Ашгабат
Ашгаба́т (туркм. Aşgabat; до 1919 — Асхабад, у 1919—1927 — Полторацьк, у 1927—1992 — Ашхабад) — столиця Туркменістану.
Ашгабат Aşgabat | |||
---|---|---|---|
| |||
Основні дані | |||
Країна | Туркменістан | ||
Велаят | столичний округ | ||
Засноване | 1881 | ||
Населення | 909 тис. | ||
Часовий пояс | UTC+5 | ||
Поштові індекси | 744000-744040 | ||
Телефонний код | +993-12 | ||
Географічні координати | 37°56′ пн. ш. 58°22′ сх. д. / 37.933° пн. ш. 58.367° сх. д.Координати: 37°56′ пн. ш. 58°22′ сх. д. / 37.933° пн. ш. 58.367° сх. д. | ||
Місцева влада | |||
Вебсторінка | http://ashgabat.gov.tm/ | ||
Карта | |||
| |||
Ашгабат у Вікісховищі |
Населення 909 тис. мешканців (2020).
Засноване у 1881 році. Після руйнівного землетрусу 1948 року відбудоване заново.
Географія
ред.Розташоване біля підніжжя хребта Копетдаг в Ашгабадські оазі, за 40 км від кордону Туркменістану з Іраном.
Клімат
ред.Клімат Ашхабада | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 28,7 | 32,6 | 38,6 | 39,4 | 44,5 | 46,7 | 45,5 | 45,6 | 45,6 | 40,1 | 37 | 33,1 | 46,7 |
Середній максимум, °C | 8,6 | 11,2 | 16,5 | 24,1 | 30,1 | 36,0 | 38,3 | 37,2 | 31,7 | 24,3 | 16,8 | 10,4 | 23,8 |
Середня температура, °C | 3,5 | 5,5 | 10,4 | 17,4 | 23,3 | 29,0 | 31,3 | 29,6 | 23,6 | 16,5 | 10,2 | 5,1 | 17,1 |
Середній мінімум, °C | −0,4 | 1,0 | 5,5 | 11,6 | 16,6 | 21,5 | 23,8 | 21,7 | 16,1 | 10,1 | 5,2 | 1,2 | 11,2 |
Абсолютний мінімум, °C | −24,1 | −20,8 | −13,3 | −0,8 | 0,2 | 9,2 | 10,4 | 9,5 | 2 | −5,1 | −13,1 | −16 | −24,1 |
Норма опадів, мм | 22 | 27 | 39 | 44 | 28 | 4 | 3 | 1 | 4 | 14 | 28 | 21 | 225 |
Джерело: Погода и климат |
Історія
ред.- 18 січня 1881 — аул Асхабад захоплено військами Російської імперії.
- 1881 — засноване місто Асхабад.
- 10 червня 1881 — у складі Російської імперії утворена Закаспійська область із центром в Асхабаді.
- 26 грудня 1897 — Закаспійська область входить до Туркестанського краю.
- 1917 — прихід радянської влади.
- 11—12 липня 1918 — Асхабадський бунт, повалення радянської влади.
- 9 липня 1919 — захоплення міста Червоною Армією.
- 17 липня 1919 — Асхабад перейменовано на Полторацьк на честь більшовицького діяча, комісара Павла Полторацького (1888—1918).
- 7 серпня 1921 — Полторацьк стає центром Туркменської області.
- 27 жовтня 1924 — скасована Туркменська область, створена Туркменська РСР зі столицею в Полторацьку.
- 1924 — Полторацьк стає центром Полторацького округу.
- 1927 — Полторацьк перейменовано на Ашхабад, Полторацький округ — на Ашхабадський.
- 6 листопада 1948 року — місто вщент зруйновано внаслідок дії Ашхабадського землетрусу.
- 1939—1959, 1973—1988 — Ашхабад — центр Ашхабадської області.
- 1992 — Ашхабад перейменовано на Ашгабат.
Адміністративний поділ
ред.Місто поділяється на 6 етрапів (станом на червень 2016 року):
- Абаданський (створений у травні 2013 року)
- Арчабільський (створений у лютому 2015 року)
- Багтиярлицький (до травня 2013 року — імені Президента Ніязова)
- Беркарарлицький (до травня 2013 року — Азатлицький)
- Копетдазький
- Рухабатський (створений у травні 2013 року)
Особливості забудови міста
ред.Місто забудоване за прямокутною схемою планування в поєднанні з радіальною. В часи Російської імперії більшість будинків були одноповерховими з сирцевої цегли, з плоскими земляними дахами. За роки радянської влади місто було реконструйоване і впорядковане, але землетрус 1948 року зруйнував Ашгабат. Відбудова провадилася з урахуванням сейсмічності 1—3-поверховими житловими та громадськими будинками. Створено нові парки, сквери з фонтанами та басейнами. Серед нових споруд відзначаються вокзал, драмтеатр, будинок ЦК КП Туркменістану та інші. В Ашгабаті діє університет, Академія наук Туркменістану, медичний, сільськогосподарський інститути, 9 середніх навчальних закладів, 3 театри, філармонія, 4 музеї.
Транспорт
ред.Залізничний вузол (станції Гипджак, Ашгабат). Аеропорт. Повітряне сполучення з Москвою, Києвом, Баку, Ташкентом, Бішкеком, Душанбе та обласними центрами Туркменістану.
Промисловість
ред.У місті розвивається машинобудування і металообробка, хімічно-фармацевтична, скляна, легка (бавовняна, шовкова, взуттєва, килимарська та ін., працює на місцевій сировині), харчова промисловість.
Головними підприємствами легкої промисловості станом на 1950-ті роки у місті були:
- шовкомотальна (союзного значення), прядильно-ткацька, трикотажна, швейна, взуттєва, меблева фабрики;
- м'ясо- і борошномельний комбінати,
- макаронна, кондитерська, тютюнова фабрики;
- винно-горілчаний завод; металообробні заводи:
- тепловозоремонтний, ремонту і виробництво сільськогосподарського інвентаря, заводи будматеріалів, 2 склозаводи.
Поліграфкомбінат, кінофабрика.
Наука та культура
ред.Академія наук Туркменістану, 8 вишів, 4 театри.
У місті є історико-культурний заповідник «Ніса».
Музеї
ред.- Музей образотворчих мистецтв
- Музей історії
- Історико-краєзнавчий музей
Галерея
ред.-
Міський парк
-
Вокзал, 1901
-
Базар килимів
-
Сучасні шосе
-
Шосе
-
Летовище
-
Летовище, 2008
-
Російське посольство
-
Знімок з космосу
-
Serdaryň Saglyk Ýoly
-
Обрій
-
Базар
Міста-побратими
ред.Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Культурно-гуманітарне співробітництвоміж Україною та Туркменістаном
- ↑ Киев знают на всех континентах. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 11 вересня 2013.
Література
ред.- Сайт [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Це незавершена стаття з географії Туркменістану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |