Дерусифікація в Україні
Нейтральність цієї статті під сумнівом. |
Дерусифікація в Україні — процес позбавлення від наслідків колоніального минулого, який розпочався в часи розпаду Російської імперії, але був перерваний, частково відбувся під час проведення політики коренізації, але був перерваний й врешті відновився лише після розпаду СРСР та стихійно активізувався під час ленінопаду в період Революції гідності й подальшого системного процесу декомунізації. Основним поштовхом до пожвавлення процесу також стала Російська збройна агресія 2014 року.
Одним з чинників протидії є гібридна практика русифікації, яка виявляється у формі «мовної шизофренії».
ПідтримкаРедагувати
За повну дерусифікацію в Україні виступали:
- професор, доктор фізико-математичних наук Олександр Боргардт[1]
- журналіст та письменник Отар Довженко[2]
- доктор філологічних наук, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, академік АН ВШ України Олександр Пономарів[3]
- голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович[4][5].
ПодіїРедагувати
2015Редагувати
Цей розділ потребує доповнення. |
2016Редагувати
- 17 жовтня 2016 року Міністр інфраструктури України Володимир Омелян під час апаратної наради поставив перед підлеглими завдання, що Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та інші українські аеропорти мають позбутися російської мови та комуністичних назв.[6]
- 14 грудня 2016 року Постійна комісія Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики погодила із зауваженнями проект рішення «Про перейменування проспекту, бульварів, вулиць, провулків, уточнення назв та повернення історичної назви у місті Києві», якою пропонується уточнити назви двох вулиць та провулку. Зміни стосуються лише написання власних назв.[7]
2017Редагувати
- 23 травня 2017 року в газеті «Хрещатик» опубліковано ухвалені Київською міською радою «Правила розміщення рекламних засобів у місті Києві», відтак вони набули чинності. Відтоді вся реклама в столиці має бути українською мовою.[8]
- 5 жовтня 2017 року Київрада прийняла рішення «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Києві» й встановила, що в місті Києві мовою роботи, діловодства і документації всіх органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності, мовою офіційних оголошень і повідомлень є державна мова.[9]
- 25 жовтня 2017 року постійна комісія Київради з питань культури підтримала уточнення назви деяких провулків та вулиць в столиці з метою їх дерусифікації[10].
- 31 жовтня 2017 — Руська Лозова, в селі було знищено пам'ятний знак на честь «Возз'єднання з Росією».[11][неавторитетне джерело]
- 2 листопада 2017 року Житомирська обласна рада прийняла рішення про дерусифікацію сфери послуг в області. У рішенні «Про подолання наслідків радянської окупації в мовному середовищі Житомирської області»[12] рекомендується у роботі, діловодстві і документації органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності використовувати державну мову — українську. Окрім того, українською мовою мають бути рекламні оголошення, вивіски, плакати, афіші, повідомлення та інші форми аудіо-, фото-, відеорекламної продукції, цінники на товари.[13]
- 9 листопада 2017 року в Рівному почали розгляд перейменування вулиць з російськомовними назвами.[14]
- 15 листопада 2017 року у відповідь на інсинуації про буцімто продаж Українського культурного центру в Москві група депутатів Верховної Ради виступила з ініціативою закрити в Україні російські культурні центри, які зокрема використовуються для забезпечення легального прикриття діяльності російських спецслужб, підривної діяльності.[15]
- 12 грудня 2017 року міська рада Черкас ухвалила рішення «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Черкаси», згідно з яким державна мова є основною в усіх сферах життєдіяльності міста.[16]
- 14 грудня 2017 року Київська обласна рада підтримала перейменування Переяслава-Хмельницького на Переяслав[17].
2018Редагувати
- 15 лютого сесія Кропивницької міської ради ухвалила проєкт рішення «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики». Рішення передбачає, що на території міста всі назви установ, підприємств, організацій, вивіски, плакати, афіші, публічні повідомлення, рекламні оголошення мають бути лише українською мовою. Крім того, у всіх закладах сфери громадського харчування обов'язковою повинна бути наявність меню державною мовою, яке першочергово зобов'язані пропонувати відвідувачам. А персонал насамперед має спілкуватися з клієнтами українською й переходити на іншу мову виключно на прохання споживачів.[18]
- 16 лютого Львівська міська рада підтримала ухвалу «Про регулювання мови обслуговування громадян у сфері надання послуг, торгівлі та здійснення інформування про товари та послуги у м. Львові». Вона рекомендує закладам харчування та обслуговування надавати послуги українською мовою, а також англійською мовою. Документом також зобов'язує усі вивіски, плакати, афіші, повідомлення та цінники у Львові виконувати державною мовою.[19]
- 22 лютого Київська міська рада підтримала уточнення назв вулиць і провулків Києва.
- Овражний провулок (Солом'янський район) — Яровий провулок
- Огуречна вулиця (Подільський) — Огіркова вулиця
- Охотська вулиця (Голосіївський) — Мисливська вулиця
- Охотський провулок (Голосіївський) — Мисливський провулок
- Лагерна вулиця (Шевченківський) — Табірна вулиця
- Молдавська вулиця (Шевченківський) — Молдовська вулиця
- Іпсилантієвський провулок — Іпсилантіївський провулок
- Бутишев провулок — Бутишів провулок
- Микильський провулок (Печерський) — Микільський провулок
За словами Максима Кобєлєва, активіста ініціативи «Дріжджі», уточнення назв Кріпосного провулку (Фортечний провулок, від Новопечерської фортеці) та Стрілкової вулиці (Стрілецька вже є, на Бахмутську)[20] було відхилено ще на попередніх етапах процедури через те, що їхнє перейменування не підтримали кияни під час громадських обговорень.[21] Мала місце[виправити стиль] акція з накручування голосів проти й просування цього у соціальних мережах за координації Ірини Бережної[джерело?].
- 28 лютого Конституційний Суд України виніс рішення щодо неконституційності Закону Колесніченка-Ківалова, чим фактично його скасував.[22]
- 12 квітня 2018 року Миколаївська обласна рада провалила голосування щодо скасування статусу російської мови, як регіональної, наданого у відповідності до скасованого Закону Колесніченка-Ківалова, який втратив чинність, рішенням від 7 вересня 2012 року. За це питання проголосували 23 депутати замість 33 необхідних, 19 депутатів, присутніх на сесії, взагалі не голосували.[23]
- 12 квітня 2018 року Кременчуцька міська рада прийняла рішення «Про мову обслуговування громадян у сфері надання послуг, торгівлі у м. Кременчуці».[24]
- 25 квітня 2018 року Одеська міська рада провалила проекти рішення, яким передбачалося внесення змін до її Регламенту, прийнятого в 2015 році на виконання норм «мовного закону» Ківалова-Колесніченка.[25]
- 4 травня 2018 року Генічеська районна рада (Херсонська область) скасувала своє рішення про визнання російської мови регіональною на території району.[26]
- 31 травня 2018 року Президент України Петро Порошенко під час робочої поїздки до Івано-Франківської області підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України»
Указом передбачено затвердження цільової програми на 2018—2028 роки, спрямованої на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури.
Також йдеться про створення умов для забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової інформації, рекламу тощо.[27][28]
- 14 червня 2018 р. міський голова Володимир-Волинського підтримав ідею повернути початкову назву населеного пункту — Володимир. Після приєднання до Російської імперії у 1795 році місто офіційно перейменоване на Володимир-Волинський, аби відрізнити його від російського Владимира-на-Клязьмі.[29]
- 18 червня 2018 року стало відомо, що на новий навчальний рік (2018—2019) відкриття перших класів для навчання мовами нацменшин (зокрема російською) не заплановане у Луцьку та Волинській області через відсутність запитів батьків.[30]
- 2 липня 2018 року у місті Золочеві, як повідомляється на сайті Нацполіції у Львівській області, руйнування пам'ятника російському письменнику Олександру Пушкіну сталось внаслідок природних причин — старіння та несприятливої погоди.[31][32][33]
- 27 липня 2018 року у Києві було знищено пам'ятний камінь на честь Московського патріарха Кирила (в миру Володимира Гундяєва).[34][неавторитетне джерело]
- 31 липня 2018 року Миколаївським окружним адміністративним судом задоволено позов першого заступника прокурора Миколаївської області про визнання протиправним та не чинним рішення Миколаївської обласної ради від 07.09.2012 № 4 "Про реалізацію вимог Закону України «Про засади державної мовної політики» у Миколаївській області.[35][36]
- У вересні 2018 року прокуратура Донеччини звернулася з вимогою скасувати рішення обласної ради, яким російську мову на території області визнано регіональною. Також зазначається, що з метою скасування незаконних рішень територіальних рад, прийнятих з зазначених питань, Волноваською, Костянтинівською, Слов'янською та Краматорською місцевими прокуратурами пред'явлено 6 позовних заяв. На теперішній час позови спрямовано до суду.[37]
- 18 жовтня у Києві вулицю Маршала Жукова у Деснянському районі перейменували на вулицю Кубанської України.[38][39][40]
- 19 жовтня Херсонська міськрада скасувала надання російській мові статусу регіональної.[41]
- 6 грудня 2018 року Київська міська рада перейменувала Новоросійську площу на Чернігівську.[42]
- 6 грудня 2018 року депутати Харківської обласної ради проголосували за скасування рішення про призначення російській мові регіонального статусу. Текст рішення облради розміщено в базі документів під № 883-7 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень обласної ради (06/12/2018)".[43][44][45]
- 14 грудня 2018 року депутати Херсонської обласної ради проголосували за позбавлення російської мови статусу регіональної. На підтримку відповідного рішення проголосували 45 депутатів. Під час голосування в сесійній залі були присутні 49 депутатів.[46]
Закон про мовуРедагувати
4 жовтня 2018, 261 депутат Верховної Ради проголосував за проект Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№ 5670-д) у першому читанні.[47]
Підготовка законопроекту до другого читання тривала близько чотирьох місяців. За цей час комітет ВР з питань культури та духовності опрацював понад дві тисячі поправок, які надійшли від народних депутатів.
Документом пропонується, зокрема, створити Національну комісію зі стандартів державної мови та запровадити посаду уповноваженого із захисту державної мови.
25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” в другому читанні.[48]
14 травня 2019 Верховна Рада відхилила проекти постанов, які блокували підписання раніше ухваленого закону про функціонування української мови як державної. Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав закон про функціонування української мови як державної.[49]
15 травня 2019 Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної»[50]
16 травня 2019 року закон було опубліковано Голосом України. Закон набирає чинності за 2 місяці з дня опублікування[51].
2019Редагувати
- 10 квітня 2019 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо перейменування порту «Южний» у «Південний».[52]
- 6 травня 2019 року судовим рішенням за поданням Прокуратури Дніпропетровської області скасоване рішення Дніпровської міської ради про встановлення регіональної мови.[53]
- Судовим рішенням за поданням Прокуратури Донецької області скасовано статус російської регіональної мови у Донецькій області.[54]
- 30 жовтня 2019 року Верховна Рада повернула місту Переяслав-Хмельницький історичну назву Переяслав[55]. Зроблено це було після звернення міської ради[56][57].
2020Редагувати
- 28 липня 2020 року Київська міська рада підтримала рішення перейменувати вулицю Російську у Дарницькому районі на честь героя російсько-української війни Юрія Литвинського.[58]
- 23 жовтня 2020 року Запорізький окружний адміністративний суд скасував рішення про надання російській мові в місті Запоріжжі статусу регіональної мови.[59]
ТопонімиРедагувати
МовніРедагувати
- Авіловка
- Алексєєвка
- Альошинське
- Апрелівка
- Апрелівське
- Арбузівка
- Арбузинка
- Арбузове
- Армянськ
- Атаманське
- Бабушки
- Беззаботівка
- Безмятежне
- Безуглівка
- Березова Роща
- Беседівка
- Буда-Вороб'ївська
- Будо-Вороб'ї
- Велика Медведівка
- Восточне
- Восход
- Ізумрудне
- Кольцове
- Майське
- Маркеєв
- Метьолкіне
- Миндальне
- Мишутине
- Мурав'ї
- Муравейник
- Муравейня
- Найденівка
- Найдьонівка
- Научний
- Надежда
- Надеждине
- Надеждинка
- Надеждівка
- Нечаяне
- Нові Вороб'ї
- Новий Посьолок
- Новомайське
- Новонадеждине
- Новопостроєне
- Обільне
- Обратне
- Обрив
- Обривка
- Оврагове
- Овражки
- Овражне
- Огурцівка
- Одиноке
- Опитне
- Оползневе
- Охотники
- Охотникове
- Охотниче
- Первомаївка
- Первомайськ
- Первомайське
- Первомайський
- Переводчикове
- Питомник
- Побєда
- Побєдне
- Побєдине
- Подспор'є
- Пойма
- Потеряйки
- Потеряйки-Горові
- Потихонове
- Прохладне
- Прелесне
- Приовражне
- Приют
- Приютівка
- Приютне
- Приятне Свідання
- Пруди
- Прудище
- Прудникове
- Прудове
- Птиче
- Пчільники
- Пчолине
- Путепровід
- Радужне
- Рождественське
- Розове
- Розовий
- Ростуще
- Рубашкине
- Рублівка
- Руднєве
- Руч'ї
- Рябина
- Саблине
- Сапогів
- Сапогове
- Сапожин
- Сапожине
- Сапожків Хутір
- Саранчине
- Саранчівка
- Саранчова Долина
- Свободне
- Сені
- Сергієва Балка
- Сєверне
- Сєверний
- Сєверо-Гундорівський
- Сєвєродонецьк[3]
- Сєдово-Василівка
- Сєрноводське
- Сєрове
- Сиделівка
- Сирень
- Скворцівка
- Скворцове
- Сосулівка
- Спокойствіє
- Старе Давидково
- Старі Вороб'ї
- Строївка
- Строїтель
- Стройне
- Судьбинка
- Сусково
- Тараканів
- Токарєве
- Троїця
- Трудродительське
- Труженка
- Угли
- Углище
- Углова Рудня
- Углове
- Углуватка
- Удобне
- Ужівка
- Ужова
- Уїздці
- Улиця
- Упорне
- Усатове
- Усівка
- Усове
- Утішне
- Уткине
- Уткіне
- Утконосівка
- Утьос
- Учебне
- Уютне
- Фартуківка
- Хмельове
- Хмельовик
- Хренів
- Хрустальне
- Хрустальний
- Цвітне
- Цвітні Піски
- Цвітова
- Цвітове
- Цвіткове
- Цвітоха
- Цвіточне
- Цвітуще
- Цвітянка
- Цепочкине
- Черемуха
- Черемухівка
- Черемушна
- Чумальово
- Щебетовка
- Щекине
- Щекинське
- Южний
- Южне
- Южноукраїнськ
- Январське
ІдеологічніРедагувати
- Амурське
- Білгород-Дністровський
- Бєлінське
- Бородіно
- Брянське
- Ватутіне
- Горькове
- Горького
- Єлизаветградка
- Краснодарський
- Красноярське
- Кутузовка
- Максима Горького
- Менделєєве
- Менделєєвка
- Мечнікове
- Миколаївка-Новоросійська
- Мічуріна
- Мічуріне
- Мічурінівка
- Мічурінське
- Мордвинівка
- Москаленка
- Москаленки
- Москалі
- Москалівка
- Москалівщина
- Москальцівка
- Москвитянівка
- Москівщина
- Московка
- Московське
- Московський Бобрик
- Московщина
- Нахімове
- Невське
- Некрасове
- Некрасовка
- Нижня Кутузовка
- Нова Астрахань
- Нова Калуга
- Нова Калуга Друга
- Нове Тарутине
- Новий Кавказ
- Новоархангельськ
- Новоастраханське
- Новокурське
- Новомосковськ
- Новомосковське
- Новопсков
- Новоросійське
- Осипенко
- Охотське
- Пожарське
- Поліно-Осипенкове
- Потьомкине
- Пушкіне
- Пушкіно
- Рєпіне
- Рилєєвка
- Романово-Булгакове
- Російська Буда
- Росіянівка
- Ростов
- Скобелеве
- Смоленка
- Стара Московка
- Суворове
- Суворовка
- Суворовське
- Сусаніне
- Таганка
- Тамбовка
- Тарутине
- Тімірязєве
- Тімірязєвка
- Толстой
- Тургенєве
- Тургенєвка
- Уварівка
- Уварове
- Улянівка
- Урало-Кавказ
- Уралове
- Уральське
- Царедарівка
- Царівка
- Чайковське
- Челюскінець
- Червона Поляна
- Червона Слобода
- Червоне
- Червоний Бір
- Черемисівка
- Червонопопівка
- Червоносілка
- Чехова
- Чехове
- Чкалова
- Чкалове
- Чкаловка
- Чкаловське
- Черемушки
- Ясна Поляна
ВулиціРедагувати
- Московська вулиця
- Петрівська алея (Київ) — названа на честь російського імператора Петра І
- Вулиця Мініна — на честь російського національного героя Кузьми Мініна
- Вулиця Пушкіна — на честь російського поета Олександра Пушкіна
- Вулиця Пожарського — на честь російського національного героя Дмитра Пожарського
- Вулиця Адмірала Ушакова — на честь російського адмірала Федіра Ушакова
- Вулиця Достоєвського — на честь російського письменника Федіра Достоєвського
- Вулиця Суворова[60]
- Вулиця Горького
- Вулиця Чкалова
- Вулиця Мічуріна
- Вулиця Комарова[60]
- Вулиця Ломоносова
- Вулиця Ватутіна
- Вулиця Гагаріна
- Вулиця Маяковського
- Проспект Маяковського
- Вулиця Чайковського
- Провулок Чайковського
- Вулиця Некрасова
- Вулиця Толстого
- Вулиця Льва Толстого[60]
- Площа Льва Толстого
- Вулиця Лермонтова
- Вулиця Тургенєва
- Вулиця Чехова
- Вулиця Зої Космодем'янської
- Вулиця Лізи Чайкіної[60]
- Вулиця Валентини Терешкової
- Ростовська вулиця
- Волгоградська вулиця
- Волго-Донська вулиця
- Курська вулиця
- Саратовська вулиця
- Уральська вулиця
ДинамікаРедагувати
Показник української мови на українському телебаченні
Рік | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Відсоток української мови | 22,2%[61] | 27,9%[62] | 31,8%[63] | 30,3%[64] | 30,3%[65] | 30,6%[66] | 39,2%[67] | 64,4%[68] | 92,0%[69] | ? |
Показник української мови на українському радіо
Рік | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Відсоток української мови | 4,6%[70] | 3,4%[71] | 2,2%[72] | 5,0%[73] | 4,9%[74] | 30,0%[75] | 32,0%[76] | 54,0%[77] | 57,0%[78] | ? |
Показник шкіл в Україні з українською мовою викладання[79][80][81][82]
Рік | 1955 | 1986 | 1991 | 1992 | 1994 | 1996 | 1998 | 2005 | 2006 | 2007 | 2011 | 2012 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Відсоток української мови | 72,8% | 40,6% | 49,3% | 51,4% | 56,5% | 60,0% | 65,0% | 77,0% | 78,0% | 79,0% | 82,2% | 81,9% | 90,0% | 92,0% | ? | ? |
Русифікаційні історичні міфиРедагувати
Дерусифікацією є також боротьба з локальними русифікаційними історичними міфами — міфами, метою яких є так зване «обґрунтування» русифікації українських міст. До таких російських локальних історичних міфів зокрема відносяться такі міфи як «Київ завжди розмовляв російською», «Одеса — Південна Пальміра» («Північною Пальмірою» у Російській Імперії називали Санкт-Петербург), «Харків — перша столиця України» та інші.
Пам'ятникиРедагувати
- Пам'ятник Іскрі та Кочубею — Пам'ятник робітникам заводу Арсенал (Київ)
- Пам'ятник Миколі Щорсу (Київ)
- Пам'ятник Ватутіну (Київ)
- Пам'ятник Зої Космодем'янській (Київ)
- Батьківщина-Мати (Київ)
- Арка дружби народів — розмовна назва «Ярмо»[83][84]
- Монумент Слави (Полтава)
- Пам'ятник коменданту фортеці Олексію Келіну
- Пам'ятник на місці відпочинку Петра I
- Статуя Петра І (Полтава)
- Пам'ятний знак на честь 300-річчя Переяславської Ради
- Монумент «на честь 300-річчя возз'єднання України з Росією»
- Пам'ятник на честь 325-річчя Переяславської ради
- Пам'ятник О. В. Суворову у Тульчині
- Олександру Невському на Шахтарській площі (серпень 2011 р.) Донецьк
- Пам'ятник Климентові Ворошилову (Луганськ)
- Пам'ятник Суворову (Ізмаїл)
- Сквер Слави героїв громадянської війни (Луганськ)
- Меморіал Борцям Революції (Луганськ)
- Пам'ятник засновникам Одеси
- Олександрівська колона (Одеса)
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Україна категорично потребує повної та остаточної дерусифікації, тобто – знеросійщення | Жінка-УКРАЇНКА. ukrainka.org.ua. Процитовано 2021-01-21.
- ↑ Дерусифікація має бути повною. glavcom.ua (uk). Процитовано 2021-01-21.
- ↑ а б Олександр Пономарів (2016-07-21). Українська мова в добу декомунізації й розросійщення. http://slovoidilo.com/. Слово і Діло. Процитовано 18 січня 2018.
- ↑ Після декомунізації буде деколонізація. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2016-11-02. Процитовано 25 лютого 2018.
- ↑ Позбутися російського: В'ятрович анонсував процес деколонізації в Україні. https://www.obozrevatel.com/. Обозреватель. 2016-11-02. Процитовано 25 лютого 2018.
- ↑ Аеропорти України дерусифікують. https://www.umoloda.kyiv.ua/. Україна молода. 2016-10-17. Процитовано 14 грудня 2017.
- ↑ У Києві дерусифікують дві вулиці і один провулок. https://news.dt.ua/. Дзеркало тижня. 2016-12-14. Процитовано 14 грудня 2017.
- ↑ Набуло чинності рішення Київради про україномовну рекламу в столиці. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2017-05-23. Процитовано 15 листопада 2017.
- ↑ Рішення Київської міської ради № 166/3173 від 5 жовтня 2017 року “Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Києві“. http://www.kreschatic.kiev.ua/. Хрещатик. 2017-11-01. Процитовано 11 грудня 2017.
- ↑ У Києві дерусифікують десять вулиць і провулків. https://dt.ua/. Дзеркало тижня. 2017-10-25. Процитовано 15 листопада 2017.
- ↑ Pozdniakov Vadym. www.facebook.com (uk). Процитовано 2017-11-06.
- ↑ Рішення від 02.11.17 № 861 “Про подолання наслідків радянської окупації в мовному середовищі Житомирської області”. https://zt.gov.ua/. Житомирська обласна рада. 2017-11-02. Процитовано 11 грудня 2017.
- ↑ Житомирська обласна рада прийняла рішення про дерусифікацію сфери послуг в області. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2017-11-21. Процитовано 11 грудня 2017.
- ↑ У Рівному хочуть перейменувати вулицю з російською назвою. http://radiotrek.rv.ua/. РадіоТрек. 2017-11-09. Процитовано 11 січня 2018.
- ↑ Группа нардепов хочет закрыть российские культурные центры. https://petrimazepa.com/. Петро та Мазепа. 2017-11-15. Процитовано 15 листопада 2017.(рос.)
- ↑ Ресторани і магазини у Черкасах мають перейти на українську мову. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2017-12-29. Процитовано 6 січня 2018.
- ↑ Київська облрада підтримала перейменування Переяслава-Хмельницького. https://ukr.lb.ua/. Лівий берег. 2017-12-14. Процитовано 14 грудня 2017.
- ↑ У Кропивницькому зобов’язали робити рекламу українською. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-02-16. Процитовано 23 лютого 2018.
- ↑ У Львові зобов’язали підприємців вести діяльність українською мовою. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-02-16. Процитовано 23 лютого 2018.
- ↑ Щойно Київська міська рада підтримала наші пропозиції щодо уточнення назв вулиць столиці та приведення їх у відповідність до українського правопису
- ↑ Київрада проголосувала за дерусифікацію назв дев’яти вулиць і провулків. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-02-22. Процитовано 23 лютого 2018.
- ↑ КСУ визнав неконституційним мовний закон Ківалова-Колесніченка. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-02-28. Процитовано 28 лютого 2018.
- ↑ Миколаївська облрада не змогла забрати у російської мови статус регіональної. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-04-12. Процитовано 19 квітня 2018.
- ↑ У Кременчуці прийняли рішення про українізацію сфери послуг. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-04-12. Процитовано 5 травня 2018.
- ↑ Труханов може видихнути: "українізація" Одеської міськради провалилася. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2018-04-25. Процитовано 25 квітня 2018.
- ↑ Райрада на Херсонщині скасувала рішення про російську мову як регіональну. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-05-08. Процитовано 11 травня 2018.
- ↑ Президент підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України». http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 2018-05-31. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ "Оголошуємо десятиліття української мови", - Порошенко підписав указ. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2018-05-31. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ "Володимир-Волинський можуть перейменувати. http://www.volynpost.com/. Волинь Post. 2018-06-16. Процитовано 16 червня 2018.
- ↑ У Луцьку вперше не набиратимуть учнів в російськомовні класи. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-07-01. Процитовано 2 липня 2018.
- ↑ ПравдаТУТ Львів (2018-07-02). У Золочеві впав пам'ятник Пушкіну. ПравдаТУТ Львів. Процитовано 2018-09-21.
- ↑ Погруддя Пушкіна у Золочеві не ламали вандали, воно розвалилось від старості - поліція (uk). Процитовано 2018-09-21.
- ↑ На Львівщині через негоду розбилося погруддя Пушкіна. ТСН.ua (uk). Процитовано 2018-09-21.
- ↑ Дмитро Савченко. www.facebook.com (uk). Процитовано 2021-01-21.
- ↑ Миколаївський суд позбавив російську мову статусу регіональної. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2018-07-31. Процитовано 31 липня 2018.
- ↑ У Миколаєві російську мову через суд позбавили стастусу регіональної. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2018-07-31. Процитовано 31 липня 2018.
- ↑ Прокуратура Донеччини вимагає позбавити російську мову статусу регіональної. https://dn.depo.ua/. Depo.ua. 2018-09-21. Процитовано 21 вересня 2018.
- ↑ Хрещатик - новини та життя української столиці. http://kreschatic.kiev.ua/ (uk-UA). Процитовано 2018-10-19.
- ↑ Була Маршала Жукова стала Кубанської України – Київрада. http://www.istpravda.com.ua/. Історична правда. 2018-10-18. Процитовано 18 жовтня 2018.
- ↑ У Києві з’явилася вулиця Кубанської України. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2018-10-18. Процитовано 18 жовтня 2018.
- ↑ У Херсоні скасували регіональний статус російської мови. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2018-10-20. Процитовано 20 жовтня 2018.
- ↑ Ще ряд столичних вулиць та провулків отримали нові назв | КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА. kmr.gov.ua. Процитовано 2021-01-21.
- ↑ У Харківській області скасували регіональний статус російської мови. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2018-12-13. Процитовано 13 грудня 2018.
- ↑ У Харківській області скасували регіональний статус російської мови. https://day.kyiv.ua/. газета «День». 2018-12-13. Процитовано 13 грудня 2018.
- ↑ У Харківській області з російської мови зняли статус регіональної. https://ua.korrespondent.net/. Корреспондент. 2018-12-13. Процитовано 13 грудня 2018.
- ↑ Херсонщина позбавила російську мову статусу регіональної. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2018-12-14. Процитовано 14 грудня 2018.
- ↑ Депутати підтримали в першому читанні громадський законопроект про мову (№5670-д). http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-10-04. Процитовано 8 жовтня 2018.
- ↑ Верховна Рада ухвалила закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-04-25. Процитовано 25 квітня 2019.
- ↑ Парубій підписав мовний закон. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2019-05-14. Процитовано 14 травня 2019.
- ↑ Порошенко підписав закон про мову. https://novynarnia.com/. Новинарня. 2019-05-15. Процитовано 15 травня 2019.
- ↑ «Голос України» опублікував мовний закон. https://www.radiosvoboda.org. Радіо «Свобода». 2019-05-16. Процитовано 16 травня 2019.
- ↑ Уряд перейменував найбільший порт України. https://hromadske.ua/. Громадське телебачення. 2019-04-10. Процитовано 10 квітня 2019.
- ↑ https://portal.lviv.ua/news/2019/05/06/lviv-yanyn-u-sudi-domigsya-skasuvannya-regionalnoyi-movy-v-dnipri. https://portal.lviv.ua/. Львівський портал. 2019-05-06. Процитовано 2 вересня 2019.
- ↑ Львів’янин у суді домігся скасування регіональної мови в Донецькій області. https://portal.lviv.ua/. Львівський портал. 2019-06-07. Процитовано 10 червня 2019.
- ↑ Рада перейменувала Переяслав-Хмельницький. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2019-10-30. Процитовано 30 жовтня 2019.
- ↑ Міськрада Переяслава-Хмельницького проголосувала за перейменування міста. http://tyzhden.ua/. Український тиждень. 2017-10-26. Процитовано 27 жовтня 2017.
- ↑ Верховна Рада перейменувала місто Переяслав-Хмельницький. https://uinp.gov.ua/. Український Інститут Національної Пам'яті. 2019-10-30. Процитовано 30 жовтня 2019.
- ↑ Unian.ua. У Києві зникла вулиця Російська. УНІАН (uk-UA). Процитовано 2020-07-28.
- ↑ У Запоріжжі суд скасував рішення про надання російській статусу регіональної. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2020-11-06. Процитовано 6 листопада 2020.
- ↑ а б в г На чию честь названі вулиці України?. ТЕКСТИ.ORG.UA. Процитовано 2018-11-07.
- ↑ Моніторинг стану української мови (ІНФОГРАФІКА)
- ↑ Українська мова тримає позиції в освіті й кінопрокаті, але втрачає у медіа і рекламі (ІНФОГРАФІКА)
- ↑ Українська мова тримає позиції в освіті й кінопрокаті, але втрачає у медіа і рекламі (ІНФОГРАФІКА)
- ↑ Міф про 75% української на телебаченні. Все про мовні квоти для ТБ
- ↑ Аналітичний огляд «Становище української мови в 2014-2015 роках»
- ↑ Міф про 75% української на телебаченні. Все про мовні квоти для ТБ
- ↑ УКРАЇНСЬКА МОВА ДОМІНУЄ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ. ІНФОГРАФІКА
- ↑ УКРАЇНСЬКА МОВА ДОМІНУЄ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ. ІНФОГРАФІКА
- ↑ Середній показник присутності української мови на українському телебаченні досяг 92% – Нацрада
- ↑ Моніторинг стану української мови (ІНФОГРАФІКА)
- ↑ Українська мова тримає позиції в освіті й кінопрокаті, але втрачає у медіа і рекламі (ІНФОГРАФІКА)
- ↑ Українська мова тримає позиції в освіті й кінопрокаті, але втрачає у медіа і рекламі (ІНФОГРАФІКА)
- ↑ УКРАЇНСЬКА МОВА ДОМІНУЄ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ. ІНФОГРАФІКА
- ↑ Аналітичний огляд «Становище української мови в 2014-2015 роках»
- ↑ УКРАЇНСЬКА МОВА ДОМІНУЄ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ. ІНФОГРАФІКА
- ↑ УКРАЇНСЬКА МОВА ДОМІНУЄ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ. ІНФОГРАФІКА
- ↑ УКРАЇНСЬКА МОВА ДОМІНУЄ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ. ІНФОГРАФІКА
- ↑ Нацрада: україномовних пісень на радіо - вже 57%
- ↑ Стан освіти, науки і культури в середині 1960-х — у 1980-х рр.
- ↑ «Статистичний щорічник України за 1998 рік» — К., 1999
- ↑ Частка учнів у школах України, що навчаються українською
- ↑ Стан української мови в Україні: що змінилося за 2018 рік
- ↑ Арка Дружби народів чи Ярмо? Соцмережі тролять ініціативу головного архітектора Києва//Еспресо, 8 вересня 2015
- ↑ Софія Середа. «Арка дружби народів» у Києві та війна з Росією: що зробити з радянським монументом?//Радіо Свобода, 24 січня 2018
- ↑ В'ячеслав Кириленко (2018-01-30). 100 років незалежності як настанова діяти. http://www.pravda.com.ua/. Українська правда. Процитовано 30 січня 2018.
ПосиланняРедагувати
- Дерусифікація України: здобутки й новітні загрози. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо «Свобода». 2019-09-29. Архів оригіналу за 2019-09-29. Процитовано 29 вересня 2019.
- Новий закон про мову: затишшя чи низький старт?. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2018-03-19. Процитовано 19 березня 2018.
- Зросла кількість прихильників української мови як єдиної державної – дослідження. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-02-22. Процитовано 23 лютого 2018.
- Віктор Каспрук (2009-08-24). Чи можлива реальна дерусифікація України?. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо Свобода. Процитовано 6 січня 2018.
- Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України. http://bastion.tv/. Останній Бастіон. 2017-04-26. Процитовано 14 грудня 2017.
- "Свободівці" обіцяють тотальну дерусифікацію України. https://news.vash.ua/. Ваші новини. 2017-11-27. Процитовано 14 грудня 2017.
- Дерусифікація в Україні: чи веде це до громадянської війни. https://apostrophe.ua/. Апостроф. 2016-10-12. Процитовано 14 листопада 2017.
- Декомунізація = дерусифікація України. http://tyzhden.ua/. Український тиждень. 2015-11-28. Процитовано 14 листопада 2017.
- Володимир Кулик (2017-10). Гібридна дерусифікація. https://krytyka.com/. Критика. Процитовано 14 листопада 2017.
- Лагідна дерусифікація: Телебачення переходить на 75% української. https://www.5.ua/. 5 канал. 2017-05-29. Процитовано 14 листопада 2017.
- Дерусификация — неизбежный этап исторического развития Украины. https://www.obozrevatel.com/. Обозреватель. 2016-08-02. Процитовано 14 листопада 2017.
- Іван Мельник (2009-09-08). Дерусифікація України: ні кроку назад. http://texty.org.ua/. Тексти. Процитовано 15 листопада 2017.
- Російська мова втрачає популярність серед жителів пострадянських країн. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2017-11-14. Процитовано 13 грудня 2017.
- Максим Кобєлєв (2017-12-30). Мовні підсумки 2017 року. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. Процитовано 6 січня 2018.
- 2017 рік у мовній сфері: підстави для позитиву збільшуються. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо Свобода. 2017-12-31. Процитовано 6 січня 2018.
- Юлія Дукач (2018-11-06). На чию честь названі вулиці України?. http://texty.org.ua/. Тексти. Процитовано 7 листопада 2018.
- Портал мовної політики//дерусифікація України
- Портал мовної політики//дерусифікація