двоповерховому приміщенні за адресою:

вул. Поштова, буд. 3, м. Луганськ—91055, Україна.

Будинок музею, споруджений 1876 року, був наприкінці XIX — на початку ХХ століть будинком Вендеровичів, відомих луганських промисловців та купців, але пізніше зазнав руйнацій та подальших (усередині XX століття) реконструкцій, змінившись у результаті в порівнянні з первинним виглядом до невпізнаваності[1].

Експозиції відкриті щодня з 09:00 до 17:00, крім понеділка та вівторка.

На правах філіалу Луганського обласного художнього музею працює також художня галерея (виставкова зала Спілки художників) за адресою: вул. Шевченка, буд. 4.

Директор музею — заслужений працівник культури України Борщенко Лідія Михайлівна, головний зберігач — Анікіна Ганна Олександрівна.

З історії музею ред.

Колекція Луганського обласного художнього музею почала формуватися в січні 1920 року, і вже у 1924 році нараховувала понад 1000 експонатів. Її основу склали картини, меблі, порцеляна, вироби з бронзи, давньогрецький посуд, привезені з Москви, Харкова і Одеси.

1924 року музей було реорганізовано, він отримав назву «Соціальний музей Донбасу». Пізніше його перетворили на краєзнавчий музей.

Дивіться більш докладно: Історія Луганського краєзнавчого музею.

Коли почалася Німецько-радянська війна (1941), фонди краєзнавчого музею не встигли вивезти, тому більшість експонатів була втрачена. З усієї довоєнної художньої колекції до сьогодні збереглося лише 20 мальовничих творів.

У липні 1944 року місцева адміністрація прийняла постанову про організацію у тодішньому Ворошиловграді музею образотворчого мистецтва. Спочатку музей не мав постійного приміщення, його експонати виставлялися в клубах міста й області на пересувних виставках.

До відкриття стаціонарної експозиції фонди укомплектовувалися в основному з музеїв і колекцій інших міст. 1947 року ряд творів надійшло з Києва, що було початком надходжень музею.

У 1951 році сталась значна подія в історії закладу та культурного життя Луганська — художній музей отримав постійне приміщення в історичному будинку на вулиці Поштовій.

У подальшому чимало сучасних вітчизняних митців передавали свої найкращі роботи до музею.

У теперішній час (2000-ні) Луганський обласний художній музей є значним культурним та освітньо-науковим осередком міста і країни. Співробітники музею постійно публікують свої розвідки, здійснюють просвітницьку роботу.

Фонди та експозиція ред.

Нині у фондах Луганського обласного художнього музею зберігається близько 9 тисяч творів вітчизняного і закордонного мистецтва XVIXX століть, у тому числі близько 2 тисяч експонатів сучасного образотворчого і прикладного мистецтва Луганщини[2].

Перенесення акценту в збиральницькій діяльності музею на сучасне мистецтво України допомогло за короткий час майже вдвічі збільшити колекцію майстрів живопису, скульптури, графіки, прикладного мистецтва Луганщини. Серед них — представники нової генерації В. В. Козлов (молодший), С. Н. Кондрашов, В. І. Панич, Г. Л. Писарєв, В. Г. Скубак, О. Л. Щиголєв[3], Ростислав Звягінцев.

Жанрове різноманіття колекції живопису, графіки, скульптури і прикладного мистецтва майстрів краю — результат науково-дослідної і збиральницької роботи фахівців музею, їх багаторічного творчого співробітництва з місцевою організацією Спілки художників України, з численними представниками інтелігенції, небайдужими до долі вітчизняного мистецтва.

Виноски ред.

Джерела, посилання і література ред.