Вікіпедія

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України

чинний центральний орган виконавчої влади в Україні
Не плутати з Міністерством культури України — колишнім міністерством, що було ліквідоване у вересні 2019.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (МКСК) належить до центральних органів виконавчої влади в Україні, теперішню назву має з 6 вересня 2024[3]. В юридичному сенсі міністерство є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, власні бланки, самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства[4].

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Загальна інформація
КраїнаУкраїна
Дата створення2 вересня 2019 року[1]
Попередні відомстваМіністерство культури України
Міністерство інформаційної політики України
Міністерство культури та інформаційної політики України
Кількість співробітників180
Річний бюджет10 745 731 400 ₴[2]
Відповідальний міністрМикола Точицький
Державний секретарОлег Куроченко
Підвідомчий органДержавний комітет телебачення і радіомовлення України, Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти, Український інститут національної пам'яті, Укрінформ, Мультимедійна платформа іномовлення України ДП, Запорізький державний цирк, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Національний заповідник «Хортиця» і Кам'яна Могила
mcip.gov.ua
Мапа

Міністерство забезпечує формування та реалізує державну політику

Діяльність міністерства спрямовує і координує Кабінет Міністрів України.

Історія назви

ред.

2 вересня 2019 року в процесі адміністративної реформи було утворене Міністерство культури, молоді та спорту України (МКМС). Новоутворене міністерство перейняло функції ліквідованих:

23 березня 2020 міністерство було перейменоване і отримало назву Міністерство культури та інформаційної політики України.

6 вересня 2024 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1028 Міністерство культури та інформаційної політики України було перейменоване на Міністерство культури та стратегічних комунікацій України[6].

Керівництво та діяльність

ред.
Див. також Список міністрів культури України

З вересеня 2019 по березень 2020 Міністром культури, молоді та спорту України 2020 працював Володимир Бородянський. Його першим заступником був Анатолій Максимчук[7], державним секретарем — Артем Біденко[8], заступниками міністра працювали Ірина Подоляк[9], Олексій Сівірін[10], Володимир Шумілін[11]. Напрямок європейської інтеграці очолював заступник міністра Світлана Фоменко[12].

За повідомленням міністра Бородянського повноцінна робота новоствореного міністерства розпочалась 2 січня 2020 року[13]. Значну частину функцій міністерство передало новоствореним центральним органам виконавчої влади, як-от[14] Державні агентства: розвитку туризму; розвитку молоді та громадянського суспільства; спорту; з питань мистецтв та мистецької освіти,[15] а також Державна служба охорони культурної спадщини України (ліквідована 12 січня 2022 року)[16] і Державна інспекція культурної спадщини України (ліквідована 12 січня 2022 року).

Одночасно з реструктризацією відбулась зміна підпорядкування окремих закладів вищої освіти мистецького профілю, а саме — Київський університет культури і мистецтв було передано зі сфери управління Мінкульту до сфери управління МОНу[17], а 4 академії мистецтв (Київську, Харківську, Львівську і Закарпатську) — навпаки, зі сфери управління МОНу до сфери управління Мінкульту[18]. Це призвело до затримання виплати заробітних плат і стипендій у цих навчальних закладах[19][20].

Найбільш резонансною законотворчою ініціативою новоствореного міністерства стала розробка так званого закону про дезінформацію[21]. Ця ініціатива отримала критичну оцінку громадської спільноти та Моніторингової місії ООН з прав людини, як така, що може підривати свободу ЗМІ[22].

У квітні 2020 року міністерство було перейменоване, Мінстром культури та інформаційної політики був призначений Олександр Ткаченко (звільнений 27 липня 2023 року). Його першим заступником працював Ростислав Карандєєв[23], а заступниками — Світлана Фоменко, Лариса Петасюк[24], Тарас Шевченко[25], Галина Григоренко. Напрямком цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації опікувалася заступник міністра Анастасія Бондар (з серпня 2021)[26]. Державним секретарем був призначений Ярема Дуль[27].

З 28 липня 2023 по 4 вересня 2024 року обов'язки Міністра культури та інформаційної політики України виконував Ростислав Карандєєв.

У серпні 2022 року МКІП виступив з ініціативою надати англійській мові особливого статусу в Україні як мови міжнародного спілкування та встановлення її обов'язковості в окремих сферах[28]. Цей законопроєкт розкритикували Л. Ніцой[29] та І. Фаріон[30].

22 серпня 2022 року МКІП з агентством Banda Agency запустило флешмоб «#тризубнезалежності», в якому громадянам пропонувалось як вітання із Днем прапора показувати жест із трьох пальців: вказівного, середнього та мізинця (великий та безіменний при цьому мають бути зігнуті). Цей жест викликав хвилю критики через грубий сексуальний підтекст[31][32][33]. У флешмобі встигли взяти участь міністр О.Ткаченко, поп-співачки Alyona Alyona, Lida Lee, Даша Астаф'єва та учасник гурту Kalush Orchestra MC КилимМен[34].

5 вересня 2024 року Верховна Рада України погодила призначення новим міністром культури Миколу Точицького. За проголосували 252 народних депутатів України[35].

ЦОВВ у сфері діяльності міністерства

ред.

Кабінет Міністрів України через Міністра культури та інформаційної політики спрямовує і координує діяльність таких центральних органів виконавчої влади:[36]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2019 р. № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади». офіційний сайт КМУ. Архів оригіналу за 31 липня 2023. Процитовано 26 жовтня 2023.
  2. ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/110/f530966n246.xlsx
  3. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2024 р. № 1028 «Про перейменування Міністерства культури та інформаційної політики України і Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України»
  4. ↑ Деякі питання діяльності Міністерства культури та інформаційної політики. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 24 липня 2024.
  5. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2019 року № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» [Архівовано 2 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Про перейменування Міністерства культури та інформаційної політики України і Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. Кабінет Міністрів України. 6 вересня 2024.
  7. ↑ Про призначення Максимчука А. О. першим заступником Міністра культури, молоді та спорту України. Кабінет Міністрів України. 2 жовтня 2019. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2019.
  8. ↑ Про призначення Біденка А. І. державним секретарем Міністерства культури, молоді та спорту України. Кабінет Міністрів України. 28 жовтня 2019. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2019.
  9. ↑ Про призначення Подоляк І. І. заступником Міністра культури, молоді та спорту України. Кабінет Міністрів України. 2 жовтня 2019. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2019.
  10. ↑ Про призначення Сівіріна О. С. заступником Міністра культури, молоді та спорту України. Кабінет Міністрів України. 9 жовтня 2019. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2019.
  11. ↑ Про призначення Шуміліна В. О. заступником Міністра культури, молоді та спорту України. Кабінет Міністрів України. 2 жовтня 2019. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2019.
  12. ↑ Про призначення Фоменко С. В. заступником Міністра культури, молоді та спорту України з питань європейської інтеграції. Кабінет Міністрів України. 18 грудня 2019. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
  13. ↑ Володимир Бородянський назвав досягнення свого міністерства за чотири місяці - Детектор медіа. detector.media. Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 14 лютого 2020.
  14. ↑ Презентація нового бачення роботи Міністерства культури, молоді та спорту (СЛАЙДИ) - Детектор медіа. detector.media. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 14 лютого 2020.
  15. ↑ Деякі питання діяльності центральних органів виконавчої влади у сфері культури. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 23 серпня 2022. Процитовано 20 жовтня 2021.
  16. ↑ https://nv.ua/ukr/opinion/kultura-ukrajina-navishcho-dovzhenko-centr-peredali-derzhkino-novini-ukrajini-50213719.html. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  17. ↑ Про передачу цілісного майнового комплексу державної установи «Київський національний університет культури і мистецтв» до сфери управління Міністерства освіти і науки | Кабінет Міністрів України [Архівовано 28 лютого 2020 у Wayback Machine.], kmu.gov.ua (Перевірено 26 лютого 2020)
  18. ↑ Про передачу цілісних майнових комплексів державних установ до сфери управління Міністерства культури, молоді та спорту | Кабінет Міністрів України [Архівовано 29 квітня 2021 у Wayback Machine.], kmu.gov.ua (Перевірено 26 лютого 2020)
  19. ↑ В Академии дизайна и искусств не выплачивают зарплату и стипендии. objectiv.tv. «Объектив». Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 14 лютого 2020.
  20. ↑ Львівська національна академія мистецтв – без фінансування: ні зарплати, ні стипендій. kulemet.com. Кулемет. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020.
  21. ↑ Мінкульт представить законопроект про дезінформацію на початку січня - Детектор медіа. detector.media. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 14 лютого 2020.
  22. ↑ Закон про дезінформацію: в ООН застерігають українську владу від «непотрібних обмежень» для ЗМІ. radiosvoboda.org. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 14 лютого 2020.
  23. ↑ Про призначення Карандєєва Р. В. першим заступником Міністра культури та інформаційної політики України. Кабінет Міністрів України. 15 липня 2020. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  24. ↑ Про призначення Петасюк Л. В. заступником Міністра культури та інформаційної політики України. Кабінет Міністрів України. 17 червня 2020. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 18 червня 2020.
  25. ↑ Про призначення Шевченка Т. С. заступником Міністра культури та інформаційної політики України. Кабінет Міністрів України. 12 серпня 2020. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 13 серпня 2020.
  26. ↑ Про призначення Бондар А. О. заступником Міністра культури та інформаційної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Кабінет Міністрів України. 5 січня 2021. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
  27. ↑ Про призначення Дуля Я. М. державним секретарем Міністерства культури та інформаційної політики України. Кабінет Міністрів України. 9 вересня 2020. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 10 вересня 2020.
  28. ↑ МКІП працює над проєктом закону про особливий статус англійської мови в Україні. 12 Серпня 2022. Архів оригіналу за 13 серпня 2022. Процитовано 23 серпня 2022.
  29. ↑ Позиція Прем’єр-міністра щодо закону про особливий статус англійської мови — антиукраїнська, — Лариса Ніцой. GIT | Громадське інтерактивне телебачення (укр.). Архів оригіналу за 23 серпня 2022. Процитовано 23 серпня 2022.
  30. ↑ Особливий статус англійської в Україні | Ірина Фаріон (укр.), архів оригіналу за 16 серпня 2022, процитовано 23 серпня 2022
  31. ↑ Кайдан, Тарас (22 серпня 2022). Мінікультури вибачилося за новий «жест-тризуб», що позначає жіночу мастурбацію. Хмарочос (укр.). Архів оригіналу за 23 серпня 2022. Процитовано 23 серпня 2022.
  32. ↑ Zaxid.net. Мінкульт вигадав новий символ тризуба і зганьбився. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 23 серпня 2022. Процитовано 23 серпня 2022.
  33. ↑ Що не так з жестом до Дня Незалежності: критика українців і реакція Мінкульту. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 23 серпня 2022. Процитовано 23 серпня 2022.
  34. ↑ Дорофєєва, Астаф’єва та alyona alyona долучилися до флешмобу з “непристойним” тризубом, який засудили в мережі. ТаблоID. Архів оригіналу за 23 серпня 2022. Процитовано 23 серпня 2022.
  35. ↑ Мінкульт очолив дипломат Микола Точицький. Що про нього відомо?. hromadske (укр.). 5 вересня 2024. Процитовано 5 вересня 2024.
  36. ↑ Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади. Постанова КМУ від 10.09.2014 № 442. Процитовано 18 березня 2024.

Посилання

ред.


  Це незавершена стаття про політику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міністерство_культури_та_стратегічних_комунікацій_України&oldid=43796311