Ханко Віталій Миколайович

Ханко Віталій Миколайович (нар. 31 серпня 1937, Полтава) — український мистецтвознавець, бібліограф, музейник, педагог; член Спілки художників України з 1987 року, Національної спілки майстрів народного мистецтва України з 1992 року та міжнародної Асоціації арт­критиків з 1997 року[1].

Ханко Віталій Миколайович
Народився 31 серпня 1937(1937-08-31) (86 років)
Полтава, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність мистецтвознавець, куратор, бібліограф
Alma mater Миргородський керамічний технікум (1962)
Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1969)
Галузь мистецтвознавство
Заклад Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка
Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка
Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
ПУЕТ
Вчителі Пунін Андрій Львовичd
Бартенєв Ігор Олександровичd і Каганович Авраам Львовичd
Відомі учні Козак Микола Іванович
Членство Національна спілка художників України
Нагороди

Біографія ред.

Народився 31 серпня 1937 року у місті Полтаві. 1962 року закінчив Миргородський керамічний технікум імені Миколи Гоголя[1]; у 1969 році — Інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна в Ленінграді (викладачі Андрій Пунін, Ігор Бартеньєв, Авраам Каганович)[2].

Протягом 19691995 років працював заступником директора з наукової роботи Полтавського художнього музею. Член редакційної ради журналу «ПЄВ» з 1994 року. Протягом 19941995 років викладав у Полтавському державному педагогічному університеті імені Володимира Короленка; з 1995 року — на архітектурному факультеті Полтавського національного технічного університету імені Ю. Кондратюка, водночас, протягом 20022005 років — у Полтавському університеті споживчої кооперації України[1].

Живе в Полтаві, в будинку на вулиці Вокзальна № 7, квартира 23.[3]

Праці ред.

Автор понад 1700 праць, присвячених мистецтву, храмовій архітектурі, діячам культури і мистецтва, меценатам церкви Полтавщини[1]. Йому належать публікації і статті про життя і творчість Опанаса Сластіона, архітектора Василя Кричевського, керамістів Івана Віцька, Івана Українця, скульпторів Михайла Гаврилка, Єлизавети Трипільської, малярів Івана Северина, Григорій Цисса, Івана Черінька, різьбярів Василя Гарбуза, Якова Усика та Федота і Прокопа Юхименків[2]. Серед робіт:

  • «Шевченкіана художника і мистецтвознавця О. Сластьона» — Київ, 1988;
  • «Полтавський художній музей: 1919—1994. Бібліографічний покажчик» — Полтава, 1994;
  • «Михайло Коргун. Різьбяр: Альбом.» — Київ, 1994;
  • «Скульптор Михайло Гаврилко і його трагічна доля в період розгрому УНР». Полтавська Петлюріана, 1994;
  • «Фундатори храмів Полтавщини. Біобібліографічний словник». — ПЄВ. — 1998—1999. — Частина 5; 2001. — Частина 7; 2002. — Частина 8; 2003. — Частина 9; 2004. — Частина 10;
  • «Будинки народних шкіл за проектами О. Сластьона», збірник наукових праць. — Київ, 2000;
  • «Словник мистців Полтавщини: Середина XVII — початок ХХІ століття». — Полтава, 2002;
  • «Миргородський мистецький словник (кінець XVI — початок ХХІ сторіччя): Персоналії». — Полтава, 2005;
  • «Полтавщина: плин мистецтва, діячі. Мистецтвознавчі праці». — Київ, 2007.

Співавтор 7 енциклопедичних і словникових видань, що виходять з 1973 у Києві та Москві[2], зокрема Української радянської енциклопедії, Енциклопедії сучасної України.

Відзнаки ред.

Примітки ред.

Джерела ред.

  • Віталій Ханко написав унікальну «Енциклопедію мистецтва Полтавщини» // Полтавська Думка. — 2016. — 7 лип. — С. 1.
  • Вітрич М. «Енциклопедія мистецтва Полтавщини» / М. Вітрич // Зоря Полтавщини. — 2015. — 30 груд. — вкл. 2.
  • Жовнір Н. Першу в Україні велику регіональну енциклопедію створив полтавець Віталій Ханко / Н. Жовнір // Вечірня Полтава. — 2015. — 16 груд. — С. 3.
  • Жук Л. Цим людям був би вдячний письменник… : [про вручення премії імені Панаса Мирного] / Л. Жук // Полтавський вісник. — 2009. — 13 трав. — С. 3.
  • Кравченко О. Ювіляр з Полтави Віталій Ханко — сіяч на ниві національного мистецтва / О. Кравченко // Полтавська Думка. — 2017. — 21 верес. — С. 15.
  • Матяшова З. Приватна колекція стала надбанням музею / З. Матяшова // Панорама Полтавщини. — 2019. — 7 листоп. — С. 16.
  • Матяшова З. Талант, котрий шукає таланти. У Полтаві презентували книги Віталія Ханка / З. Матяшова // Полтавський вісник. — 2008. — 11 квіт. — С. 11.
  • Названо лауреатів премії імені Панаса Мирного // Вечірня Полтава. — 2009. –29 квіт. — С. 3 ; Зоря Полтавщини.  – 2009.  – 7 трав. — С. 4.
  • Онищенко В. Історик мистецтва від Бога: [мистецтвознавець В. Ханко] / В. Онищенко // Український керамологічний журнал. — 2002. — № 3. — С. 89.
  • Ханко В. М. Енциклопедія мистецтва Полтавщини: в 2-х т. / В. М. Ханко ; НАН України, Ін-т історії України, Центр культурологічних студій. — Полтава: АСМІ ; К. : О. Ханко, 2014. — Т. 1 : А — Л. — 2014. — 504 с.
  • Ханко В. Ханко Віталій Миколайович: [мистецтвознавець, краєзнавець] / В. Ханко // Краєзнавці України. — К. ; Кам'янець-Подільський: Всеукраїнська спілка краєзнавців, 2003. — Т. 1. — С. 240.
  • Ханко Віталій: (31.08.1937, Полтава), мистецтвознавець // Ханко В. Словник мистців Полтавщини. — Полтава, 2002. — С. 195.
  • Ханко Віталій Миколайович // Книга з автографом 150 (1861—2011). — Полтава, 2011. — С. 18-19.
  • Ханко Віталій Миколайович // Українські бібліографи: Біографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія.– К. : Національна парламентська б-ка України, 2010. — Вип. 2. — С. 182—183.
  • Ханко Віталій Миколайович: представник історичної й мистецтвознавчої керамології // Пошивайло О. Короткий академічний словник сучасних українських керамологів (культурна керамологія) / О. Пошивайло. — Опішне: Українське народознавство, 2009. — С. 153—156. : фото.
  • Шибанов Г. Творчий ужинок ученого-патріота / Г. Шибанов // Рідний край.  –2007. — № 2 . — С. 161—164.
  • Щедрий дар Віталія Ханка // Вечірня Полтава. — 2019. — 2 жовт. — С. 13.
  • Федорук О. Ратай українського поля. Мистецтвознавець Віталій Ханко. — К. : Видавець Остап Ханко, 2007. — 16 с. — ISBN 978-966-2922-44-8. [1]