Золочівський район (Харківська область)

район у Харківській області (Україна)

Золочівський райо́н — колишній район Харківської області в Україні з районним центром у селищі міського типу Золочів. На 1 лютого 2012 року населення району становило 27 221 особа.

Золочівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Coat of Arms of Zolochivskiy Raion in Kharkiv Oblast.png UKR Золочівський райо́н flag.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Харківська область
Код КОАТУУ: 6322600000
Утворений: 1923
Населення: 26 406 (на 1.02.2016)
Площа: 968.6 км²
Густота: 28.1 осіб/км²
Тел. код: +380-5764
Поштові індекси: 62200—62252
Населені пункти та ради
Районний центр: Золочів
Селищні ради: 1
Сільські ради: 13
Смт: 1
Села: 62
Селища: 10
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Заболотний Юрій Миколайович[1]
Голова РДА: Гамбарашвілі Тамаз Темурович[2]
Вебсторінка: Золочівська РДА
Адреса: 62203, Харківська обл., Золочівський р-н, смт. Золочів, пл. Слобожанська, 5, 5-15-93
Мапа

Commons-logo.svg Золочівський район у Вікісховищі

Географічне розташуванняРедагувати

Золочівський район був розташований на північному заході Харківської області. На сході і півдні межував з Дергачівським районом, на заході — з Богодухівським, на північному заході — з Великописарівським районом Сумської області, на півночі — з Грайворонським та Борисовським районами Бєлгородської області Російської Федерації. Площа району 968,6 км², що становить 3,1 % території області. Протяжність державного кордону 26,4 км.

Територією району протікає кілька річок, серед них найбільшими є: Уда, Мерла, Рогозянка та Грайворонка, Лопань, Лозова. Крім того, у районі розташоване Рогозянське водосховище та багато невеликих ставків.

КліматРедагувати

Район розташований у лісостеповій зоні. Клімат — помірно-континентальний. Середньорічні температури: літня +20 °C С, зимова −8 °C. Середня кількість опадів — 492 мм.

ІсторіяРедагувати

 
Танк встановлений на честь воїнам-танкістам 18 танкового корпусу 5 гвардійської танкової армії, що віддали свої життя за визволення селища Золочів від німецько-фашистських загарбників в серпні 1943 року.

Восени 1941 року Золочівщина стала ареною жорстоких боїв. 10 тисяч золочівців пішли на фронти війни і воювали в лавах Радянської армії та партизанських загонах. Не повернулися додому близько 5 тисяч чоловік.

22 жовтня 1941 року, під тиском переважаючих сил ворога, радянські війська залишили Золочів. А вже через два дні в селищі розгорнув свою роботу підпільний райком партії. Комсомольці поширювали листівки, проводили бесіди з селянами, разом з підпільниками-комуністами знищували поліцаїв та гітлерівців.

Окупація Золочіва тривала 2 роки. В ніч на 6 серпня 1943 року війська 18-го танкового корпусу та 42-ї гвардійської стрілецької дивізії здійснили 30-кілометровий кидок й увірвалися в Золочів після тривалого бою. Над ранок 8 серпня 1943 року над визволеним селищем знову замайорів червоний прапор.

1944—1991 рокиРедагувати

За післявоєнні роки відбулися зміни в економіці й сільському господарстві району. Важливим етапом колгоспного будівництва було укрупнення артілей у 19501953 роках. Замість 11 колгоспів у селищі було організовано 4 великі багатогалузеві господарства. Найбільше господарство селища — колгосп імені Кірова. Створений у 1929 році, він за післявоєнні роки став економічно міцним, багатогалузевим господарством. У 19571958 роках колгосп був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки і одержав диплом 1-го ступеня. 11 передовиків виробництва було нагороджено золотими і срібними медалями ВДНГ. Чистий прибуток колгоспу у 1963 році становив 572 тисячі карбованців, у 1965 році — 1 млн.65 тисяч карбованців. Неподільні фонди за один тільки 1964 рік збільшилися на 110 тисяч карбованців. Протягом чверті століття колгосп очолював Герой Соціалістичної Праці С. Кравченко.

Повоєнні роки позначені великим будівництвом у Золочеві та селах району. Тільки в райцентрі було побудовано районний будинок культури, районну лікарню, середню школу, будинок піонерів, будинок ДТСААФ, два універмаги, будинок побуту, комбінат громадського харчування, багато магазинів і житла.

В селі Івашки було збудовано Івашківську птахофабрику, де щороку одержували до 100 млн шт. яєць. В Івашках тоді спорудили також житловий комплекс, школу, будинок культури, універмаг. Помітною подією в ті роки було й спорудження Рогозянського водосховища площею в 500 га для зрошення 5 тис. га землі у Золочівському та Дергачівському районах. В посушливі роки це дозволяло на поливі одержувати гарантовані врожаї зеленої маси багаторічних трав, овочів, картоплі.

Поступово здійснювалася й телефонізація району. В 80-90 роках було збудовано районний будинок зв'язку з новою АТС. В кінці 80-х на Золочівщині діяло 24 АТС.

Адміністративно-територіальний поділРедагувати

В адміністративно-територіальному відношенні район був поділений на 1 селищну раду та 13 сільських рад, які об'єднують 73 населені пункти та підпорядковані Золочівській районній раді[3].

Місцеві ради Золочівського районуРедагувати

Рада Населення Дата утворення Селищ міського типу Селищ сільського типу Сіл
Золочівська селищна рада 13 129 1923 1 - 9
Великорогозянська сільська рада 1 394 1921 - - 3
Гур'єво-Козачанська сільська рада 829 1918 - - 4
Довжицька сільська рада 2 227 1921 - - 3
Калиновецька сільська рада 1 248 1920 - 1 3
Лютівська сільська рада 792 1921 - - 2
Малорогозянська сільська рада 1 251 1924 - 1 3
Одноробівська Перша сільська рада 1 354 1924 - 2 2
Одноробівська сільська рада 1 896 1926 - 2 9
Олександрівська сільська рада 2 177 1921 - 1 4
Писарівська сільська рада 1 946 1920 - - 7
Світличненська сільська рада 937 1920 - - 5
Удянська сільська рада 1 548 - - 4
Феськівська сільська рада 3 324 - 2 5

Населені пунктиРедагувати

НаселенняРедагувати

Населення
Дата Все населення
1.01.2009 28 798
1.01.2011 27 884

За січень 2011 року народилося 26 чоловік, померло 65 чоловік. Одружилося 9 пар. Коефіцієнт народжуваності становить 11,1 (на тисячу мешканців), смертності — 27,6. Загальний приріст населення негативний — −16,5. Коефіцієнт одружень становить 3,8.[4]

У районі негативний міграційний приріст. За січень 2011 року до району мігрувало 2 людини, в той же час виїхало 6 чоловік.[5]

ЕкономікаРедагувати

ПромисловістьРедагувати

Золочівський район має сільськогосподарську спрямованість, тому промисловість не дуже розвинута. В районі нараховується 4 промислових підприємства: ТОВ «Євротехпласт», ТОВ «Харчові технології», ЗАТ «Золочівський молокозавод», ДП «Івашківський спиртзавод». Причому перші три підприємства розташовані у Золочеві, а спиртзавод у селі Івашки.

У 2010 році промисловими підприємствами району вироблено продукції на 34 190,3 тис. грн. (у діючих цінах). Темпи зростання промислового виробництва до рівня 2009 року становлять 143,3 % (у порівняльних цінах).

Криза 2008—2009 років дуже негативно вплинула на промисловий розвиток району. Значна кількість потужностей підприємств простоювала.

Серед працюючих підприємств були ТОВ «Євротехпласт», яке в 2010 році виробило продукції на 33 270,9 тис. грн., що становить 155,6 % до рівня 2009 року. Це підприємство виробило понад 97 % всього об'єму району. ТОВ «Харчові технології» в 2010 році виробило продукції на 822,7 тис. грн., що становить 110,7 % до рівня 2009 року.

Серед непрацюючих підприємств опинилися такі великі підприємства, як ДП «Івашківський спиртзавод» та ЗАТ «Золочівський молокозавод».

На ДП «Івашківський спиртзавод» товарна продукція (спирт етиловий, дріжджі хлібопекарські) у 2010 році не вироблялась. Завод не працює з 18 грудня 2008 року. Зупинка виробництва на Івашківському спиртзаводі є головною причиною скорочення обсягів промислового виробництва, зменшення бюджетних надходжень, зниження темпів росту заробітної плати як по промисловості, так і в цілому по району.

ЗАТ «Золочівський молокозавод» не працює з травня 2009 року.

У 2010 році вироблено 2 074 тонн ПВХ-профілю, що на 26,1 % більше рівня минулого року, 17,8 тонн сушеної продукції (118,7 % до рівня минулого року); інші види промислової продукції (спирт етиловий, маргарин) у 2010 році не вироблялись.

Сільське господарствоРедагувати

В сільськогосподарському виробництві зайняті 93 підприємства різних організаційно-правових форм та підпорядкування: 5 приватних підприємств, 18 господарських товариств, 67 фермерських господарств, 3 підприємства інших форм.

Виробництво зерна (у вазі після доробки) в господарствах усіх організаційно-правових форм (без населення) склало у 2010 році 36,85 тис. тонн, що на 67,6 тис. тонн або на 64,7 % менше, ніж у 2009 році. Середня урожайність зернових і зернобобових культур склало 21,0 ц/га, що на 11,8 ц/га менше, ніж у 2009 році. Найращі показники по урожайності показали ТОВ АФ «Агрокомплект» (51,0 ц/га), ФГ «Альфа» (27,2 ц/га), ТОВ «Козачанське» (26,7 ц/га), ТОВ «Перше травня» і ТОВ «Відродження» (26,0 ц/га).

Виробництво соняшнику (у вазі після доробки) в господарствах усіх організаційно-правових форм (без населення) склало у 2010 році 16,9 тис. тонн, що на 1,8 тис. тонн або на 11,7 % більше, ніж у 2009 році. Середня урожайність насіння соняшнику становить 17,3 ц/га, що на 4,7 ц/га менше, ніж у 2009 році. Найкращі показники по урожайності показали у ФГ «Альфа» (30,4 ц/га), ТОВ «Перше травня» (25,0 ц/га), ТОВ «Козачанське» (20,7 ц/га).

Виробництво цукрових буряків (у заліковій вазі) в господарствах усіх організаційно-правових форм (без населення) склало у 2010 році 27,35 тис. тонн, що на 12,4 тис. тонн або на 31,1 % менше, ніж у 2009 році. Середня урожайність коренів становить 96,4 ц/га, що на 134,0 ц/га менше, ніж у 2009 році. Найкращі показники по урожайності показали у ТОВ «Перше травня» (201,1 ц/га).

Також у 2010 році вирощено овочів 9,7 тис. тонн (57,6 % до 2009 року) та 6,6 тис. тонн картоплі (28,4 % до 2009 року). Надої молока у 2010 році склали 5,793 тис. тонн (78,9 % до 2009 року). Отримано м'яса (до реалізації) 400 тонн (112,9 % до рівня 2009 року) та яєць — 17,1 тис. штук (27,7 % до рівня 2009 року).

Поголів'я великої рогатої худоби станом на 01 січня 2011 р. становить 5 834 гол., протягом 2010 року воно зменшилось на 471 гол. або на 7,5 %. Поголів'я корів — 2 516 гол., протягом року воно зменшилось на 102 гол. або на 3,9 %. Поголів'я свиней зросло на 706 гол. або на 9,2 % і склало 8 415 гол.

Капітальне будівництвоРедагувати

Програмою капітального будівництва на 2010 рік було передбачено освоїти 15 210,0 тис. грн. капіталовкладень, фактично освоєно 8 176,1 тис. грн., річна програма виконана на 53,7 %. Порівняно з обсягами 2009 року (11 026,4 тис. грн.) виконання зменшилось на 25,8 %.

Завершено будівництво 6 житлових будинків загальною площею 452 м². Станом на 1 січня 2011 року газифіковано 33 населених пункти, 11 загальноосвітніх шкіл, 6 дитячих дошкільних закладів, дитячий будинок змішаного типу, 57,0 % квартир і домоволодінь (7 145 із 12 535).

В районі функціонують 3 будівельних організації.

Фінансове становищеРедагувати

Протягом 2010 року територіальні надходження до бюджетів усіх рівнів склали 21 078,0 тис. грн., що на 7 212,8 тис. грн. або на 25,5 % менше рівня 2009 року (28 290,9 тис. грн.). Планове завдання по надходженнях до бюджетів усіх рівнів виконане на 105,7 %, надходження на 1 138,9 тис. грн. більші, ніж було передбачено завданням (19 939,1 тис. грн.).

Заборгованість з виплати заробітної плати станом на 1 січня 2011 р. становить 138,6 тис. грн. Середня заробітна плата одного штатного працівника у грудні 2010 року склала 1633 гривень, ріст порівняно з груднем 2009 року склав 211 гривень або 12,9 %. Рівень безробіття станом на 1 січня 2011 року — 3,44 % порівняно з 3,21 % рік тому.

В районі працюють 4 банківських установи (усі в районному центрі): Відділення: Приватбанку, АБ «Аваль», Мегабанку та Ощадбанку.

Зовнішньоекономічна діяльністьРедагувати

Обсяги зовнішньоекономічної діяльності склали 868,8 тис. грн., у тому числі: експорту — 851,5 тис. грн., імпорту 17,3 тис. грн. Порівняно з відповідним періодом 2009 року загальні обсяги ЗЕД зменшились на 73,2 %, обсяги експорту зменшились на 55,0 %, обсяги імпорту зменшились на 98,7 %. Експортними операціями займалось ТОВ «Альянс С» і ТОВ «Караван», імпортними операціями — ТОВ «Касандра». Прямі іноземні інвестиції в економіку району не надходили.

Підприємницька діяльністьРедагувати

Станом на 1 січня 2011 року в районі нараховується 116 малих підприємств та 1 293 підприємці-фізичні особи. Протягом 2010 року державну реєстрацію пройшли 8 малих підприємств та 141 підприємець-фізична особа, скасували діяльність 3 СПД-ЮО і 62 ФОП. У сфері малого та середнього підприємництва зайнято близько 2,8 тис. осіб, що становить 18,7 % працездатного населення району.

В районі нараховується 136 магазинів та 38 кіосків. Крім того є 97 закладів ресторанного господарства. У районі є один ринок у районному центрі та торговельний майданчик у селі Одноробівка.

ТранспортРедагувати

У районі присутній залізничний і автомобільний транспорт.

Через район проходить автомобільна дорога місцевого значення Т 2103 (Харків-Мала Данилівка-Дергачі-Золочів-Олександрівка-кордон з Росією). Більшість населених пунктів району пов'язано автобусним сполученням з Золочевим, а деякі й з Харковом. Втім слабка розвинутість автомобільних доріг призводить до того, що деякі населені пункти зовсім на мають автобусного сполучення.

Також через територію району проходить електрифікована залізнична гілка лінії Харків-Готня Південної залізниці. Ходять лише потяги місцевого значення (в тому числі електропотяги).

Найближчий аеропорт — Міжнародний аеропорт «Харків». Водний вид транспорту відсутній.

Партнерські стосункиРедагувати

Золочівський район підтримує й розвиває партнерські зв'язки з Грайворонським та Борисівським районами Бєлгородської області, Кобеляцьким районом Полтавської області, Тростянецьким районом Сумської області, Коломацьким та Красноградським районами Харківської області.

Побратимом району є — Обоянський район Курської області, Росія[6]

КультураРедагувати

ЗМІРедагувати

Районні ЗМІ представлені газетою «Зоря» та районним радіо. У 2014 році у Золочеві створено газету селищної ради «Рідний Золочів».

ОсвітаРедагувати

У 20092010 навчальному році в районі діяли 31 навчально-освітній заклад, у тому числі: 1 загальноосвітня школа І ступеню, 3 загальноосвітніх школи І-ІІ ступенів, 14 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів, гімназія, вечірня (змінна) школа. У них навчалося 2 562 учня. В навчально-виховних закладах працює 433 педагогічних працівників.

Крім того, в районі діяло 11 дошкільних навчальних закладів (575 дітей). Функціонують два позашкільні заклади: будинок дитячої та юнацької творчості (58 гуртків) та дитячо-юнацька спортивна школа (41 секція), позашкільними закладами охоплено 1 139 дітей.

У 2006 році в районі відкрито дитячий будинок змішаного типу. У цьому закладі зараз виховується 49 дітей-сиріт, дітей батьків, позбавлених батьківських прав та дітей із соціально неспроможних сімей.

У районі діє професійний аграрний ліцей у селі Одноробівка, в якому працює 19 педагогів та майстрів, навчається 95 осіб.

Працює оздоровчий табір «Берізка», в якому щорічно відпочиває близько 500 учнів.

РелігіяРедагувати

На території району зареєстровано 7 релігійних громад:

  • Свято-Вознесенська, Української православної церкви;
  • Свято-Покровська, Української православної церкви (с. Писарівка);
  • Свято-Успенська, Української православної церкви;
  • Свято-Покровська, Української православної церкви (с. Карасівка);
  • Євангельські християни-баптисти (смт. Золочів);
  • Євангельські християни-баптисти (с. Лютівка);
  • Євангельські християни-баптисти (с. Цапівка).

Пам'яткиРедагувати

У Золочівському районі Харківської області на обліку перебуває 55 пам'яток історії.

У Золочівському районі Харківської області на обліку перебуває 51 пам'ятка археології.

Відомі землякиРедагувати

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Золочівського району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 46,92 % (проголосували 11 186 із 23 839 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Михайло Добкін — 33,82 % (3 783 виборців); Петро Порошенко — 27,78 % (3 108 виборців), Юлія Тимошенко — 12,09 % (1 352 виборців), Сергій Тігіпко — 7,88 % (882 виборців), Олег Ляшко — 3,58 % (401 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,04 %.[7]

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Районні ради Харківщини oblrada.kharkov.ua
  2. Розпорядження Президента України від 28 лютого 2020 року № 165/2020-рп «Про призначення Т.Гамбарашвілі головою Золочівської районної державної адміністрації Харківської області»
  3. Адміністративно-територіальний устрій Золочівського району на сайті Верховної Ради України
  4. Природний рух населення (щомісячна інформація)[недоступне посилання з липня 2019]
  5. Міграційний рух населення (щомісячна інформація)[недоступне посилання з липня 2019]
  6. Информация о выполнении районами Курской области в 2008 году Мероприятий по укреплению побратимских связей между Курской областью и регионами Украины в сфере государственно-церковных отношений, утвержденных Губернатором Курской области А. Н. Михайловым 6 апреля 2006 года[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
  7. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-04-13. 
  Росія   Росія   Росія
Сумська область
(Великописарівський район)
  Дергачівський район
Богодухівський район Дергачівський район