Південна залізниця

регіональна філія АТ «Укрзалізниця»

Регіональна філія «Південна залізни́ця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» — підприємство, регіональна філія у складі АТ «Укрзалізниця», що обслуговує Харківську, Полтавську та Сумську області, а також окремі райони сусідніх областей.

Південна залізниця
Тип бізнес і залізнична компанія
Статус діюча
Повна назва Регіональна філія «Південна залізниця»
АТ «Укрзалізниця»
Засновано 1934
Штаб-квартира Харків, вул. Євгена Котляра, 7
Роки функціонування 1869 — по теперішній час
Країна Україна Україна
Телеграфний код ЮЖ[1]
Залізничний код приписки (Чисельний код) 043—044
Експлуатаційна довжина колій >3000 км
Ширина колії 1520 мм
Власник(и) УЗ
Холдингова компанія УЗ
Материнська компанія ПАТ «Укрзалізниця»
Дочірні компанії
  • Харківська дирекція залізничних перевезень, Сумська дирекція залізничних перевезень, Полтавська дирекція залізничних перевезень і Куп’янська дирекція залізничних перевезень
  • Сайт pz.gov.ua

    CMNS: Південна залізниця у Вікісховищі

    Одна із найстаріших залізниць (з 1869 року). Географічне розташування і конфігурація напрямків та дільниць Південної залізниці визначає її велике транзитне значення. Вона з'єднує Донбас зі столицею України із західними областями.

    Її колії простягнулись більш ніж на 3000 км (розгорнута довжина головних колій перевищує 4000 км). Магістраль обслуговує понад 1000 промислових підприємств.

    На Південній залізниці функціонують 4 дирекції залізничних перевезень: Куп'янська, Полтавська, Сумська та Харківська.

    Історія ред.

     
    Перший поїзд з Курську до Харкова.
    "Харьковъ: Открытіе Курско-Харьковской желѣзной дороги, 22 мая 1869 г." — Всемірная иллюстрація. — СПб., 1869 № 27 (28 червня) - с. 8

    У радянські часи ред.

     
    Мапа Південної залізниці від Павлограда до Курська та Льгова (Генштаб 1943)
    • 1934 — у лютому Південні залізниці поділені на дві самостійні — Південну та Донецьку залізниці. Через укладання рейок важкого типу швидкість вантажних поїздів подвоїлась.
    • 1943 — введена в експлуатацію лінія Сараєвка — Старий Оскол. За роки Другої світової війни (1941—1945) шкода, заподіяна Південній магістралі, склала прнад 1 млрд рублів.
    • 1948 — відновлено і споруджено близько 250 електростанцій, 78 службово-технічних приміщень, відремонтовано станційні та під'їзні шляхи, створено близько 50 лінійних пунктів ремонту та промиву вагонів, електроосвітлення підключено до 90-та станцій і роз'їздів.
    • 1957, 30 липня — на дільниці Харків — Мерефа пройшов перший електровоз.
    • 1960 — завершена електрифікація всього головного напрямку Південної залізниці. Загальна довжина ліній, яка переведена на електровозну і тепловозну тягу, перевищила 2500 км.
    • 1961 — до локомотивних депо Полтава та Куп'янськ почали надходити тепловози і розпочалася їх експлуатація.
    • 1966 — створена лабораторія обчислювальної техніки.
    • 1972 — на базі дорожньої лабораторії обчислювальної техніки створений інформаційно-обчислювальний центр дороги.

    У Незалежній Україні ред.

     
    Підсклянник «Південна залізниця»

    З 10 березня по 17 березня 2023 року тривало опитування через електронний сервіс «Дія», яке реалізоване Мінцифрою спільно з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури й Укрзалізниці. Понад 860,4 тисяч українців проголосували за нову назву для Південної залізниці. Опитування відбулося в межах масштабного проєкту Укрзалізниці «Залізна українізація», головною метою якої є дерусифікація українських залізниць та позбавлення всіх радянських та російських назв, символів і написів. Варіант Харківська залізниця обрано 335,6 тисячами користувачами. За варіанти Слобожанська залізниця проголосували 234,7 тисяч користувачів, Східна залізниця — 232,5 тисячі, а Слобідська залізниця — 57,4 тисячі голосів. Ці попередні результати опитування будуть враховані під час перейменування регіональної філії[7].

    Структура Південної залізниці ред.

    Дирекції:

    Інщі підрозділи:

    Керівники ред.

     В різні часи залізницю очолювали

    Курсько-Харківсько-Азовська залізниця ред.

    • О. фон Ган (1869—1874 рр.);
    • В. Іванов (1874—1886 рр.);
    • Дмитро Дмитрович Неронов (1887—1889 рр.[8]);
    • В. Дворжецький (1889 р.);
    • Л. Богданович (1890 р.);
    • А. Ізмайлов (1890—1891 рр.);
    • Н. Васильєв (1891—1895 рр.).

    Харківсько-Миколаївська залізниця ред.

    • Володимир Миколайович Печковський (1870—1889 рр.);
    • Микола Степанович Островський (1890—1898 рр.);
    • Шмідт Федір Іванович (1898—1901 рр.);
    • Федір Олексійович Галицинський (1901—1902 рр.);
    • Володимир Миколайович Волков (1902—1906 рр.);
    • Віктор Олександрович Розанов (1906 р.).

    Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця ред.

    Південні залізниці ред.

    Південна залізниця ред.

    Начальники політичного відділу залізниці ред.

    Роки Посадові особи
    1950—1956 Немнов Володимир Іванович


    Назва залізниці ред.

    На території сучасної незалежної України до цього часу існують назви державних підприємств, які походять від розташування цих підприємств на території давно зниклих Російської імперії та СРСР. Йдеться про назви регіональних філій державної «Укрзалізниці»: «Південно-Західна залізниця» та «Південна залізниця».

    Ці назви виникли через таке розташування підприємств у Російській імперії та СРСР. Після набуття Україною незалежності та встановленням державного кордону України ці назви перестали відповідати дійсному розташуванню підприємств.

    Існування на території незалежної України державних підприємств з імперськими назвами є неприйнятним та потребує виправлення таких назв.

    Між тим назви інших регіональних філій «Укрзалізниці» походять або від назв міст, які є керівними центрами цих філій (Одеська, Львівська, Донецька), або від розташування на території сучасної України (Придніпровська)[9].

    У березні 2023 року понад 800 тис. українців проголосували в Дії за перейменування Південної залізниці. Більшість з них обрали нову назву — Харківська.[10]

    Електрифікація залізниці ред.

    Позначки: постійний струм — (=3 кВ), змінний струм — (~25 кВ):

    Роки Дільниці Довжина, км Рід струму З них дільниці
    на ОЗ
    1957 Харків — Мерефа 25 км[11]. =3 кВ
    1958 Лозова — Слов'янськ 105 км =3 кВ 4 км Південної залізниці
    1958 Мерефа — Лозова 123 км =3 кВ
    1959 Харків — Дергачі (відкриття 20 травня) 9 км =3 кВ
    1959 Дергачі — Козача Лопань (відкрита у жовтні) 29 км =3 кВ
    1961 Харків — Люботин 17 км =3 кВ
    1961 Основа — Слов'яногірськ 140 км =3 кВ 130 км Південної залізниці).
    1965 Лозова — Синельникове 104 км =3 кВ 12 км Південної залізниці
    1967 Валуйки — Куп'янськ 40 км та Куп'янський залізничний вузол — електрифіковані ~25 кВ
    1969 Мерефа — Зміїв 30 км =3 кВ
    1970 Гракове — Занки 27 км =3 кВ
    1970 Харків — Золочів (відкрита 5 грудня) 47 км =3 кВ
    1971 Харків-Балашовський — Лосєве — Гракове (відкрита 20 грудня) 59 км =3 кВ
    1972 Гракове — Куп'янськ (відкриття 9 грудня) 66 км — дільниця електрифікована ~25 кВ
    1974 Мерефа — Власівка (відкрита 6 листопада) 39 км =3 кВ
    1977 Куп'янськ-Сортувальний — Куп'янськ-Південний 6 км — дільниця електрифікована ~25 кВ
    1977 Куп'янськ — Святогірськ 76 км — дільниця електрифікована ~25 кВ 70 км Південної залізниці
    1978 ШпаківкаЛюботин — Буди — Мерефа (відкрита 6 жовтня) 18 км =3 кВ
    1979 Люботин — Мерчик 16 км =3 кВ
    1988 Власівка — Красноград (відкрита 14 жовтня) 37 км =3 кВ
    1994 Яготин — Гребінка (відкрита 20 грудня) 47 км — дільниця електрифікована ~25 кВ 1 км Південної залізниці
    1997 Гребінка — Лубни (відкрита у грудні) 42 км — дільниця електрифікована ~25 кВ
    1998 Лубни — Ромодан (відкрита 31 липня) 30 км =3 кВ
    1999 Ромодан — Миргород (відкрита 28 липня) 26 км =3 кВ
    2000 Миргород — Гоголеве (відкрита 1 серпня) 14 км — дільниця електрифікована ~25 кВ
    2001 Гоголеве — Сагайдак (відкрита 27 грудня) 25 км — дільниця електрифікована ~25 кВ
    2002 Сагайдак — Полтава-Київська (відкрита у червні) 48 км — дільниця електрифікована ~25 кВ
    2003 Полтава-Київська — Вакулинці (відкрита у грудні)[12] 15 км — дільниця електрифікована ~25 кВ
    2004 Вакулинці — Свинківка 4 км — дільниця електрифікована ~25 кВ
    2004 Свинківка — Божків (відкрита у грудні) 9 км — дільниця електрифікована ~25 кВ
    2006 Божків — Коломак (відкрита 29 грудня) 40 км — дільниця електрифікована ~25 кВ
    2007 Коломак — Люботин-Західний (відкрита 20 вересня) 52 км — дільниця електрифікована ~25 кВ до станції Огульці

    =3 кВ до станції Люботин-Західний

    2008 Полтава-Південна (відкриття 21 серпня) дільниця електрифікована ~25 кВ
    2008 Кременчук — Користівка (відкрита 28 жовтня) 78 км — дільниця електрифікована ~25 кВ 43 км Південної залізниці
    2010 Полтава — Мала Перещепинська[13][14] 24 км — дільниця електрифікована ~25 кВ
    2011 Мала Перещепинська — Кременчук 95 км — дільниця електрифікована ~25 кВ
    2012 Полтава-Південна — Лозова 176 км — дільниця електрифікована ~25 кВ[15]
    2018 Потоки — Золотнишине 14 км — дільниця електрифікована ~25 кВ[16][17]

    Електрифікація за десятиріччями ред.

    Десятиріччя Електрифіковано колій, км
    1950-ті 190
    1960-ті 229
    1970-ті 348
    1980-ті 37
    1990-ті 99
    2000-ні 250
    2010-ті 295

    Нереалізовані проєкти ред.

    Планувалося електрифікувати дільниці:

    Див. також ред.

    Примітки ред.

    1. Список железных дорог СНГ. «Экспресс» в Интернет
    2. Завжди в русі. Харківський залізничний вокзал. — Х., 2019
    3. Державний вістник. — 1918. — № 3.
    4. Деякі питання функціонування державного підприємства «Донецька залізниця»
    5. Відбудовано залізничні мости на Південній залізниці // Спеціалізовані підрозділи залізниць відновили шість мостів в зоні АТО. Укрзалізниця. 17 липня 2014. Архів оригіналу за 28 лютого 2016. Процитовано 20 грудня 2016. 
    6. Відсьогодні АТ «Укрзалізниця» розпочинає господарську діяльність. Укрзалізниця. 1 грудня 2015. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 17 грудня 2016. 
    7. «Харківська» замість «Південна»: результати голосування за нову назву залізниці. suspilne.media. 17 березня 2023. 
    8. Керівники Південної залізниці // Стальне кільце Південної магістралі (рос.)
    9. Позбутися імперських назв державних підприємств на території незалежної України: перейменувати регіональні філії "Укрзалізниці" "Південна-Західна залізниця" та "Південна залізниця" на, відповідно, "Київська залізниця" та "Харківська залізниця"
    10. Українці обрали нову назву для Південної залізниці. Харків Тimes (укр.). 17 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023. 
    11. История электрификации железных дорог СССР. 1956-1958. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 6 червня 2017. 
    12. Електровози вирушать у Полтаву (рос.)
    13. У 2010 році електрифіковано 99 км експлуатаційних дільниць залізниці[недоступне посилання з липня 2019]
    14. На Південній залізниці відкрито електрифіковану дільницю Полтава — Мала Перещепинська
    15. Ділянку Полтава — Красноград — Лозова відкрито для руху швидкісних міжрегіональних поїздів. Офіційний сайт Укрзалізниці. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 13 червня 2012. 
    16. Укрзалізниця завершила електрифікацію та відкрила рух на дільниці Потоки — Золотнишине. Філія «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця». 6 вересня 2018. 
    17. Електрифікація залізниць України: історія, сьогоднішній день та перспективи. traffic.od.ua. Процитовано 20 липня 2019.  (рос.)
    18. У найближчі шість років Укрзалізниця планує електрифікувати 1562 км колій. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 13 серпня 2015. 

    Посилання ред.