Анкара
Анкара́ (тур. Ankara) — столиця Туреччини і адміністративний центр однойменного ілу. Друге за розміром після Стамбула місто країни.
Географія
ред.Місто розташоване на річці Анкарі в Малій Азії, у центральній частині Анатолійського плато, на висоті близько 1000 м над рівнем моря.[1]
Клімат
ред.Клімат: Континентальний клімат
Клімат Анкари, Туреччина | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C |
16 | 19 | 25 | 30 | 33 | 37 | 40 | 42 | 35 | 32 | 24 | 17 | 42 |
Середній максимум, °C | 1 | 4 | 10 | 15 | 20 | 24 | 27 | 28 | 24 | 18 | 10 | 4 | 15 |
Середній мінімум, °C | −6 | −5 | −1 | 3 | 6 | 9 | 12 | 12 | 8 | 3 | −1 | −3 | 3 |
Абсолютний мінімум, °C |
−31 | −31 | −27 | −11 | −6 | 2 | 3 | 3 | −2 | −8 | −18 | −25 | −31 |
Норма опадів, мм | 40 | 31 | 36 | 51 | 52 | 39 | 17 | 15 | 18 | 32 | 36 | 48 | 415 |
Джерело: www.weatherbase.com www.worldweather.orgwww.meteor.gov.tr |
Історія
ред.Анкара — одне з найдавніших міст Малої Азії. Легенда називає його засновником фригійського царя Мідаса. Поселення із назвою Анкіра і справді відоме ще з 7 століття до н. е. Піднесенню міста сприяло надзвичайно вдале його розташування на перехресті торгових шляхів, що пов'язували Європу та Азію. Збереглися пам'ятки римсько-елліністичної (храм імп. Августа) та візантійської архітектури. Анкара входила до складу Римської імперії, Візантії, а з XIV століття до Османської імперії. У 1919—23 Анкара — центр національно-визвольного руху турецького народу під керівництвом Кемаля Ататюрка. З 1923 — столиця Турецької республіки. Місто поділяється на «старе» місто і «нове», яке забудовувалось під впливом конструктивізму.
Економіка
ред.Анкара — другий за значенням і потенціалом економічний центр Туреччини (після Стамбула). Її розвиток визначається зручним положенням на транспортних шляхах, наявністю значного числа державних службовців та студентів, промислових об'єктів, банків і торгових компаній. Близькість міста до металургійної бази в Карабюці, кам'яновугільним розробкам в Зонгулдаці і великих джерел сільськогосподарської сировини зумовили розвиток в ньому і передмістях обробної промисловості. Щоб подолати хаотичне розміщення промислових об'єктів у місті, в 1990 була організована перша промислова зона, у якій зосередилося до 80 % індустрії Анкари.
Існують промислові зони «Остім» й «Іведік», де концентруються переважно середні та дрібні підприємства. Розпочато роботи по створенню 2, 3 і 5 промислових зон в районі Великої Анкари. У промисловій палаті Анкари зареєстровано близько 3000 підприємств. Всього ж є приблизно 53 тис. промислових об'єктів, на яких зайнято св. 380 тис. осіб, з них 19 % — в автомобільній і авторемонтної промисловості, 14 % — в електротехнічної галузі і 10 % — в харчовій промисловості. 45 тис. осіб — офіційно безробітні.
У турецькій столиці переважають дрібні та середні підприємства і фірми. З фабрик і заводів з кількістю зайнятих понад 25 найчисленніші зайняті виробництвом металевих виробів і обладнання, а також машинобудуванням. Вони складають до 40 % всіх промислових підприємств столиці та її околиць. Велику роль у цій галузі відіграють військові заводи насамперед організовані в рамках розпочатого в 1984 спільного турецько-американського аерокосмічного проєкту, а також таких великих компаній, як військово-промислова «ФМС-Нуроль», електромашинобудівний «Аремсан», електрична «Бариш», «Рокестан», «Марконі» тощо.
У харчовій промисловості поширені невеликі фірми з 10-14 працівниками. Є підприємства з виробництва цукру, молочних і м'ясних виробів, квітів, цементні підприємства, завод з виготовлення вантажівок. В Анкарі є також підприємства з виготовлення одягу, медичних препаратів та обладнання тощо. Швидко розвиваються текстильна і меблева промисловість.
Анкара — другий за значенням фінансово-кредитний центр Туреччині після Стамбула. У 2002 в столиці працювало бл. 600 відділень 3 державних і 30 приватних банків. Місто відіграє також значну роль у національній торгівлі[5].
Релігія
ред.- Мечеть Коджатепе — найбільша мечеть міста, будівництво якої тривало 20 років.
Транспорт
ред.Анкара на середину 2010-х має одну лінію легкого метро — Анкарай (тур. Ankaray (A1)) і три лінії важкого метро (M1, M2, M3) що перевозять близько 300 тисяч пасажирів щодня, лінія M4 у стадії будівництва. Канатна дорога Шентепе-Єнімахалле завдовжки 3,2 км, сполучає округ Шентепе зі станцією метро Єнімахалле[6]
Залізнична станція Анкара — великий залізничний вузол Туреччини. Цією станцією проходить лінія Сінджан-Каяс. 13 березня 2009, оператор Yüksek Hızlı Tren ввів в дію високошвидкісну залізницю Анкара — Ескішехір. 23 серпня 2011, введено в дію високошвидкісна залізниця Анкара — Конья. 25 липня 2014, високошвидкісна залізниця Анкара — Стамбул розпочала роботу[7]
Міжміський автобусний термінал Анкари (тур. Ankara Şehirlerarası Terminal İşletmesi, AŞTİ) є важливою частиною автобусної мережі, яка охоплює всі околиці в місті.
Міжнародний аеропорт Есенбога, розташований в північно-східній частині міста, є головним аеропортом Анкари.
Населення
ред.- 1990 — 2 559 500
- 2003 — 3 582 000
- 2007 — 3 901 000
- 2015 — 4 587 558
Міста-побратими
ред.
|
|
Див. також
ред.- 1457 Анкара — астероїд, названий на честь міста.
- Чубук-1 (гребля)
- Турецьке державне кладовище
Примітки
ред.- ↑ а б Ankara, Turkey: Latitude, Longitude and Altitude. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 29 січня 2011.
- ↑ а б https://dergipark.org.tr/download/article-file/370152
- ↑ а б в http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- ↑ https://www.ankara.bel.tr/baskan?web=1
- ↑ Economies by City in Turkey: Economy of Ankara, Economy of Balikesir, Economy of Bartin, Economy of Hatay, Economy of Istanbul. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 12 березня 2015.
- ↑ Largest urban ropeway on Eurasian continent opens to celebrations in Ankara. Leitner ropeways. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014. [Архівовано 2014-05-21 у Wayback Machine.]
- ↑ UIC: «Successful inauguration of Ankara — Istanbul High Speed Line». Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 12 березня 2015. [Архівовано 2015-02-14 у Wayback Machine.]