Дерусифікація в Україні

Дерусифікація в Україні — процес позбавлення від наслідків колоніального минулого, який розпочався в часи розпаду Російської імперії, але був перерваний, частково відбувся під час проведення політики коренізації, але був жорстоко придушений й врешті відновився лише після розпаду СРСР та стихійно активізувався під час ленінопаду в період Революції гідності й подальшого системного процесу декомунізації. Основним поштовхом до пожвавлення процесу також стала Російська збройна агресія 2014 року.

Одним з чинників протидії є гібридна практика русифікації, яка виявляється у формі «мовної шизофренії».

ПідтримкаРедагувати

За повну дерусифікацію в Україні виступали

ПодіїРедагувати

2016Редагувати

  • 17 жовтня 2016 року Міністр інфраструктури України Володимир Омелян під час апаратної наради поставив перед підлеглими завдання, що Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та інші українські аеропорти мають позбутися російської мови та комуністичних назв. Термін виконання: до 1 грудня.[6]
  • 14 грудня 2016 року Постійна комісія Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики погодила із зауваженнями проект рішення «Про перейменування проспекту, бульварів, вулиць, провулків, уточнення назв та повернення історичної назви у місті Києві», якою пропонується уточнити назви двох вулиць та провулку. Зміни стосуються лише написання власних назв.[7]

2017Редагувати

  • 23 травня 2017 року в газеті «Хрещатик» опубліковано ухвалені Київською міською радою «Правила розміщення рекламних засобів у місті Києві», відтак вони набули чинності. Відтоді вся реклама в столиці має бути українською мовою.[8]
  • 5 жовтня 2017 року Київрада прийняла рішення «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Києві» й встановила, що в місті Києві мовою роботи, діловодства і документації всіх органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності, мовою офіційних оголошень і повідомлень є державна мова.[9]
  • 25 жовтня 2017 року постійна комісія Київради з питань культури підтримала уточнення назви деяких провулків та вулиць в столиці з метою їх дерусифікації.[10]
  • 26 жовтня 2017 року, в сесійній залі Переяслав-Хмельницької міської ради відбулось перше пленарне засідання 44 чергової сесії 7 скликання. Депутати міської ради результативно проголосували за повернення історичної назви місту Переяслав.[11]
  • 31 жовтня 2017 — Руська Лозова, в селі було знищено пам'ятний знак на честь «Воз'єднання з Росією».[12]
  • 2 листопада 2017 року Житомирська обласна рада прийняла рішення про дерусифікацію сфери послуг в області. У рішенні «Про подолання наслідків радянської окупації в мовному середовищі Житомирської області»[13] рекомендується у роботі, діловодстві і документації органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності використовувати державну мову — українську. Окрім того, українською мовою мають бути рекламні оголошення, вивіски, плакати, афіші, повідомлення та інші форми аудіо-, фото-, відеорекламної продукції, цінники на товари.[14]
  • 9 листопада 2017 року в Рівному почали розгляд перейменування вулиць з російськомовними назвами.[15]
  • 15 листопада 2017 року у відповідь на інсинуації про буцімто продаж Українського культурного центру в Москві група депутатів Верховної Ради виступила з ініціативою закрити в Україні російські культурні центри, які зокрема використовуються для забезпечення легального прикриття діяльності російських спецслужб, підривної діяльності.[16]
  • 12 грудня 2017 року міська рада Черкас ухвалила рішення «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Черкаси», згідно з яким державна мова є основною в усіх сферах життєдіяльності міста.[17]
  • 14 грудня 2017 року Київська обласна рада підтримала перейменування Переяслава-Хмельницького на Переяслав.[18] Також розглядається демонтаж пам'ятника на честь 300-річчя Переяславської ради.

2018Редагувати

  • 2 липня у місті Золочеві знищено пам'ятник російському імперському письменнику О. С. Пушкіну[19][20][21].
  • 27 липня в Києві знищено камінь на честь патріарха Кирила[22].
  • 15 лютого Сесія Кропивницької міської рaди ухвaлилa проект рішення «Про зaходи щодо зaбезпечення регіонaльної мовної політики». Рішення передбaчaє, що нa території містa всі нaзви устaнов, підприємств, оргaнізaцій, вивіски, плaкaти, aфіші, публічні повідомлення, реклaмні оголошення мaють бути лише укрaїнською мовою. Крім того, у всіх зaклaдaх сфери громaдського хaрчувaння обов'язковою повиннa бути нaявність меню держaвною мовою, яке першочергово зобов'язaні пропонувaти відвідувaчaм. A персонaл в першу чергу мaє спілкувaтися з клієнтaми укрaїнською й переходити нa іншу мову виключно нa прохaння споживaчів.[23]
  • 16 лютого Львівська міська рада підтримала ухвалу «Про регулювання мови обслуговування громадян у сфері надання послуг, торгівлі та здійснення інформування про товари та послуги у м. Львові». Вона рекомендує закладам харчування та обслуговування надавати послуги українською мовою, а також англійською мовою. Документом також зобов'язує усі вивіски, плакати, афіші, повідомлення та цінники у Львові виконувати державною мовою.[24]
  • 22 лютого Київська міська рада підтримала уточнення назв дев'яти вулиць і провулків Києва.
    • Овражний провулок (Солом'янський район) — Яровий провулок
    • Огуречна вулиця (Подільський) — Огіркова вулиця
    • Охотська вулиця (Голосіївський) — Мисливська вулиця
    • Охотський провулок (Голосіївський) — Мисливський провулок
    • Лагерна вулиця (Шевченківський) — Табірна вулиця
    • Молдавська вулиця (Шевченківський) — Молдовська вулиця
    • Іпсилантієвський провулок — Іпсилантіївський провулок
    • Бутишев провулок — Бутишів провулок
    • Микильський провулок (Печерський) — Микільський провулок

Уточнення назв було узгоджене з науковцями Інституту української мови.

За словами Максима Кобєлєва, активіста ініціативи «Дріжджі», уточнення назв Кріпосного провулку (Фортечний провулок, від Новопечерської фортеці) та Стрілкової вулиці (Стрілецька вже є, на Бахмутську)[25] було відхилено ще на попередніх етапах процедури через те, що їхнє перейменування не підтримали кияни під час громадських обговорень.[26] Мала місце акція з накручування голосів проти й просування цього у соціальних мережах за координції Ірини Бережної.

  • 12 квітня 2018 року Миколаївська обласна рада провалила голосування щодо скасування статусу російської мови, як регіональної, наданого у відповідності до скасованого Закону Колесніченка-Ківалова, який втратив чинність, рішенням від 7 вересня 2012 року. За це питання проголосували 23 депутати замість 33 необхідних, 19 депутатів, присутніх на сесії, взагалі не голосували.[28]
  • 12 квітня 2018 року Кременчуцька міська рада прийняла рішення «Про мову обслуговування громадян у сфері надання послуг, торгівлі у м. Кременчуці».[29]
  • 25 квітня 2018 року Одеська міська рада провалила проекти рішення, яким передбачалося внесення змін до її Регламенту, прийнятого в 2015 році на виконання норм «мовного закону» Ківалова-Колесніченка.[30]
  • 4 травня 2018 року Генічеська районна рада (Херсонська область) скасувала своє рішення про визнання російської мови регіональною на території району.[31]
  • 31 травня 2018 року Президент України Петро Порошенко під час робочої поїздки до Івано-Франківської області підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України»

Указом передбачено затвердження цільової програми на 2018—2028 роки, спрямованої на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури.

Також йдеться про створення умов для забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової інформації, рекламу тощо.[32][33]

  • 14 червня 2018 р. міський голова Володимир-Волинського підтримав ідею повернути першопочаткову назву населеного пункту — Володимир. Після приєднання до Російської імперії у 1795 році місто офіційно перейменоване на Володимир-Волинський (рос. Владимир-Волынский, ст. орф. Владимиръ-Волынскій), аби відрізнити його від російського Владимира-на-Клязьмі (рос. Владимир).[34]
  • 18 червня 2018 року стало відомо, що на новий навчальний рік (2018—2019) відкриття перших класів для навчання мовами нацменшин (зокрема російською) не заплановане у Луцьку та Волинській області через відсутність запитів батьків.[35]
  • 2 липня 2018 року в місті Золочів було знищено пам'ятник імперському письменнику О. Пушкіну[36][37][38].
  • 31 липня 2018 року Миколаївським окружним адміністративним судом задоволено позов першого заступника прокурора Миколаївської області про визнання протиправним та не чинним рішення Миколаївської обласної ради від 07.09.2012 № 4 "Про реалізацію вимог Закону України «Про засади державної мовної політики» у Миколаївській області.[39][40]
  • У вересні 2018 року прокуратура Донеччини звернулася з вимогою скасувати рішення обласної ради, яким російську мову на території області визнано регіональною. Також зазначається, що з метою скасування незаконних рішень територіальних рад, прийнятих з зазначених питань, Волноваською, Костянтинівською, Слов'янською та Краматорською місцевими прокуратурами пред'явлено 6 позовних заяв. На теперішній час позови спрямовано до суду.[41]
  • 19 жовтня Херсонська міськрада скасувала надання російській мові статусу регіональної.[45]
  • 6 грудня 2018 року депутати Харківської обласної ради проголосували за скасування рішення про призначення російській мові регіонального статусу. Текст рішення облради розміщено в базі документів під № 883-7 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень обласної ради (06/12/2018)".[47][48][49]
  • 14 грудня 2018 року депутати Херсонської обласної ради проголосували за позбавлення російської мови статусу регіональної. На підтримку відповідного рішення проголосували 45 депутатів. Під час голосування в сесійній залі були присутні 49 депутатів.[50]

Закон про мовуРедагувати

4 жовтня 2018, 261 депутат Верховної Ради проголосував за проект Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№ 5670-д) у першому читанні.[51]

Підготовка «мовного» законопроекту до другого читання тривала близько чотирьох місяців. За цей час комітет ВР з питань культури та духовності опрацював понад дві тисячі поправок, які надійшли від народних депутатів.

Документом пропонується, зокрема, створити Національну комісію зі стандартів державної мови та запровадити посаду уповноваженого із захисту державної мови.

25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” в другому читанні.[52]

14 травня 2019 Верховна Рада відхилила проекти постанов, які блокували підписання раніше ухваленого закону про функціонування української мови як державної. Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав закон про функціонування української мови як державної.[53]

15 травня 2019 Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної»[54]

16 травня 2019 року закон було опубліковано Голосом України. Закон набирає чинності за 2 місяці з дня опублікування[55].

2019Редагувати

  • 10 квітня 2019 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо перейменування порту «Южний» у «Південний».[56]
  • 6 травня 2019 року судовим рішенням за поданням Прокуратури Дніпропетровської області скасоване рішення Дніпровської міської ради про встановлення регіональної мови.[57]
  • судовим рішенням за поданням Прокуратури Донецької області скасовано статус російської регіональної мови у Донецькій області.[58]
  • 30 жовтня 2019 року Верховна Рада повернула місту Переяслав-Хмельницький історичну назву Переяслав.[59] Зроблено це було після звернення міської ради[60], а в Інституті Національної Пам'яті було зазначено, що «повернення Переяславу його історичної назви є одним із кроків подолання колоніальної радянської спадщини та очищення національної пам’яті українського народу від радянських ідеологічних нашарувань про спільне походження, історію, культуру «братніх російського та українського народів»».[61]

ТопонімиРедагувати

МовніРедагувати

ІдеологічніРедагувати

ВулиціРедагувати

ДинамікаРедагувати

Показник української мови на українському телебаченні

Рік 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
Відсоток української мови 22,2%[63] 27,9%[64] 31,8%[65] 30,3%[66] 30,3%[67] 30,6%[68] 39,2%[69] 64,4%[70] 92,0%[71]

Показник української мови на українському радіо

Рік 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
Відсоток української мови 4,6%[72] 3,4%[73] 2,2%[74] 5,0%[75] 4,9%[76] 30,0%[77] 32,0%[78] 54,0%[79] 57,0%[80]

Показник шкіл в Україні з українською мовою викладання[81][82][83][84]

Рік 1955 1986 1991 1992 1994 1996 1998 2005 2006 2007 2011 2012 2017 2018
Відсоток української мови 72,8% 40,6% 49,3% 51,4% 56,5% 60,0% 65,0% 77,0% 78,0% 79,0% 82,2% 81,9% 90,0% 92,0%

Русифікаційні історичні міфиРедагувати

Дерусифікацією є також боротьба з локальними русифікаційними історичними міфами — міфами, метою яких є так зване «обґрунтування» русифікації українських міст. До таких російських локальних історичних міфів зокрема відносяться такі міфи як «Київ завжди розмовляв російською», «Одеса — Південна Пальміра» («Північною Пальмірою» у Російській Імперії називали Санкт-Петербург), «Одеса — багатонаціональне місто», «Харків — перша столиця України» та інші.

Пам'ятникиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Україна категорично потребує повної та остаточної дерусифікації, тобто — знеросійщення
  2. Дерусифікація має бути повною
  3. а б Олександр Пономарів (2016-07-21). Українська мова в добу декомунізації й розросійщення. http://slovoidilo.com/. Слово і Діло. Процитовано 18 січня 2018. 
  4. Після декомунізації буде деколонізація. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2016-11-02. Процитовано 25 лютого 2018. 
  5. Позбутися російського: В'ятрович анонсував процес деколонізації в Україні. https://www.obozrevatel.com/. Обозреватель. 2016-11-02. Процитовано 25 лютого 2018. 
  6. Аеропорти України дерусифікують. http://www.umoloda.kiev.ua/. Україна молода. 2016-10-17. Процитовано 14 грудня 2017. 
  7. У Києві дерусифікують дві вулиці і один провулок. https://news.dt.ua/. Дзеркало тижня. 2016-12-14. Процитовано 14 грудня 2017. 
  8. Набуло чинності рішення Київради про україномовну рекламу в столиці. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2017-05-23. Процитовано 15 листопада 2017. 
  9. Рішення Київської міської ради № 166/3173 від 5 жовтня 2017 року “Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Києві“. http://www.kreschatic.kiev.ua/. Хрещатик. 2017-11-01. Процитовано 11 грудня 2017. 
  10. У Києві дерусифікують десять вулиць і провулків. https://dt.ua/. Дзеркало тижня. 2017-10-25. Процитовано 15 листопада 2017. 
  11. "Декомунізація" Переяслава: Чи дасть стародавнє місто старт дерусифікації України. https://www.depo.ua/. Depo.ua. 2017-10-27. Процитовано 29 жовтня 2017. 
  12. Pozdniakov Vadym. www.facebook.com (uk). Процитовано 2017-11-06. 
  13. Рішення від 02.11.17 № 861 “Про подолання наслідків радянської окупації в мовному середовищі Житомирської області”. https://zt.gov.ua/. Житомирська обласна рада. 2017-11-02. Процитовано 11 грудня 2017. 
  14. Житомирська обласна рада прийняла рішення про дерусифікацію сфери послуг в області. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2017-11-21. Процитовано 11 грудня 2017. 
  15. У Рівному хочуть перейменувати вулицю з російською назвою. http://radiotrek.rv.ua/. РадіоТрек. 2017-11-09. Процитовано 11 січня 2018. 
  16. Группа нардепов хочет закрыть российские культурные центры. https://petrimazepa.com/. Петро та Мазепа. 2017-11-15. Процитовано 15 листопада 2017. (рос.)
  17. Ресторани і магазини у Черкасах мають перейти на українську мову. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2017-12-29. Процитовано 6 січня 2018. 
  18. Київська облрада підтримала перейменування Переяслава-Хмельницького. https://ukr.lb.ua/. Лівий берег. 2017-12-14. Процитовано 14 грудня 2017. 
  19. ПравдаТУТ Львів (2018-07-02). У Золочеві впав пам'ятник Пушкіну. ПравдаТУТ Львів. Процитовано 2018-09-21. 
  20. Погруддя Пушкіна у Золочеві не ламали вандали, воно розвалилось від старості - поліція (uk). Процитовано 2018-09-21. 
  21. На Львівщині через негоду розбилося погруддя Пушкіна. ТСН.ua (uk). Процитовано 2018-09-21. 
  22. Пам'ятний камінь від патріарха московського кіріла, який протягом 4,5 років війни на Донбасі спокійно лежав в центрі української столиці, нарешті, відреставровано.
  23. У Кропивницькому зобов’язали робити рекламу українською. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-02-16. Процитовано 23 лютого 2018. 
  24. У Львові зобов’язали підприємців вести діяльність українською мовою. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-02-16. Процитовано 23 лютого 2018. 
  25. Щойно Київська міська рада підтримала наші пропозиції щодо уточнення назв вулиць столиці та приведення їх у відповідність до українського правопису
  26. Київрада проголосувала за дерусифікацію назв дев’яти вулиць і провулків. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-02-22. Процитовано 23 лютого 2018. 
  27. КСУ визнав неконституційним мовний закон Ківалова-Колесніченка. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-02-28. Процитовано 28 лютого 2018. 
  28. Миколаївська облрада не змогла забрати у російської мови статус регіональної. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-04-12. Процитовано 19 квітня 2018. 
  29. У Кременчуці прийняли рішення про українізацію сфери послуг. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-04-12. Процитовано 5 травня 2018. 
  30. Труханов може видихнути: "українізація" Одеської міськради провалилася. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2018-04-25. Процитовано 25 квітня 2018. 
  31. Райрада на Херсонщині скасувала рішення про російську мову як регіональну. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-05-08. Процитовано 11 травня 2018. 
  32. Президент підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України». http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 2018-05-31. Процитовано 31 травня 2018. 
  33. "Оголошуємо десятиліття української мови", - Порошенко підписав указ. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2018-05-31. Процитовано 31 травня 2018. 
  34. "Володимир-Волинський можуть перейменувати. http://www.volynpost.com/. Волинь Post. 2018-06-16. Процитовано 16 червня 2018. 
  35. У Луцьку вперше не набиратимуть учнів в російськомовні класи. http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-07-01. Процитовано 2 липня 2018. 
  36. ПравдаТУТ Львів (2018-07-02). У Золочеві впав пам'ятник Пушкіну. ПравдаТУТ Львів. Процитовано 2018-09-21. 
  37. Погруддя Пушкіна у Золочеві не ламали вандали, воно розвалилось від старості - поліція (uk). Процитовано 2018-09-21. 
  38. На Львівщині через негоду розбилося погруддя Пушкіна. ТСН.ua (uk). Процитовано 2018-09-21. 
  39. Миколаївський суд позбавив російську мову статусу регіональної. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2018-07-31. Процитовано 31 липня 2018. 
  40. У Миколаєві російську мову через суд позбавили стастусу регіональної. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2018-07-31. Процитовано 31 липня 2018. 
  41. Прокуратура Донеччини вимагає позбавити російську мову статусу регіональної. https://dn.depo.ua/. Depo.ua. 2018-09-21. Процитовано 21 вересня 2018. 
  42. Хрещатик - новини та життя української столиці. http://kreschatic.kiev.ua/ (uk-UA). Процитовано 2018-10-19. 
  43. Була Маршала Жукова стала Кубанської України – Київрада. http://www.istpravda.com.ua/. Історична правда. 2018-10-18. Процитовано 18 жовтня 2018. 
  44. У Києві з’явилася вулиця Кубанської України. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2018-10-18. Процитовано 18 жовтня 2018. 
  45. У Херсоні скасували регіональний статус російської мови. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2018-10-20. Процитовано 20 жовтня 2018. 
  46. Ще ряд столичних вулиць та провулків отримали нові назви
  47. У Харківській області скасували регіональний статус російської мови. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2018-12-13. Процитовано 13 грудня 2018. 
  48. У Харківській області скасували регіональний статус російської мови. https://day.kyiv.ua/. газета «День». 2018-12-13. Процитовано 13 грудня 2018. 
  49. У Харківській області з російської мови зняли статус регіональної. https://ua.korrespondent.net/. Корреспондент. 2018-12-13. Процитовано 13 грудня 2018. 
  50. Херсонщина позбавила російську мову статусу регіональної. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2018-12-14. Процитовано 14 грудня 2018. 
  51. Депутати підтримали в першому читанні громадський законопроект про мову (№5670-д). http://language-policy.info/. Портал мовної політики. 2018-10-04. Процитовано 8 жовтня 2018. 
  52. Верховна Рада ухвалила закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-04-25. Процитовано 25 квітня 2019. 
  53. Парубій підписав мовний закон. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2019-05-14. Процитовано 14 травня 2019. 
  54. Порошенко підписав закон про мову. https://novynarnia.com/. Новинарня. 2019-05-15. Процитовано 15 травня 2019. 
  55. «Голос України» опублікував мовний закон. https://www.radiosvoboda.org. Радіо «Свобода». 2019-05-16. Процитовано 16 травня 2019. 
  56. Уряд перейменував найбільший порт України. https://hromadske.ua/. Громадське телебачення. 2019-04-10. Процитовано 10 квітня 2019. 
  57. https://portal.lviv.ua/news/2019/05/06/lviv-yanyn-u-sudi-domigsya-skasuvannya-regionalnoyi-movy-v-dnipri. https://portal.lviv.ua/. Львівський портал. 2019-05-06. Процитовано 2 вересня 2019. 
  58. Львів’янин у суді домігся скасування регіональної мови в Донецькій області. https://portal.lviv.ua/. Львівський портал. 2019-06-07. Процитовано 10 червня 2019. 
  59. Рада перейменувала Переяслав-Хмельницький. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2019-10-30. Процитовано 30 жовтня 2019. 
  60. Міськрада Переяслава-Хмельницького проголосувала за перейменування міста. http://tyzhden.ua/. Український тиждень. 2017-10-26. Процитовано 27 жовтня 2017. 
  61. Верховна Рада перейменувала місто Переяслав-Хмельницький. https://uinp.gov.ua/. Український Інститут Національної Пам'яті. 2019-10-30. Процитовано 30 жовтня 2019. 
  62. а б в г На чию честь названі вулиці України?. ТЕКСТИ.ORG.UA. Процитовано 2018-11-07. 
  63. Моніторинг стану української мови (ІНФОГРАФІКА)
  64. Українська мова тримає позиції в освіті й кінопрокаті, але втрачає у медіа і рекламі (ІНФОГРАФІКА)
  65. Українська мова тримає позиції в освіті й кінопрокаті, але втрачає у медіа і рекламі (ІНФОГРАФІКА)
  66. Міф про 75% української на телебаченні. Все про мовні квоти для ТБ
  67. Аналітичний огляд «Становище української мови в 2014-2015 роках»
  68. Міф про 75% української на телебаченні. Все про мовні квоти для ТБ
  69. УКРАЇНСЬКА МОВА ДОМІНУЄ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ. ІНФОГРАФІКА
  70. УКРАЇНСЬКА МОВА ДОМІНУЄ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ. ІНФОГРАФІКА
  71. Середній показник присутності української мови на українському телебаченні досяг 92% – Нацрада
  72. Моніторинг стану української мови (ІНФОГРАФІКА)
  73. Українська мова тримає позиції в освіті й кінопрокаті, але втрачає у медіа і рекламі (ІНФОГРАФІКА)
  74. Українська мова тримає позиції в освіті й кінопрокаті, але втрачає у медіа і рекламі (ІНФОГРАФІКА)
  75. УКРАЇНСЬКА МОВА ДОМІНУЄ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ. ІНФОГРАФІКА
  76. Аналітичний огляд «Становище української мови в 2014-2015 роках»
  77. УКРАЇНСЬКА МОВА ДОМІНУЄ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ. ІНФОГРАФІКА
  78. УКРАЇНСЬКА МОВА ДОМІНУЄ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ. ІНФОГРАФІКА
  79. УКРАЇНСЬКА МОВА ДОМІНУЄ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ. ІНФОГРАФІКА
  80. Нацрада: україномовних пісень на радіо - вже 57%
  81. Стан освіти, науки і культури в середині 1960-х — у 1980-х рр.
  82. «Статистичний щорічник України за 1998 рік» — К., 1999
  83. Частка учнів у школах України, що навчаються українською
  84. Стан української мови в Україні: що змінилося за 2018 рік
  85. В'ячеслав Кириленко (2018-01-30). 100 років незалежності як настанова діяти. http://www.pravda.com.ua/. Українська правда. Процитовано 30 січня 2018. 

ПосиланняРедагувати