Вікіпедія

Сєвєродонецьк

місто в Луганській області (Україна)
(Перенаправлено з Сіверськодонецьк)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сєвєродонецьк (значення).

Сє́вєродоне́цьк (Сіверодонецьк[4] і Сіверськодонецьк[5][6][7]) — місто на сході України, адміністративний центр однойменної громади та однойменного району. Одне з найважливіших промислових міст Донбасу, центр хімічної промисловості України.

Сєвєродонецьк
Герб Сєвєродонецька Прапор Сєвєродонецька
Зверху вниз і зліва направо:
Центральний ринок міста; Сєвєродонецький колегіум; будівля міської ради; Хімічний завод «Азот»; Палац культури хіміків; Сєвєродонецьк з висоти
Основні дані
Країна Україна Україна
Область  Луганська область
Район Сєвєродонецький район
Громада Сєвєродонецька міська громада
Код КАТОТТГ: UA44120110010072887
Засноване 1934
Статус міста з 1958 року
Населення ▼ 9 396 (01.01.2023)[1]
Агломерація Сєвєродонецько-Лисичанська агломерація
Площа 42,1 км²
Густота населення 2458 осіб/км²
Поштові індекси 93400—93480
Телефонний код +380-6452 (645)
Координати 48°56′53″ пн. ш. 38°29′36″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 51 м
Водойма р. Сіверський Донець, оз. Паркове, оз. Чисте.
Назва мешканців сєвєродонечча́нин, сєвєродонечча́нка, сєвєродонечча́ни
Міста-побратими Польща Польща — Єленя-Ґура[2][3]
День міста остання неділя травня (День хіміка)
Відстань
Найближча залізнична станція Лисичанськ
До станції 6 км
До обл./респ. центру
 - фізична 92 км
 - залізницею 165 км
 - автошляхами 98,6 км
До Києва
 - автошляхами 711 км
Міська влада
Адреса 93404, м. Сєвєродонецьк,
бульвар Дружби Народів, 32
Вебсторінка sed-rada.gov.ua
Міський голова з 2020 Олександр Стрюк як голова Сєвєродонецької ВЦА
у місті розташована Луганська обласна військово-цивільна адміністрація (з 2014 р.)

Сєвєродонецьк у Вікісховищі

Карта
Сєвєродонецьк. Карта розташування: Україна
Сєвєродонецьк
Сєвєродонецьк
Мапа

Місто лежить між р. Сіверський Донець і Борова, входить до складу Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації.

Назва ред.

При заснуванні селище звалося Лисхімстрой[8].

За однією з версій місто отримало назву від р. Сіверський Донець (рос. Северский Донец), яка у XIX ст. і до середини XX ст. мала назву рос. Сѣверный Донецъ (згодом рос. Северный Донец)[9] Назва міста російською мовою Северодонецк. За іншою версією, назва походить від розташування на півночі Донецького краю.[10]

Українська назва міста має досить заплутану історію. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 27.01.1950 «Про перейменування селища міського типу Лисхімстрой Лисичанського району Ворошиловградської області» видали російською мовою, і назву міста було вказано як Северодонецк, що згодом українською стали передавати як Сєвєродонецьк. Проте таке написання є помилковим в українській мові, і написання назви міста в багатьох джерелах (словниках, картах і офіційних документах) було виправлено, але це не було закріплено на офіційному рівні. При цьому в повідомленні про віднесення смт до категорії міст районного значення вжито назву Сєверодонецьк.[11]

Згідно з правописом 1993 року (§ 108) назва міста — Сіверськодонецьк, яка відповідає етимології (від р. Сіверський Донець). Ця назва увійшла до енциклопедій та довідників радянських часів («Радянська енциклопедія історії України» та ін.). На цих же засадах стоять і ряд українських мовознавців.[12]

Деякі сучасні українські друковані видання використовують також назву Сіверодонецьк[13], покладаючись на ту ж логіку, що й слово «україномовний».

У той же час офіційною була назва Сєверодонецьк, що було б справедливим, якби стосувалося міста в Росії, натомість правило щодо транслітерації російської мови українською невиправдано застосували щодо міста в самій Україні[14].

 
Сіверський Донець є західною межею міста

В Енциклопедії українознавства головною назвою міста є Сіверськодонецьке, іншими — Сєверодонецьке та Північнодонецьке.

У нормативно-правовому документі «Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України» місто значилось Сєверодонецьк. Така ж сама назва була в останні роки у інших офіційних документах. В самому місті на вивісках установ до середини 1990-х переважало написання Сєверодонецьк, однак зустрічалося Северодонецьк і Сєвєродонецьк.

У 1995 затверджений герб міста, на якому написано Сєвєродонецьк. Після чого в місті почалося широке впровадження такого написання. 11 квітня 2008 року у «Відомостях Верховної Ради України» було опубліковане повідомлення Луганської обласної ради про уточнення назви міста і закріплення первісної офіційної форми назви[15], посилаючись на Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 27 січня 1950 «Про перейменування селища міського типу Лисхімстрой Лисичанського району Ворошиловградської області». Відтоді місто в офіційних документах називається Сєвєродонецьк.

Восени 2021 уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь звернувся до керівників низки органів місцевого самоврядування (зокрема, Сєвєродонецька) з закликом привести у відповідність до законодавства назви населених пунктів, які не відповідають українському правопису і наслідують російську мову[16].

3 квітня 2024 року Комітет ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування міста на Сіверськодонецьк, остаточне перейменування відбудеться після підтримки Верховною радою.[17][18]

Географія ред.

Сєвєродонецьк розташований у західній частині Луганської області на прикордонні Донбасу та Слобожанщини. Стоїть на лівому березі Сіверського Дінця, біля гирла річки Борова. З Лисичанськом з'єднаний трьома мостами.

Місто розташоване у степовій зоні і стоїть на піщаних дюнах і річкових ґрунтах. Місцевість рівнинна з невеликими підняттями (50—80 м над рівнем моря). Навколо Сєвєродонецька ростуть заплавні ліси на алювіальних ґрунтах, порізаних численними старицями Сіверського Дінця (озера Клішня, Кривеньке, Зимівне, Піщане, Туба, Боброво та ін.). Навесні спостерігається паводок із підняттям рівня води від 2 до 8 м з підтопленням приміських територій.

Площа міста складає 58 км², з них 20 км² під житловою забудовою і 20 км² під промисловими об'єктами, решту займають ліси та 2 озера. В адміністративних межах міста проходить залізнична магістраль Сватове — Попасна, а також регіональна автошлях Р-66.

Північно-західна частина міста омивається річкою Борова (притока Сіверського Дінця), а південно-західна Сіверським Дінцем.

Клімат ред.

Кліматограма Сєвєродонецька[19]
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
45
 
 
−4
−10
 
 
35
 
 
−3
−10
 
 
28
 
 
2
−4
 
 
39
 
 
14
4
 
 
44
 
 
21
10
 
 
61
 
 
25
14
 
 
55
 
 
27
16
 
 
42
 
 
26
15
 
 
37
 
 
20
10
 
 
33
 
 
12
4
 
 
45
 
 
4
−2
 
 
50
 
 
1
−6
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 514 мм.

Клімат помірно континентальний з нетривалою холодною зимою та дуже спекотним літом. Середня температура влітку: +24…+30 °C. Найспекотніша погода — початок серпня, повітря прогрівається до +36…+40 °C. Червень — найвітряніший місяць. Восени погода прохолодна та волога, можливі ранні заморозки. Зима зазвичай починається в грудні. Середня температура зими: −2…−4°C. Найхолодніший місяць — січень. Весна спочатку прохолодна та волога, з кінця квітня стрімко теплішає до літніх температур. Потужні грози у травні.

Історія ред.

Докладніше: Історія Сєвєродонецька
 
Місцевість майбутнього міста Сєвєродонецьк у 2-ій пол. XIX ст.

Заснування в часи радянської України ред.

Засновано у 1934 в межах Лисичанська у зв'язку з будівництвом Лисичанського хімічного комбінату. У 1939 році цех № 12 — концентрованої міцної сірчаної кислоти побудований швидкісним методом, розпочато зведення комплексу цехів з переробки привізного аміаку.

Перед початком Другої світової війни у Лисхімбуді були вже 47 будинків і 9 бараків, працювала школа, клуб, дитсадок та дитячі ясла. 10 корпусів хімкомбінату були повністю змонтовані і вступили в передпусковий період. На початку війни почався демонтаж обладнання для евакуації його в Кемерово, Чирчик, Губаху. 11 липня 1942 року гітлерівські війська війшли до Лисхімбуду. 123 юнаки та дівчини з селища були вивезені до Німеччини. Період окупації тривав майже 7 місяців.

1 лютого 1943 року Лисхімбуд був відбитий радянськими військами 41-ї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням генерал-майора М. П. Іванова за підтримки танкистів 110-ї танкової бригади[20] 18-го танкового корпусу. 10 грудня цього ж року Ворошиловградський обком партії прийняв спеціальне рішення про відновлення і подальшу розбудову Лисичанського азотно-тукового комбінату. У Лисхімбуді приступили до відновлювальних робіт.

Селище Лисхімбуд в 1950 році було перейменоване на Сєвєродонецьк і отримало статус селища міського типу. Створена Сєвєродонецька філія Державного інституту азотної промисловості. Напередодні нового 1951 року будівельники здали перші цехи хімкомбінату. 1 січня 1951 року був отриманий перший продукт хімкомбінату — аміачна селітра (на привезеній сировині). 6 січня видав першу продукцію цех слабкої азотної кислоти. 25 січня підписано акт прийому в експлуатацію перший цехів хімкомбінату. 16 лютого підприємство включено до числа діючих.

У 1958 році Сєвєродонецьку присвоєно статус міста районного підпорядкування. У 1970-х роках вперше в країні в промислових умовах українські хіміки отримали сіль АГ. Побудовано та здано в експлуатацію Льодовий палац спорту, почався тролейбусний рух.

Незалежна Україна ред.

Кінець XX — початок XXI століття ред.

У 1990-х роках прийнята програма приватизації майна державних комунальних підприємств. Відкрився Сєверодонецький технологічний інститут. У СПО «Азот» відкрилося нове виробництво азотної кислоти, а в СПО «Склопластик» — установка спалювання твердих відходів. Приступив до роботи дворічний університет музичної культури. У Сєвєродонецьку відкрилося представництво МАУП, створено багатопрофільний ліцей, колегіум Києво-Могилянської академії, гуманітарно-естетичну гімназію, представництво ЕКОМЕН.

У 2000-х роках Сєвєродонецьк посідає друге місце на Луганщині з розвитку малого підприємництва. Побудовано новий Палац тенісу. Розпочато реконструкцію «Сєвєродонецької ТЕЦ», і переведення її з рангу газової ТЕЦ в ранг газово-вугільних ТЕЦ. Веде активну роботу компанія-розробник відеоігор «Best Way».

У 2014 році народний депутат Ляшко повалив пам'ятник Леніну[21] (рос.) 19 травня 2015 року невідомими було ліквідовано пам'ятник М.Калініну[22] (рос.), а 20 — пам'ятник Я.Свердлову. У ніч на 22 травня відбулася спроба повалити пам'ятник К. Ворошилову. [23] (рос.) У червні 2015 пам'ятник Ворошилову було демонтовано.[24] (рос.) Того ж року сєвєродонецькі депутати не захотіли перейменовувати вул. Леніна і пр. Радянський.[25] (рос.) Лише 25 січня 2017 року міський голова Валентин Казаков видав розпорядження щодо перейменування вул. Леніна на бульвар Дружби Народів, вул. Жовтневої на вул. Юності, пр. Радянського на пр. Центральний та пл. Радянської на пл. Миру.[26]

2 листопада 2017 року у Сєвєродонецьку був вбитий Сергій Самарський, депутат міської ради з активною проукраїнською позицією, журналіст, який займався антикорупційної діяльністю.[27]

Улітку 2020 р. поблизу Сєвєродонецька виникли дві лісові пожежі: 6 липня, яка забрала 3 життя[28](рос.), та 30 вересня, яка забрала 11 життів.[29] Згоріли сотні будинків та більш 20 тис. га лісу. 2 грудня створено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з питань розслідування причин виникнення у 2020 році масштабних пожеж у Луганській області.[30] 9 лютого 2021 року Державне бюро розслідувань повідомило про підозру трьом посадовцям ДСНС, які підробляли акти гасіння пожеж на Луганщині. За даними слідства, сили та засоби пожежно-рятувальних загонів до місця пожежі не виїжджали. 4 лютого суд відсторонив голову ДСНС Луганщини М. Пшика від посади.

Російсько-українська війна ред.

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014), Війна на сході України та Бої за Лисичанськ
Докладніше: Сепаратизм у Сєвєродонецьку

На початку травня 2014[31] місто захопили проросійські терористи-бойовики так званої «Армии Юго-Востока» разом із батальоном «Прізрак» під керівництвом Олексія Мозгового та сєвєродонецьким підрозділом «Козачої національної гвардії» Павла Дрьомова[32].

Було визволено українськими військами 22 липня 2014 року, при цьому відбувалася запекла перестрілка із застосуванням стрілецької зброї, гранатометів і важкої бронетехніки. Підрозділи НГУ, ЗСУ та добровольчих батальйонів атакували збройні формування «ЛНР» з 3 боків[33][34][35][36]. 22 липня українські війська штурмували Сєвєродонецьк і вибили окупанта. У звільненні міста відзначився командир окремої криворізької бригади охорони громадського порядку Національної гвардії України полковник Олександр Радієвський. Після зачистки міста офіцер-гвардієць вийшов до місцевих мешканців біля будівлі міської ради. Вони його зустріли оплесками та подякували за визволення.[37]

22 серпня під Сєвєродонецьком в бою з російськими диверсантами, що займались підготовкою теракту в Харкові, загинули солдати батальйону «Айдар» Володимир Бойко та Андрій Корабльов.23 серпня під Сєвєродонецьком загинув айдарівець Володимир Черноволов; Оганес Петросян загинув, прикривши товариша від вибуху гранати.

17 вересня ЗСУ (підрозділи СБУ та батальйони «Чернігів» і «Айдар») ліквідували табір бойовиків поблизу міста. Вилучено вибухівку, реактивний вогнемет «Шмель», 3 РПГ, гранати, велику кількість набоїв до автоматичної зброї та гармату-гаубицю Д-30[38].

Сєвєродонецьк увійшов у перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, який затвердив Кабінет Міністрів України у Розпорядженні № 1053 від 30.10.2014.

20 березня 2015 року під містом під час обходу позицій підірвався на розтяжці солдат 80-ї бригади Сергій Михайлов. 20 травня 2020 загинув полковник Сергій Губанов, командир батальйону поліції «Луганськ-1»[39][40][41].

28 липня 2020 року утворено Військово-цивільну адміністрацію м. Сєвєродонецьк Луганської обл. ВЦА виконує повноваження, характерні для органів місцевої влади, у тому числі делеговані Законом України «Про військово-цивільні адміністрації» № 141-VIII, прийнятим Верховною Радою України 03.02.2015. Головою ВЦА призначений Олександр Стрюк. 19.02.2021 Президент України своїм указом реорганізував та ліквідував ВЦА м. Сєвєродонецьк Луганської області. Натомість було створено Сєвєродонецьку міську ВЦА Сєвєродонецького району Луганської області.

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022) та Бої за Сєвєродонецьк (2022)

24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну, однією з цілей якого стало захоплення (відповідно — окупація) Донецької та Луганської областей. Захоплення останньої почалося майже одразу: російські загарбники обстрілювали населенні пункти, знищували інфраструктуру, соціальні об'єкти та житлові будинки.

Окупанти влаштували артилерійський обстріл Сєвєродонецька — під обстріли потрапили житлові квартали міста[42]. В місті оголошено евакуацію мирного населення. Зі станції Лисичанськ організовано рух евакуаційних потягів. У Сєвєродонецьку введено комендантську годину з 21:00 до 05:00[43].

2 березня 2022 року у Сєвєродонецьку зафіксовано попадання снарядів у дитячий садочок та по проспекті Центральний, перебито тепломережу та газопровід, вибито скло у житлових будинках на Гвардійському проспекті та вул. Науки[44].

3 березня через щільні обстріли місто лишилось без газу. 8 березня у Сєвєродонецьк надійшли харчові продукти від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, організовано гаряче харчування для тих, хто перебуває у бомбосховищах[45].

10 квітня 2022 року тривали обстріли міста російськими загарбниками, серйозних руйнувань зазнали житлові будинки. Соціальна та критична інфраструктура Сєвєродонецька знищена майже повністю[46].

Станом на 12 травня, із передвоєнної кількості населення у 100 тисяч, в місті залишилось близько 15 тисяч мешканців. Евакуація людей майже зупинилася: це викликано як постійними обстрілами, так і небажанням місцевих залишати рідний край.

27 травня російська диверсійно-розвідувальна група (ДРГ) захопила готель «Мир» на околиці міста[47]. Згодом окупанти просунулися до центральної частини міста. Тривають вуличні бої.

Російськими агресорами було зруйновано 70 % міста. Після захоплення ворогом більшої частини Рубіжного було зруйновано міст через річку Борова[48].

Від російських авіаударів та артобстрілів понад чотири сотні сєвєродончан ховаються в укриттях заводу «Азот». Рашисти не дають «зеленого коридору» для евакуації мирного населення на територію, підконтрольну Україні. Окупанти знищили всі три мости між Сєвєродонецьком і Лисичанськом. Аби не потрапити в кільце, українські підрозділи вийшли з Сєвєродонецька[49].

25 червня місто повністю захопили рашисти. Окупанти призначили так званого «коменданта міста» і намагаються встановлювати свої порядки. Війська загарбника знищили Сєвєродонецьку ТЕЦ[50].

Опублікована карта зі світлинами зруйнованих будівль міста[51](рос.)

25-го червня 2022 року українські війська вийшли зі зруйнованого російськими військами міста.

В окупації ред.

Місто знову потрапило під російську окупацію, вдруге після періоду з 22-го травня по 22 липня 2014 року[52][53][54].

Населення ред.

Наслідком змін в соціальній сфері та війни є те, що значна частина населення з окупованої частини Луганської області була змушена переїхати на території, де бойові дії вщухли та стан соціальної інфраструктури задовільний. Також чинником, що призвів до зростання населення міста майже на 40 тис. осіб є переведення майже всіх державних обласних установ разом з їхніми робітниками до Сєвєродонецька. У таблиці данні наведені без врахування внутрішньо переміщених осіб.

Етнічний склад населення міста на 2001 рік був представлений таким чином:[55]

Національність Українці Росіяни Білоруси Інші національності
% 59 38,7 0,6 1,7

Адміністративний поділ ред.

Див. також: Вулиці Сєвєродонецька
Див. також: Сєвєродонецька міська громада

Місто поділене на 86 кварталів. Тут нараховується 48 вулиць, 8 провулків, 1 шосе, 4 проспекти і 3 площі. Зараз у двох районах міста триває котеджна забудова, тому з'являються нові вулиці.

До складу міста входять територіально відокремлені села Павлоград, Синецький, Лісна Дача, Воєводівка та житловий район Щедрищеве.

Сєвєродонецькій міській громаді підпорядковано 19 населених пунктів навколо міста.

Сєвєродонецька міська рада ред.

Докладніше: Сєвєродонецька міська рада

Голови Сєвєродонецької міської ради ред.

У 2020 році, в зв'язку з запровадженням військово-цивільної адміністрації, місцеві вибори не проводилися.

депутати Сєвєродонецької міської ради ред.

Останній (у 2015 році) депутатський склад міської ради за партіями виглядав наступним чином:

Суб'єкт висування Голосів Обрано депутатів %
«Опозиційний блок» 10911 16 39,31
«Наш край» 5594 9 20,15
«ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» 2847 4 10,26
"Об'єднання «САМОПОМІЧ» 1946 3 7,01
«Радикальна партія Олега Ляшка» 1528 2 5,50
ВО «Батьківщина» 1508 2 5,43
ветеранів Афганістану 1263 0 4,55
«УКРАЇНСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ — УКРОП» 955 0 3,44
«Ліва опозиція» (Політична партія «Нова держава») 746 0 2.69
Соціал-демократична партія України (об'єднана) 303 0 1.09
«Солідарність правих сил» 158 0 0.57

Економіка та промисловість ред.

 
Сєвєродонецький ОРГХІМ

Місто — великий центр хімічної промисловості країни. В адміністративних межах існують наступні великі підприємства: Сєвєродонецьке об'єднання «Азот», Об'єднання «Склопластик», Сєвєродонецьке науково-виробниче об'єднання «Імпульс», ЗАО «Сєвєродонецький ОРГХІМ», «Укрхіменерго».

У місті також діють декілька науково-інженерних підприємств («Мікротерм», «Антекс-автоматика», «Хімтехнологія»), Сєвєродонецька ТЕЦ, хлібокомбінат та інші. Тут розташовується компанія-виробник відеоігор Best Way, яка стала відомою завдяки серії ігор «У тилу ворога» і своєму ПО «GEM». Best Way є сертифікованим виробником персональних комп'ютерів.

Транспорт ред.

Докладніше: Транспорт Сєвєродонецька
Докладніше: Сєвєродонецький тролейбус
 
Сєвєродонецький тролейбус
 
Міст через Сіверський Донець

У Сєвєродонецьку доволі розвинуте транспортне сполучення. З іншими містами місто сполучається за допомогою аеропорту, залізниці й автобусів. Дуже щільно розвинута мережа внутрішньоміських і приміських транспортних маршрутів тролейбусів, автобусів та маршрутних таксі.

У місті є тільки вантажна станція Предмостова — вона обслуговує весь промисловий сектор Сєвєродонецька. Найближчі пасажирські залізничні станції знаходяться у Лисичанську (4 км) і Рубіжному (7 км). Біля залізничної станції Лисичанськ зупиняється пасажирський транспорт, який з'єднує Сєвєродонецьк і Лисичанськ.

З метою організації забезпечення постачання вугілля для Луганської ТЕС залізничним транспортом у 2017 р. розглядається проєкт будівництва залізничної лінії Сєвєродонецьк—Бахмутівка регіональної філії «Донецька залізниця». Вибір остаточного варіанта, траси проходження і оцінку остаточної вартості реалізації кожного проєкту може бути здійснено тільки після виконання проєктно-вишукувальних робіт (передпроєктної розробки) і підготовки проєктно-кошторисної документації[56].

Освіта і наука ред.

Заклади вищої освіти ред.

Інше ред.

 
Сєвєродонецький колегіум
 
Сєвєродонецька ДМШ № 2

Також у місті є:

ЗМІ ред.

Перелік газет на сайті міськради від 15-06-2016

Благодійні організації ред.

Восток-SOS ред.

Восток-SOS — громадська ініціатива, створена 5 травня 2014 року. Основні напрямки діяльності — допомога переселенцям, постраждалим у ході війни, мешканцям прифронтових територій, допомога у звільненні заручників, висвітлення подій на Донбасі та адвокаційна діяльність на захист інтересів переселенців та мешканців Донбасу[70]. Бере участь у коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».

Карітас ред.

У Сєвєродонецьку знаходиться офіс благодійної організації Карітас. Вона приймала участь у чисельних благодійних проектах на території міста, таких як, а також надавала допомогу людям, які постраждали внаслідок російського вторгнення в Україну.

Культура ред.

Комунальні заклади міста ред.

Луганська обласна філармонія ред.

  Зовнішні відеофайли
  Грає оркестр
  Зовнішні відеофайли
  Виступ гурту "БеZ МеЖ"
  Зовнішні відеофайли
  Виступають «Радани»

У зв'язку з окупацією Луганська, у 2015 Луганська філармонія переміщена до Сєвєродонецька. До складу філармонії входять:

Міський Палац культури (МПК) ред.

 

Знаходиться на вул. Хіміків у будинку 28. Був побудований у 1963 р. як «Палац культури будівельників». З 1992 р. Палац знаходиться в комунальній власності і називається міським.[74]

Глядацький зал на 500 місць (враховуючи 80 місць на балконі) дозволяє приймати гастролі інших колективів та музичних гуртів.

У МПК працює бібліотека, читальний зал, функціонує центр молодіжного дозвілля.

Шість колективів, які діють у Палаці культури й мають звання «Народний» та «Зразковий»:

  • народний ансамбль бального танцю «Еврика», керівник — почесний громадянин[75] міста Сєвєродонецька Сергій Кулаков[76]
  • народний хор «Козачі наспіви», керівник — підполковник Українського козацтва Іван Крохмаль
  • народний театр, режисер Сергій Пиоваров (існував до 2020 р.)
  • народний хор ветеранів праці «Надія», керівник Юрій Чепелев
  • народний ансамбль естрадної пісні «Луч»
  • зразковий ансамбль бального танцю «Мрія», керівник Віра Кулакова.

Всього в міському Палаці культури працюють 21 колектив художньої самодіяльності, які охоплюють всі жанри мистецтва.

Творчі колективи Палацу представляють місто на обласних, всеукраїнських, міжнародних конкурсах та фестивалях.

Аматорські об'єднання ред.

  • клуб авторської пісні «Діалог»[77](рос.)
  • клуб людей елегантного віку «Надвечір'я»
  • клуб любителів вишивки «Червона ниточка»
  • клубне формування «Молодь МАУП».

Гуртки та студії:

  • студія прикладного мистецтва «Бісерний бум»
  • ансамбль естрадного танцю «Талісман»
  • дитячий ансамбль танцю «Пролісок»
  • колектив спортивного рок-н-ролу «Мега»
  • дитячий вокальний ансамбль «Струмок»
  • студія східного танцю «Гюзель»
  • дитячий ансамбль бального танцю «Юність»
  • фольклорний колектив «Зоряни»
  • данс-шоу «Домінанта»
  • колектив естрадного танцю «Дана»
  • студія хіп-хопу
  • студія бального танцю «Хобі-Клас»[78]
  • Міський Палац культури
  •  
  •  
    "Рок за мир"
  •  
    Сергій Жадан
  •  
    Вертеп
  •  
    гість-С.Положинський

Палац культури хіміків ред.

Докладніше: Палац культури хіміків (Сєвєродонецьк)

Пам'ятники ред.

Докладніше: Пам'ятники Сєвєродонецька

У місті є монументи, присвячені переможцям у німецько-радянській війні, визволителям міста, воїнам-інтернаціоналістам, героям Чорнобиля, пам'яті жертв Голодомору (2), козакам, Миколі Гоголю, комуністу Максиму Горькому (2), Дмитру Менделєєву, Іванові Франку та ін.

Парки та сквери ред.

Центральний парк ред.

Сквер Гоголя ред.

У 2008 році земельна ділянка була віддана у аренду під забудову приватній фірмі, яка планувала побудувати тут супермаркет. Але поки погоджували перенесення пам'ятника М. Гоголю, був обраний новий голова міста, і договір не подовжили. Відновлений у 2012 році волонтерами та утримується за кошти приватних спонсорів.[джерело?]

Сквер ім. С.Губанова ред.

Буде побудовано до кінця 2021 р.[79][80]

Парк біля озера Чисте ред.

Територія поблизу озера Чисте могла бути другим парком у місті, але далі проєктів та обіцянок діло не йде.

Театри ред.

Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр ред.

Докладніше: Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр

З 2014 року в місто переїхав та почав базуватися у Сєвєродонецьку Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр. Першою прем'єрою після евакуації у Сєвєродонецьк стала вистава «Наша кухня» за п'єсою Асі Котляр, режисер — Григорій Богомаз-Бабій, який переїхав у Сєвєродонецьк з Дніпропетровська.[81][82]

 
Сєвєродонецький театр

Сєвєродонецький міський театр драми ред.

Докладніше: Сєвєродонецький міський театр драми

Сєвєродонецький міський театр драми було створено 1993 року за рішенням міськради. У період 1995—2008 років, що став часом становлення і піднесення театру як осередку культури та мистецтва міста і області, театром керував випускник Київського театрального інституту ім. Івана Карпенка-Карого (режисерський факультет) і Харківського інституту мистецтв (акторський факультет) Олег Александров. У 2014 театр припинив існування.

Народний театр міського палацу культури ред.

Режисер Сергій Пиоваров[83].

Народний молодіжний театр палацу культури хіміків ред.

Режисер Олександр Бірюстюков[84].[85].

Посилання ред.

Світлини з вистав ред.

  •  
    «Хандра» Сєвєродонецький міський театр, 2013
  •  
    «Остання спроба» Сєвєродонецький міський театр, 2012
  •  
    «Вечір» ПК Хіміків 2014
  •  
    ПК Хіміків, 2014
  •  
    С.Пивоваров, 2018
  •  
    С.Пивоваров, 2017
  •  
    2009 О.Бірюстюков

Галерея мистецтв ред.

Сєвєродонецька галерея мистецтв. Вул. Курчатова, 17[86][87]

Бібліотеки ред.

У 2001 році в Сєвєродонецьку працювало 117 осіб в 49 бібліотеках. Серед них: 7 державних, 2 профспілкових, 1 медична, 9 технічних, 5 при ПТУ, 20 шкільних, 2 вишу і технікуму, 3 — інших систем і відомств. Загальна кількість бібліотечних фондів становила 2 057 264 примірники.

Див. також: Сєвєродонецька міська публічна бібліотека

Музеї ред.

  • Приватний музей підприємства «Сєвєродонецький Азот» (1974 р.)[88](рос.)[89](рос.)
  • Музей Центру туризму та екскурсій (2004 р.)
  • Краєзнавчий музей Центру дитячої та юнацької творчості (2009 р.)[90]
  • Музей ляльки Центру дитячої та юнацької творчості (2004 р.)
  • Музей підприємства «Імпульс».[91]
  • Музей археології при Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (2020 р.)[92](рос.)

Станом на 2021 рік власного краєзнавчого музею у Сєвєродонецьку немає.[93]. 13 грудня 2021 розпорядженням № 2584 керівника ВЦА створено юридичну особу — комунальний заклад «Музей міста Сєвєродонецьк».[94][95]

Засоби масової інформації ред.

Див. також: Преса Сєвєродонецька

Найвідомішими виданнями у місті є «Сєвєродонецькі вісті» та «Сєвєродонецький хімік». Серед іншої преси є громадсько-політичні видання: «Правовий простір» та «В'язень»; розважальні: «Анонс-ТВ», «Наш телегід», «Марь Ванна», «Смачніше не буває», «Еврика» та «Ескулап»; серед інших: «Вогні Сєвєродонецька».

Музичні гурти ред.

Припинили існування:

  • Пьяная Герда[105](рос.)
  • Люстра Ильича (3 місце на сеукраінському рок фестивалі у Херсоні, 2005 р.)[106]

Вулиці Сєвєродонецька ред.

Докладніше: Вулиці Сєвєродонецька

У місті нараховується 51 вулиця, 8 провулків, 1 шосе, 4 проспекти і 3 площі. Під час декомунізації в Сєвєродонецьку було перейменовано 2 вулиці, 1 проспект і площа: вулиця Леніна (тепер Дружби народів), вулиця Октябрська (тепер Юності), проспект Радянський (тепер Центральний) та Радянська площа (тепер площа Миру). Найдовшою у місті є вулиця Богдана Ліщини (5280 метрів), а найкоротшою — Московська (180 метрів). Єдиним шосе у місті є шосе Будівельників.

Інтернет-провайдери ред.

Серед провайдерів, які доступні для підключення у Сєвєродонецьку, — Укртелеком, Інтертелеком, HomeLAN, Starline, NetLink, Мережа Ланет (Вокар-Холдинг), Провеб.

Релігія ред.

Християнство ред.

Православ'я ред.

У Сєвєродонецьку є 1 православна релігійна установа, представлена Православною церквою України:

  • Парафія Святого Пророка Іллі; вул. Богдана Ліщини, 21а.

А також 3 установи, представлені Україснькою православною церквою (Московський патріархат):

  • Христо-Різдвяний кафедральний собор; майдан Соборний, 1.
  • Храм Розчулення; вул. Енергетиків, 35.
  • Хресто-Воздвиженський храм; вул. Новікова, 1 (2000 р.).[107]

Католицизм ред.

Українська греко-католицька церква у місті представлена 1 установою:

  • Пасторально-соціальна місія УГКЦ у Сєвєродонецьку; вул. Першотравнева, 26.

Протестантизм ред.

Протестантизм у місті представлено 2-ма установами:

  • Сєвєродонецька церква (ВСЦ ЄХБ). с. Метьолкіне; вул. Першотравнева, 12а.
  • Церква Святої Трійці; вул. Гагаріна, 58б.
  •  
    Христо-Різдвяний кафедральний собор
  •  
    Хресто-Воздвиженський храм
  •  
    Храм Розчулення

Іслам ред.

Іслам у місті представлено 1 установою:

Відомі особистості ред.

Докладніше: Список почесних громадян Сєвєродонецька

Народилися або проживали ред.

Загинули в під час російської агресії ред.

Сєвєродончани, що загинули в під час російської агресії:[123].

Загинули в боях за місто ред.

Докладніше: Список втрат у боях за Сєвєродонецьк (2022)
  • Кожушко Олександр Сергійович (1980—2022) — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни, загинув 19 травня 2022 року в ході російського вторгнення в Україну

Спорт ред.

Докладніше: Спорт у Сєвєродонецьку
 
Сєвєродонецький льодовий палац

У Сєвєродонецьку розвинуті такі види спорту як футбол, волейбол, теніс, плавання, зимові види спорту тощо. Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» ще за часів радянського режиму утримувало власну футбольну команду майстрів «Хімік».

У місті є Палац тенісу. Криті корти стали місцем проведення тренувальних зборів провідних гравців країни, регулярно проводилися зимові чемпіонати України, а у 1962 році навіть проводився зимовий Чемпіонат СРСР. У 1975 році побудований Сєвєродонецький льодовий палац спорту. Перші 10 років використовувався, як льодова арена, для хокею та фігурного катання, потім — як концертний зал. 5000 глядацьких місць. З 2005 по 2014 — тренувальний та ігровий майданчик жіночої волейбольної команди «Сєвєродончанка»[134]. З 2019 р. — ДЮСШ-4. У місті є стадіон та футбольний клуб «Хімік». У 1960—1973 і 1991 роках команда виступала в чемпіонатах СРСР. У 1992—1998 роках виступала у Першій лізі чемпіонату України. Зараз виступає в Чемпіонаті Луганської області. На берегах озер Чисте та Паркове волонтерами створені майданчики для пляжного волейболу. Також у місті діють численні спортивні школи, кінно-спортивний клуб «Фаворит» та сімейно-спортивний центр «Магма».

Урбаноніми ред.

Існує досить багато урбанонімів пов'язаних з Сєвєродонецьком.

Вулиці на честь міста існують у Лисичанську, Харкові, Дніпрі, Донецьку, Луганську та інших населених пунктах.

У Харкові також є провулок та в'їзд.

Галерея ред.

  •  
    Міський палац культури
  •  
    Сєвєродонецький колегіум
  •  
    Палац культури хіміків
  •  
    Пам'ятник Тарасу Шевченку
  •  
    Сєвєродонецька галерея мистецтв
  •  
    Сєвєродонецька галерея мистецтв
  •  
    Сєвєродонецький піщаний кар'єр
  •  
    Центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнів

Примітки ред.

  1. ↑ Державна служба статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2020 року. Статистичний збірник (PDF). database.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу (PDF) за 22 червня 2020. Процитовано 29 травня 2020.
  2. ↑ Чадир-Лунга. У СЕВЕРОДОНЕЦКА В ПОЛЬШЕ ПОЯВИЛСЯ ГОРОД-ПОБРАТИМ // 09.06.2006. Процитовано 08.02.2021.
  3. ↑ Офіційний сайт міста. Архів оригіналу за 24 серпня 2012. Процитовано 30 квітня 2012.
  4. ↑ Мовний блог: чи треба називати Каховку Кахівкою
  5. ↑ Імпульс Сіверськодонецьке науково-виробниче об'єднання // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — С. 348. — ISBN 978-966-02-6092-4.
  6. ↑ У Раді пропонують перейменувати Сєвєродонецьк на Сіверськодонецьк // Радіо Свобода. — 2016. — 27 жовтня.
  7. ↑ Сєвєродонецьк чи Сіверськодонецьк: Чому зміна назви обласного центру Луганщини — не зовсім перейменування.
  8. ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 27 січня 1950 року «Про перейменування селища міського типу Лисхімстрой Лисичанського району Ворошиловградської області». Архів оригіналу за 20.09.2020. Процитовано 18.10.2019.
  9. ↑ Донец (Северный) (ЕСБЄ)
  10. ↑ Сессия городского совета: без света, но результативно. Архів оригіналу за 22-04-2021. Процитовано 17-01-2021.
  11. ↑ ВВР УРСР, 1958, № 3, стор. 68
  12. ↑ Олександр Пономарів «Культура слова: мовностилістичні поради». Дещо з ономастики. ponomariv-kultura-slova.wikidot.com. 27 грудня 2009. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 26 березня 2010.
  13. ↑ Олександр Палій (15 листопада 2007). Місце зустрічі змінити не можна. Сіверодонецьк-2. Українська правда. Архів оригіналу за 26 грудня 2007. Процитовано 16 грудня 2007.
  14. ↑ Така адаптація має правописні підстави для міст РФ. При адаптації прізвищ та географічних назв російська літера е передається через е, окрім кількох особливих випадків, зокрема, коли російському е основи відповідає в аналогічних українських основах і (на місці колишнього ятя).
  15. ↑ Картка постанови[недоступне посилання з липня 2019]
  16. ↑ Сєвєродонецьк, Луч, Спокойствіє: Омбудсман вимагає перейменувати русифіковані топоніми // Zbruċ. — 2021. — 4 листопада.
  17. ↑ У Раді підтримали перейменування Сєвєродонецька, Краснограда та ще 50 міст і селищ. hromadske.ua (укр.). 3 квітня 2024. Процитовано 5 квітня 2024.
  18. ↑ Комітет з питань організації державної влади підтримав перейменування низки населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. 4 квітня 2024.
  19. ↑ Lysychansk climate (Ukraine). climate-data.org (англ.) . Архів оригіналу за 18 липня 2019.
  20. ↑ На честь цієї бригади була названа одна з вулиць Сєвєродонецька
  21. ↑ Ляшко снес памятник Ленину в Северодонецке. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
  22. ↑ В Северодонецке снесли памятник Калинину. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
  23. ↑ В Северодонецке задержаны журналист и военный за снос памятника Ворошилову. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
  24. ↑ В Северодонецке демонтировали памятник Ворошилову. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
  25. ↑ У Сєвєродонецьку не захотіли перейменовувати вулицю Леніна і проспект Радянський [Архівовано 8 грудня 2021 у Wayback Machine.] // segodnya.ua 01.07.2015
  26. ↑ В Сєвєродонецьку перейменовані вулиці. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
  27. ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/28833981.html [Архівовано 10 червня 2020 у Wayback Machine.] Кто убил депутата Самарского?
  28. ↑ Пожар под Северодонецком. Что происходило в «Волчьем озере» //15.07.2020. Архів оригіналу за 09.02.2021. Процитовано 09.02.2021.
  29. ↑ Пожежі в природних екосистемах на території Луганської області // 09.10.2020 ДСНС України. Архів оригіналу за 06.03.2021. Процитовано 09.02.2021.
  30. ↑ Рада утворила ТСК щодо пожеж на Луганщині. Архів оригіналу за 10 лютий 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
  31. ↑ http://mediarnbo.org/2014/10/18/hronika-voynyi-na-donbasse-ot-mitingov/?lang=ru [Архівовано 18 травня 2020 у Wayback Machine.] Хроника войны на Донбассе: от митингов к танкам. (рос.)
  32. ↑ https://jfp.org.ua/rights/porushennia/violation_categories/nezakonni-mistsia-nesvobody/rights_violations/severodonetsk_giap [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] Тюрми та катівні Сєвєродонецька: Підвал ДІАП
  33. ↑ Терористи масово тікають з Лисичанська та Сєвєродонецька. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 27 січня 2015.
  34. ↑ Сєвєродонецьк звільнено від терористів. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 липня 2014.
  35. ↑ Під Сєвєродонецьком терористи обстріляли автобус, який віз біженців до Москви. Є жертви. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 січня 2015.
  36. ↑ Історія одного міста ОКУПАЦІЯ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ СЄВЄРОДОНЕЦЬКА (PDF).
  37. ↑ http://www.ngu.gov.ua/en/node/24473 [Архівовано 8 лютого 2020 у Wayback Machine.] Гвардійці повернули мир до Рубіжного, Сєвєродонецька та Лисичанська
  38. ↑ Силовики ліквідували табір терористів під Сєверодонецьком[недоступне посилання з липня 2019]
  39. ↑ https://mil.in.ua/uk/news/na-luganshhyni-zagynuv-kombat-sergij-gubanov/ [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] На Луганщині загинув комбат Сергій Губанов
  40. ↑ Сергій Губанов загинув у районі Трьохізбенки.
  41. ↑ Луганщина освобожденная. Северодонецк на Луганщине похоронили Сергея Губанова. (рос.)
  42. ↑ Росія обстріляла Сєвєродонецьк: є жертва і поранені – ОДА. Радіо Свобода. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  43. ↑ https://interfax.com.ua/news/general/833989-amp.html
  44. ↑ https://www.ukrinform.ua/amp/rubric-ato/3417982-u-severodonecku-cerez-vlucanna-vorozogo-snaradu-zagorivsa-ditsadok.html
  45. ↑ https://suspilne.media/amp/215066-u-severodoneck-lisicansk-ta-popasnu-dopravili-harcovi-produkti-gajdaj/
  46. ↑ Загарбники вдарили по Сєвєродонецьку: критична інфраструктура міста майже знищена. Укрінформ. 10 квітня 2022.
  47. ↑ https://rbc.ua/ukr/news/rossiyskie-diversanty-zahvatili-gostinitsu-1653641559.html/
  48. ↑ Ukrainian forces lose foothold in eastern town. CNN. 13 травня 2022.
  49. ↑ Носальский, Иван (25 червня 2022). Росіяни не змогли оточити ЗСУ у Сєвєродонецьку, - мер. РБК-Україна. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 18 жовтня 2022.
  50. ↑ https://rbc.ua/ukr/news/voyska-rf-unichtozhili-severodonetskuyu-tets-1656500140.html/
  51. ↑ https://vchaspik.ua/regiony/532308-sozdana-karta-severodonecka-na-kotoroy-mozhno-uvidet-chto-s-zhilem-i-ne-tolko
  52. ↑ Російські окупанти повністю захопили Сєвєродонецьк — мер (відео) // Григорій Бондар, unian, 18:14, 25.06.2022
  53. ↑ Ці зрадники тепер очолюють новоокуповані міста на сході. https://svoi.city. 19 липня.
  54. ↑ спогади про мирне життя та початок повномасштабної війни. https://suspilne.media. 22 липня.
  55. ↑ Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
  56. ↑ Чи буде Сєвєродонецьк із залізничним вокзалом — залежить від облдержадміністрації. І від міськради теж [Архівовано 9 вересня 2017 у Wayback Machine.] // «Сегодня в Северодонецке»,21 травня 2017(рос.)
  57. ↑ «Сєвєродонецька дитяча художня школа». Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
  58. ↑ Сайт "СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА-КОЛЕГІУМ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ». Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
  59. ↑ Колеґіум — інформація на сайті міськради. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
  60. ↑ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ЕКСКУРСІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ //26-11-2020. Архів оригіналу за 23-12-2021. Процитовано 08-02-2021.
  61. ↑ Сєвєродонецький міський Центр дитячої та юнацької творчості //26-11-2020. Архів оригіналу за 21-09-2020. Процитовано 08-02-2021.
  62. ↑ Детская музыкальная школа № 1 [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  63. ↑ «Сєвєродонецька дитяча музична школа № 1»
  64. ↑ Северодонецкая детская музыкальная школа № 2. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
  65. ↑ Северодонецкая детская музыкальная школа № 2 отмечает золотой юбилей [Архівовано 13-09-2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  66. ↑ «Сєвєродонецька дитяча музична школа № 2»
  67. ↑ Як на Луганщині відзначили свято Івана Купали. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 9 липня 2020.
  68. ↑ Мар'яна Вольська, засновниця «Українського розмовного клубу» в Сєвєродонецьку //7 лют. 2021. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
  69. ↑ Сєвєродонецьк без вістей // 25/04/2019. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 12 березня 2021.
  70. ↑ О проекте Восток-SOS. Архів оригіналу за 21 липня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  71. ↑ Австрійський диригент: Атмосфера у Сєвєродонецьку сприяє зануренню у роботу. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 9 травня 2020.
  72. ↑ 5-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ ВІДЗНАЧИЛИ АНСАМБЛЬ ПІСНІ І ТАНЦЮ «РАДАНИ» ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ФІЛАРМОНІЇ!. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
  73. ↑ Естрадний гурт «БеZ Меж». Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
  74. ↑ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ ПАЛАЦ КУЛЬТУРИ» Сєвєродонецька міська рада. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
  75. ↑ а б Є. Шульгат. Зв'язки з Офісом президента та мамині заощадження: що відомо про кандидатів на посаду директора НАБУ // hromadske. — 2023. — 31 січня.
  76. ↑ Узнаваемый и ни с кем не сравнимый //03-02-2017. Архів оригіналу за 04-03-2021. Процитовано 08-02-2021.(рос.)
  77. ↑ «Снег идет». С.Никитин, Б.Пастернак. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  78. ↑ МПК запрошує. Северодонецк online. 10 червня 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.(рос.)
  79. ↑ Сквер ім. С.Губанова на мапі
  80. ↑ Про присвоєння назви скверу, розташованому в кварталі 22 міста Сєвєродонецька
  81. ↑ https://dn.depo.ua/ukr/severodonetsk/luganskiy-ukrayinskiy-muzichno-dramatichniy-teatr-vpershe-15052015104600 [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.] 15.05.2015 Depo.ua
  82. ↑ Богомаз-Бабий: Хочу, чтобы пробудился патриотизм творческих северодончан. Кризисный медиа-центр "Северский Донец". 02.05.2015. Архів оригіналу за 12.04.2020. Процитовано 12.04.2020.(рос.)
  83. ↑ Народний театр Сєвєродонецького МПК в Рубіжному.22.11.2017. Архів оригіналу за 22.01.2021. Процитовано 16.04.2020.
  84. ↑ Олександр Бірюстюков в ефірі «Донбас lite» від 27.03.19
  85. ↑ Олександр Мы ТЮЗ — Присвячується О. В. Бірюстюкову
  86. ↑ Северодонецкая галерея искусств. Сєвєродонецька міська рада. 15-06-2016. Архів оригіналу за 12-04-2020. Процитовано 12-04-2020.(рос.)
  87. ↑ КЗ «Сєвєродонецька галерея мистецтв». Сєвєродонецька міська рада. 20-03-2020. Архів оригіналу за 12-04-2020. Процитовано 12-04-2020.
  88. ↑ МУЗЕЙ СЕВЕРОДОНЕЦКОГО «АЗОТА» OSTCHEM ПРОВОДИТ ЭКСКУРСИИ ДЛЯ УЧАЩЕЙСЯ МОЛОДЕЖИ. Архів оригіналу за 2 листопада 2016. Процитовано 8 лютого 2021.
  89. ↑ ЭКСПОЗИЦИИ НАРОДНОГО МУЗЕЯ ИСТОРИИ СЕВЕРОДОНЕЦКОГО «АЗОТА» OSTCHEM ПОПОЛНЯЮТСЯ. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
  90. ↑ Сєвєродонецький міський Центр дитячої та юнацької творчості. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 8 лютого 2021.
  91. ↑ Культурний форсаж: Кому потрібен музей у Сєвєродонецьку?. Ирта FAX. 5.05.2020. Архів оригіналу за 23.12.2021. Процитовано 08.05.2020.(рос.)
  92. ↑ «Дикое поле» Луганщины. В Северодонецке открыли первый археологический музей. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 22 лютого 2021.
  93. ↑ 25.01.2017 Появится ли музей в Северодонецке на этот раз?. Архів оригіналу за 29.09.2020. Процитовано 18.05.2020.
  94. ↑ Новий комунальний заклад «Музей міста Сєвєродонецьк». Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
  95. ↑ «Музей міста Сєвєродонецьк» //16.12.2021
  96. ↑ Дмитро Проха та Іван Дуда із легендарним TwoBus зі святковим концертом в ефірі
  97. ↑ Two Bus
  98. ↑ «Отправная точка» северодонецкого рока: как местная группа открывает музыку миру //14/07.2020 АВГУСТА 2020
  99. ↑ Рок-группа, родом из Северодонецка, выпустила песню о войне на Донбассе
  100. ↑ refСергей Горелов — о северодонецком андеграунде, «неформате» и музыкальном экстремизме
  101. ↑ Психотропный панк в стиле Донбасса
  102. ↑ Karma Rage. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
  103. ↑ Ансамбль пісні і танцю «Радани» 20.11.2021
  104. ↑ Привітання з Новим роком від гурту БеЗМеЖ
  105. ↑ Кусочек счастья
  106. ↑ Муха
  107. ↑ 20 років Свято — Хресто — Воздвиженському храму [Архівовано 23 грудня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  108. ↑ ІМАМ СЄВЄРОДОНЕЦЬКОЇ МЕЧЕТІ — В СПЕЦПРОЄКТІ «РЕЛІГІЯ ЄДНАЄ» //08.02.2021. Архів оригіналу за 15.02.2021. Процитовано 09.02.2021.
  109. ↑ Темур Берідзе про особисте та життя мусульманської спільноти Луганщини
  110. ↑ "Певно шкодує, що з собою не було гранати". Історія волонтера, якого розстріляли в кріслі колісному. https://life.pravda.com.ua. 15 БЕРЕЗНЯ 2022.
  111. ↑ Указ Президента України від 10 квітня 2023 року № 204/2023 «Про призначення Р.Кравченка головою Київської обласної державної адміністрації»
  112. ↑ На Луганщині волонтер створює артоб’єкти з боєприпасів. https://uain.press. 17/09/2020.
  113. ↑ ВОЛОНТЕР ІЗ СЄВЕРОДОНЕЦЬКА РОБИТЬ ДИВОВИЖНІ ФІГУРИ З ВІЙСЬКОВОГО МЕТАЛОБРУХТУ – ВІДЕО. https://www.5.ua. 15.09.2020.
  114. ↑ Порошенко призначив луганським губернатором Москаля. ukranews.com. 18 вересня 2014. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  115. ↑ Українські моделі завойовують світовий подіум. Новинар. 7 грудня 2007. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 8 травня 2008.
  116. ↑ Військовий з Сєвєродонецька отримав звання Героя України. https://sd.ua. 28.03.2024.
  117. ↑ “Не треба ставити життя на паузу в очікуванні повернення”. Історія сєвєродончанина Миколи Скурідіна. https://sd.ua. 02.04.2024.
  118. ↑ «Хочу сфотографувати обличчя перемоги - а саме військових, тих, кого шкода, боляче втрачати», - сєвєродонецький фотограф Микола Скурідін. https://sd.ua. 08.02.2023.
  119. ↑ Сєвєродонецький літописець Микола Скурідін. https://sd.ua. 15.09.2017.
  120. ↑ Він фотографує сєвєродончан по всій Україні та займається волонтерством ! Історія Миколи Скурідіна. 25.03.2024.
  121. ↑ Сєвєродончанин Микола Скурідін: “Життя чудове попри все”. https://tribun.com.ua. 30 вересня 2023.
  122. ↑ "Вышел на пенсию - и наслаждаюсь жизнью". https://vchaspik.ua. 02.10.2020.
  123. ↑ Сєвєродонецьк вшановує пам’ять захисників України, які загинули в боротьбі за її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність \\ 29-08-2021.
  124. ↑ Молодший лейтенант Юрій Гуртяк.
  125. ↑ Андрій Жидков.
  126. ↑ Старший сержант Володимир Земляний.
  127. ↑ Старший сержант Курбатов Тихон.
  128. ↑ солдат Літовко Микола.
  129. ↑ Дмитро Сірик стрільць-снайпер.
  130. ↑ Дмитро був професіоналом.
  131. ↑ Олександр Ушаков.
  132. ↑ Солдат Дмитро Фоменко.
  133. ↑ Олег Ширма, головний сержант.
  134. ↑ Тренування Сєвєродончанки

Література ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сєвєродонецьк
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сєвєродонецьк&oldid=42321266