Вікіпедія

Дерусифікація в Україні

процес деколонізація в Україні

Дерусифікація в Україні — процес позбавлення від наслідків колоніального минулого, який розпочався в часи розпаду Російської імперії, але був перерваний, частково відбувся під час проведення політики коренізації, але був перерваний й врешті відновився лише після розпаду СРСР та стихійно активізувався під час ленінопаду в період Євромадану й подальшого системного процесу декомунізації. Основним поштовхом до пожвавлення процесу також стала російська збройна агресія 2014 року.

Демонтаж монумента українському та російському робітникам під Аркою Дружби Народів (зараз - Арка Свободи Українського Народу), 26 квітня 2022
Не плутати з Українізація.
Не плутати з Декомунізація в Україні.

Процес виявляється в перейменуванні топонімів, названих на честь російських державних та культурних діячів, або таких, що є росизмами, або таких, що відображають російський світогляд чи пов'язані з Росією. Також частиною процесу є демонтаж об'єктів колоніального минулого (таблички, покажчики, пам'ятники, бюсти, панно тощо).

ІсторіяРедагувати

Процес розпочався одночасно з розпадом СРСР[джерело?], але оскільки питання декомунізації було набагато більшою проблемою, йому приділялося відносно мало уваги в одному вимірі. Ці процеси виявилися тісно пов’язаними і спочатку відбувалися переважно стихійно й безсистемно. Оскільки процес декомунізації в Україні майже завершився до 2022 року, після початку російського вторгнення в Україну 2022 року почався певний прогрес у питанні деросифікації.

На тлі російського вторгнення в Україну в 2022 році в Україні почалася деросифікація. У селах і містах змінювали назви вулиць, зносили радянсько-російські пам’ятники.[1] Деросифіковано не лише архітектурні споруди, а й назви вулиць, пов’язані з Росією. Зміни відбулися у Львові, Дніпрі,[2] Києві[3] та Харкові. У свою чергу Івано-Франківськ став першим містом в Україні, яке повністю звільнилося від російських топонімів.[4]

21 квітня 2022 року секретар РНБО України Олексій Данілов заявив, що тотальна деросифікація бізнесу, політики та багатьох сфер українського життя неминуча «у нас тут не залишиться нічого російського».[5]

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що деросифікація України відбудеться природним шляхом.[6]

ХронологіяРедагувати

2014 рікРедагувати

2016Редагувати

  • 4 лютого 2016 року Верховна Рада України розпочала активну декомунізаційну та деросифікаційну політику, прийнявши Постанову «Про перейменування окремих населених пунктів та районів», якою, зокрема, перейменовано низку населених пунктів, названих на честь російських державних діячів[8]:
    • У Донецькій області:
      • селище Горького Кіровської селищної ради Дзержинської міської ради на селище Дачне
    • У Чернігівській області:
      • село Горького Олексинської сільської ради Срібнянського району на село Антішки
  • 17 жовтня 2016 року міністр інфраструктури України Володимир Омелян під час апаратної наради поставив перед підлеглими завдання, що Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та інші українські аеропорти мають позбутися російської мови та комуністичних назв[9].
  • 14 грудня 2016 року Постійна комісія Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики погодила із зауваженнями проєкт рішення «Про перейменування проспекту, бульварів, вулиць, провулків, уточнення назв та повернення історичної назви у місті Києві», якою пропонується уточнити назви двох вулиць та провулку. Зміни стосуються лише написання власних назв[10].

2017Редагувати

  • 23 травня 2017 року в газеті «Хрещатик» опубліковано ухвалені Київською міською радою «Правила розміщення рекламних засобів у місті Києві», відтак вони набули чинності. Відтоді вся реклама в столиці має бути українською мовою[11].
  • 1 липня 2017 року Чернівецька міська рада перейменувала Вулицю Московської олімпіади на вулицю Січових стрільців[12].
  • 26 липня 2017 року Слов'янська міська рада позбавила звання почесного громадянина російського співака та політика Йосипа Кобзона[13].
  • 5 жовтня 2017 року Київська міська ухвалила рішення «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Києві» й встановила, що в місті Києві мовою роботи, діловодства і документації всіх органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності, мовою офіційних оголошень і повідомлень є державна мова[14].
  • 25 жовтня 2017 року постійна комісія Київради з питань культури підтримала уточнення назви деяких провулків та вулиць в столиці з метою їх деросифікації[15].
  • 31 жовтня 2017 — Руська Лозова, в селі було знищено пам'ятний знак на честь «Возз'єднання з Росією»[16].[неавторитетне джерело]
  • 2 листопада 2017 року Житомирська обласна рада ухвалила рішення про деросифікацію сфери послуг в області. У рішенні «Про подолання наслідків радянської окупації в мовному середовищі Житомирської області»[17] рекомендується у роботі, діловодстві і документації органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності використовувати державну мову — українську. Окрім того, українською мовою мають бути рекламні оголошення, вивіски, плакати, афіші, повідомлення та інші форми аудіо-, фото-, відеорекламної продукції, цінники на товари[18].
  • 9 листопада 2017 року в Рівному почали розгляд перейменування вулиць з російськомовними назвами[19].
  • 15 листопада 2017 року у відповідь на інсинуації про буцімто продаж Українського культурного центру в Москві група депутатів Верховної Ради виступила з ініціативою закрити в Україні російські культурні центри, які зокрема використовуються для забезпечення легального прикриття діяльності російських спецслужб, підривної діяльності[20].
  • 12 грудня 2017 року Черкаська міська рада ухвалила рішення «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Черкаси», згідно з яким державна мова є основною в усіх сферах життєдіяльності міста[21].
  • 14 грудня 2017 року Київська обласна рада підтримала перейменування Переяслава-Хмельницького на Переяслав[22].

2018Редагувати

  • 15 лютого 2018 року сесія Кропивницької міської ради ухвалила проєкт рішення «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики». Рішення передбачає, що на території міста всі назви установ, підприємств, організацій, вивіски, плакати, афіші, публічні повідомлення, рекламні оголошення мають бути лише українською мовою. Крім того, у всіх закладах сфери громадського харчування обов'язковою повинна бути наявність меню державною мовою, яке першочергово зобов'язані пропонувати відвідувачам. А персонал насамперед має спілкуватися з клієнтами українською й переходити на іншу мову виключно на прохання споживачів[23].
  • 16 лютого 2018 року Львівська міська рада підтримала ухвалу «Про регулювання мови обслуговування громадян у сфері надання послуг, торгівлі та здійснення інформування про товари та послуги у м. Львові». Вона рекомендує закладам харчування та обслуговування надавати послуги українською мовою, а також англійською мовою. Документом також зобов'язує усі вивіски, плакати, афіші, повідомлення та цінники у Львові виконувати державною мовою[24].
  • 22 лютого 2018 року Київська міська рада підтримала уточнення назв вулиць і провулків Києва:
    • Овражний провулок (Солом'янський район) — Яровий провулок
    • Огуречна вулиця (Подільський район) — Огіркова вулиця
    • Охотська вулиця (Голосіївський район) — Мисливська вулиця
    • Охотський провулок (Голосіївський район) — Мисливський провулок
    • Лагерна вулиця (Шевченківський район) — Табірна вулиця
    • Молдавська вулиця (Шевченківський район) — Молдовська вулиця
    • Іпсилантієвський провулок — Іпсилантіївський провулок
    • Бутишев провулок — Бутишів провулок
    • Микильський провулок (Печерський район) — Микільський провулок

За словами Максима Кобєлєва, активіста ініціативи «Дріжджі», уточнення назв Кріпосного провулку (Фортечний провулок, від Новопечерської фортеці) та Стрілкової вулиці (Стрілецька вже є, на Бахмутську)[25] було відхилено ще на попередніх етапах процедури через те, що їхнє перейменування не підтримали кияни під час громадських обговорень[26].

  • Того ж дня Київська міська рада перейменувала Московський міст на Північний міст[27].
  • 28 лютого 2018 року Конституційний Суд України виніс рішення щодо неконституційності Закону Колесніченка-Ківалова, чим фактично його скасував[28].
  • 12 квітня 2018 року Миколаївська обласна рада провалила голосування щодо скасування статусу російської мови, як регіональної, наданого у відповідності до скасованого Закону Колесніченка-Ківалова, який втратив чинність, рішенням від 7 вересня 2012 року. За це питання проголосували 23 депутати замість 33 необхідних, 19 депутатів, присутніх на сесії, взагалі не голосували[29].
  • Того ж дня Кременчуцька міська рада ухвалила рішення «Про мову обслуговування громадян у сфері надання послуг, торгівлі у м. Кременчуці»[30].
  • 25 квітня 2018 року Одеська міська рада провалила проєкти рішення, яким передбачалося внесення змін до її Регламенту, прийнятого в 2015 році на виконання норм «мовного закону» Ківалова-Колесніченка[31].
  • 4 травня 2018 року Генічеська районна рада Херсонської області скасувала своє рішення про визнання російської мови регіональною на території району[32].
  • 31 травня 2018 року Президент України Петро Порошенко під час робочої поїздки до Івано-Франківської області підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України». Указом передбачено затвердження цільової програми на 2018—2028 роки, спрямованої на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури. Також йдеться про створення умов для забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової інформації, рекламу тощо[33][34].
  • 14 червня 2018 р. міський голова Володимир-Волинського підтримав ідею повернути початкову назву населеного пункту — Володимир. Після приєднання до Російської імперії у 1795 році місто офіційно перейменоване на Володимир-Волинський, аби відрізнити його від російського Владимира-на-Клязьмі[35].
  • 18 червня 2018 року стало відомо, що на новий навчальний рік (2018—2019) відкриття перших класів для навчання мовами нацменшин (зокрема російською) не заплановане у Луцьку та Волинській області через відсутність запитів батьків[36].
  • 2 липня 2018 року у місті Золочеві, як повідомляється на сайті Нацполіції у Львівській області, руйнування пам'ятника російському письменнику Олександру Пушкіну сталось внаслідок природних причин — старіння та несприятливої погоди[37][38][39].
  • 27 липня 2018 року у Києві було знищено пам'ятний камінь на честь Московського патріарха Кирила (в миру Володимира Гундяєва)[40].[неавторитетне джерело]
  • 31 липня 2018 року Миколаївським окружним адміністративним судом задоволено позов першого заступника прокурора Миколаївської області про визнання протиправним та не чинним рішення Миколаївської обласної ради від 07.09.2012 № 4 «Про реалізацію вимог Закону України „Про засади державної мовної політики“ у Миколаївській області»[41][42].
  • У вересні 2018 року прокуратура Донеччини звернулася з вимогою скасувати рішення обласної ради, яким російську мову на території області визнано регіональною. Також зазначається, що з метою скасування незаконних рішень територіальних рад, прийнятих з зазначених питань, Волноваською, Костянтинівською, Слов'янською та Краматорською місцевими прокуратурами пред'явлено 6 позовних заяв. На теперішній час позови спрямовано до суду[43].
  • 4 жовтня 2018 року 261 депутат Верховної Ради проголосував за законопроєкт «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№ 5670-д) у першому читанні[44]. Підготовка законопроєкту до другого читання тривала близько чотирьох місяців. За цей час комітет ВР з питань культури та духовності опрацював понад дві тисячі поправок, які надійшли від народних депутатів. Документом пропонується, зокрема, створити Національну комісію зі стандартів державної мови та запровадити посаду уповноваженого із захисту державної мови.
  • 19 жовтня Херсонська міська рада скасувала рішення про надання російській мові статусу регіональної мови[45].
  • 6 грудня 2018 року Київська міська рада перейменувала Новоросійську площу на Чернігівську, а також вулицю Толстого на вулицю Володимира Беца[46].
  • Того ж дня депутати Харківської обласної ради проголосували за скасування рішення про призначення російській мові регіонального статусу. Текст рішення облради розміщено в базі документів під № 883-7 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень обласної ради (06/12/2018)»[47][48][49].
  • 14 грудня 2018 року депутати Херсонської обласної ради проголосували за позбавлення російської мови статусу регіональної. На підтримку відповідного рішення проголосували 45 депутатів. Під час голосування в сесійній залі були присутні 49 депутатів[50].

2019Редагувати

2020Редагувати

2021Редагувати

  • 13 січня 2021 року Рубіжанська міська рада Луганської області скасувала рішення про надання російській мові статусу регіональної мови[59].
  • 5 лютого 2021 року Новоград-Волинська міська рада повідомила, що створила робочу групу після подання пропозицій щодо повернення місту історичної назви Звягель. Нинішню назву можна вважати колоніальною, вона була введена Катериною II після захоплення територій Речі Посполитої відповідно до указу від 5 липня 1795 року[72].
  • 24 березня 2021 року Запорізький окружний адміністративний суд скасував рішення про надання російській мові у Запорізькій області статусу регіональної мови[73].
  • 14 травня 2021 року Болградська окружна прокуратура звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з проханням визнати незаконним та скасувати рішення рішення Болградської районної ради від 25 липня 2013 року про надання російській мові статусу регіональної. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зазначав, що на 1 червня залишаються чинними рішення про «регіональні мови» Дніпропетровської та Луганської обласних рад, Болградської міської та районної рад Одеської області, Волоківської, Тарасовецької, Прутської, Великобудської та Острицької сільських рад Закарпатської області[74].
  • 24 травня 2021 року Харківський окружний адміністративний суд скасував рішення про надання російській мові у місті Харкові статусу регіональної мови[75].
  • 4 червня 2021 року чергова сесія Володимир-Волинської міської ради запустила процес повернення місту історичної назви Володимир. Таку ініціативу підтримав міський голова Ігор Пальонка. Згідно з цим рішенням буде створено робочу групу з питання перейменування міста, надалі будуть проведені громадські слухання, за результатами яких міська рада порушить клопотання перед Волинською обласною радою щодо внесення подання до Верховної Ради України про перейменування міста[76]. 5 липня 2021 року міський голова повідомив, що робоча група створена, а громадське обговорення вже проходить[77].
  • 8 червня 2021 року Кропивницька міська рада перейменувала вулицю, названу на честь російського терориста Степана Халтуріна, на вулицю Семена Дорогого[78].
  • 10 червня 2021 року Подільська міська рада перейменувала наступні топоніми села Липецького[79]:
    • Вулицю Островського на вулицю Мишайлівську
    • Вулицю Московську на вулицю Вишневу
  • 17 червня 2021 року Судилківська сільська рада перейменувала:
    • В с. Судилків вулицю Максима Горького на вулицю Річну
    • В с. Білокриниччя вулицю Максима Горького на вулицю Л. Українки
  • 1 липня 2021 року Верховна Рада України повернула селищу міського типу Новгородське назву Нью-Йорк. Попередня назва була дана населеному пункту 19 жовтня 1951 року, під час Холодної війни, з ідеологічних причин[80].
  • Того ж дня Ужгородська міська рада перейменувала вулицю Леоніда Говорова на вулицю Івана Фірцака[81].
  • 8 липня 2021 року Миколаївський окружний адміністративний суд скасував рішення про надання російській мові у місті Миколаєві статусу регіональної мови[82].
  • 13 липня 2021 року Марганецька міська рада перейменувала Московську вулицю на честь Андрія Стародуба — кіборга та загиблого героя російсько-української війни[83].
  • 14 липня 2021 року Хмельницька міська рада перейменувала низку вулиць і провулків із колоніальними російськими назвами[84]:
    • вулицю Маршала Конєва на вулицю Івана Сірка,
    • вулицю Кутузова на вулицю Академіка Вернадського
    • провулок Кутузова на провулок Академіка Вернадського
    • вулицю Ломоносова на вулицю Олеся Гончара
    • провулок Ломоносова на провулок Олеся Гончара
    • вулицю Матросова на вулицю Дмитра Донцова
    • провулок Матросова на провулок Дмитра Донцова
    • вулицю Мересьєва на вулицю Уласа Самчука
    • провулок Мічуріна на провулок Мальовничий
    • вулицю Панфілова на вулицю Соломії Крушельницької
    • провулок Панфілова на провулок Соломії Крушельницької
    • вулицю Маршала Пересипкіна на вулицю Професора Миколи Чорнобрового
    • провулок Пугачова на провулок Олександра Олеся
    • провулок С. Разіна на провулок Олега Ольжича
    • вулицю С. Разіна на вулицю Олега Ольжича
    • вулицю Декабриста Раєвського на вулицю Олександра Білаша
    • вулицю Генерала Рум'янцева на вулицю Володимира Атамана
    • провулок Генерала Рум'янцева на провулок Володимира Атамана
    • вулицю Стеніна на вулицю Анатолія Свидницького
    • вулицю Суворова на вулицю Назарія Яремчука
    • провулок Суворова на провулок Назарія Яремчука
    • проїзд Суворова на проїзд Назарія Яремчука
    • вулицю Чернишевського на вулицю Івана Веретка
  • Того ж дня Конституційний суд України визнав таким, що відповідає Конституції, Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»[85].
  • 31 липня 2021 року Володимир-Волинська міська рада не підтримала пропозиції щодо перейменування міста на Володимир, а також Ладомир. Водночас, документи щодо попереднього перейменування міста (додавання приставки «Волинський») на даний час вважаються втраченими — історики проводили дослідження у Центральному державному історичному архіві міста Київ, у державному архіві Волинської області, де зберігаються документи Володимирського міського магістрату Володимирського городничого правління м. Володимира за 1794—1806 рр., однак не знайшли жодного документу, в якому говорилося б про перейменування чи зміну назви міста «Володимира»[86].
  • 6 серпня 2021 року Чемеровецька селищна рада перейменувала:
    • У с. Біла: вулицю Горького на вулицю Вишневу
    • У с. Драганівка: вулицю Суворова на вулицю Польову
    • У с. Залуччя: вулицю Островського на вулицю Садову
    • У с. Чагарівка: вулиц. Островського на вулицю Лесі Українки
    • У с Криків: вулицю Маяковського на вулицю Молодіжну
  • 12 серпня 2021 року Любашівська селищна рада перейменувала:
    • В с. Бобрик Другий: провулок Островського на провулок Мирний
    • В смт Любашівка:
      • вулицю Гайдара на вулицю Грушевського
      • вулицю Горького на вулицю 24 серпня
      • вулицю Папаніна на вулицю Василя Стуса
      • вулицю Чичеріна на вулицю Заозерну
      • вулицю Белінського на вулицю Ольгіївську
  • 13 серпня 2021 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд скасував рішення про надання російській мові у Дніпропетровський області статусу регіональної мови[87].
  • 25 серпня 2021 року міський голова Володимир-Волинського Ігор Пальонка видав розпорядження «Про проведення громадських слухань щодо повернення місту Володимиру-Волинському історичної назви „Володимир“» та ініціював початок проведення громадських слухань. Вони відбудуться 9 вересня 2021 року у культурно-мистецькому центрі міста[88].
  • 4 вересня 2021 року Володимирецька селищна рада перейменувала у с. Зелене вулицю Островського на вулицю Поліську[89].
  • 6 вересня 2021 року у Києві було демонтовано пам'ятний знак, присвячений дружбі Києва та Москви. Київська міська рада прийняла відповідне рішення ще 8 липня[90].
  • 9 вересня 2021 під час громадських обговорень було підтримано перейменування Володимир-Волинського на Володимир[91].
  • 15 вересня 2021 року Ярмолинецька селищна рада перейменувала у с. Ярмолинці вулицю Горького на вулицю Зелену.
  • 16 вересня 2021 року Городенківська міська рада перейменувала у с. Олієво-Корнів вулицю Горького на вулицю Тиху.
  • 1 жовтня 2021 року Володимир-Волинська міська рада підтримала повернення місту назви Володимир[92].
  • Того ж дня Шепетівська міська рада перейменувала[93]:
    • В м. Шепетівка
      • Вулицю Волкова на вулицю Енергетиків
      • Вулицю Гончарова на вулицю Музівську
      • Провулок Гончарова на провулок Музівський
      • Вулицю Островського на вулицю Соборності
      • Провулок Островського на провулок Соборності
    • В с. Жилинці вулицю Островського на вулицю Українську
  • 7 жовтня 2021 року Заболотівська селищна рада перейменувала у с. Троїця Коломийського району Івано-Франківської області вулицю Мічуріна на вулицю Діброву.
  • 20 жовтня 2021 року Хмельницька міська рада перейменувала низку вулиць з колоніальними назвами[94]:
    • Вулицю Гончарова на вулицю Микити Годованця
    • Провулок Гончарова на провулок Микити Годованця
    • Вулицю Достоєвського на вулицю Олени Теліги
    • Провулок Достоєвського на провулок Олени Теліги
    • Провулок Жуковського на провулок Ігоря Сікорського
    • Провулок Запрудний на провулок Криничний
    • Вулицю Космонавта Комарова на вулицю Космонавта Павла Поповича
    • Вулицю Кошевого на вулицю Євгена Маланюка
    • Провулок Кошового на вулицю Євгена Маланюка
    • Вулицю Невського на вулицю Кобзарів
    • Провулок Павлова на провулок Володимира Леся
    • Провулок Покришкіна на провулок Олекси Береста
    • Вулицю Тургенєва на вулицю Марка Вовчка
    • Провулок Тургенєва на провулок Марка Вовчка
    • Вулицю Черняховського на вулицю Марії Примаченко
    • Вулицю Чкалова на вулицю Георгія Гонгадзе
    • Провулок Чкалова на провулок Генріха Фігурського
    • Вулицю Щедріна на вулицю Трипільську
    • Провулок Щедріна на провулок Трипільський
  • Того ж дня Волинська обласна рада підтримала перейменування міста Володимир-Волинський на місто Володимир[95].
  • 26 жовтня 2021 року Наркевицька селищна рада перейменувала в с. Баглаї вулицю Декабристів на вулицю Зоряну.
  • 2 листопада 2021 року Ямпільська міська рада перейменувала:
    • В с. Дзиґівка вулицю Горького на вулицю Сергія Петрова
    • В с. Тростянець вулицю Горького на вулицю Івана Франка
  • 4 листопада 2021 року Київська міська рада перейменувала низьку вулиць і провулків, серед яких[96]:
  • 12 листопада 2021 року Уповноважений Верховної Ради із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив про необхідність привести назви всіх населених пунктів у відповідність до норм державної мови. Були зазначені такі населені пункти, як Арбузинка, Сєвєродонецьк, Южноукраїнськ, Южне, Спокойствіє, Надєждівка, Переводчикове, Луч, Первомайське, Первомайськ та інші[97].
  • 18 листопада 2021 року Рівненська міська рада перейменувала вулицю Островського на вулицю Покровську[98].

2022Редагувати

  • 21 квітня в місті Дніпрі перейменували понад 30 вулиць, які раніше називалися на честь російських та радянських діячів[99]:
    • вул. 30-ї Іркутської дивізії (Новокодацький р-н) — Українських воїнів.
    • Вул. Абхазька (Соборний, Шевченківський р-н) — Ірпінська.
    • Пров. Абхазький (Шевченківський р-н) — Ірпінський.
    • Вул. Алтайська (Новокодацький, Чечелівський р-н) — Чечелівська.
    • Вул. Білгородська (Соборний р-н) — Наукових працівників.
    • Вул. Біломорська (Новокодацький р-н) — Чорнобаївська.
    • Пров. Біломорський (Чечелівський р-н) — Чорнобаївський.
    • Пров. Бурятський (Амур-Нижньодніпровський р-н) — Бучанський.
    • Пров. Воркутинський (Амур-Нижньодніпровський р-н) — Вольовий.
    • Вул. Домодєдовська (Самарський р-н) — Ворзельська.
    • Вул. Кабардинська (Чечелівський р-н) — Гостомельська.
    • Вул. Кронштадтська (Чечелівський р-н) — Бородянська.
    • Вул. Магаданська (Індустріальний, Самарський р-н) — Волонтерська.
    • Вул. Митищинська (Новокодацький р-н) — Польська.
    • Пров. Московський (Індустріальний р-н) — Азовсталі.
    • Вул. Орська (Новокодацький р-н) — Краматорська.
    • Вул. Псковська (Самарський р-н) — Авдіївська.
    • Вул. Пулковська (Індустріальний р-н) — Дебальцівська.
    • Вул. Ростовська (Амур-Нижньодніпровський р-н) — Конотопська.
    • Пров. Ростовський (Амур-Нижньодніпровський р-н) — Конотопський.
    • Туп. Ростовський (Амур-Нижньодніпровський р-н) — Конотопський.
    • Вул. Саратовська (Індустріальний р-н) — Новокаховська.
    • Вул. Сахалінська (Новокодацький р-н) — Бахмутська.
    • Вул. Тагільська (Амур-Нижньодніпровський р-н) — Новоазовська.
    • Пров. Тагільський (Амур-Нижньодніпровський р-н) — Новоазовський.
    • Вул. Уфімська (Амур-Нижньодніпровський р-н) — Деснянська.
    • Вул. Хабарівська (Амур-Нижньодніпровський, Індустріальний р-н) — Салтівська.
    • Вул. Шереметьєвська (Самарський р-н) — Бориспільська.
    • Вул. Шушинська (Новокодацький р-н) — Молочанська.
    • Вул. Якутська (Новокодацький р-н) — Високопільська.
    • Вул. Ярославська (Шевченківський р-н) — Вишгородська.
  • 26 квітня 2022 року в місті Києві було демонтовано бронзову скульптурну групу українця та росіянина. Цікавим є те, що під час демонтажу у скульптури, яка символізувала росіянина, відвалилася голова.
  • 28 квітня 2022 року у місті Хмельницькому дерусифікували назви вулиць:
  • вулицю Восьмого Березня на вулицю Ольги Мак,
  • вулицю Гагаріна на вулицю Героїв Маріуполя,
  • провулок Гагаріна на провулок Героїв Маріуполя,
  • вулицю Маршала Гречка на вулицю Миколи Міхновського,
  • вулицю Громової на вулицю Бориса Антоненка-Давидовича,
  • провулок Маршала Красовського на провулок Гетьмана Мазепи,
  • вулицю Маршала Красовського на вулицю Гетьмана Мазепи,
  • вулицю Купріна на вулицю Симона Петлюри,
  • провулок Купріна на провулок Симона Петлюри,
  • проїзд Купріна на проїзд Симона Петлюри,
  • вулицю Лєскова на вулицю Короля Данила,
  • провулок Лєскова на провулок Короля Данила,
  • вулицю Некрасова на вулицю Героя України Ігоря Дашка,
  • провулок Некрасова на провулок Героя України Ігоря Дашка,
  • провулок Осипенко на провулок Марини Кіреєвої,
  • провулок Першотравневий на провулок Заріччя,
  • вулицю Попова на вулицю Героя України Дмитра Васильєва,
  • вулицю Пушкіна на вулицю Героя України Олексія Скоблі,
  • провулок Пушкіна на провулок Героя України Олексія Скоблі,
  • вулицю Лізи Чайкіної на вулицю Катерини Білокур,
  • вулицю Шостаковича на вулицю Сергія Параджанова,
  • провулок Шостаковича на провулок Сергія Параджанова,
  • вулицю Гастелло на вулицю Олександра Кушнірука,
  • вулицю Толстого на вулицю Князя Святослава Хороброго,
  • вулицю Ланову на вулицю Героя України Олександра Петраківського,
  • вулицю Глінки на вулицю Ярослава Барнича,
  • вулицю Гуцалюка на вулицю Юрія Клена,
  • вулицю Академіка Збарського на вулицю Бориса Патона,
  • провулок Академіка Збарського на провулок Бориса Патона,
  • вулицю Кожедуба на вулицю Героя України Олександра Оксанченка,
  • провулок Кожедуба на провулок Героя України Олександра Оксанченка,
  • вулицю Валі Котика на вулицю Дмитра Гуні,
  • провулок Валі Котика на провулок Дмитра Гуні,
  • вулицю Лермонтова на вулицю Бориса Мамайсура,
  • провулок Рєпіна на вулицю Юрія Косача,
  • вулицю Савіної на вулицю Марії Заньковецької,
  • вулицю Ткачука на вулицю Миколи Садовського,
  • провулок Ткачука на провулок Миколи Садовського,
  • вулицю Хотовицького на вулицю Івана Пулюя,
  • вулицю Чайковського на вулицю Станіслава Людкевича,
  • вулицю Академіка Чеботарьова на вулицю Агатангела Кримського,
  • вулицю Чехова на вулицю Валер’яна Підмогильного,
  • провулок Чехова на провулок Валер’яна Підмогильного,
  • вулицю Академіка Щерби на вулицю Трохима Верхоли,
  • вулицю Святослава Федорова на вулицю Євгена Плужника.
  • Того ж дня в Мукачівській громаді на Закарпатті перейменували 79 вулиць, які раніше мали російські та радянські назви[100].
  • 4 червня 2022 року у місті Києві було демонтовано меморіальну дошку Льву Толстому.
  • Робоча група Міністерства освіти і науки України під час засідання 16 червня ухвалила Рішення про вилучення зі шкільних підручників більше 40 творів радянських та російських авторів, включаючи Олександра Пушкіна.[101]
  • 28 червня 2022 року Cityhost.ua запустили ініціативу з дерусифікації українських доменів. Основна мета — збільшити кількість українських сайтів у правильних зонах[102]. Як зазначає реєстратор доменних імен — багато українських сайтів функціонує на географічних доменах у національній зоні UA. Але якщо уважно придивитися, то можна помітити, що значна частина таких доменів транслітеровані з російської мови — наприклад, odessa.ua, kiev.ua, rovno.ua. Одна з причин такої ситуації в тому, що русифіковані домени запускалися першими, і вже пізніше з’явилися правильні українські аналоги — odesa.ua, kyiv.ua, rivne.ua[103].
  • 29 червня 2022 року в місті Дніпрі дерусифікували назви 21 вулиці[104].
  • 30 червня 2022 року у Львові та населених пунктах міської територіальної громади перейменували в межах дерусифікації ряд вулиць[105].
  • Місто Львів:
  • вул. Л. Толстого  -  вул. Кардинала Гузара,
  • вул. К. Брюлова - вул. Ірини Калинець,
  • Вул. П. Козланюка - вул. Героїв Маріуполя,
  • Вул. І. Сєченова - вул. Шумлянських,
  • Вул. М. Некрасова - вул. Юрія Руфа (Юрія Дадака),
  • Вул. Кибальчича - вул. Херсонська,
  • Вул. Дагестанська - вул. Гостомельська,
  • Вул. Чуваська - вул. Чорнобаївська.
  • Місто Винники:
  • вул. В. Жуковського - вул. Олександра Ванька Лагодовського,
  • вул. І. Довганика - вул. Володимира Грабовецького,
  • вул. К. Ціолковського - вул. Родини Крушельницьких,
  • вул. М. Лермонтова - вул. Мирона Кипріяна,
  • вул. О. Засядька - вул. Братів Йонів,
  • вул. Ю. Гагаріна - вул. Мирослава Скорика.
  • смт Рудне:
  • вул. В. Короленка - вул. Юрія Липи,
  • вул. Д. Менделєєва - вул. Івана Пулюя,
  • вул. О. Марченка - вул. Ярослава Осмомисла,
  • вул. О. Невського  - вул. Ярослава Дашкевича,
  • вул. Ю. Гагаріна - вул. Квітки Цісик.
  • 1 липня 2022 року експертна група з перейменувань вулиць і площ Києва за напрямком дерусифікації завершила роботу та представила свої остаточні варіанти на затвердження комісій Київради.[106]
  • Того ж дня було прийнято рішення про перейменування вулиць в Іванківській селищній громаді на Київщині[107].
  • 8 липня 2022 року у місті Рівному дерусифікували назви вулиць:
  • вулицю Купріна перейменують на вулицю Повстанську,
  • вулицю Генерала Червонія на вулицю Василя Червонія,
  • вулицю Герцена на вулицю Героїв УПА,
  • вулицю Кутузова на вулицю Олега Тарасюка,
  • вулицю Лєскова на вулицю Куток,
  • вулицю Ломоносова на вулицю Федора Сумневича,
  • вулицю Менделєєва на вулицю Сердечну,
  • вулицю Можайського на вулицю Георгія Арутюняна,
  • вулицю Некрасова на вулицю Андрія Нечипорука,
  • вулицю Несторова на вулицю Родини Мисечків,
  • вулицю Пирогова на вулицю Валерія Опанасюка,
  • вулицю Пржевальського на вулицю Джохара Дудаєва,
  • вулицю Рилєєва на вулицю Гетьманська,
  • вулицю Станіславського на вулицю Анатоля Довгопільського,
  • вулицю Толстого на вулицю Саймона Сміта,
  • вулицю Тургенєва на вулицю Митрополита Борецького,
  • вулицю та провулок Ушинського на вулицю і провулок Софії Русової,
  • вулицю Ціолковського на вулицю Миколи Міхновського,
  • вулицю Чайковського на вулицю Скульптора Сосновського,
  • вулицю Чебишева на вулицю Єдності,
  • вулицю Чехова на вулицю Анатолія Грицая,
  • вулицю Макарова на вулицю Кулика і Гудачека,
  • вулицю Ювілейну на вулицю Хіміків,
  • вулицю Осипова на вулицю Княжни Гальшки,
  • вулицю Сухарєва на вулицю Родини Гаврюшенків,
  • вулицю 1-го Травня у Квасилові на вулицю Волинських чехів,
  • парк в мікрорайоні Ювілейний називатиметься парк Хіміків.
  • 18 липня 2022 року Верховна Рада перейменувала Володимир-Волинський район на Володимирський, услід за поверненням місту історичної назви Володимир[108].
  • 19 липня в Кривому Розі Криворізький залізорудний комбінат перейменував шахту «Октябрська» на «Покровську»[109].
  • 22 липня 2022 року в Хустській громаді на Закарпатті перейменували в межах дерусифікації 60 вулиць[110].
  • 25 липня 2022 року в Славутичі на Київщині дерусифікували ряд топонімів міста. Зокрема, Московський квартал було перейменовано на Поліський, Бєлгородський — на Дніпровський, а Невський — на Деснянський. Також були дерусифіковані назви вулиць:
    • проспект Дружби народів — на проспект Незалежності,
    • вулицю Курчатова — на вулицю Атомників,
    • в️улицю 77-ой Гвардійської Дивізії — на вулицю Збройних Сил України,
    • вулицю Невську — на вулицю Деснянську,
    • бульвар Бєлгородський — на бульвар Лесі Українки,
    • торгівельний центр «Мінськ» — на торгівельний центр «Десна»,
    • БПО «Сокольники» — на БПО «Полісся»,
    • магазин «Арбат» — на магазин «Паляниця».
  • 28 липня 2022 року в місті Біла Церква на Київщині дерусифікували назви 84 вулиць[111].
  • Того ж дня в Чернігові дерусифікували назви вулиць[112]:
    • Вулиця Білоруську – на вулицю Стародубського полку;
    • провулок Білоруський – на провулок Стародубського полку;
    • вулицю Ватутіна – на вулицю Украïнський хутір;
    • вулицю Гагаріна – на вулицю Тероборони;
    • вулицю Гомельську – вулицю Січових стрільців;
    • провулок Гомельський – на провулок Січових стрільців;
    • 1-й провулок Гомельський – на 1-й провулок Січових стрільців;
    • 2-й провулок Гомельський – на 2-й провулок Січових стрільців;
    • вулицю Кирпоноса – на вулиця Княжу;
    • вулицю Кутузова – на вулиця Івана Сірка;
    • вулицю Малясова – вулиця Пантелеймонівську;
    • вулицю Московську – на вулиця Героїв Маріуполя;
    • вулицю Пугачева – на вулицю Швейцарівка;
    • вулицю Пушкіна – на вулицю Василя Тарновського;
    • вулицю Родимцева – на вулицю Воздвиженська;
    • вулицю Рокоссовського – на Проспект Левка Лук'яненка;
    • вулицю Седнівську приєднали до проспекту Левка Лук'яненка, це буде одна вулиця;
    • вулицю Серьожнікова – на вулицю Борисоглібську;
    • вулицю Суворова – на вулиця Троїцьку;
    • провулок 1-го Травня – на провулок Олега Міхнюка;
    • вулицю Чернишевського – на вулицю Василя Стуса.
  • 12 серпня 2022 року в місті Кременчуці на Полтавщині перейменували вулиці, які раніше називалися на честь російських та радянських діячів[113].
  • 18 серпня 2022 року в місті Львові перейменували в межах дерусифікації 20 вулиць[114]:
    • вул. В.Комарова - вул. Братів Дужих
    • вул. М. Врубеля - вул. Еммануїла Миська
    • вул. Д. Мєндєлєєва - вул. Євгена Гладишевського
    • вул. І. Павлова - вул. Грицька Чубая
    • вул. П. Шеремети - вул. Левка Лукʼяненка
    • вул. Л. Жемчужникова - вул. Стефанії Шабатури
    • вул. Визвольна - вул. Богдана Гаврилишина
    • вул. Металістів - вул. Владислава Веливока
    • вул. О. Венеціанова - вул. Карла Звіринського
    • вул. С. Мельничука - вул. Євгена Лисика
    • вул. В. Перова - вул. Сембратовичів
    • вул. І. Михальчука - вул. Кавова
    • вул. К. Рилєєва - вул. Івана Вакарчука
    • вул. О. Герцена - вул. Ігоря Білозіра
    • вул. О. Засядька - вул. Павла Сбитова
    • вул. Заводська - вул. Софії Яблонської
    • вул. М. Глінки - вул. Галицької Армії
    • вул. М. Скрипника - вул. Михайла Гориня
    • вул. О. Шумського - вул. Академіка Ярослава Ісаєвича
    • вул. Коряцька - вул. Віталія Сапила
  • Окрім того, буде створений сквер «Закапелок Маркіяна Іващишина» між вул. Вірменською та пл. Музейною і площа фантаста і філософа Станіслава Лема на перехресті вул. Академіка Сахарова та Вітовського. Також перейменують частину вул. Козельницької (від вул. Стрийської до Центру ім. Митрополита Андрея Шептицького) на вул. Сокола-Батька.
  • 25 серпня 2022 року в Києві перейменували в межах дерусифікації 95 топонімів міста[115].
  • 29 серпня 2022 року в місті Ніжині на Чернігівщині перейменували в межах дерусифікації 56 вулиць[116].
  • 30 серпня 2022 року в Мереф‘янській громаді на Харківщині перейменували 62 вулиці, які раніше називалися на честь російських та радянських діячів[117].
  • 31 серпня 2022 року в Пирятинській громаді на Полтавщині перейменували в межах дерусифікації 53 вулиці[118].
  • 8 вересня 2022 року в місті Києві перейменували вулиці, які раніше мали російські та радянські назви[119]: Деснянський район:
    • вулиця Пожарського – вулиця Мелетія Смотрицького;
    • вулиця Петра Запорожця – вулиця Інтернаціонального Легіону;
    • вулиця Кузбаська – вулиця Латвійська;
    • площа Волгоградська – площа Конотопської битви;
    • вулиця Попудренка – вулиця Гетьмана Павла Полуботка;
    • вулиця Мурманська – вулиця Академіка Кухаря. Шевченківський район:
    • вулиця Грозненська – вулиця Ічкерська;
    • провулок Бабушкіна – провулок Сеньківський.
    • Дарницький район:
    • вулиця Декабристів – вулиця Братства тарасівців;
    • вулиця Лермонтова – вулиця Вітовецька;
    • провулок Лермонтова 1-ий – провулок Вітовецький;
    • провулок Лермонтова 2-ий – провулок Баштанський;
    • провулок Лермонтова 3-ий – провулок Козаровицький;
    • провулок Лермонтова 4-ий – провулок Болградський;
    • провулок Лермонтова 5-ий – провулок Олександрійський;
    • провулок Терешкової Валентини 2 – провулок Христини Алчевської;
    • вулиця Сормовська – вулиця Ісмаїла Гаспринського.
    • Оболонський район:
    • проспект Мінський – проспект Литовський;
    • проспект Героїв Сталінграда – проспект Володимира Івасюка.
    • Святошинський район:
    • вулиця Маршака – вулиця Йосипа Маршака;
    • провулок Маршака – провулок Комерційний;
    • провулок Маршака 2-ий – провулок Сім’ї Тарасевичів;
    • провулок Маршака 3-ий – провулок Ювелірний;
    • вулиця Семашка – вулиця Мирослава Поповича;
    • вулиця Академіка Кржижановського – вулиця Омеляна Пріцака.
    • Подільський район:
    • провулок Бурденка – провулок Могилів-Подільський;
    • вулиця Олександра Бестужева – вулиця Гамаліївська.
    • Солом’янський район:
    • вулиця Ватутіна – вулиця Територіальної оборони;
    • вулиця Федосєєва – вулиця Архітектора Вишневського;
    • провулок Донський – провулок Караїмський;
    • вулиця Новомічурінська – вулиця Князів Ґедиміновичів;
    • вулиця Волгоградська – вулиця Романа Ратушного;
    • провулок Радищева – провулок Юрія Матущака;
    • вулиця Радгосп «Совки» – вулиця Пронівська;
    • вулиця Іскрівська – вулиця Джохара Дудаєва.
    • Голосіївський район:
    • вулиця Цілинна – вулиця Португальська;
    • провулок П’ятигорський – провулок Альпійський;
    • провулок Генерала Доватова – провулок Дубовий;
    • провулок Майкопський – провулок Старобільський;
    • вулиця Іртишська – вулиця Тетерівська;
    • вулиця Кайсарова – вулиця Холодноярська.
    • Печерський район:
    • вулиця Московська – вулиця Князів Острозьких;
    • площі Героїв Великої Вітчизняної війни повернуто історичну назву – Наводницька.

Спроби повернення колоніальних назв та інший спротив деросифікаціїРедагувати

  • 25 лютого 2021 року Черкаська міська рада проголосувала за перейменування 7 вулиць та одного провулку. Вулиця Волкова була перейменована на Івана Мазепи, Крилова — на Василя Стуса, Можайського — на Степана Бандери, Титова — на Титарна, Стасова — на Митрополита Липківського, Пацаєва — на Петра Дорошенка, Добровольського — на Сінну, провулок Невського — на провулок Хмільник. Однак це рішення було ветоване міським головою[120].
  • 11 березня 2021 року Черкаська міська рада не змогла подолати вето міського голови щодо перейменування вулиць[121].
  • 18 листопада 2021 року Первомайська міська рада відмовила Уповноваженому Верховної Ради з захисту державної мови Тарасу Креміню у порушенні питання перейменування міста Первомайськ.

ТопонімиРедагувати

МовніРедагувати

ІдеологічніРедагувати

Вулиці, провулки, проспекти, площіРедагувати

ПідтримкаРедагувати

За повну деросифікацію в Україні виступали:

ДинамікаРедагувати

Показник української мови на українському телебаченні

Рік 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Відсоток української мови 22,2 %[128] 27,9 %[129] 31,8 %[129] 30,3 %[130] 30,3 %[131] 30,6 %[130] 39,2 %[132] 64,4 %[132] 92,0 %[133] ?

Показник української мови на українському радіо

Рік 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Відсоток української мови 4,6 %[128] 3,4 %[129] 2,2 %[129] 5,0 %[132] 4,9 %[131] 30,0 %[132] 32,0 %[132] 54,0 %[132] 57,0 %[134] ?

Показник шкіл в Україні з українською мовою викладання[135][136]

Рік 1955 1986 1991 1992 1994 1996 1998 2005 2006 2007 2011 2012 2017 2018 2019 З 2020
Відсоток української мови 72,8 % 40,6 % 49,3 % 51,4 % 56,5 % 60,0 % 65,0 % 77,0 % 78,0 % 79,0 % 82,2 % 81,9 % 90,0 % 92,0 % ? 100 %[137].

Росифікаційні історичні міфиРедагувати

Деросифікацією є також боротьба з локальними росифікаційними історичними міфами — міфами, метою яких є так зване «обґрунтування» росифікації українських міст. До таких російських локальних історичних міфів зокрема відносяться такі міфи як «Київ завжди розмовляв російською», «Одеса — Південна Пальміра» («Північною Пальмірою» у Російській Імперії називали Санкт-Петербург) та інші.

Пам'ятникиРедагувати

ДемонтованіРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Derusification of consciousness or Ukrainian narration of urban space. Історична правда. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022. 
  2. ↑ In the Dnipro, about 30 streets were renamed, the names of which were associated with Russia. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022. 
  3. ↑ "The derussification of the Kyiv metro is part of the resistance": an interview with a historian about the new names of stations (укр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022. 
  4. ↑ Without Marshal Zhukov and Moscow streets. A new wave of decommunization and derussification has begun in Ukraine.. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022. 
  5. ↑ About the strike on the Crimean bridge and the end of everything Russian in Ukraine. NV interview with Oleksii Danilov, which caused panic in the Kremlin. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022. 
  6. ↑ The derussification of Ukraine will take place naturally – Tkachenko. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022. 
  7. ↑ Кобзона позбавили звання почесного громадянина Полтави https://zaxid.net/news/. https://zaxid.net/. Zaxid.net. 26 листопада 2014. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  8. ↑ Про перейменування окремих населених пунктів та районів. https://zakon.rada.gov.ua/. Верховна Рада України. 4 лютого 2016. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  9. ↑ Аеропорти України деросифікують. https://www.umoloda.kyiv.ua/. Україна молода. 17 жовтня 2016. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 14 грудня 2017. 
  10. ↑ У Києві деросифікують дві вулиці і один провулок. https://news.dt.ua/. Дзеркало тижня. 14 грудня 2016. Процитовано 14 грудня 2017. 
  11. ↑ Набуло чинності рішення Київради про україномовну рекламу в столиці. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 23 травня 2017. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017. 
  12. ↑ Вулицю Московської Олімпіади перейменували. https://acc.cv.ua/. ACC. 1 липня 2017. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021. 
  13. ↑ Кобзона позбавили звання «почесного громадянина» Слов’янська (відео). https://www.radiosvoboda.org/. Радіо Свобода. 26 липня 2017. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  14. ↑ Рішення Київської міської ради № 166/3173 від 5 жовтня 2017 року «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Києві». http://www.kreschatic.kiev.ua/. Хрещатик. 1 листопада 2017. Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 11 грудня 2017. 
  15. ↑ У Києві деросифікують десять вулиць і провулків. https://dt.ua/. Дзеркало тижня. 25 жовтня 2017. Процитовано 15 листопада 2017. 
  16. ↑ Pozdniakov Vadym. www.facebook.com (укр.). Процитовано 6 листопада 2017. 
  17. ↑ Рішення від 02.11.17 № 861 “Про подолання наслідків радянської окупації в мовному середовищі Житомирської області”. https://zt.gov.ua/. Житомирська обласна рада. 2 листопада 2017. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 11 грудня 2017. 
  18. ↑ Житомирська обласна рада прийняла рішення про деросифікацію сфери послуг в області. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 21 листопада 2017. Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 11 грудня 2017. 
  19. ↑ У Рівному хочуть перейменувати вулицю з російською назвою. http://radiotrek.rv.ua/. РадіоТрек. 9 листопада 2017. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 11 січня 2018. 
  20. ↑ Группа нардепов хочет закрыть российские культурные центры. https://petrimazepa.com/. Петро та Мазепа. 15 листопада 2017. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017. (рос.)
  21. ↑ Ресторани і магазини у Черкасах мають перейти на українську мову. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 29 грудня 2017. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 6 січня 2018. 
  22. ↑ Київська облрада підтримала перейменування Переяслава-Хмельницького. https://ukr.lb.ua/. Лівий берег. 14 грудня 2017. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 14 грудня 2017. 
  23. ↑ У Кропивницькому зобов’язали робити рекламу українською. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 16 лютого 2018. Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2018. 
  24. ↑ У Львові зобов’язали підприємців вести діяльність українською мовою. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 16 лютого 2018. Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2018. 
  25. ↑ Щойно Київська міська рада підтримала наші пропозиції щодо уточнення назв вулиць столиці та приведення їх у відповідність до українського правопису
  26. ↑ Київрада проголосувала за деросифікацію назв дев’яти вулиць і провулків. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 22 лютого 2018. Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2018. 
  27. ↑ У Києві Московський міст перейменували на Північний. https://www.bbc.com/. BBC. 22 лютого 2018. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 3 вересня 2021. 
  28. ↑ КСУ визнав неконституційним мовний закон Ківалова-Колесніченка. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 28 лютого 2018. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 28 лютого 2018. 
  29. ↑ Миколаївська облрада не змогла забрати у російської мови статус регіональної. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 12 квітня 2018. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018. 
  30. ↑ У Кременчуці прийняли рішення про українізацію сфери послуг. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 12 квітня 2018. Архів оригіналу за 5 травня 2018. Процитовано 5 травня 2018. 
  31. ↑ Труханов може видихнути: «українізація» Одеської міськради провалилася. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 25 квітня 2018. Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018. 
  32. ↑ Райрада на Херсонщині скасувала рішення про російську мову як регіональну. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 8 травня 2018. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 11 травня 2018. 
  33. ↑ Президент підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України». http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 31 травня 2018. Архів оригіналу за 4 червня 2018. Процитовано 31 травня 2018. 
  34. ↑ «Оголошуємо десятиліття української мови», — Порошенко підписав указ. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 31 травня 2018. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 31 травня 2018. 
  35. ↑ "Володимир-Волинський можуть перейменувати. http://www.volynpost.com/. Волинь Post. 16 червня 2018. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018. 
  36. ↑ У Луцьку вперше не набиратимуть учнів в російськомовні класи. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 1 липня 2018. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018. 
  37. ↑ ПравдаТУТ Львів (2 липня 2018). У Золочеві впав пам'ятник Пушкіну. ПравдаТУТ Львів. Процитовано 21 вересня 2018. 
  38. ↑ Погруддя Пушкіна у Золочеві не ламали вандали, воно розвалилось від старості - поліція (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 21 вересня 2018. 
  39. ↑ На Львівщині через негоду розбилося погруддя Пушкіна. ТСН.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 21 вересня 2018. 
  40. ↑ Дмитро Савченко. www.facebook.com (укр.). Процитовано 21 січня 2021. 
  41. ↑ Миколаївський суд позбавив російську мову статусу регіональної. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 31 липня 2018. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018. 
  42. ↑ У Миколаєві російську мову через суд позбавили стастусу регіональної. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 31 липня 2018. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018. 
  43. ↑ Прокуратура Донеччини вимагає позбавити російську мову статусу регіональної. https://dn.depo.ua/. Depo.ua. 21 вересня 2018. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 21 вересня 2018. 
  44. ↑ Депутати підтримали в першому читанні громадський законопроект про мову (№5670-д). http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 4 жовтня 2018. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. 
  45. ↑ У Херсоні скасували регіональний статус російської мови. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 20 жовтня 2018. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018. 
  46. ↑ Ще ряд столичних вулиць та провулків отримали нові назв | КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА. kmr.gov.ua. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 21 січня 2021. 
  47. ↑ У Харківській області скасували регіональний статус російської мови. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 13 грудня 2018. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 13 грудня 2018. 
  48. ↑ У Харківській області скасували регіональний статус російської мови. https://day.kyiv.ua/. газета «День». 13 грудня 2018. Архів оригіналу за 13 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2018. 
  49. ↑ У Харківській області з російської мови зняли статус регіональної. https://ua.korrespondent.net/. Корреспондент. 13 грудня 2018. Архів оригіналу за 13 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2018. 
  50. ↑ Херсонщина позбавила російську мову статусу регіональної. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 14 грудня 2018. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018. 
  51. ↑ У члена Ради Федерації РФ забрали звання «почесного громадянина Харкова». https://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 7 лютого 2019. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  52. ↑ Про перейменування морського порту Южний та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України. https://zakon.rada.gov.ua/. Кабінет міністрів України. 17 квітня 2019. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  53. ↑ Верховна Рада ухвалила закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 25 квітня 2019. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 25 квітня 2019. 
  54. ↑ https://portal.lviv.ua/news/2019/05/06/lviv-yanyn-u-sudi-domigsya-skasuvannya-regionalnoyi-movy-v-dnipri. https://portal.lviv.ua/. Львівський портал. 6 травня 2019. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 2 вересня 2019. 
  55. ↑ Парубій підписав мовний закон. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 14 травня 2019. Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 14 травня 2019. 
  56. ↑ Порошенко підписав закон про мову. https://novynarnia.com/. Новинарня. 15 травня 2019. Архів оригіналу за 16 травня 2019. Процитовано 15 травня 2019. 
  57. ↑ «Голос України» опублікував мовний закон. https://www.radiosvoboda.org. Радіо «Свобода». 16 травня 2019. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 16 травня 2019. 
  58. ↑ Львів’янин у суді домігся скасування регіональної мови в Донецькій області. https://portal.lviv.ua/. Львівський портал. 7 червня 2019. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 10 червня 2019. 
  59. ↑ а б в г д е ж и У прокуратурі розповіли, де на території Луганської області російська мова втратила статус регіональної. https://portal.lviv.ua/. Радіо Свобода. 21 травня 2021. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  60. ↑ У Харкові перейменували станцію метро «Московський проспект». https://www.pravda.com.ua/. Українська Правда. 16 жовтня 2019. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021. 
  61. ↑ Про перейменування міста Переяслав-Хмельницький Київської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Верховна Рада України. 30 жовтня 2019. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  62. ↑ Рада перейменувала Переяслав-Хмельницький. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 30 жовтня 2019. Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 30 жовтня 2019. 
  63. ↑ Міськрада Переяслава-Хмельницького проголосувала за перейменування міста. http://tyzhden.ua/. Український тиждень. 26 жовтня 2017. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 27 жовтня 2017. 
  64. ↑ Верховна Рада перейменувала місто Переяслав-Хмельницький. https://uinp.gov.ua/. Український Інститут Національної Пам'яті. 30 жовтня 2019. Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 30 жовтня 2019. 
  65. ↑ У Києві з’являться проспект Любомира Гузара і вулиця Олекси Тихого. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо Свобода. 14 листопада 2019. Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 3 вересня 2021. 
  66. ↑ Unian.ua. У Києві зникла вулиця Російська. УНІАН (uk-UA). Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 28 липня 2020. 
  67. ↑ У Харкові остаточно перейменували станцію метро «Московський проспект». https://www.radiosvoboda.org/ (Радіо Свобода). 12 серпня 2020. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021. 
  68. ↑ Суд скасував регіональну російську мову в Одесі. https://suspilne.media/. Суспільне. 31 серпня 2020. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  69. ↑ Про перейменування деяких територій та об’єктів природно-заповідного фонду. https://zakon.rada.gov.ua/. Кабінет міністрів України. 9 жовтня 2020. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  70. ↑ У Запоріжжі суд скасував рішення про надання російській статусу регіональної. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 6 листопада 2020. Архів оригіналу за 6 квітня 2021. Процитовано 6 листопада 2020. 
  71. ↑ В Одесі суд визнав нечинним рішення про надання російській мові статусу регіональної. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо Свобода. 5 грудня 2020. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  72. ↑ Новоград-Волинський хочуть перейменувати на Звягель. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 5 лютого 2021. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021. 
  73. ↑ Як у Запорізькій області скасовували рішення про надання російській мові статусу регіональної?. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо Свобода. 8 квітня 2021. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  74. ↑ Прокуратура Одещини хоче через суд скасувати регіональний статус російської мови. https://hromadske.ua/. Громадське. 1 червня 2021. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  75. ↑ Суд скасував «регіональний статус» російської мови в Харкові. https://zaxid.net. Радіо Свобода. 25 травня 2021. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  76. ↑ У Володимирі-Волинському розпочнеться процедура із перейменування міста. https://volodymyrrada.gov.ua/. Володимир-Волинська міська рада. 4 червня 2021. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  77. ↑ Що думають мешканці Володимира-Волинського про перейменування міста. https://www.youtube.com/channel/UCxo-t1ro8LdoGzE-r-oeOMw. 12 канал. 5 липня 2021. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  78. ↑ У Кропивницькому перейменували сквер та одну з вулиць. https://www.kypur.net/. Без купюр. 8 червня 2021. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021. 
  79. ↑ Проєкт рішення міської ради «Про перейменування вулиць, провулків села Липецького». https://podilska-gromada.gov.ua/. Подільська міська територіальна громада. 10 червня 2021. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021. 
  80. ↑ Про перейменування селища міського типу Новгородське Бахмутського району Донецької області. https://zakon.rada.gov.ua/. Верховна Рада України. 1 липня 2021. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  81. ↑ В Ужгороді перейменували та назвали нові вулиці. https://zakarpattya.net.ua/. Закарпаття онлайн. 1 липня 2021. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021. 
  82. ↑ Суд скасував рішення Миколаївської міськради про присвоєння російській мові статусу регіональної. https://zaxid.net. Радіо Свобода. 13 липня 2021. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  83. ↑ У Марганці більше немає Московської вулиці – її перейменували на честь кіборга. https://nikopol.nikopolnews.net/. Nikopol News. 14 липня 2021. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021. 
  84. ↑ У Хмельницькому перейменували вулиці Суворова та Кутузова. https://zaxid.net. Незалежний громадський портал. 15 липня 2021. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021. 
  85. ↑ КСУ визнав закон про мову конституційним. https://language-policy.info/. Портал мовної політики. 14 липня 2021. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021. 
  86. ↑ Депутати не підтримали перейменування Володимира-Волинського. https://volodymyrrada.gov.ua/. Володимир-Волинська міська рада. 31 липня 2021. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 26 серпня 2021. 
  87. ↑ Суд позбавив російську мову статусу регіональної у Дніпропетровській області. https://zaxid.net. Zaxid.net. 25 серпня 2021. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  88. ↑ Відбудуться громадські слухання щодо повернення місту Володимиру-Волинському історичної назви «Володимир». https://volodymyrrada.gov.ua/. Володимир-Волинська міська рада. 25 серпня 2021. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  89. ↑ Декомунізація: які вулиці і в яких селах Володимирецької громади перейменують?. https://kmr.gov.ua. Володимирецька міська рада. 4 вересня 2021. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021. 
  90. ↑ У Києві демонтували пам'ятник дружбі Києва з Москвою. https://kmr.gov.ua. Суспільне. 6 вересня 2021. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021. 
  91. ↑ У Володимирі під час громадських обговорень проголосували за перейменування міста. http://bug.org.ua. БУГ. 9 вересня 2021. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021. 
  92. ↑ Міськрада Володимир-Волинського підтримала повернення історичної назви міста. https://espreso.tv/. Espreso.tv. 1 жовтня 2021. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021. 
  93. ↑ У Шепетівці депутати не підтримали рішення про перейменування вулиці Островського. https://denzadnem.com.ua. День за днем. 1 жовтня 2021. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021. 
  94. ↑ У КИЄВІ У Хмельницькому перейменували 22 вулиці (СПИСОК). https://vsim.ua/. vsim.ua. 20 жовтня 2021. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021. 
  95. ↑ Волиньрада підтримала перейменування Володимира-Волинського. https://konkurent.ua/. КОНКУРЕНТ. 20 жовтня 2021. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021. 
  96. ↑ У КИЄВІ ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ 12 ВУЛИЦЬ І ДАЛИ НАЗВИ 4 НОВИМ ОБ’ЄКТАМ ТОПОНІМІКИ. https://kmr.gov.ua. Київська міська рада. 4 листопада 2021. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021. 
  97. ↑ Нам необхідно позбутися російськомовних покручів у назвах українських населених пунктів. https://lb.ua/. LB.ua. 12 листопада 2021. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021. 
  98. ↑ В Рівному декомунізували ще одну вулицю. https://horyn.info/. Горинь. 18 листопада 2021. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021. 
  99. ↑ У Дніпрі перейменували понад 30 вулиць та провулків, назви яких були пов’язані з Росією. LB.ua. Процитовано 1 серпня 2022. 
  100. ↑ У Мукачеві перейменували всі назви вулиць, які пов'язані з росією (СПИСОК). MUKACHEVO.NET (uk-UA). Процитовано 1 серпня 2022. 
  101. ↑ Геть з класу! Зі шкільної програми вилучать більше 40 творів Пушкіна, Толстого, Булгакова та інших російських і радянських авторів. nv.ua (укр.). Процитовано 17 червня 2022. 
  102. ↑ Kyiv.ua not Kiev.ua: як перевести регіональний домен на українську – (укр.). 30 червня 2022. Процитовано 4 липня 2022. 
  103. ↑ Деросифікуймо українські географічні домени — пора відмовлятися від російськомовних назв міст. cityhost.ua. Процитовано 4 липня 2022. 
  104. ↑ Руденко, Ірина (30 червня 2022, 08:10). Суспільне Новини. Процитовано 2 серпня 2022. 
  105. ↑ Вулиця імені Юрія Руфа, Гостомельська та Чорнобаївська: у Львові затвердили назви для першої частини вулиць, що підлягають перейменуванню. Еспресо.Захід. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 7 серпня 2022. 
  106. ↑ Нестор Дим (1 липня 2022). Від Скоропадського до Ратушного: експертна група затвердила пропозиції для перейменувань вулиць Києва. Новинарня. Процитовано 4 липня 2022. 
  107. ↑ В Іванківській громаді прийняли рішення про перейменування вулиць. kievvlast.com.ua (укр.). Процитовано 7 серпня 2022. 
  108. ↑ Верховна Рада перейменувала місто Володимир-Волинський на місто Володимир. www.rada.gov.ua. Процитовано 7 серпня 2022. 
  109. ↑ У Кривому Розі перейменували шахту “Октябрська” | Перший Криворізький. 1kr.ua (укр.). 1658308620. Процитовано 1 серпня 2022. 
  110. ↑ рада, Хустська міська. Відбулося ІІ засідання III сесії Хустської міської ради VIII скликання (ФОТО). Хустська міська рада (укр.). Процитовано 1 серпня 2022. 
  111. ↑ News, Б. Ц. (1 серпня 2022). Перелік перейменованих вулиць Білоцерківської громади. Рупор Київщини (укр.). Процитовано 1 серпня 2022. 
  112. ↑ Перейменування чернігівських вулиць: «Руський мир» − всьо!. www.0462.ua. Процитовано 1 серпня 2022. 
  113. ↑ Деколонізація топоніміки Кременчука: у Інституті нацпам’яті розповіли про назви на честь Героїв війни з росією. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 18 серпня 2022. 
  114. ↑ Перейменування 20 вулиць у Львові: перелік з новими назвами. zaxid.net. Процитовано 18 серпня 2022. 
  115. ↑ Лондонська і Героїв \"Азова\": у Києві дерусифікували 95 вулиць. www.pravda.com.ua. Українська правда. 25 серпня 2022. Процитовано 11 вересня 2022. 
  116. ↑ 56 вулиць Ніжина перейменовано!. Ніжин.City (укр.). Процитовано 11 вересня 2022. 
  117. ↑ Солодовнік, Марія (6 вересня 2022). Суспільне Новини. Процитовано 11 вересня 2022. 
  118. ↑ Пирятинська міська рада | Новини | Нові назви вулиць. pyriatyn.org.ua. Процитовано 11 вересня 2022. 
  119. ↑ Kitsoft. У Києві перейменували ще понад 40 міських об’єктів, назви яких пов’язані з російською федерацією та її сателітами. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 11 вересня 2022. 
  120. ↑ У Черкасах будуть вулиці Бандери і Мазепи. https://suspilne.media/. Суспільне. 25 лютого 2021. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 27 серпня 2021. 
  121. ↑ Черкаські вулиці залишаться зі старими назвами. https://suspilne.media/. Суспільне. 11 березня 2021. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021. 
  122. ↑ а б Олександр Пономарів (21 липня 2016). Українська мова в добу декомунізації й розросійщення. http://slovoidilo.com/. Слово і Діло. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 18 січня 2018. 
  123. ↑ а б в На чию честь названі вулиці України?. ТЕКСТИ.ORG.UA. Процитовано 7 листопада 2018. 
  124. ↑ Україна категорично потребує повної та остаточної деросифікації, тобто – знеросійщення | Жінка-УКРАЇНКА. ukrainka.org.ua. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 21 січня 2021. 
  125. ↑ Деросифікація має бути повною. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 21 січня 2021. 
  126. ↑ Після декомунізації буде деколонізація. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2 листопада 2016. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 25 лютого 2018. 
  127. ↑ Позбутися російського: В'ятрович анонсував процес деколонізації в Україні. https://www.obozrevatel.com/. Обозреватель. 2 листопада 2016. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018. 
  128. ↑ а б Моніторинг стану української мови (ІНФОГРАФІКА). Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2019. 
  129. ↑ а б в г Українська мова тримає позиції в освіті й кінопрокаті, але втрачає у медіа і рекламі (ІНФОГРАФІКА). Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2019. 
  130. ↑ а б Міф про 75 % української на телебаченні. Все про мовні квоти для ТБ. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2019. 
  131. ↑ а б Аналітичний огляд «Становище української мови в 2014—2015 роках». Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 18 квітня 2019. 
  132. ↑ а б в г д е УКРАЇНСЬКА МОВА ДОМІНУЄ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ. ІНФОГРАФІКА. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 18 квітня 2019. 
  133. ↑ Середній показник присутності української мови на українському телебаченні досяг 92 % — Нацрада. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 18 квітня 2019. 
  134. ↑ Нацрада: україномовних пісень на радіо — вже 57 %. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 18 квітня 2019. 
  135. ↑ Стан освіти, науки і культури в середині 1960-х — у 1980-х рр. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2019. 
  136. ↑ «Статистичний щорічник України за 1998 рік» — К., 1999
  137. ↑ Майже 200 тисяч учнів перейшли на українську, і це незворотньо – мовний омбудсмен. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо Свобода. 3 вересня 2020. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 30 серпня 2021. 

ПосиланняРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дерусифікація_в_Україні&oldid=37129311